Ухвала від 07.05.2026 по справі 215/1701/26

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

07 травня 2026 року Справа 215/1701/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі № 215/1701/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення наявності компетенції, зобов'язання вчинити певні дій,

УСТАНОВИВ:

10 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення наявності компетенції, зобов'язання вчинити певні дій.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.03.2026 матеріали адміністративної справи передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 р. цей позов було передано судді Кореневу А.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви.

06 травня 2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про відвід судді Кореневу А.О.

В обґрунтування заяви зазначає, зокрема, що у судді завжди не гаразд з доброзичливістю, увагою, вимога докази для встановлення наявності компетенції, штучно створює перешкоди для захисту соціальних прав, тому відмовляється витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи для того щоб відмовитися навести лад у судовій системі для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики та саме це доводить про його зацікавленість у кінцевому результаті. Водночас, ОСОБА_1 у заяві про відвід просить відводу судді Коренева А.О., Калугіної Н.Є., Рябчук О.С., Сластьон А.О., Златіна С.В., Кучми К.С., Сліпець Н.Є., Конєвої С.О.

Дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренева А.О., зазначає наступне.

Згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Відповідно до ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.ч. 2, 3 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною 4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Коренева А.О., суд зауважує, що зазначені позивачем обставини не можуть бути підставою для відводу судді по цій справі.

Відповідно до ч.3 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач загалом лише висловлює незгоду із процесуальним рішенням судді, яке не бажає виконувати, тому суд вважає заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренева А.О., необґрунтованою.

Згідно з ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи вищевикладене, заяву про відвід належить передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у адміністративній справі № 215/1701/26 - визнати необґрунтованою.

Передати матеріали адміністративної справи № 215/1701/26 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включатися до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя А.О. Коренев

Попередній документ
136323198
Наступний документ
136323200
Інформація про рішення:
№ рішення: 136323199
№ справи: 215/1701/26
Дата рішення: 07.05.2026
Дата публікації: 11.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (14.05.2026)
Дата надходження: 15.04.2026
Предмет позову: встановлення наявності компетенції