Ухвала
13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 552/9316/24
провадження № 61-2237ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу Дзюбла Олександра Івановича, який зазначає, що діє в інтересах Полтавської міської ради, на рішення Київського районного суду м. Полтави
від 24 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 січня
2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: Полтавська міська рада, Перша полтавська державна нотаріальна контора,
19 лютого 2026 року Дзюбло О. І., який зазначає, що діє в інтересах Полтавської міської ради, за допомогою поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 січня 2026 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду
в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно
від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Зазначений правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21).
Велика Палата Верховного Суду вважала за потрібне конкретизувати вказаний висновок, про що вказала у постанові від 20 листопада 2024 року
у справі № 910/16580/23.
Конкретизація правового висновку полягала у тому, що, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). За наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені
частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні (пункт 7.31).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
До касаційної скарги долучено довіреність, згідно з якою секретар Полтавської міської ради Ямщикова К. уповноважила Дзюбла О. І. - головного спеціаліста відділу представництва у судах юридичного управління Виконавчого комітету Полтавської міської ради вести судові справи, зокрема у Верховному Суді з усіма правами, які надаються законом позивачу, відповідачу, третій особі, з правом підпису та подання скарг та інше.
Проте визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документів (положення, трудовий договір (контракт) тощо), які можуть підтвердити повноваження діяти від Полтавської міської ради за правилами самопредставництва Ямщиковою К. та Дзюблом О. І. не надано, як і відомостей з ЄДР щодо них.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги, ОСОБА_1 подано заяву про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року становив 3 028 грн.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,6 грн).
За подання касаційної скарги заявник має сплатити судовий збір у розмірі 1 211,2 грн (605,6 грн х 200 %),про що надати відповідний документ або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Дзюбла Олександра Івановича, який зазначає, що діє в інтересах Полтавської міської ради, на рішення Київського районного суду м. Полтави
від 24 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 січня
2026 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко