30 квітня 2026 року
місто Чернігів
Справа №751/4505/26
Провадження №1-кс/751/1558/26
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Середівка, Згурівського району, Київської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, непрацює, раніше судимого, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026275440000300 від 31.03.2026,
Слідчий СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської окружної прокуратури, ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, поклавши на нього відповідні обов'язки.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026275440000300 від 31.03.2026, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 30.03.2026 близько 14 год. 15 хв. ОСОБА_5 , будучи особою, яка 18.04.2025 засуджена Новозаводським районним судом міста Чернігова за ч. 1 ст. 309, із застосуванням ст. 75, 76 КК України, діючи умисно, повторно, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку зберігав при собі у правій зовнішній кишені кофти, за адресою: м. Чернігів, вул. Весняна, біля будинку №66/1, чим здійснив незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, для власного вживання без мети збуту.
У подальшому, у період часу з 17 год. 11 хв. по 17 год. 20 хв. 30.03.2026, під час проведення огляду місця події за адресою: м. Чернігів, вул. Весняна, біля буд. 66/1, працівниками поліції виявлено та вилучено кристалоподібну речовину, якої ОСОБА_5 намагався позбутися, яка згідно з висновком експерта № СЕ-19/125-26/3984-НЗПРАП від 09.04.2026 є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,2544 г, яку він незаконно зберігав для власного вживання, без мети збуту.
28.04.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, психотропних речовин, без мети збуту, вчинених протягом року після засудження за цією статтею.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні нетяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, усвідомлює можливість призначення йому, у разі визнання винуватим, зазначеного реального покарання, а тому, всіма можливими способами може намагатися уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване діяння, в тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.
ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконний вплив на свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, перебуваючи на волі, матиме реальну можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Таким чином, досудове слідство доходить висновку про наявність достатніх ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, виходячи з викладеного.
Враховуючи зазначені ризики, інший (більш м'який) запобіжний захід застосувати неможливо, оскільки враховуючи кваліфікацію інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, механізм вчинення кримінального правопорушення, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків. Також, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про осіб, які заслуговують на довіру, тому запобіжний захід у виді особистої поруки обрати неможливо.
Запобіжний захід у виді застави також не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов'язків, оскільки майновий стан підозрюваного на даній стадії досудового розслідування невідомий, відсутні будь-які заставодавці, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок, окрім того після внесення застави підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Пояснив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. З урахуванням доказів, отриманих у ході досудового розслідування, існують ризики, зазначені у клопотанні. Більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий клопотання підтримав, з підстав зазначених у клопотанні.
Підозрюваний не заперечив щодо застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали даного провадження, слідчий суддя дійшла такого висновку.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт та тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу, згідно з ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені дії.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Чернігівського РУП ГУ НП в Чернігівській області в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026275440000300 від 31.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
28.04.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного, тому щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, психотропних речовин, без мети збуту, вчинених протягом року після засудження за цією статтею.
Пред'явлена ОСОБА_5 підозра ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Сторона обвинувачення вважає, що у цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами, а саме : діюче законодавство не містить заборони застосування більш м'якого запобіжного заходу; наявність вагомих доказів, які можуть переконувати суд, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення; конкретні обставини вчинення правопорушень, що може свідчити про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме : ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення; раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність у підозрюваного офіційних джерел доходу, наявність зареєстрованого місця проживання, молодий вік та стан здоров'я підозрюваного.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певну пору доби, з покладанням обов'язків передбачених статтею 194 КПК України, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 115 ,177, 178, 181, 194, 219, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, до 28.06.2026 року, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години до 06 години наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та переміщення до укриття.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст. 194 КПК України такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. У разі порушення умов домашнього арешту до нього буде застосований більш суворий запобіжний захід.
Визначити термін дії обов'язків, строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, до 28.06.2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів до Чернігівського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий cуддя ОСОБА_1