06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 179/329/26
провадження № 51-1703ска26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Дніпровськогоапеляційного суду від 23 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно останнього,
встановив:
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області постановою від 10 березня 2026 року визнав ОСОБА_5 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду адвокат ОСОБА_4 подав скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження до апеляційного суду.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 23 квітня 2026 року відмовив адвокату ОСОБА_4 у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_5 .
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаного рішень суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а право на касаційне оскарження - лише у визначених законом випадках.
Ця норма кореспондує зі ст. 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», якою визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець керувався такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 підпункту 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Підстави і порядок перегляду Верховним Судом судових рішень у справах про адміністративні правопорушення передбачено лише главою 24-1 КУпАП. Єдиною підставою такого перегляду законодавець визнав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
КУпАП не передбачена можливість касаційного оскарження постанови апеляційного судуу справі про адміністративне правопорушення. За правилами ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду, при цьому, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлені у статті 294 цього Кодексу відповідають основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційними та обґрунтованими.
Крім того, ст. 424 КПК визначено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, однак оспорювані постанови до цього переліку не входять.
Виходячи з положень ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, ст. 424 КПК оспорюване рішення не може бути предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, статтями 14, 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 294 КУпАП, статтями 424, 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Дніпровськогоапеляційного суду від 23 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно останнього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3