Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 175/21813/25
Номер провадження2/173/1107/2026
іменем України
07 травня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф'євої Н.Л., розглянуши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначає, що 07 липня 1993 року уклала шлюб із відповідачем. Від шлюбу з відповідачем спільних неповнолітніх дітей сторони не мають. На даний час шлюбні відносини фактично припинені, спільне проживання та ведення господарства не здійснюється. Між сторонами втрачено почуття любові, взаємоповаги та взаєморозуміння, через що виникали постійні конфлікти і неприязні відносини.
Подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливими, примирення сторін - безперспективним. У зв'язку з цим просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
26.02.2026 відкрито провадження у справі.
У судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.
Належно повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився двічі.
Оскільки належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи відповідач не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подавав та сторона позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Наведене вище положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
В свою чергу, згідно ст.ст. 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Як встановлено судом, 07 липня 1993 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстрований Новоселівською селищною радою Краснолиманського району Донецької області, актовий запис № 7.
Спори про поділ майна при розірванні шлюбу між сторонами відсутні.
Шлюбних стосунків подружжя не підтримує, спільне господарство не веде. Також вбачається, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
При цьому, суд зауважує на тому, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний " засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, зважаючи на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачем не ставиться питання про відновлення дошлюбного прізвища.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір, пов'язаний з розглядом справи, покладається на відповідача.
У зв'язку з тим, що позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про розірвання шлюбу, то судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, п.6 ч.1 ст. 264, 265, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 07 липня 1993 року Новоселівською селищною радою Краснолиманського району Донецької області, актовий запис № 7 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище - « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач може оскаржити рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя А.В. Островерхова