ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позову без розгляду
"07" травня 2026 р. справа №300/1515/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за змістом якого просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів - індексації грошового забезпечення у зв'язку з порушенням термінів її виплати, на суму виплаченої індексації грошового забезпечення 30 895,46 грн., за весь час затримки її виплати, тобто за період 01.01.2016 по 06.02.2025, у відповідності до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів - індексації грошового забезпечення у зв'язку з порушенням термінів її виплати, на суму виплаченої індексації грошового забезпечення 30 895,46 грн., за весь час затримки її виплати, тобто за період 01.01.2016 по 06.02.2025, у відповідності до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
23.04.2026 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду, за змістом якого вказує, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, оскільки про наявність у нього права на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення він дізнався лише після ухвалення судового рішення у справі № 300/2433/25, якими йому було роз'яснено можливість захисту такого права в інший спосіб. Зі слів позивача, після фактичної виплати заборгованості 06.02.2025 він спочатку реалізовував інший спосіб захисту - звернувся до суду з вимогою про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки виплати. Лише після остаточного вирішення цієї справи судами (03.02.2026) та отримання відповідних роз'яснень він звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації, а після отримання відмови до суду із даним позовом.
24.04.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про поновлення строку звернення до суду, зазначивши, що посилання позивача на рішення суду у справі № 300/2433/25 жодним чином не визначає як обґрунтованими та поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 29.04.2026 по 04.05.2026 перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв'язку з чим, строк розгляду зазначеного вище клопотання продовжено.
Вирішуючи питання про можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд вказує на таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 зазначеного Кодексу.
Так, питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону № 2050-III регламентовано, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
За правилами статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вказаними положеннями закону встановлено обов'язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
При цьому, умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати 06.02.2025.
Згідно з приписами статей 1, 2, 4 Закону № 2050-III у відповідача одночасно виник обов'язок нарахувати та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення.
Індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 26.10.2018 позивачу виплачено 06.02.2025. Водночас, при виплаті грошового забезпечення відповідач не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Отже, саме з дати виплати належного позивачу грошового забезпечення (06.02.2025) позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов'язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», внаслідок чого, перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права. У спірних правовідносинах позивач дізнався про порушення своїх прав 06.02.2025 (дата виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 26.10.2018).
Отже, саме з дати виплати належного грошового забезпечення (06.02.2025) позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов'язується перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Так, ще з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості, у випадку позивача з 01.03.2025 він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду.
Крім того, оскільки виплата позивачу заборгованості проведена 06.02.2025, застосуванню підлягає редакція статті 233 КЗпП України, чинна на момент виникнення спірних правовідносин, а саме яка обмежує строк звернення до суду трьома місяцями.
Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2025 у справі №560/10053/24, від 29.04.2025 у справі № 420/4345/24, від 04.07.2025 у справі №380/23695/24.
Отже, позивач звернувся до суду із пропуском тримісячного строку, встановленого положеннями статті 233 КЗпП України.
Суд зазначає, що посилання позивача на те, що про наявність права на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати він дізнався з рішення суду у справі № 300/2433/25, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Сам по собі факт отримання інформації про можливість захисту права з судового рішення не впливає на момент початку перебігу строку звернення до суду, оскільки такий строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а не з моменту усвідомлення правової можливості його захисту.
Окрім того, суд звертає увагу, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 300/2433/25, яким позивачу було роз'яснено можливість захисту свого права шляхом отримання компенсації втрати частини доходів, прийнято задовго до звернення позивача з даним позовом, водночас, після отримання такого роз'яснення позивач не вжив своєчасних заходів для реалізації свого права, не звернувся до відповідача або до суду у межах установленого процесуального строку, а фактично розпочав активні дії лише у лютому-березні 2026 року.
Суд наголошує, що у даному випадку позивач повинен був дізнатися про можливе порушення свого права на своєчасне отримання компенсації у момент фактичної виплати належних сум із порушенням установлених строків або з моменту їх несвоєчасної виплати, а відтак пропуск строку звернення до суду не є обґрунтованим.
Жодних інших доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, ані матеріали справи, ані заява про поновлення строку звернення до суду не містять.
Відтак, позивачем не доведено поважності причин пропуску строку звернення до суду, що є підставою для відмови у його поновленні.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, на переконання суду, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статями 240, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Ухвала постановлена 07.05.2026, у зв'язку з перебуванням судді Панікара І.В. на листку тимчасової непрацездатності в період з 29.04.2026 по 04.05.2026.