07 травня 2026 року
м. Київ
справа № 2608/6303/12
провадження № 61-6081ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу приватного підприємства «Вояж» на постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року у справі за позовом приватного підприємства «Вояж» до ОСОБА_1 про визнання права власності,
У квітні 2012 року ПП «Вояж» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 квітня 2012 року позов ПП «Вояж» задоволено частково. Визнано за ПП «Вояж» право власності на нерухоме майно - станцію технічного обслуговування автомобілів з міні-кафе та магазином, загальною площею 108,90 кв. м, що знаходиться за адресою: Дніпровська набережна, 17-Е, м. Київ.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Київська міська рада, як особа, яка не приймала участі у справі, але вважає, що оскаржуване рішення порушує її права та законні інтереси, звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПП «Вояж» відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 02 липня 2025 року Касаційну скаргу ПП «Вояж» задоволено частково. Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 13 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
За результатом нового розгляду справи, постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року апеляційну скаргу Київської міської ради, яка не брала участь у розгляді справи, задоволено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року скасовано, ухвалено по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
05 травня 2026 року ПП «Вояж» через систему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 квітня 2012 року залишити без змін.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги радою не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
ПП «Вояж» звернулось до суду з позовом у 2012 році та заявляло позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01 січня 2012 року мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 1 073 грн (0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 214,60 грн, 3 розміри мінімальної заробітної плати - 3 219,00 грн).
Отже, ПП «Вояж» за подачу касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1 % від вартості спірного нерухомого майна (але не менше, ніж 214,60 грн та не більше, ніж 3 219,00 грн ) помноженого на 200 % і на коефіцієнт 0,8.
З поданої касаційної скарги та судових рішень не вбачається ціни позову станом на 2012 рік (відсутні відомості про вартість нерухомого майна - станцію технічного обслуговування автомобілів з міні-кафе та магазином, загальною площею 108,90 кв. м, що знаходиться за адресою: Дніпровська набережна, 17-Е, м. Київ). Заявник не надав відомостей, які б дозволити суду визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, а отже і розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі. Отже ПП «Вояж» для цілей визначення розміру та сплати належної суми судового збору має підтвердити належними доказами вартість (грошову оцінку) нерухомого майна, що є предметом спору у справі.
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу приватного підприємства «Вояж» на постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 21 травня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников