07 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1943/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №907510151811 від 22.12.2025 про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання зарахувати періоди роботи в ДП «Шахта «Бужанська» з вересня 2023 року по серпень 2025 року включно до страхового стажу для призначення пенсії відповідно до Закону України №1058-IV та повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії за віком з урахуванням зазначеного стажу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 22.12.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV. За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Листом від 06.01.2025ГУ ПФУ у Волинській області повідомила позивача, що рішенням від 22.12.2025 №907510151811 йому відмовлено в перерахунку пенсії. Зазначає, що при прийнятті рішення не було враховано його стаж роботи з вересня 2023 року по серпень 2025 року на ДП «Шахта «Бужанська», оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про сплату єдиного соціального внеску за цей період. Вважає дане рішення пенсійного органу протиправним, а тому просить з наведених підстав позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з відрахуванням зі штату Волинського окружного адміністративного суду 23.03.2026 судді Димарчук Т.М. на підставі наказу голови суду від 25.02.2026 №02-07/4/26 розпорядженням керівника апарату суду від 16.03.2026 №01-87/286/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мачульського В.В. для розгляду вказаної справи.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 дану справу прийнято до провадження.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 витребувано з ГУ ПФУ у Волинській області письмові докази.
06.05.2026 до суду від ГУ ПФУ у Волинській області надійшло клопотання про приєднання до справи письмових доказів.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені позовній заяві, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.08.2015 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та одержує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.12.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності подану заяву розглянуто ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №907510151811 від 22.12.2025 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з підстав того, що масовий перерахунок пенсії було проведено 01.04.2024 відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу по 31.08.2023. На дату звернення за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу сплата внесків відсутня.
Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки після призначення пенсії він продовжував працювати та отримувати заробітну плату з якої сплачувались страхові внески.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом №1058-IV.
Згідно із статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За правилами частин другої, третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV визначено підстави та умови перерахунку пенсії.
Так у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія (абзац перший).
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (абзац другий).
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію (абзац третій).
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію (абзац четвертий).
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (абзац п'ятий).
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (абзац шостий).
З наведеного вбачається, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку). Перерахунок пенсії на зазначених умовах здійснюється органами Пенсійного фонду автоматизованим порядком щороку, без звернення пенсіонера, якщо станом на 01 березня вони набули право на проведення перерахунку. За заявою пенсіонера, який продовжував працювати, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, лише у тому разі, якщо він набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що після призначення пенсії з 24.08.2015 позивач продовжував працювати на шахті.
01.08.2023 позивач був звільнений з роботи згідно ст. 38 КЗпП України (у зв'язку з виходом на пенсію), що підтверджується записом №31 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , однак 07.08.2023 прийнятий на роботу гірником підземним 5 розряду ВП «Шахта Бужанська» де працює по даний час.
22.12.2025 позивач, у зв'язку із набуттям додаткового стажу після призначення пенсії, звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії згідно із ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виходило з того, що заявнику в автоматичному режимі проведено перерахунок пенсії згідно частини 4 статті 42 Закону №1058-IV з 01.04.2024, з урахуванням стажу в повному обсязі по 31.08.2023, оскільки відсутні дані щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, тому немає підстав для проведення перерахунку пенсії.
Надаючи оцінку правомірності таких дій відповідача, суд зазначає наступне.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частинами другою, третьою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 30.09.2019 (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Позивач, як працюючий пенсіонер є застрахованою особою та обов'язок зі сплати страхових внесків за неї покладається на роботодавця ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля».
Відповідно до довідки про доходи Відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля» №1645/9.1/01-19 від 08.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.09.2023 по 31.08.2025 працював на посаді гірника з ремонту гірничих виробок на ВП «Шахта Бужанська» ДП Волиньвугілля, йому проводилась виплата заробітної сплати, та сплата єдиного внеску за вказаний період.
Відповідно до пунктів 3, 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731), до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що з 01.09.2023 по 31.08.2025 у ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, з якої у свою чергу страхувальником нараховувалися та сплачувалися страхові внески (єдиний внесок) у розмірі, не менше мінімального страхового внеску, тому вказаний період роботи повинен бути зарахований до страхового стажу позивача.
Суд наголошує, що механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами їхніх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу.
Зазначений страховий стаж становитиме більше 24 місяців, що дає позивачу право на перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV.
Таким чином, не зарахування до стажу позивача спірного періоду з 01.09.2023 по 31.08.2025 та отриманих в цей період доходів порушує право останнього на належне пенсійне забезпечення.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивача щодо зарахування спірного періоду до страхового стажу, оскільки аналіз норм статті 24 Закону № 1058 дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. В той же час обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків відповідно до Закону №1058 покладений на підприємство-страхувальника.
Порушення ж підприємством-страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку з чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише для самого підприємства-страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) і не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески.
Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що станом на день звернення із заявою 22.12.2025, ОСОБА_1 мав право на перерахунок пенсії, однак ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було протиправно відмовлено у цьому.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями частини 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як суб'єктом владних повноважень не доведено належними доказами правомірності спірного рішення щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком, а тому суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення №907510151811 від 22.12.2025 про відмову в перерахунку пенсії.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
За таких обставин, суд доходить висновку про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивача, зважаючи, що позиція органу ПФУ відносно відмови у перерахунку пенсії з підстав відсутності інформації про сплату страхових внесків судом визнана неправомірною, а інших підстав для відмови у перерахунку пенсії відповідачами висловлено не було, то суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача здійснити з 22.12.2025 (з дня звернення з відповідною заявою) перерахунок та виплату пенсії, оскільки це буде свідчити про дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказаний спосіб захисту порушеного права не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом вчинення дій щодо відмови у перерахунку пенсії, яка була предметом судового контролю у межах цієї
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1331,20 грн., що підтверджується квитанцією №25 від 13.02.2026.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №907510151811 від 22.12.2025 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи гірником з ремонту гірничих виробок на ДП «Шахта «Бужанська» з 01.09.2023 по 31.08.2025 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням даного стажу з 22.12.2025, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1331,20 грн (тисячу триста тридцять одну гривню двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський