07 травня 2026 року Справа № 160/11434/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
01.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250036712 від 18.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання згідно Диплому РВ №779322 від 25.06.1989;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250036712 від 18.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, у позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що постійні повітряні тривоги, ракетні ураження території міста де проживає позивач, безумовно послугувало перешкодою для позивача звернутися за захистом своїх прав в межах встановлених строків, тим більше про існування рішення, що оскаржується по даній справі позивач дізнався в 2026 році, після чого звернувся за правовою допомогою для звернення до суду.
Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного строку по суті, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі Іліан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а був застосований підхід, відповідно до якого при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи незначний пропуск позивачем строку звернення до суду, з метою недопущення порушення конституційного права позивача на звернення до суду, визначеного ст. 55 Конституції України, суддя робить висновок про необхідність поновлення строку звернення до суду.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 171, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із цією позовною заявою.
Відкрити провадження у справі №160/11434/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Здійснювати розгляд справи одноособово суддею Голобутовським Р.З., в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Призначити справу до розгляду без виклику (повідомлення) сторін у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4.
Роз'яснити, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Звернути увагу відповідача на те, що у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 та ст. 164 Кодексу адміністративного судочинства України до відповіді на відзив та до заперечення застосовуються правила, встановлені ч.ч. 2-4 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи №160/11434/26 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський