07 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/197/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кармазиної Т.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27613, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. В. Северинка, вул. Миру, 1, ЄДРПОУ 04365164)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області стосовно відмови у наданні сканкопії карти первинного військового обліку військовозобов'язаного, що перебуває на військовому обліку у Великосеверинівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , викладені у відповіді №02-16/19 від 12.01.2026 протиправними;
- зобов'язати Великосеверинівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області надати скапкопію карти первинного військового обліку військовозобов'язаного, що перебуває на військовому обліку у Великосеверинівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвалою судді від 21.01.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с.19).
Від позивача до суду надійшли клопотання про залучення співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уточнений адміністративний позов, в якому зазначені ті ж самі вимоги, що були у первинному позові.
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 р. у справі №210/2289/17, від 30.01.2020 р. у справі №817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі №924/1473/15, від 01.02.2021 р. у справі №2а-3025/11/0970.
До того ж, розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Враховуючи, що уточненим позовом фактично змінені позовні вимоги заявлені з підстав та предмету, які не зазначалися при первісному зверненні до суду, суд дійшов висновку про те, що позивачем змінено як підстави, так і предмет позову, а тому заява про уточнення позовних вимог не відповідає вимогам ч.1 ст.47 КАС України, що зумовлює відмову у прийнятті до розгляду такої заяви.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 20.01.2020 у справі №826/19197/16 та від 28.04.2021 у справі №420/2388/19.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
З огляду на викладене, відсутні підстави для залучення до участі у справі іншого відповідача, оскільки як у первісному так і в уточненому позові жодних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачем не спрямовано.
Керуючись статтями 44, 47, 243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог.
Відмовити у задоволенні клопотання щодо залучення співвідповідача.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА