06 травня 2026 року справа № 580/2173/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області рішення 232730026134 від 25.09.2025 року в частині розрахунку спеціального стажу з урахування кратності на підставі ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 починаючи з 15.09.2025 року з урахуванням спеціального стажу з 01.01.2004 р. по 20.11.2020 р., з 21.12.2020 р. по 30.06.2022 р., з 01.07.2022 р. по 05.09.2024 р., з 16.06.1998 р. по 31.12.2001 р. на підставі ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в подвійному розмірі та виплатити недотримане пенсійне забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 15.09.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії з урахування кратності на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи з 01.01.2004 по 20.11.2020, з 21.12.2020 по 30.06.2022, 3 01.07.2022 по 05.09.2024, з 16.06.1998 по 31.12.2001. Ознайомившись з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_2 отримала рішення №232730026134 від 25.09.2025 року у вигляді протоколу по пенсійній справі. Відповідно до рішення позивачу було зараховано до загального страхового стажу лише 51 роки 03 місяці 27 днів. Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з вих. №2300-0204-8/80907 від 17.10.2025 р. період роботи з 01.01.2004 р. по 20.11.2020 р., з 21.12.2020 р. по 30.06.2022 р., 3 01.07.2022 р. по 05.09.2024 р. не був зарахований до спеціального стажу виходячи з того, що згідно з пунктом 4 статті 24 Закону №1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло до 01.01.2004 р., за періоди після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Для зарахування періоду роботи з 01.01.2004 р. у подвійному -- розмірі законодавчі підстави відсутні». Позивач категорично не погоджується з рішення №232730026134 від 25.09.2025 року у вигляді протоколу по пенсійній справі в частині розрахунку спеціального стажу відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених прав та інтересів.
Ухвалою суду від 10.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи свою позицію представник відповідача зазначив, що оскільки Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004, то в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону № 1788-ХІІ підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004, з цієї дати згідно пункту 16 Розділу ХУ Прикінцевих положень Закону №1058-IV, встановлено, що положення Закону №1788-ХІІ застосовуються виключно в частині визначення права на пенсію на пільгових умовах.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримуєте пенсію за віком, з 27.08.2024.
Позивач, 15.09.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про зарахування періоду роботи у подвійному розмірі.
Відповідачем було винесено рішення №232730026134 від 25.09.2025 про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Рішення мотивоване тим, що відповідно до статті 24 закону №1058 страховий стаж - це період, протягом, якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менші ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж за періоди з 01.01.2004 р. обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 р. - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до 01.01.2004 р. - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до 01.01.2004 р. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених Законом №1058. Згідно з пунктом 4 статті 24 Закону №1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло до 01.01.2004 р., за періоди після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Для зарахування періоду роботи з 01.01.2004 р. у подвійному -- розмірі законодавчі підстави відсутні».
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Згідно приписів ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, з зазначеного вище вбачається, що страховий стаж отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює в КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр - матері та дитини». Періоди її роботи становлять: з 17.10.1990 року на посаді сестри медично операційної операційного блоку тимчасово, на період відпустки по догляду за дитиною до трьох років основного працівника (наказ № 54-к від 17.10.1990 року); 01.02.1992 року переведена постійно на посаду сестри медичної операційної операційно анестезіологічного відділення ( наказ № 4-к від 01.02.1992 року); 16.06.1998 року призначена старшою операційною медичною сестрою (наказ № 50-к від 16.06.1998 року); - 01.01.2002 року переведена на посаду сестри медичної-анестезиста старшої операційно-анестезіологічного відділення ( наказ № 01-к від 02.01.2002 року); - 01.01.2003 року операційно-анестезіологічне відділення перейменовано в анестезіологічне відділення з ліжками інтенсивної терапії та операційним блоком (наказ № 108 від 26.12.2002 року); - 01.03.2008 року анестезіологічне відділення з ліжками інтенсивної терапії та операційним блоком перейменоване на анестезіологічне відділення з ліжками інтенсивної терапії (наказ № 37 від 15.02.2008 року); -17.03.2012 року переведена на посаду сестри медичної анестезиста відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії (наказ № 29-к від 14.03.2012 року) та працює по теперішній час.
При цьому, відповідач не заперечує наявність у позивача стажу роботи на посаді медичної сестри у вказані періоди, а заперечує проти подвійного зарахування стажу лише з підстав набрання чинності 01.01.2004 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить положень аналогічних ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В той же час, на момент виникнення спірних правовідносин стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною. Стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.
З аналізу положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV слідує, що вказаний Закон не зупиняє дію норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 року по справі № 462/1713/17, від 23.01.2019 року по справі № 485/103/17, від 04.12.2019 року по справі № 689/872/17.
Також, у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV та Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 був прийнятий раніше за Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.
За таких підстав, доводи представника відповідача щодо того, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача в подвійному розмірі за періоди роботи на посаді медичної сестри з 01.01.2004 р. по 20.11.2020 р., з 21.12.2020 р. по 30.06.2022 р., з 01.07.2022 р. по 05.09.2024 р., з 16.06.1998 р. по 31.12.2001 р, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331,20 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №232730026134 від 25.09.2025 року в частині розрахунку спеціального стажу з урахування кратності на підставі ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (юридична адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23; код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) починаючи з 15.09.2025 року з урахуванням спеціального стажу з 01.01.2004 р. по 20.11.2020 р., з 21.12.2020 р. по 30.06.2022 р., з 01.07.2022 р. по 05.09.2024 р., з 16.06.1998 р. по 31.12.2001 р. на підставі ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в подвійному розмірі та виплатити недотримане пенсійне забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (юридична адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна гривня) 20 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ