07 травня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/12793/24
Чернігівський окружний адміністративний суд, під головування судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання нечинним наказу,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням «заяви про доповнення позовної заяви новими обставинами» просив зокрема, витребувати у відповідача вч НОМЕР_1 за період з 21.12.2017 року по квітень 2025 року відомості про всі види грошового і матеріального забезпечення за тарифним розрядом посади позивача з відомостями про збільшення грошового забезпечення з урахуванням вислуги років позивача та збільшення посадового окладу, які мав би отримувати позивач.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 в позові ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить прийняти додаткове судове рішення, яким витребувати у відповідача ВЧ НОМЕР_1 за період з 21.12.2017 по квітень 2025 року відомості про всі види грошового і матеріального забезпечення за тарифним розрядом посади позивача з відомостями про збільшення грошового забезпечення з урахуванням вислуги років позивача та збільшення посадового окладу, які мав би отримувати позивач.
Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд враховує таке.
Відповідно до ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо щодо одного з клопотань не ухвалено рішення.
Так, вирішуючи вказане клопотання про витребування доказів, суд звертає увагу на таке.
Призначенням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів приватних осіб від незаконних рішень, дій та бездіяльності з боку суб'єктів владних повноважень. Важливою складовою досягнення завдання адміністративного судочинства є доказування, яке спрямоване, у першу чергу, на встановлення обставин у справі. Доказова діяльність має впорядкований характер та притаманна для всіх стадій розгляду адміністративної справи. На кожній стадії розгляду справи така діяльність характеризується певними особливостями, що у підсумку має забезпечити прийняття законного й обґрунтованого рішення у справі.
За приписами ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Позаяк, суд зауважує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ч.4 ст.9 КАС України) не звільняє позивача від обов'язку подання доказів щодо обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч.1-3 ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
З аналізу викладеного слідує, що позивач має подати докази щодо обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги разом із поданням позовної заяви.
Згідно з ч.4 зазначеної вище статті КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно зі ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, клопотання про витребування доказів подається у випадку неможливості самостійно надати докази.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що подане позивачем клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам, які встановлені ч.2 ст.80 КАС України, оскільки в ньому відсутні посилання на заходи, які позивачем вживались для отримання доказів самостійно, не містить доказів вжиття таких заходів, та причин неможливості самостійного отримання цього доказу.
Крім того, у клопотанні також не зазначено про обставини, які можуть підтвердити відомості про всі види грошового і матеріального забезпечення за тарифним розрядом посади позивача з відомостями про збільшення грошового забезпечення з урахуванням вислуги років позивача та збільшення посадового окладу, які мав би отримувати позивач за період з 21.12.2017 по квітень 2025 року, враховуючи що предметом спору є наказ начальника військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби, та виключення зі списків особового складу і зняття з всіх видів забезпечення від 21.12.2017 №451-ОС.
Також, останнє подано з пропуском встановленого ч.2 ст.79 КАС України без обгрунтувань неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача ВЧ НОМЕР_1 за період з 21.12.2017 по квітень 2025 року відомостей про всі види грошового і матеріального забезпечення за тарифним розрядом посади позивача з відомостями про збільшення грошового забезпечення з урахуванням вислуги років позивача та збільшення посадового окладу, які мав би отримувати позивач.
Керуючись ст. ст. 79, 80, 229, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти додаткову ухвалу, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2026 року.
Суддя Л.О. Житняк