Справа №: 307/950/26
Провадження № 3/307/277/26
Закарпатської області
іменем України
07 травня 2026 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Ніточко В.В.,
з участю прокурора Немеша Є.І., особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисника Марича І.Ю.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, пенсіонера, депутата Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської, суб'єкта декларування,
за частиною першою статті 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
начальником 1-го сектору управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 04 березня 2026 року складено протокол № 170 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, згідно якого ОСОБА_1 , будучи депутатом Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та згідно з підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктом, на якого поширюється дія даного Закону, в порушення вимог частини першої статті 23 вказаного Закону, здійснюючи діяльність пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 18 травня 2024 року, одноразово, одержав подарунок у вигляді транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , за ціною, нижчою від середньої ринкової, а саме за 500 000 грн. 00 коп., під час його придбання, при фактичній його середньоринковій ціні, згідно висновку експерта від 06 лютого 2026 року № СЕ-19/107-26/997-АВ, в 1 565 020 грн. 00 коп., що склало вартість подарунку у сумі 1 065 020 грн. 00 коп., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-5 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та показав, що 18 травня 2024 року він придбав у ОСОБА_2 автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, за 500 000 грн. 00 коп., який був пошкоджений та потребував ремонту.
Адвокат Шкорка І.М. в судове засідання нез'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Захисник Марич І.Ю. в судовому засіданні подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вважає, що на момент розгляду справи спливли строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП.
Клопотання мотивує тим, що 04 червня 2025 року НАЗК направило запит директору КНДІСЕ М. Кисельову щодо вартості автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року (із параметрами, зазначеними в окремому файлі) станом на 18 травня 2024 року - 31 грудня 2024 року.
09 червня 2025 року НАЗК направило ОСОБА_1 запит на надання ним пояснення, в т.ч. про причини не зазначення у декларації за 2024 рік реальної вартості автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року, за укладеним ним правочином купівлі-продажу цього автомобіля та пояснити джерела і спосіб набуття коштів, за які цей автомобіль було придбано.
20 червня 2025 року НАЗК отримало відповідь директора КНДІСЕ про ринкову вартість автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року, станом на 18 травня 2024 року, в сумі 1 565 000 грн.
24 червня 2025 року керівник УСР в Закарпатській області ДСР НПУ направив запит генеральному директору ТОВ "Карпат Мотор" та витребував відомості про проведення ремонтів, обслуговування автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року, у період з 31 грудня 2024 року та 01 липня 2025 року, отримав відповідь цього Товариства про таке технічне обслуговування та ремонт авто у період 2021 - 2024 років.
24 липня 2025 року керівник УСР в Закарпатській області ДСР НПУ супровідним листом на запит уповноваженої особи НАЗК направив зібрані матеріали щодо суб'єкта декларування ОСОБА_1 , на 12 арк., в т.ч. пояснення ОСОБА_2 , із якого відомо, що у травні 2024 року він продав ОСОБА_1 автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року, за 500 000 грн., чому в Акті технічного стану автомобіля від 17 травня 2025 року (додатку до договору купівлі продажу) зазначено лише суму 50 000 грн. пояснити не зміг, чому не продав по ринковій вартості пояснив, що автомобіль був битий передньою частинною, була проблема з коробкою передач, страхові виплати після ДТП не отримував, зазначив всі відомості про ОСОБА_1
14 квітня 2026 року ОСОБА_1 направив електронний запит в НАЗК про надання йому документів, що слугували підставою для здійснення зазначеної перевірки. Таку відповідь та копії документів ОСОБА_1 отримав поштою. Серед отриманих документів міститься супровідний лист т.в.о. начальника УСР в Закарпатській області ДСР НПУ Семенюка Дмитра, адресований керівнику Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо проведення повних перевірок НАЗК, і цим листом в НАЗК було направлено матеріали перевірки, зібрані відносно депутата Дубівської селищної ради ОСОБА_1 , в діях якого, як зазначено в листі, ДСР вбачало ознаки декларування недостовірної інформації за 2022 рік та набуття необґрунтованих активів в 2024 році, а саме автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року, державний номерний знак НОМЕР_2 . Цей лист за №21875_2025 від 20 лютого 2025 року т.в.о. керівника УСР ОСОБА_3 був підготовлений начальником 1-го сектору УСР в Закарпатській області ДСР НП України. Також, першим аркушем матеріалів перевірки був рапорт саме начальника 1-го сектору УСР в Закарпатській області ДСР НП України від 20 лютого 2025 року на ім'я начальника про те, що ним, в ході проведення перевірки декларацій ОСОБА_1 , виявлено у деклараціях недостовірні дані, а саме, в 2020 році виявлено дохід від продажу автомобілів марки Ауді та Тойота, а окрім цього, у ОСОБА_1 , у 2024 році, виявлено придбання легкового автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року, державний номерний знак НОМЕР_2 , за ціною 50 000 грн., що не відповідає ринковим цінам на вказаний вид транспортних засобів. Серед матеріалів, направлених УСР в Закарпатській області до НАЗК містяться відомості з сервісних центрів щодо транспортних засобів ОСОБА_1 , копії договорів купівлі-продажу, відомості про персональні дані ОСОБА_1 , відомості про статус ОСОБА_1 як депутата ради. Отже, станом на 20 лютого 2025 року уповноваженим особам УСР в Закарпатській області ДСР НПУ, які мали право на складання протоколу, були відомі всі необхідні для складення протоколу відомості про: предмет подарунку, його ціну, яка зазначена в Акті та договорі купівлі продажу, так і ринкову вартість, була відома особа, що отримала автомобіль та її статус, тобто були виявлені всі необхідні для складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-5 КУпАП відомості. Однак цей орган - УСР в Закарпатській області, відповідно до листа, направив всі виявленні документи для здійснення перевірки, оскільки, ймовірно, помилково, вважав, що ОСОБА_1 займав відповідальне чи особливо відповідальне становище і протокол відповідно до положень ст.255 КУпАП повинно складати НАЗК.
В період з червня 2025 року до листопада 2025 року НАЗК проводило збирання доказів і 02 грудня 2025 року, із супровідним листом, направило Департаменту стратегічних розслідувань НП України примірник обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, матеріали повної перевірки декларації на оптичному диску, і ці матеріали 05 грудня 2025 року були перенаправлені в УСР в Закарпатській області ДСР НП України, після чого зазначене управління направило матеріали перевірки слідству для внесення відомостей в ЄРДР, а також повторно збирало докази в сервісному центрі ГСЦ МВС інших установах, а в лютому 2026 року прокурор дозволив їм використати ці матеріали для складання протоколу. Згідно із висновком НАЗК щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, затвердженого 28 листопада 2025 року, підставою для проведення перевірки стали абзац 4 частини першої статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" та підпункт 3 пункту 1 розділу V Порядку. Під час повної перевірки НАЗК використовувало, в тому числі, і наступні (серед інших) джерела: матеріали перевірки УСР в Закарпатській області ДСР НП України від 20 лютого 2025 року; інформацію органів місцевого самоврядування, прокуратури Закарпатської області (від 19 червня 2025 року), фізичних осіб, національної поліції України (від 14 червня 2025 року № 888316-2025), КНІСЄ (від 20 червня 2025 року №12945/10085-3-25/25, пояснення ОСОБА_4 від 21 червня 2025 року, Дубівської селищної ради від 19 червня 2025 року, УСР в Закарпатській області ДСР НП України (від 24 липня 2025 року), інші.
Звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №149/2498/17 зазначено, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов'язувати з днем виявлення правопорушення органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Зазначає, що із матеріалів справи відомо, що адміністративне правопорушення вчинено 18 травня 2024 року. Начальником 1-го сектору УСР в Закарпатській області ДСР НП України 20 лютого 2025 року було складено та підписано рапорт на ім'я начальника про те, що ним, при проведенні перевірки декларацій ОСОБА_1 , виявлено недостовірні данні у деклараціях, в тому числі за 2024 рік, тобто, виявлено придбання легкового автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року, державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно реєстраційних документів, за ціною 50 000 грн, що не відповідає ринковим цінам на вказаний вид транспортних засобів, і більше ніж через рік, після виявлення правопорушення, а саме 4 березня 2026 року, начальником 1-го сектору УСР в Закарпатській області ДСР НП України було складено та підписано протокол № 170 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцію, вчинене ОСОБА_1 , тобто за придбання вказаного автомобіля за ціною, нижче середньоринкової, що є правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.
Прокурор Немеш Є.І. в судовому засіданні пояснив, що на його думку, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-5 КУпАП.
Крім цього, прокурор, в порядку статті 250 КУпАП, подав висновок, в якому зазначив, що питання забезпечення виконання завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, визначених ст. 245 КУпАП, є одним із основних завдань прокурора, які обумовлюють його обов'язкову участь у розгляді справ про правопорушення, пов'язані з корупцією. Такими завданнями провадження є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За таких обставин, оскільки законодавство України не містить визначення поняття "момент виявлення адміністративного правопорушення", а при вирішення справи є одним з визначальних з огляду на вимоги ст.38 КУпАП, слід звернути увагу суд на наступне. Аналіз законодавства вказує на те, що певна інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення може бути відома будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не можуть вважатися виявленням факту адміністративного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновки про наявність або відсутність складу правопорушення, вони лише інформують про певні обставини компетентні органи, надають документи тощо.
Водночас, виявити правопорушення, означає встановити наявність усіх передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак конкретного складу правопорушення. Право встановлення цього факту і його фіксація має уповноважена на складання протоколу особа. Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли здобуто, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення (ст.254 КУпАП). Більше того, об'єктивна сторона складу даного адміністративного правопорушення виключається у разі наявності у особи поважних причин несвоєчасного подання декларації, які можуть стати відомі уповноваженій на складання протоколу особі лише після опитування цієї особи. Отже, днем виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 18 травня 2024 року ОСОБА_1 отримав у власність автомобіль марки "TOYOTA" моделі "LAND CRUISER PRADO 150", 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , дата реєстрації - 23 травня 2024 року, вартість якого згідно вказаного договору становить 50 000 грн., проте у щорічній декларації за 2024 рік ОСОБА_1 зазначив, що вартість вказаного автомобіля становить 500 000 грн.
Однак, відповідно до висновку судового експерта №СЕ-19/107-26/997-AB від 06 лютого 2026 року, середньо-ринкова вартість вказаного легкового автомобіля, станом на дату купівлі, становить 1 565 020 грн.
Згідно викладених у листі №12945/10085-3-25/56 від 20 червня 2025 року відомостей Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України, вартість Toyota Land Cruiser Prado 150, 2019 року, VIN-код: НОМЕР_1 , із врахуванням цінових даних довідника "Бюлетень автотоварознавця" для транспортного засобу, який перебуває у технічно справному стані, є комплектним та укомплектованим та не потребує ремонту, тощо, станом на 18 травня 2024 року, складала 1 565 020 грн.
Відповідно до відомостей інформаційно-обчислювального центру Союзу експертів України за №12.03-26 від 12 березня 2026 року, ціна продажу аналогічного транспортного засобу становить 1 724 720 грн.
Водночас, ОСОБА_1 є депутатом Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, тобто суб'єктом згідно підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", на якого поширюється дія цього Закону. Згідно статті 1 вказаного Закону, подарунок - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової. Відповідно до частини другої статті 23 Закону, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки.
Положеннями статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що з 1 січня 2024 року, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028 грн.
Таким чином, на час набуття права власності на автомобіль, тобто на 18 травня 2024 року (дата укладення договору купівлі-продажу автомобіля) допустима сума одержаного подарунка становила 6 056 грн., а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи або групи осіб протягом року, не може перевищувати 12 112 грн.
Тобто, станом на 18 травня 2024 року ціна набуття права власності ОСОБА_1 автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150, 2019 року, VIN-код: НОМЕР_1 у будь-якому разі перевищує обмежувальну межу встановлену законом.
Крім цього, положеннями статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції. Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, отримала майно, що може бути подарунком, вона зобов'язана невідкладно, але не пізніше 1 робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації. Про виявлення майна, що може бути подарунком складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації. У разі якщо майно, що може бути подарунком виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов'язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності. Одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. У випадку наявності в особи, зазначеної у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до Національного агентства, яке надає відповідне роз'яснення.
Положеннями частини першої статті 172-5 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків. Приміткою до цієї ж статті визначено, що суб'єктом правопорушень є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
Вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП, який розпочався 18 травня 2024 року (із дати укладення договору купівлі-продажу) та є продовжуваним, оскільки ОСОБА_1 до тепер є власником зазначеного транспортного засобу.
Крім цього, допущені ОСОБА_1 порушення статті 23 Закону України "Про запобігання корупції" та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП підтверджуються також висновком Національного агентства з питань запобігання корупції, викладеним у довідці за результатами проведення повної перевірки поданої декларації ОСОБА_1 за №886/25 від 21 листопада 2025 року.
Зазначає, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП, його вина у вчинені цього правопорушення повністю доведена, складений відносно нього протокол відповідає вимогам закону, а тому є всі підстави для визнання його винним і застосування відносно нього адміністративного стягнення у виді штрафу із конфіскацією отриманого подарунка.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, її захисника та прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Згідно вимог статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (статті 1 КУпАП).
Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Згідно статті 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до постанови Дубівської селищної територіальної виборчої комісії № 30 від 06 листопада 2020 року встановлено результати голосування з перших виборів депутатів Дубівської селищної ради у єдиному багатомандатному виборчому окрузі.
Згідно рішення Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області № 1 від 30 листопада 2020 року, визнано повноваження депутата Дубівської селищної ради ОСОБА_1 . В цей же день ОСОБА_1 прийняв присягу депутата Дубівської селищної ради.
Підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону "Про запобігання корупції" (далі Закон) визначено, що депутати місцевих рад є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
У відповідності до пункту 6 частини першої статті 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.
Судом встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП.
Частина перша статті 172-5 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків. Санкція частини першої статті 172-5 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого подарунка.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року - 3 028 гривень. Таким чином, вартість подарунку, прийнятого одноразово, не може перевищувати двох прожиткових мінімумів встановленого на день прийняття такого подарунку, тобто 6 056 гривень.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитись від пропозиції.
Згідно договору комісії № 7566/24/1/002391 від 17 травня 2024 року, комісіонер ТОВ "ДОК-АВТО-ПРОФІ" зобов'язався за дорученням комітента ОСОБА_2 , за комісійну плату, вчинити за рахунок Комітента від свого імені один/ або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , за ціною, не нижче узгодженої сторонами, а саме: 50 000 грн. 00 коп.
Відповідно до акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 7566/24/1/002391 від 17 травня 2024 року, стан транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , задовільний, пробіг 100 000 км. Відсоток зносу становить 50%, ціна продажу становить 50 000 грн. 00 коп., розмір комісійної винагороди становить 100 грн. 00 коп.
Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7566/24/1/002391 від 18 травня 2024 року, комісіонер ТОВ "ДОК-АВТО-ПРОФІ" (продавець) продав, а ОСОБА_1 (покупець) купив транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 50 000 грн. 00 коп.
Відповідно до заяви № 2447675742 від 22 травня 2024 року, ОСОБА_1 подав в ТСЦ 2143 заяву, в якій просив провести перереєстрацію транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 .
Згідно листа Київського науково-дослідного інституту судових експертних Міністерства юстиції України від 20 червня 2025 року, довідкова ціна транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , з врахуванням цінових даних довідника "Бюлетень автотоварознавця" для КТЗ який перебуває у технічно справному стані, є комплектним та укомплектованим та не потребує ремонту, тощо, станом на 18 травня 2024 року, складала 1 565 020 грн. 00 коп., а станом на 31 грудня 2024 року, складала 1 552 500 грн. 00 коп.
Відповідно до листа ТОВ "Карат Мотор" від 01 липня 2025 року, транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , 18 березня 2024 року пройшов чергове технічне обслуговування. Замовником та платником послуг виступав ОСОБА_2 .
Згідно письмового пояснення ОСОБА_2 від 30 червня 2025 року, в травні 2024 року він продав ОСОБА_1 транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , за 500 000 грн. 00 коп., оскільки автомобіль був вдарений при купівлі, він вдарив його спереду та була проблема з коробкою передач.
Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 31 січня 2025 року о 19 год. 04 хв. подав щорічну Декларацію за 2024 рік, в якій, у розділі 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби" зазначено транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , вартістю на 23 травня 2024 року, тобто на дату набуття права, 500 000 грн. 00 коп., власник ОСОБА_1 .
Згідно висновку експерта від 06 лютого 2026 року № СЕ-19/107-26/997-АВ, середня ринкова ціна легкового автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , на території України, станом цін на 18 травня 2024 року, становить 1 565 020 грн. 00 коп.
Відповідно до довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 886/25 від 21 листопада 2025 року, ОСОБА_1 у декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, у розділі 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби", зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , який з 18 травня 2024 року належить йому на праві власності, а саме 500 000 грн. 00 коп. Разом з тим, відповідно до правовстановлюючого документу, а саме договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18 травня 2024 року, ціна вищевказаного автомобіля становить 50 000 грн. 00 коп. Мінімальна середня ринкова ціна аналогічного за параметрами автомобіля становить 1 510 306 грн. 44 коп.
Згідно обґрунтованого висновку Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 25 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , у звітному періоді отримав дохід у вигляді подарунка, суть якого полягає в отриманні (придбанні) автомобіля ТOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 (2019 року випуску) за ціною, нижчою від мінімальної ринкової. Так, 18 травня 2024 року суб'єкт декларування придбав у ОСОБА_2 вищевказаний автомобіль, при цьому продавець автомобіля повідомив Національне агентство, що продав автомобіль за 500 000,00 гривень. Відповідно до наявної в Національному агентстві копії акта технічного стану транспортного засобу від 17 травня 2024 року автомобіль перебуває у задовільному стані, у полі акта "Зовнішній стан із зазначенням дефектів" наявний запис "задовільно" без зазначення інформації про наявність зовнішніх дефектів. Тобто в акті технічного стану відсутні відомості, які вказували б на об'єктивні причини здійснення продажу автомобіля за суттєвою знижкою, порівняно з мінімальною ринковою, ціною. Згідно з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України вартість вказаного автомобіля станом на 18 травня 2024 року (дату набуття права суб'єктом декларування) становила 1 565 020,00 гривень. Відповідно до сервісу АВТО-PIA для розробників (https://developers.ria.com/) мінімальна середня ринкова ціна аналогічного за параметрами автомобіля за останній рік становить 38 303,00 доларів США (за курсом НБУ на 18 травня 2024 року еквівалент 1 510 306,44 грн.). Тобто, суб'єкт декларування отримав подарунок у вигляді автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 (2019 року випуску), набутого за ціною, нижчою від мінімальної ринкової.
Відповідно до інформації інформаційно-обчислювального центру Союзу експертів України від 12 березня 2026 року № 12.03-26, мінімальна ринкова ціна (вартість) станом на 18 травня 2024 року на легковий транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, дизель, укомплектований, показний одометра 100 000, який перебував у технічно справному стані та не потребує капітального ремонту, з врахуванням цінових даних довідника "Бюлетень автотоварознавця № 134, 20247", становить 1 724 720 грн. При цьому зазначено, що остаточне значення вартості при ретрооцінці може визначити лише експерт, як правило судовий експерт.
Однак, до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів мінімальної ринкової ціни подарунка - легкового транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, станом на 18 травня 2024 року.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-5 КУпАП, доказам, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази порушення частини другої статті 23 Закону "Про запобігання корупції" (прийняття подарунку, вартість якого перевищує дозволену суму), що і створює в даному випадку об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП.
Так, 29 січня 2026 року старший слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області призначаючи товарознавчу експертизу, поставив перед експертом питання про середню ринкову ціну автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, на території України, станом цін на 18 травня 2024 року, що не узгоджується із Законом України "Про запобігання корупції", де порушення залежить від отримання подарунка за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Суд звертає увагу, що в Законі визначено поняття "ціна, нижче мінімальної ринкової", а не "середня ринкова ціна".
За вказаних обставин, суд не може прийняти як доказ визначення вартості подарунка висновок експерта від 06 лютого 2026 року № СЕ-19/107-26/997-АВ, оскільки у даному висновку визначена середня ринкова ціна легкового автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а не його мінімальна ринкова ціна.
Також, суд не може прийняти як доказ визначення вартості подарунка лист Київського науково-дослідного інституту судових експертних Міністерства юстиції України від 20 червня 2025 року, оскільки у даному листі зазначена довідкова ціна транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , з врахуванням цінових даних довідника "Бюлетень автотоварознавця" для КТЗ який перебуває у технічно справному стані, є комплектним та укомплектованим та не потребує ремонту, тощо, станом на 18 травня 2024 року, а не його мінімальна ринкова ціна.
Крім цього, даний лист містить лише довідкову інформацію, і не може підміняти висновок експерта.
Також, суд не може прийняти як доказ визначення вартості подарунка лист з інформацією інформаційно-обчислювального центру Союзу експертів України від 12 березня 2026 року № 12.03-26 про мінімальну ринкову ціну (вартість), станом на 18 травня 2024 року, легкового транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, оскільки даний лист також містить лише довідкову інформацію, і не може підміняти висновок експерта.
Крім цього, в даному листі зазначено, що остаточне значення вартості при ретрооцінці може визначити лише експерт, як правило судовий експерт.
У протоколі № 170 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією зазначено, що відповідно до сервісу АВТО-РІА для розробників (https://developers.ria.com/) мінімальна середня ринкова ціна аналогічного за параметрами автомобіля становить 38 303,00 доларів США (за курсом НБУ на 18 травня 2024 року, еквівалентно 1 510 306,44 грн).
Однак, інформацію з даного сервісу суд не може прийняти як доказ визначення вартості подарунка, оскільки даний сервіс містить лише довідкову інформацію, не може підміняти висновок експерта та Закон не передбачає такого терміну як "мінімальна середня ринкова ціна".
В обґрунтованому висновку Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 25 листопада 2025 року та довідці Національного агентства з питань запобігання корупції № 886/25 від 21 листопада 2025 року відсутні посилання на інші докази щодо визначення вартості подарунку.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі "Аллене де Рідермон про Франції" вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до вимог частини другої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у статті 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП не доведена, оскільки не встановлено мінімальну ринкову ціну подарунка, станом на 18 травня 2024 року, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи судом тлумачаться на його користь.
Враховуючи, викладене, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Щодо клопотання адвоката Марича І.Ю. про закриття провадження у справі, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, слід зазначити наступне.
Із рапорту начальника 1-го сектору УСР в Закарпатській області ДСР НП України від 20 лютого 2025 року на ім'я начальника УСР в Закарпатській області відомо, що ним, в ході проведення перевірки декларацій ОСОБА_1 , виявлено у деклараціях недостовірні дані, а саме: в 2020 році виявлено дохід від продажу автомобілів марки Ауді та Тойота, який не зазначено у декларації, окрім цього, у 2024 році ОСОБА_1 придбано легковий автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року, державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно реєстраційних документів за 50 000 грн., що не відповідає ринковим цінам на вказаний вид транспортних засобів та відсутності будь-яких грошових активів у деклараціях за попередні звітні періоди.
Також, із листа начальника УСР в Закарпатській області ДСР НП України від 20 лютого 2025 року відомо, що на ім'я керівника Управління проведення моніторингу способу життя та контролю НАЗК щодо повноти заповнення декларацій направлено зібрані матеріали відносно депутата Дубівської селищної ради Тячівського району ОСОБА_1 , в діях якого наявні ознаки декларування недостовірної інформації у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2020 рік та набуття необґрунтованих активів у 2024 році, а саме автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 . (Додаток на 56 арк.).
09 червня 2025 року управління проведення повних перевірок НАЗК було запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення та копії підтвердних документів з приводу декларування вартості автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року випуску.
24 червня 2025 року УСР в Закарпатській області ДСР НП України було зроблено запит в ПрАТ "СК "Перша" про надання інформації з приводу страхування автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року, державний номерний знак НОМЕР_2 , і 27 червня 2025 року отримано відповідь.
30 червня 2025 року начальником 1-го сектору УСР в Закарпатській області ДСР НП України було відібрано письмове пояснення від ОСОБА_2 по факту продажу ним ОСОБА_1 автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 року, державний номерний знак НОМЕР_2 , за ціною 500 000 грн. 00 коп.
Відповідно до положень частини четвертої статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до роз'яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією" №13 для своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз'яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
При цьому особливістю правопорушень, пов'язаних з корупцією, є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення незалежно від того, чи є зазначене порушення триваючим.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд вважає за необхідне застосувати практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є частиною національного законодавства і джерелом права.
Так, у справі "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року (заяви №23759/03 та №37943/06) ЄСПЛ встановив порушення ст.6 Конвенції і зазначив, що національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. У згаданому рішенні ЄСПЛ зазначив, що відповідні правові акти явно суперечили один одному. У результаті цього національні органи на свій власний розсуд застосували протилежні підходи щодо співвідношення цих правових актів. На думку ЄСПЛ, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п.56).
Отже, у разі, коли національне законодавство припускає неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язанні застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Відтак принципове значення для правильного вирішення даної справи має визначення точної дати (дня) виявлення та вчинення зазначених правопорушень, так як саме від цього часу відраховується відповідний строк.
У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов'язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17).
Натомість, суд в цій частині не погоджується з прокурором та вважає, що момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.
Відтак, фактичним моментом виявлення ймовірно вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП України є час отримання органом, уповноваженим складати протокол про адміністративне правопорушення, всіх матеріалів, на підставі яких і було складено протокол. У даній справі такою датою є 20 лютого 2025 року, коли в УСР в Закарпатській області надійшов рапорт начальника 1-го сектору УСР в Закарпатській області ДСР НП України та коли зібрані матеріали були направлені в управління проведення моніторингу способу життя та контролю НАЗК. Подальші затримки в складанні протоколу, навіть і з вини ОСОБА_1 , не впливають на визначення дати виявлення правопорушення та, відповідно, відлік строку накладення адмінстягнення.
Дана адміністративна справа поступила до суду 05 березня 2026 року.
Таким чином, зважаючи на вимоги частини четвертої статті 38 КУпАП, шестимісячний строк (з дня виявлення) для притягнення особи до адміністративної відповідальності за протоколом про адміністративне правопорушення № 170 від 04 березня 2026 року закінчився 20 серпня 2025 року.
В свою чергу, в п. 100 Постанови Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі N 990SCGC/20/24 констатовано, що закінчення строку, визначеного статтею 38 КУпАП, унеможливлює накладення адміністративного стягнення на особу, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, оскільки цей Кодекс не передбачає продовження строків накладення адміністративного стягнення та згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП є самостійною підставою для закриття судом розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення припиняється в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
При цьому, оцінюючі відповідні доводи адвоката, суд звертає увагу на те, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення. Так, з правового аналізу статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в вчиненні адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП необхідно застосовувати у взаємозв'язку з іншими нормами. Зокрема, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП містить посилання саме на статтю 38 КУпАП, яка, з-поміж іншого, підлягає застосуванню лише у випадку, якщо наявна вина особи та існують підстави для накладення адміністративного стягнення.
Вищенаведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах: від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18.
Отже, незважаючи на те, що на момент розгляду даної справи закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені частиною четвертою статті 38 КУпАП, суд вважає, що провадження в даній справі слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283-285, 294 КУпАП,
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Ніточко