07 травня 2026 рокуСправа №160/3009/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 552 976,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на теперішній час в інтегрованих картках платника податків фізичної особи ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 552 976,04 грн., який виник внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань. Враховуючи несплату такого боргу відповідачем у добровільному порядку, він підлягає стягненню до Державного бюджету України в судовому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було. Кореспонденція суду повернулася з адреси відповідача, вказаної в адміністративному позові.
За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 07.05.2026.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.
Станом на день звернення до адміністративного суду з даним позовом за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 552 976,04 грн., а саме:
- згідно податкового повідомлення-рішення №0136282408 у сумі 340,00 грн, терміном сплати 15.04.2025 (штрафні санкції); податкового повідомлення-рішення №0136292408 у сумі 100 825,12 грн, терміном сплати 01.05.2025 (штрафні санкції); податкового повідомлення-рішення №0136292408 у сумі 403 300,46 грн, терміном сплати 01.05.2025 заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 504 465,58 грн.;
- згідно податкового повідомлення-рішення №0136302408 від 14.03.2025 у сумі 33 608,37 грн, терміном сплати 01.05.2025; податкового повідомлення-рішення №0136302408 від 14.03.2025 у сумі 8 402,09 грн, терміном сплати 01.05.2025 (штрафні санкції) заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 42 010,46 грн.;
- згідно податкового повідомлення-рішення №0136312408 від 14.03.2025 на суму 6 500,00 гри, терміном сплати 15.04.2025 (штрафні санкції) заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріп. за ГУ ДФС-рай), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 6 500,00 грн.
Даними інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 підтверджується наявність податкового боргу в розмірі у розмірі 552 976,04 грн.
З урахуванням вимог статті 56 та статті 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою позивачем грошових зобов'язань вони набули статусу податкового боргу.
Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 14.05.2025 року форми «Ф» №0015674-1306-0436 на суму 552 976,04 грн., яку було направлено поштою на адресу відповідача, яка повернулася на адресу контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.
Вказане відправлення було повернуто за закінченням терміну зберігання.
Докази оскарження відповідачем податкової вимоги та її скасування відсутні.
Відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, це стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 .
В свою чергу, податковий борг, за визначенням наведеним у підпункті 14.1.175 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання, внаслідок чого податковий борг в сумі 552 976,04 грн., підлягає стягненню в судовому порядку.
На підставі викладеного позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 552 976 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 04 коп.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 07.05.2026.
Суддя О.В. Царікова