07 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/12244/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому оскаржує бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність з виключенням з військового обліку позивача, відповідно до інформації, яка міститься у довідці військово-лікарської комісії від 09.02.2015 №25/406.
Позов мотивовано тим, що у 2015 році позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за діагнозом: «стан після видалення правої нирки з приводу гідронефрозу, хронічний пієлонефрит єдиної нирки», який повністю відповідає вимогам, передбаченим статтею 67А як у редакції Розкладу хвороб 2014 року, так і чинній редакції 2025 року. Постанова військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 09.02.2015 №25/406, якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, є чинною, не скасованою, не зміненою іншим рішенням, а отже - обов'язковою до виконання.
Суд ухвалою від 24.11.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановив відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує та зазначає, що з 08.08.2015 Довідка ВЛК більше не чинна. Також зазначає, що постанова ВЛК про непридатність оформлюється свідоцтвом про хворобу, а не просто довідкою ВЛК. При цьому у позивача відсутнє таке свідоцтво про хворобу.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він з позицією відповідача не погоджується, вважає, що наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки ним надані всі докази, які підтверджують його непридатність до військової служби.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та 09.02.2015 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 , постановою якої позивача визнано непридатним до військової служби за статтею 67А Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402), зі зняттям з військового обліку, що підтверджується карткою дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 від 09.02.2015 та довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.02.2015 №25/406.
З метою дотримання вимог законодавства щодо уточнення військово-облікових даних, за результатами формування військово-облікового документа в додатку «Резерв+» позивачем виявлено, що він перебуває на військовому обліку, відповідно є військовозобов'язаним, дата ВЛК не оновлена, як і не зазначено постанову ВЛК про непридатність до військової служби.
У зв'язку із встановленими розбіжностями 18.06.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахування актуального запису щодо рішення військово-лікарської комісії.
У відповідь на звернення позивача, ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 23.06.2025 № 7/361 повідомив про неможливість внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 3.8 глави 3 Положення військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключення з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК (ЦВЛК м. Київ). Крім того, позивачу було рекомендовано сформувати нове направлення на військово-лікарську комісію та пройти її повторно.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (ст. 65 Конституції України).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Окрім того, Указом Президента України Про загальну мобілізацію №65/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов'язок і військову службу, ч.1 ст.1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, положеннями ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154 від 23.02.2022).
Згідно з п.9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами ТЦК та СП здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (на момент виникнення спірних правовідносин) визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Станом на час прийняття постанови військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 від від 09.02.2015 № 25/406 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів регулювався Положенням про військовий облік військовозобов'язаних і призовників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1994 №377, в подальшому заміненим Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженим постановою КМУ від 07.12.2016 за №921.
Так, згідно з п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» №2232-ХІІ (в редакції чинній станом на 09.02.2015), виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Аналогічні підстави виключення з військового обліку містяться і в п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» №2232-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Як встановлено судом, 09.02.2015 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 , постановою якої позивача визнано непридатним до військової служби за статтею 67А Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402), зі зняттям з військового обліку, що підтверджується карткою дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 від 09.02.2015 та довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.02.2015 №25/406.
В даному випадку варто звернути увагу, що стаття 67А Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у редакції від 02.12.2014 передбачала наступне формулювання висновку щодо придатності - «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку». Тобто, ВЛК помилково застосовано формулювання «зі зняттям з військового обліку», що у той же час не свідчить про недійсність такого висновку, а є лише опискою.
При цьому, позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за діагнозом: «стан після видалення правої нирки з приводу гідронефрозу, хронічний пієлонефрит єдиної нирки», що повністю відповідає вимогам, передбаченим статтею 67А як у редакції Розкладу хвороб 2014 року, так і чинній редакції 2025 року.
Згідно з обома редакціями, стаття 67А передбачає непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку при відсутності однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, за наявності будь-якого ступеня порушення функцій другої нирки.
Крім того, наявне захворювання стало підставою для встановлення позивачу III (третьої) групи інвалідності безтерміново, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААБ № 472270 від 27.02.2013 та пенсійним посвідченням по інвалідності серія НОМЕР_1 від 17.04.2013.
Заперечуючи проти чинності постанови ВЛК від 09.02.2015 відповідач зазначає, що відповідно до пункту 3.8 глави 3 Положення військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключення з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК (ЦВЛК м. Київ) та оформлюється свідоцтвами про хворобу. Також вважає, що постанова ВЛК втратила чинність.
Проте такі міркування є помилковими, оскільки на дату ухвалення висновку ВЛК (09.02.2015) чинним було Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом МОУ від 14.08.2008 №402, у редакції від 02.12.2014, яке таких вимог не містило та не передбачало обов'язку затвердження рішень ВЛК районного чи міського рівня штатною ВЛК, якщо мова йшла про непридатність чи тимчасову непридатність.
Суд наголошує, що висновок ВЛК від 09.02.2015 був ухвалений уповноваженим органом відповідно до чинного на той момент законодавства, набрав законної сили, і не був скасований, змінений чи визнаний недійсним, а отже підлягає врахуванню.
Доказів спростування висновків ВЛК викладених у постанові, ані відомостей щодо проведення перевірки компетентними органами правомірності її видачі, або доказів її скасування, суду під час розгляду справи відповідачем не надано. Також, відповідачем не надано будь-яких доказів, що встановлений в результаті медичного огляду позивача діагноз не був підставою для визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Так, відповідно до положень ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень ст.2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, встановлення та перевірка відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку, необхідних для внесення відповідних змін (у разі їх невідповідності) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України, є повноваженням ТЦК та СП.
Відповідно до ст.14-1 Закону №1951-VIII електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Статтею 16 вказаного Закону внесено зміни в Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме частину першу статті 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в такій редакції:
«1. Персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати».
На даний час електронний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв+».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №№559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №559).
Пунктом 2 постанови КМУ від 16.05.2024 №559 установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Згідно зі ст.1 та 2 Порядку №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559.
Таким чином, у разі виявлення невідповідностей в документах (в електронному чи паперовому вигляді) військовозобов'язаний повинен звернутись до РТЦКСП із заявою про усунення таких невідповідностей.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про проходження позивачем ВЛК, визнання його непридатним до військової служби та подальше виключення з військового обліку.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, такі відомості щодо позивача відповідачем внесені не були, що є порушенням Порядку організації та ведення військового обліку, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
В даному випадку відповідачем не доведено правомірність своїх дій, позаяк, позивачем підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1211,20 грн судового збору.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , відповідно до інформації, яка міститься у довідці військово-лікарської комісії від 09.02.2015 №25/406.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про непридатність та виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , відповідно до інформації, яка міститься у довідці військово-лікарської комісії від 09.02.2015 №25/406.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 1211,20 грн судових витрат понесених на сплату судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення суду складено 07.05.2026.
Суддя Л.О. Житняк