Рішення від 06.05.2026 по справі 620/2139/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/2139/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі також - ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач1), ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі також - ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідач 2) з остаточними позовними вимогами про:

- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у безпідставному взяттю на облік позивача та внесенні таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг»;

- визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) щодо невнесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення позивача з 13.10.2022 з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції від 01.10.2022), як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, що підтверджується відповідним записом у його тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 25.01.2023;

- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) внести достовірні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо позивача, що з 13.10.2022 він був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції від 13.10.2022), як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, що підтверджується відповідним записом у його тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 25.01.2023.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем безпідставно взято позивача на військовий облік за наявністю у тимчасовому посвідченні відмітки про виключення його з військового обліку за пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» і, як наслідок, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів протиправно внесено відомості, що він є військовозобов'язаний, чим порушено його права. Позивач зі спірного питання звернувся до відповідача із відповідною заявою, за результатами розгляду якої йому відмовлено. Вважає дії відповідача протиправними, оскільки процедурне рішення про виключення позивача з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/ резервіста.

02.03.2026 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ до частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» внесені зміни та пункт 6 виключено. У спірних правовідносинах відсутні підстави стверджувати про наявність зворотнього дії закону або іншого нормативно-правового акта в часі, оскільки такі виникли після 18.05.2024, тобто після внесення відповідних Змін до Закону № 2232-ХІІ.

У відповіді на відзив, позивач наполягає на своїй позиції, викладеної у позові та просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24.

Відповідач надіслав суду заперечення на відповідь на відзив, в якій зазначає, що з набранням чинності змін до Закону № 2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка набула статусу військовозобов'язаного, відтак, підстави для виключення позивача з військового обліку як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину у розумінні приписів частини 6 статті 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку №21487 відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується даними його паспорту.

13.10.2022 позивач виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 , на підставі вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2003, згідно пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», про що зроблено запис у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з мобільного застосунка Резерв+ позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 .

15.11.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив: внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про те, шо 13.10.2022 він виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 (Короп) на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції від 01.10.2022), як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, що підтверджується відповідним записом у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 25.01 2023.

22.12.2025 до відповідача, в інтересах позивача, звернувся його адвокат із запитом, в якому просив надати інформацію, чи була розглянута особиста письмова заява ОСОБА_1 , яка направлялась до ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами поштового зв 'язку Укрпошта лист №4900000883960, повідомити про прийняте рішення та надати сканкопію відповіді.

26.12.2025, за результатами розгляду запиту адвоката, відповідачем надана відповідь за № 5518/1, в якій повідомлено, що станом на дату звернення, ОСОБА_1 , а саме 24.11.2025, в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» не передбачалася можливість виключення з військового обліку з підстав того, що особа була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, тому ІНФОРМАЦІЯ_4 не вбачає підстав для внесення відомостей до ЄДРПВР про виключення громадянина ОСОБА_1 з військового обліку. Також, враховуючи встановлені вимоги Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами) постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2004 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів в частині зазначення або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину не передбачено.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (ст.65 Конституції України).

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).

Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже, обов'язки щодо обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною другою статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

У відповідності до частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із частиною першою статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Стратегія залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України визначається Міністерством оборони України.

Частиною дев'ятою статті 1 Закону №2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (абзац 1 ч.1 ст.39 Закону №2232-XII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

- виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Відповідно до пункту 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Згідно пункту 23 Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Частиною шостою статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку.

Так, згідно пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 13.10.2022 виключено з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як особу, яка була раніше засуджені до позбавлення волі.

Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 статтю 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено у новій редакції.

А саме, частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

- померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

- припинили громадянство України;

- визнані непридатними до військової служби;

- досягли граничного віку перебування в запасі.

Отже, така підстава, як: «громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення особи з військового обліку, з 18.05.2024.

Також 18.05.2024 набрав чинності «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок №560).

Згідно із пунктом 4 розділу Загальні питання Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

- особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Отже, з набранням чинності змін до статті 37 Закону №2232-XII, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, що може бути призвана на військову служба під час мобілізації на особливий період.

Законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину. Водночас такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов'язаних, на загальних підставах, передбачених частиною першою статті 37 Закону №2232-XII, якщо відсутні передбачені діючою редакцією частини шостої статті 37 Закону №2232-XII підстави для виключення з військового обліку.

Як вже встановив суд, позивач був виключений з військового обліку на підставі чинної на той час редакції статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Нова редакція цієї статті від 18.05.2024 встановила нові правовідносини у виді нових підстав виключення з військового обліку, які почали діяти з 18.05.2024. Наслідком нового унормування стало те, що якщо особа, яка була виключена на законних підставах з військового обліку, після того як такі підстави відпали і за умови, що вона відповідає законодавчо встановленим критеріям взяття на військовий облік, підлягає взяттю на такий облік. При цьому, нове взяття на військовий облік, слід розглядати не як продовження попередніх правовідносин під час дії яких особа була виключена з військового обліку, так як ці правовідносини завершились, а їх слід розцінювати як нові правовідносини, які виникли на підставі нової норми права.

З урахуванням викладеного, оскільки станом на момент звернення позивача із заявою про внесення до Реєстру інформацію щодо виключення його з військового обліку (листопад 2025 року), редакція статті 37 Закону №2232-XII, не передбачала такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, суд вважає, що відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у внесені відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних.

Що стосується застосування положень статті 58 Конституції України, слід зазначити наступне.

У Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.

Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст.58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Разом з тим, законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, і це не означає погіршення становища особи.

У зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення осіб з військового обліку. Впроваджуючи такі зміни, законодавець мав на меті розширення мобілізаційного ресурсу задля забезпечення обороноздатності держави в умовах дії правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації, що обґрунтовано державним інтересом.

Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.

З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII, положення закону поширюються на всіх військовозобов'язаних осіб, які не досягли граничного віку перебування в запасі.

Таким чином, у контексті спірних правовідносин суд дійшов висновку про необхідність керуватись приписами законодавства, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, тобто під час звернення позивача до відповідача із заявою у листопаді 2025 року про внесення до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку.

Враховуючи вищевикладене, оскільки за чинними нормами статті 37 Закону №2232-XII позивач не підпадає під категорію осіб, які можуть бути виключеними з військового обліку та є військовозобов'язаним, суд дійшов висновку про правомірність дій та відмови відповідача у внесенні до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку та не вбачає підстав для задоволення позову.

Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду , викладені у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 не є релевантними, оскільки стосуються виключення з військового обліку через непридатність, та іншої норми права, ніж пункт 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Верховний Суд у даній справі досліджував можливість зняття з військового обліку на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 37 Закону № 2232-XII (виїзд на постійне місце проживання за кордон) в редакції від 21.03.2024.

Також доводи позивача, що процедурне рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного суд відхиляє, як помилкові. Адже вчиненню дій щодо внесення відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, обов'язково має передувати перевірка наявності правових підстав для внесення таких відомостей, чинних на час звернення позивача до відповідача із відповідними заявами, а не процедурне рішення про виключення громадянина України з військового обліку.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Короп) АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено 06 травня 2026 року.

Суддя І.І. Соломко

Попередній документ
136326625
Наступний документ
136326627
Інформація про рішення:
№ рішення: 136326626
№ справи: 620/2139/26
Дата рішення: 06.05.2026
Дата публікації: 11.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.05.2026)
Дата надходження: 26.02.2026