07 травня 2026 року (15:45)Справа № 280/1502/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
23.02.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у формуванні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення позивачці помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 7128,50 грн.;
зобов'язати відповідача підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення позивачці помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7128,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено безпідставно. Тому, кошти в сумі 7128,50 грн сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
19.03.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №17659), в якому останній зазначає, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Отже, питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. З цих підстав, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особа, про що свідчить довідка про первинну реєстрацію особи переселенця №2171 від 19.08.2014 (а.с.29) та довідка №2327-5002692027 від 05.04.2023 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Зареєстрованим місцем проживання позивачки є АДРЕСА_2 , проте фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_3 , що також підтверджується вказаною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.19).
З 22.01.2009 позивачка з сином прийнята на квартирний облік у виконкомі Калинінського району м. Донецька в загальну чергу на отримання житла. Станом на 01.06.2012 черга позивачки за №2170, що підтверджено відповіддю виконавчого комітету Донецької міської ради від 04.07.2012 №01/27-06775 (а.с.27).
Між ОСОБА_2 (продавець) з однієї сторони та ОСОБА_1 (покупець) з іншої сторони 07.02.2025 укладено договір купівлі-продажу квартири (а.с.21-25).
Відповідно до умов договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_4 та зобов'язується сплатити за неї обумовлену грошову суму. За домовленістю сторін продаж зазначеної квартири проводився за ціною 712847,00 грн.
Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Шевцовою О.С. та зареєстровано в реєстрі за №134.
Позивачка при оформленні договору купівлі-продажу квартири сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу у сумі 7128,50 грн згідно з квитанцією №ПН86796 від 07.02.2025 (а.с.20).
Вважаючи що збір сплачений безпідставно (помилково), позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.13-15).
Листом №0800-0505-8/77179 від 05.08.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки ГУ ПФУ в Запорізькій області, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язано діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки, Порядком №1740 не передбачено право органів Пенсійного фонду України приймати рішення щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, відповідні повноваження у Головного управління відсутні. Крім того, довідка про перебування в черзі на одержання житла, яка видана 04.07.2012, не містить актуальної інформації на дату укладання договору купівлі-продажу квартири 07.02.2025. Відповідно, зазначену довідку необхідно оновити. За таких обставин, враховуючи те, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі - продажу нерухомого майна від 07.02.2025 №134, за результатом розгляду наданих ОСОБА_1 документів не було встановлено підстав для звільнення її від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збір сплачено у розмірі, встановленому Законом, підстави для повернення сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 7125,50 грн відсутні (а.с.11-12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону №400/97-ВР, об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, згідно із Законом №400/97-ВР, врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Відповідно до пункту 15-1 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі Постанова №866), зокрема, доповнено пункт 15-2 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г».
Відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 Порядку, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (пункт 15-3 Порядку №1740).
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26.09.2020.
З аналізу змісту викладених норм слід виснувати, що особа, яка вперше придбаває житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас, подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов'язком.
При цьому, суд враховує, що у разі, коли особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, це не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
При цьому, повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника.
Пунктом 5 Розділу І Порядку №787 передбачено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за судовим рішенням, яке набрало законної сили (абзац 1).
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства (абзац 2).
Окрім цього, згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
Відповідно до абзацу 7 пункту 5 Порядку №787, заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету (абзац 9 пункту 5 Порядку №787).
Абзацом 12 пункту 5 Порядку №787 передбачено, що орган, що контролює справляння надходжень бюджету, заповнює реквізити рядків 6-9 Форми подання на повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету (додаток 1) даними, наведеними у відповідній платіжній інструкції (інформації) органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
За правилами пункту 10 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів коштів з рахунків, відкритих для зарахування міжбюджетних трансфертів, здійснюється головними управліннями Казначейства на підставі листа відповідного місцевого фінансового органу, надісланого в електронній формі з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, сума платежу, що підлягає поверненню, реквізити рахунку, на який необхідно перерахувати кошти, дата та номер платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
З викладеного суд висновує, що у разі підтвердження факту помилкової сплати коштів до бюджету, такі можуть бути повернуті за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.
При цьому, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що з метою повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою від 24.07.2025, до якої долучила, зокрема:
копію договору купівлі-продажу від 07.02.2025;
копію квитанції від 07.02.2025 №ПН86796;
копію відповіді з АТ «Ощадбанк»36/3-12/89024/2025 від 08.07.2025;
копію відповіді виконавчого комітету Донецької міської ради від 04.07.2012 №01/27-06775;
інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 432523977 від 23.06.2025;
копію про первинну реєстрацію особи переселенця №2171 від 19.08.2014;
копію довідки про взяття на облік нутрішньо переміщеної особи від 05.04.2023 №2327-5002692027;
копію паспорту;
копію довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру;
копія картки фізичної особи - платника податків.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №432523977 від 23.06.2025, зареєстрованим за позивачем об'єктом нерухомого майна є квартира за адресою: АДРЕСА_4 (договір купівлі-продажу №134 від 07.02.2025).
За придбання нерухомого майна позивачка сплатила спірний збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становив 7128,50 грн.
Листом АТ «Державний ощадний банк України», Філія Донецьке обласне управління від 08.07.2025 №36/3-12/89024/2025, розглянуто звернення від 23.06.2025 позивачки щодо надання довідки про використання нею житлових чеків за наступною адресою: АДРЕСА_2 . За результатами розгляду повідомлено наступне. АТ «Ощадбанк» у своїй діяльності щодо здійснення операцій з житловими чеками керується Положенням про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 27.04.2000 №179 (далі - Положення №179). У відповідності до Положення №179 клієнт може здійснювати операції за депозитними рахунками як особисто, так і через представника. Представником клієнта є особа, яка має письмове повноваження - довіреність, що нотаріально засвідчена й оформлена згідно з чинним законодавством. Довіреність дає право довіреній особі клієнта представляти його інтереси в установі Ощадного банку України і здійснювати операції за депозитними рахунками тільки на користь клієнта. Для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків громадяни України звертаються до установ АТ «Ощадбанк» за місцем проживання, де знаходяться списки громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів (далі - Списки). Списки складались та уточнювались комісіями для складання та уточнення списків громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів, утворені виконавчими комітетами місцевих рад в порядку, визначеному Положенням про порядок складання і уточнення списків громадян України, які мають право на одержання приватизаційних паперів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1992 №656 (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1758). В 1992-1994 роках Списки були передані до установ АТ «Ощадбанк» за місцем проживання (прописки) громадян. Установи АТ «Ощадбанк» здійснюють видачу довідок про використання/невикористання коштів за житловими чеками на підставі даних журналу відкриття приватизаційних депозитних рахунків (далі - Журнали) та наявності/відсутності громадян у Списках. Списки та Журнали існують лише на паперових носіях. АТ «Ощадбанк», нажаль, не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцями проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів. Водночас, слід зазначити, що Статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду, серед іншого визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами (органи приватизації), створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 №396, зареєстрованим в Мін'юсті 29.01.2010 за № 109/17404, визначено документи, які подаються громадянином до органу приватизації. Серед іншого документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. Згідно з пунктом 20 Положення, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території) (а.с.31-32).
Також, згідно з відповіддю АТ «Державний ощадний банк України», Філія Запорізьке обласне управління від 07.07.2025 №107.40/0357-05/674 щодо отримання довідки про невикористання ОСОБА_1 житлових чеків для приватизації житла за адресою проживання: АДРЕСА_2 повідомлено, що наразі АГ «Ощадбанк» не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцями проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, в територіальних громадах, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів.
Листом Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністратції від 01.07.2025 №К-00627-50-1.1/56-25-855 позивачку повідомлено, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786. всю територію Донецького району, у тому числі м. Донецьк включено до тимчасово окупованих територій України з 07.04.2014. Враховуючи внщевикладене, вирішити питання видачі довідки щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду у м. Донецьк можливо після деокупації зазначеної території (а.с.28).
Суд зауважує, що м.Донецьк Донецької області є тимчасово окупованими територіями з 07.04.2014. Тому, позивач позбавлена можливості надати довідку з місця проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Отже, суд встановив, що позивач 07.02.2025 вперше придбала нерухоме майно (квартиру за адресою: АДРЕСА_4 ) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості його частки в сумі 7128,50 грн.
Водночас, відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачки про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею попередньо будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо формування (для подачі до органів Державної казначейської служби) подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Тобто, після сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, позивач набула право на повернення помилково сплачених коштів до бюджету.
Також, суд зазначає, що таке право не є безумовним. Повернення помилково чи надміру сплачених коштів до державного чи місцевого бюджету відбувається відповідно до Порядку №787. Цей порядок передбачає, що повернення коштів відбувається на підставі заяви зацікавленої особи та відповідного подання органу Пенсійного фонду України, які надаються такою особою до органу Державної казначейської служби.
При цьому, за правилами пункту 10 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів коштів з рахунків, відкритих для зарахування міжбюджетних трансфертів, здійснюється головними управліннями Казначейства на підставі листа відповідного місцевого фінансового органу, надісланого в електронній формі з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, сума платежу, що підлягає поверненню, реквізити рахунку, на який необхідно перерахувати кошти, дата та номер платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Таким чином, подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, помилково або надміру зарахованого до бюджету формується органом Пенсійного фонду України за заявою платника та з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади надсилає в електронній формі до органу Державної казначейської служби України. При цьому, обов'язок перевірити повноту реквізитів подання та зарахування коштів до бюджету згідно із реквізитами, зазначеними у поданні покладено саме на орган Казначейства.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати відповідача сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області для повернення позивачці суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі у сумі 7128,50 грн, сплаченого згідно з квитанцією №ПН86796 від 07.02.2025.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити повністю.
Судовий збір згідно з частиною 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у формуванні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 7128,50 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7128,50 грн. (сім тисяч сто двадцять вісім гривень 50 копійок), сплаченого згідно з квитанцією №ПН86796 від 07.02.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.05.2026.
Суддя Ю.В. Калашник