Справа № 209/8317/24
Провадження № 2/209/205/26
07 травня 2026 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Левицької Н.В.,
за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,
представника позивача ОСОБА_1
представник відповідача Кот Є.О.
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального провадження заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Стребіж Анни Олегівни зміну предмету позову у цивільну справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Красношлик Віктор Вікторович, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільній сумісній власності, -
В провадженні Дніпровського районного суду міста Кам'янського перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Красношлик Віктор Вікторович про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільній сумісній власності.
Справа перебуває на стадії підготовчого провадження.
01 квітня 2026 року представником позивача адвокатом Стребіж А.О. через підсистему «Електронний суд» скеровано заяву про зміну предмету позову, в обґрунтування якої зазначила, що відповідно до позовних вимог позивач просила суд:
встановити факт спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю з 2006 року до часу офіційного одруження 02.06.2023 року, спочатку в квартирі, за адресою АДРЕСА_1 , а потім з 2009 року в будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати за нею право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , а саме: будинку, у АДРЕСА_3 , загальною площею 196 м.кв. та право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна, земельній ділянці, на якій розташований будинок, кадастровий номер 1210400000:01:016:0051, площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд;
визнати за нею право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 1210400000:01:016:0052, площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд;
визнати за нею право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 а саме: Торгівельний комплекс, адреса: АДРЕСА_4 , загальною площею 107,7 м кв.;
визнати за нею право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 а саме: автотранспортного засобу марки FAW модель Х 10, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2020; та стягнути з відповідачів судові витрати у вигляді сплати судового збору.
Покликаючись на норми ЦПК України, вказує, що позивачем вирішено змінити предмет позову без змін підстав позову, а відтак просить суд прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову, визначивши наступні позовні вимоги:
визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку житлового будинку, житловою площею 196,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 1210400000:01:016:0051, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1000 га;
визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку на автомобіль марки FAW модель Х 10, державний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2020, VIN НОМЕР_3 ;
визнати спадковим майном ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 107,7 м кв. в цілому.
визнати спадковим майном ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер №1210400000:01:016:0051, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1000 га;
визнати спадковим майном ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 земельну ділянку, кадастровий номер №1210400000:01:016:0052, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), склад угідь - рілля, площею 0,1000 га.
У підготовчому засіданні представник позивача адвокат Стребіж А.О. підтримала подану заяву та просила суд її задовольнити з підстав викладених у ній.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідачів - адвокат Кот Є.О. щодо вирішення питання про прийняття заяви про зміну предмету позову поклався на розсуд суду.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце проведення підготовчого засідання.
Заслухавши думку представників учасників справи, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Стребіж Анни Олегівни про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 8, 10 частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи, а також клопотання учасників справи.
Згідно з ч.1 ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов?язком суду. Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 01.11.2021 у справі №405/3360/17.
Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 06 грудня 2023 року у справі №337/804/23 (провадження №61-12848св23) та від 25 січня 2021 року у справі №308/13063/19 (провадження №61-7912св20) зазначав, що на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред?явлених позовних вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті.
Також Верховний Суд звернув увагу на те, що ЄСПЛ притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), №26746/05, параграф 110, від 20 лютого 2014 року).
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Згідно з п. 2 ч.2, ч.3 ст. 49 ЦІК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Так, у постанові від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, відбувається саме шляхом зміни предмету позову. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
В свою чергу, за висновками Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Верховним Судом звернуто увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Також Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-).
Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред?явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Приймаючи до уваги зміст поданої заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття до розгляду поданої стороною позивача заяви про зміну предмету позову у поданій 01.04.2026.
Відповідно до п. 1-3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених ч.2 ст.223 цього Кодексу; залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У зв'язку з прийняттям до розгляду поданої стороною позивача заяви про зміну предмету позову та надання стороні відповідача часу для подання відзиву на вказану заяву, суд вважає за необхідне підготовче засідання відкласти, повідомивши сторони про дату і час наступного судового засідання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 84,258-261, 268 ЦПК України,,-
Заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Стребіж Анни Олегівни про зміну предмету позову (заяви про доповнення позовних вимог) - прийняти до розгляду.
Розглянути позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Красношлик Віктор Вікторович, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільній сумісній власності у такій редакції:
визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку житлового будинку, житловою площею 196,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 1210400000:01:016:0051, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1000 га.
визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку на автомобіль марки FAW модель Х 10, державний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2020, VIN НОМЕР_3 ;
визнати спадковим майном ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 107,7 м кв. в цілому;
визнати спадковим майном ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер №1210400000:01:016:0051, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1000 га;
визнати спадковим майном ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 земельну ділянку, кадастровий номер №1210400000:01:016:0052, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), склад угідь - рілля, площею 0,1000 га.
Судові витрати покласти на відповідачів.
Підготовче засідання у справі відкласти на11 червня 2026 року о 11.00 год.
У підготовче засідання викликати учасників справи.
Роз'яснити, що відповідачі мають право протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали надати суду відзив на заяву про зміну (доповнення) позовних вимог, копія якого одночасно підлягає направленню на адресу позивача.
Роз'яснити, що позивач має право протягом п'яти днів з дня отримання копії відзиву на заяву про зміну предмету позову зміну (доповнення) позовних вимог подати до суду відповідь на відзив, копія якого одночасно підлягає направленню на адресу відповідачів.
Роз'яснити, що відповідачі мають право протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення, копія яких одночасно підлягає направленню на адресу позивача.
Роз'яснити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, її право на подання письмових пояснень щодо позову із викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з дотриманням вимог, встановлених ч.ч.3-6 ст.178 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (заява; відзив на заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0409.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07 травня 2026 року.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА