06 травня 2026 рокусправа № 380/388/26
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" про стягнення заборгованості, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з вересня 2025 року по листопад 2025 року в сумі 138082,39 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" працювали особи, які відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач стверджує, що на адресу відповідача був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з вересня 2025 року по листопад 2025 року в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Втім, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" не сплатило у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з вересня 2025 року по листопад 2025 року, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по цих витратах у розмірі 138082,39 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Отже, суд розглядає справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Ухвалою від 12.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
27.01.2026 відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Товариство з вересня 2025 року по листопад 2025 року не спроможне було своєчасно до 25 числа місяця внести до Пенсійного фонду вищевказану суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з незалежних від відповідача причин.
Стверджує: «…ТзОВ «Енергія - Новий Розділ», яке є правонаступником ЗАТ «Енергія-Новий Розділ», рішенням Виконавчого комітету Новороздільської Міської Ради Львівської області від 28.08.2006 № 367 з 01.08.2006 року визначено виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення і наше Товариство по даний час здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення у місті Новий Розділ.
Основним джерелом доходів ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є кошти, сплачені споживачами за надані відповідачем комунальні послуги з водопостачання і водовідведення, а невиконання споживачами своїх обов'язків перед товариством по оплаті тягне відповідно за собою неможливість виконання обов'язків відповідача перед позивачем.
Відтак, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» не спроможне було своєчасно розрахуватися з позивачем з незалежних від товариства причин, зокрема через накладення ухвалами слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справах № 760/32373/18 від 17.12.2018 та №760/24817/19 від 30.08.2019 арештів на рахунки товариства. Арешт на грошові кошти ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», накладений вказаними ухвалами суду, є чинним. Накладення арештів на рахунки Товариства в 2018-2019 роках, які є чинними по даний час, передача арештованого в 2018 та 2020 році майна ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», зокрема Теплоелектроцентралі, Міських електромереж та ін. в управління Управителю суттєво вплинули на фінансовий стан відповідача.
Крім того, за клопотанням Товариства і у зв'язку із значною заборгованістю по заробітній платі перед працівниками, Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 вересня 2025 року скасовані накладені ухвалами слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 760/32373/18 від 17.12.2018р. і у справі №760/24817/19 від 30.08.2019р. арешти з грошових коштів ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» в частині розміру заборгованості Товариства по заробітній платі перед працівниками.
Кошти, з яких було знято арешт на підставі ухвали ВАСУ від 25 вересня 2025 року, були використані Товариством у жовтні 2025 року виключно для виплати заробітної плати працівникам. На даний час у Товаристві ще рахується заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі перед працівниками.
21 липня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Наталією Михайлівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 78670751 за заявою стягувача ТОВ «Нафтогаз Тепло» про примусове виконання наказу № 914/2882/24 і про арешт коштів ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» на загальну суму 7507903,15 грн.
Таким чином, у зв'язку з накладенням арештів на грошові кошти на рахунках товариства, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» позбавлене можливості сплачувати обов'язкові платежі до бюджетів, своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам, здійснювати розрахунки з ПФУ і контрагентами та ін.
Також у відзиві відповідач просив розстрочити сплату заборгованості з витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з вересня 2025 року по листопад 2025 року в розмірі 138082,39 грн терміном на один рік (на дванадцять місяців), з виплатою в місяць по 11506,86 грн. протягом одинадцяти місяців розстрочки і 11506,93 грн. в останній (дванадцятий) місяць розстрочки з огляду на: складне фінансове становище товариства; значний розмір заборгованості контрагентів товариства по здійсненню плати за надані відповідачем комунальні послуги; велика кількість боргових зобов'язань товариства перед іншими кредиторами, що виключає можливість одночасного розрахунку перед усіма кредиторами; накладення арешту на грошові кошти на рахунках товариства; відсутність вини товариства у виникненні заборгованості та інші обставини ускладнять виконання рішення суду або роблять його неможливим у певний строк.
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
Основними нормативно-правовими актами, які здійснюють регулювання відносин, пов'язаних з пенсійним забезпеченням, призначенням, перерахунком та виплатою пенсій, справлянням та використанням збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відшкодуванням витрат Пенсійному фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), Закон України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) та Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Відповідно до ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з абз. 5 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР у редакції № 2148-VIII від 03.10.2017 для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР).
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Статтею 13 Закону № 1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- пункт "а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- пункти "б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Вказані Списки затверджені постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" № 461 від 24.06.2016.
Відповідно до п. 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 16.01.2003 № 36 (далі - Постанова № 36), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зазначеним вище особам пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція № 21-1).
Відповідно до п. 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.7 вказаної Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції).
За правилами п. 6.9 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Із матеріалів справи суд встановив, що за спірний період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" є працівники, які отримали право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" зобов'язане згідно з п. 6.8 Інструкції в термін до 25 числа щомісячно забезпечувати відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно з наданими розрахунками.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача розрахунки по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, призначених відповідно до пункту "б"-"з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Загальна сума витрат, які необхідно відшкодувати, становить 138082,39 грн.
Втім, відповідач добровільно не відшкодував на користь позивача суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 138082,39 грн.
Відтак наявні підстави для задоволення позову.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 246 КАС України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
Отже, суд може відстрочити виконання рішення суду, як під час його ухвалення, так і після шляхом постановлення ухвали. Суд зазначає, що і в першому і в другому випадку вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення має процесуальний (процедурний) характер. Вид судового рішення (ухвала, рішення) залежить від стадії (моменту), на якій його ухвалено і не впливає на зміст вирішення відповідної заяви.
Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №905/1053/23.
Відповідно до частин 3-5 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Разом з тим, визначаючись щодо строку відстрочення виконання рішення суду, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011, згідно з якою при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
У постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17 Верховний Суд зазначив, що доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
У п. 49 рішення Європейського суду з прав людини від 28.07.1999 у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» суд наголосив на тому, що втручання, яким можна вважати відстрочення виконання рішення суду, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, має забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що достатнім строком для розстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі, що розглядається, буде шість місяців з виплатою рівними частками з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1- 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач у добровільному порядку не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню цих витрат, позовні вимоги є обґрунтованими, а вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.
За правилами статті 139 КАС України у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (адреса: 81652, Львівська обл., м.Новий Розділ, вул. Грушевського, 37; код ЄДРПОУ 33525073) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ 13814885) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня 2025 по листопад 2025 в сумі 138082 (сто тридцять вісім тисяч вісімдесят дві) грн 39 коп.
Розстрочити виконання рішення суду терміном на шість місяців з моменту набрання ним законної сили, з виплатою на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заборгованості рівними частинами щомісячно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна