про розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
07 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 640/67/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Глазової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 640/67/22 за позовом адвоката Драгомирової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Глазової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №640/67/22 за позовом адвоката Драгомирової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 640/67/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення з 01.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 29.10.2021 № 3813.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 29.10.2021 № 3813 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі №640/67/22 набрало законної сили, а тому воно є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України.
Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.
Представник заявника звертає увагу, що згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.12.2019 по 30.11.2025, яка складає 300 347,87 грн, проте вона не було виплачена.
Станом на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 по справі № 640/67/22 відповідачем не виконано та позивачу не виплачено доплати до пенсії в сумі 300347,87 грн.
Відповідно до листа ГУ ПФУ у грудні 2025 року ОСОБА_1 виплачено 8043,40 грн + 7078,38 грн (частина поточної заборгованості - різниця після проведення перерахунку за рішенням суду, яка виплачується після виділення відповідних коштів в межах бюджетних асигнувань на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням Порядку № 821) + 187,35 грн + 187,35 грн (частина заборгованості за минулий час).
У лютому 2026 року ОСОБА_1 виплачено 1000 грн (частина поточної заборгованості - різниця після проведення перерахунку за рішенням суду, яка виплачується після виділення відповідних коштів в межах бюджетних асигнувань на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням Порядку № 821) + 103 грн (частина заборгованості за минулий час).
У березні 2026 року ОСОБА_1 виплачено 982,00 грн + 62,92 грн (частина поточної заборгованості різниця після проведення перерахунку за рішенням суду, яка виплачується після виділення відповідних коштів в межах бюджетних асигнувань на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням Порядку № 821) + 101 грн (частина заборгованості за минулий час в рахунок погашення нарахованої доплати по справі №640/67/22. Таким чином, невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 282 602,47 грн.
Вищенаведене є підставою для звернення з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 24.04.2026 заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення призначено до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29.04.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, в яких зазначено наступне.
Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 640/67/22 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку, встановленому судовим рішенням.
Виплату заборгованості за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 640/67/22 з 01.12.2019 по 30.04.2026 в сумі 328 483,63 грн буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних 3 призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень- за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, виплати здійснює Головне управління винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином виплату заборгованості з недоплаченої пенсії позивачу не здійснено з огляду на відсутність фінансування з Державного бюджету України на відповідні цілі.
Згідно електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в Переліку підсистеми ПВП ДКГ обліковується заборгованість нарахована на виконання рішення суду у справі № 640/67/22 в сумі 328 483,63 грн та підлягають виплаті в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Із загальної суми боргу, що становить 328 483,63 грн у 2025-2026 роках здійснено виплату у розмірі 17 745,40 грн.
Таким чином, залишок невиплачених коштів нарахованих на виконання судових рішень та які підлягають виплаті в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 становить 310 738,23 грн.
Як наслідок, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Отже, у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Як наслідок, покладені судом зобов'язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України в порядку черговості.
Боржник звертає увагу суду, що облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі- в автоматизованій базі даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України автоматичним способом узагальнює обліковану інформацію про суму заборгованості та щомісячно інформує про фінансову потребу Міністерство соціальної політики України, яке є головним розпорядником коштів бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Головним управлінням внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомості про зобов?язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 640/67/22 з 01.12.2019 по 30.04.2026 в сумі 328 483,63 грн.
З цього можна зробити висновок, що з моменту внесення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомостей про нараховану суму заборгованості ОСОБА_1 . Пенсійний фонд України був проінформований про таке зобов'язання.
Також боржник звертає увагу, що Головному управлінню відомо, що Пенсійний фонд України неодноразово звертався до Міністерства соціальної політики України з проханням сприяння щодо виділення у повному обсязі асигнувань з держаного бюджету на забезпечення пенсійних виплат, перерахованих на виконання судових рішень. Проте, вищевказані звернення не дали позитивного результату.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України:
судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
У адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 640/67/22 позов адвоката Драгомирової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення з 01.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 29.10.2021 № 3813.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 29.10.2021 № 3813 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 06.09.2025.
З матеріалів справи та відзиву наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві вбачається, що Головним управлінням внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомості про зобов?язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 640/67/22 з 01.12.2019 по 30.04.2026 в сумі 328 483,63 грн.
Із загальної суми боргу, що становить 328 483,63 грн у 2025-2026 роках Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві здійснено виплату заборгованості у розмірі 17 745,40 грн.
Залишок невиплачених коштів нарахованих на виконання судових рішень та які підлягають виплаті в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, становить 310 738,23 грн.
Отже, станом на цей час рішення суду у справі № 640/67/22 частково не виконано.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
У статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
У абзаці першому частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).
Отже, з наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов'язання здійснити виплату перерахованої пенсії протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Із зібраних судом матеріалів судом встановлено, що розмір заборгованості з невиплаченої пенсії станом на час розгляду справи складає 310 738,23 грн.
Водночас сума, зазначена представником заявника, не відповідає фактичному розміру заборгованості станом на час розгляду заяви, у зв'язку з чим суд визначає спосіб виконання рішення, виходячи з розрахунку боржника.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.
Заборгованість у розмірі 310 738,23 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 640/67/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості в сумі 310 738,23 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд зазначає, що ухвала про зміну способу і порядку виконання рішення суду стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов'язання у формі примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.
У постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 Верховний Суд виснував, що судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з органу Пенсійного фонду України нарахованої суми пенсії є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
Верховний Суд відхилив доводи органу Пенсійного фонду України щодо неможливості заміни зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України з 19 грудня 2024 року згідно із Законом 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», та визнав неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Верховний Суд вкотре наголосив, що формальне виконання зобов'язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов'язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки за приписами пункту 2 частини другої статті 2 Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Глазової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 640/67/22 за позовом адвоката Драгомирової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 640/67/22 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 29.10.2021 № 3813 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 до 30.04.2026 у розмірі 310 738,23 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова