06 травня 2026 року справа № 580/3451/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.05.2025 пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п.11 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року з підстав перевищення середньомісячним доходом сім'ї позивача, з розрахунку на одну особу, величини податкової соціальної пільги у 2025 році (4240 грн.);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.05.2025 пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п.11 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року на підставі заяви від 28.01.2026, без врахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї позивача, з розрахунку на одну особу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, у зв'язку з чим йому надавалася пільга на оплату комунальних послуг у розмірі 50%. З травня 2025 року йому припинено виплати пільги по сплаті житлово-комунальних послуг, яка передбачена відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
28.01.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Черкаській області із заявою про поновлення виплати пільг на оплату житлово-комунальних послуг, однак листом від 25.02.2026 року №3935-2465/Б-02/8-2300/26 відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім'ї перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Ухвалою суду від 09.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у встановлений судом строк відзив до суду не
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та статус особи з інвалідністю I групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Черкаською облдержадміністрацією 23.05.2019 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю I групи від захворювання, пов'язаного внаслідок аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону № 796-XII, яку розраховано відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач, як потерпіла особа, від Чорнобильської катастрофи категорії 1, по квітень 2025 року включно отримував компенсацію у розмірі 50% знижки на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п. 11 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3 01 травня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області припинено виплату вказаної пільги на підставі пункту 7 Прикінцевих положень Закону України від 19.11.2024 № 4059- IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1553 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389».
28.01.2026 року позивач звернувся із заявою до Головного управління ПФУ України в Черкаській області з проханням поновити з 01.05.2025 нарахування та виплату соціальної пільги на житлово-комунальні послуги, яка передбачена пунктом 11 частини 1 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Проте, ГУ ПФУ в Черкаській області листом від 25.02.2026 №3935-2465/Б-02/8-2300/26 повідомило позивача, що визначення права на отримання пільги на травень 2025 року особам пільгових категорій, перелік яких визначений Постановою КМУ №1553, здійснено автоматизованим способом. Станом на 01.05.2025 середньомісячний дохід його сім'ї за IV квартал 2024 року та І квартал 2025 року, до якого включено згідно з пунктом 5 Порядку вашу нараховано пенсію (141660,00 грн) та нараховану пенсію і заробітну плату (127984,78 грн) ОСОБА_2 в розрахунку на одну особу становить 22470,40 грн (141660,00+127984,78 грн/6міс/2особи) та перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальнупільгу 4240 грн. Не погоджуючись з діями відповідача щодо припинення з 01 травня 2025 року виплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон №796-XII.
Відповідно до статті 1 Закону №796-XII зазначений Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Конституційний Суд України у рішенні від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 вказав, що встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку.
Статтею 9 Закону №796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 20 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Передбачені Законом №796-XII пільги, компенсації та гарантії особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), в тому числі й щодо 50-процентної знижки плати за користування житлом, комунальними послугами у межах середніх норм споживання, передбачених законом, визначені статтею 21 Закону №796-XII.
Так, відповідно до пункту 1 статті 21 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 року №1041 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» визначено, що з 01 грудня 2022 року призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу здійснюється Пенсійним фондом України.
За змістом пункту 1 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №373 (далі - Порядок №373), цей Порядок визначає механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг:
на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
житлових послуг послуг з управління багатоквартирним будинком;
комунальних послуг послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами;
на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі об'єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
на придбання твердого палива і скрапленого газу.
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу один раз на рік у грошовій готівковій формі.
Відповідно до пункту 3-1 Порядку №373 для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім'ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі:
до 30 листопада 2022 р. включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання - у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання);
починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України.
Для отримання пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу заява подається щороку протягом одного опалювального сезону.
Відповідно до пункту 4 Порядку №373 право на отримання пільг, встановлених законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї визначається:
органами Пенсійного фонду України - відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. №389 (Офіційний вісник України, 2015 р., №49, ст. 1570) (далі - Порядок №389);
бюджетними установами, казенними підприємствами та комунальними некомерційними підприємствами, що утворюються у результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров'я, - відповідно до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 №426 (Офіційний вісник України, 2003 р., №14, ст. 625; 2004 р., №6, ст. 321; 2005 р., №23, ст. 1282).
Пунктом 6 Порядку №373 передбачено, що на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця суму пільги:
на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пунктів 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування. Пільги в період воєнного стану на оплату послуги з постачання та розподілу електричної енергії пільговикам надаються за наявності договору між суб'єктом господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, та споживачем такої послуги незалежно від фактичної наявності/відсутності послуги з незалежних від споживача або суб'єкта господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, причин;
на придбання твердого палива і скрапленого газу виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, з урахуванням мінімальних норм забезпечення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості.
За приписами пункту 6-1 Порядку №373 у разі зміни обставин, що впливають на розмір пільг, проводиться перерахунок розміру пільг з місяця виникнення таких обставин. У разі необхідності проведення перерахунку пільг за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.
Відповідно до пункту 19 Порядку №373 суми пільг, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пільговика або неповідомлення ним уповноваженому органу про зміну обставин, зазначених у пункті 3 цього Порядку, на вимогу уповноваженого органу повертаються пільговиком.
Надання пільги припиняється:
з причин, що унеможливлюють її надання, зокрема в разі смерті пільговика, втрати права на пільгу, призначення житлової субсидії, - з місяця, що настає за місяцем настання зазначеної події;
за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.
У разі відмови пільговика добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) пільги питання про її примусове стягнення вирішується в судовому порядку.
Згідно із пунктом 1 Порядку №389 цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.
Пунктом 2 Порядку №389 передбачено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законами України: “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії 3; дружини (чоловіки) та опікуни (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; сім'ї, які мають дитину з інвалідністю, інвалідність якої пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи; діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи; особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше ніж 14 календарних днів або не менше ніж три місяці протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями), “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (ветерани праці; особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною), “Про освіту» (пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них), Основами законодавства України про охорону здоров'я (пенсіонери, які раніше працювали медичними і фармацевтичними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у таких населених пунктах), “Про бібліотеки і бібліотечну справу» (пенсіонери, які раніше працювали у бібліотеках у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них), “Про захист рослин» (пенсіонери, які працювали у сфері захисту рослин у сільській місцевості і проживають там), “Про жертви нацистських переслідувань» (колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням; дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге), “Про охорону дитинства» (багатодітні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають троє або більше дітей, сім'ї, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування), “Про соціальний захист дітей війни», “Про культуру» (пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури у сільській місцевості і селищах міського типу і проживають у них), Кодексом цивільного захисту України (батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов'язків; особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов'язків) (далі - пільговики).
Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4059-IX) установлено, що у 2025 році за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються пільги, передбачені: пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20, пунктом 1 частини першої та частинами другою і третьою статті 21, частиною третьою статті 22 в частині пільг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20, і пунктом 14 частини першої статті 22 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №13, ст. 178 із наступними змінами).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 року №1553 “Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. №389» (далі - Постанова №1553) внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. №389 “Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» (Офіційний вісник України, 2015 р., №49, ст. 1570), та Постанову №389 доповнено пунктом 1-1 такого змісту:
“ 1-1. Установити, що у 2025 році:
1) пільги, передбачені абзацом п'ятим частини п'ятої статті 6 Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» (реабілітованим особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами), пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20, пунктом 1 частини першої та частинами другою і третьою статті 21, частиною третьою статті 22 в частині пільг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20, і пунктом 14 частини першої статті 22 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1; особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 2; дружинам (чоловікам) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або опікунам (на час опікунства) дітей померлих; дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт), абзацами першим і другим пункту 5 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; батькам і членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби), пунктом 6 частини першої статті 6, статтею 7 в частині пільг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Бюро економічної безпеки, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Бюро економічної безпеки, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації), пунктами 4-6 частини першої статей 6-1 і 6-2 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань» (колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків; колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин), абзацом третім частини десятої статті 6 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» (депортованим особам, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю), надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою;
2) положення підпункту 1 цього пункту застосовується:
з 1 січня 2025 р. - для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2025 р.;
після закінчення опалювального сезону 2024/25 року - для осіб, які отримували пільги у період до 31 грудня 2024 р. включно.».
Тобто, Кабінет Міністрів України на виконання положень пункту 7 Прикінцевих положень Закону №4059-IX змінив порядок визначення права на отримання пільги, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 20, пунктом 1 частини першої статті 21 Закону №796-ХІІ, встановивши додаткову умову для отримання такої, - не перевищення розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
У пункті 4 рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 зазначено, що Конституційний Суд України виходить із юридичної позиції, яку він неодноразово висловлював: оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року №6-рп/2007). Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Враховуючи викладене, зміна правового регулювання відносин у сфері соціального захисту осіб, які підпадають під дію, зокрема, Закону №796-ХІІ, можлива лише у випадках внесення змін до цього ж закону, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів. Проте, що зміни до Закону №796-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини, не вносилися. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).
У спірному випадку пунктом 7 Прикінцевих положень Закону № 4059-IX не вносились зміни до Закону №796-ХІІ, водночас здійснено врегулювання відносин, які регламентовані пунктом 11 частини першої статті 20, пунктом 1 частини першої статті 21 Закону №796-XII шляхом встановлення нових (додаткових) умов (правил) надання соціальної пільги особам, статус яких визначений Законом №796-ХІІ, що обмежило безумовне право таких осіб на отримання відповідної соціальної пільги.
Додатково, суд вважає за необхідне зазначити, що загальноприйнятним є принцип тлумачення закону на користь особи, що є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.
Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи. Такий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №240/4894/23 (п. 47-49 постанови Суду).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки зміни порядку призначення пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20, пунктом 1 частини першої статті 21 Закону №796-XII, які фактично встановлюють додаткову умову - вимогу щодо розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, були введені не у спеціальному Законі №796-ХІІ, а через положення Закону №4059-IX та підзаконний нормативно-правовий акт (Постанова №389 у редакції Постанови №1553), то застосуванню підлягають положення спеціального закону - Закону №796-ХІІ. Відмова відповідача у наданні позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг з 01 травня 2025 року є протиправною.
Разом з тим, щодо періоду з якого слід зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п. 11 ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06.06.1996 року, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є незгода позивача з припиненням виплати з 01.05.2025 соціальної пільги за користування комунальними послугами .
Пунктом 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу" від 29.12.2023 № 1404, встановлено, що головні управління Фонду щомісяця до 25 числа розраховують суми пільг за поточний місяць.
На основі відповідних розрахунків головних управлінь Фонду централізовано Фондом формується заявка щодо потреби в бюджетних коштах на виплату пільг та потреби на оплату послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою пільг через виплатні об'єкти, в якій враховуються невиплачені та повернуті кошти на виплату пільг (окремо - на оплату житлово-комунальних послуг і окремо - на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу).
Фонд перераховує бюджетні кошти на виплату пільг:
на рахунки пільговиків, відкриті в уповноважених банках, - до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано пільги;
через виплатні об'єкти - до 25 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано пільги, згідно з графіком виплати пенсії та грошової допомоги одержувачам.
Оскільки пільги виплачуються за попередній місяць у наступному, позивач не отримав пільгу в червні 2025 року за травень 2025 року.
Отже, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовом.
Суддя наголошує, що вказана соціальна виплата має щомісячний характер і про припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої доплати у межах спірного періоду.
При цьому, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п. 11 ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06.06.1996 року з 01.05.2025, позивачем не зазначено та в ході судового розгляду справи таких не встановлено, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог у відповідній частині.
Частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд доходить висновку про необхідність залишення без розгляду позовних вимог, які стосуються періоду поза межами 6-ти місячного строку звернення до адміністративного суду, тобто за період із 01.05.2025 по 05.10.2025.
У зв'язку із зазначеним, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, із визнанням протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 06.10.2025 пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п.11 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року з підстав перевищення середньомісячним доходом сім'ї позивача, з розрахунку на одну особу, величини податкової соціальної пільги у 2025 році (4240 грн.) та зобов'язанням Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; код ЄДРПОУ 21366538) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 06.10.2025 пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п.11 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року на підставі заяви від 28.01.2026, без врахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї позивача, з розрахунку на одну особу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 06.10.2025 пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п.11 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року з підстав перевищення середньомісячним доходом сім'ї позивача, з розрахунку на одну особу, величини податкової соціальної пільги у 2025 році (4240 грн.).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23; код ЄДРПОУ 21366538) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 06.10.2025 пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п.11 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року на підставі заяви від 28.01.2026, без врахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї позивача, з розрахунку на одну особу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за період з 01.05.2025 по 05.10.2025 - залишити без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ