07 травня 2026 року
м. Київ
справа № 725/10260/25
провадження № 61-5932ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 квітня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Мамаївської сільської ради, про розірвання шлюбу, залишення малолітньої дитини проживати з батьком на його самостійному вихованні та утриманні та встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком малолітньої дитини,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.
11 грудня 2025 року Чернівецький районний суд м. Чернівці ухвалив рішення, яким позов задовольнив. Розірвав шлюб між ОСОБА_3 (після зміни імені ОСОБА_1 ), та ОСОБА_4 , зареєстрований 27 серпня 2009 року Виконкомом Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис № 08. Після розірвання шлюбу неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишив проживати з ОСОБА_1 на його самостійному вихованні та утриманні. Встановив факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не погоджуючись з рішенням суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особа, яка не була залучена до участі у справі, подав апеляційну скаргу з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується їх прав та обов'язків. Просив рішення Чернівецького районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2025 року скасувати в частині залишення малолітньої дитини проживати з батьком, на його самостійному вихованні та утриманні, та в частині встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.
Чернівецький апеляційний суд своєю постановою від 02 квітня 2026 року скасував рішення Чернівецького районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2025 року в частині залишення малолітньої дитини ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживати з батьком ОСОБА_1 (до зміни прізвища - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , на його самостійному вихованні та утриманні, та в частині встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 (до зміни прізвища - ОСОБА_6 ) дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасувати. Ухвалив в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог. Вирішив питання щодо розподіл судових витрат.
29 квітня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 квітня 2026 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
1. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить:
- скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 квітня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про залишення малолітньої дитини проживати з батьком на його самостійному вихованні та утриманні та встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком малолітньої дитини;
- закрити провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України;
- рішення Чернівецького районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2025 року залишити в силі.
Викладення заявником прохальної частини у такій редакції не відповідає положенням статті 409 ЦПК України, оскільки вимога про закриття провадження у справі протирічить вимозі про залишення рішення першої інстанції без змін.
Верховний Суд вважає за необхідне роз'яснити заявникові, що підстави закриття провадження у справі визначені статтею 255 ЦПК України, а підстави закриття апеляційного провадження - статтею 362 ЦПК України.
Крім того, з огляду на положення статті 409 ЦПК України не передбачено право суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги щодо закриття апеляційного провадження.
З урахуванням викладеного, заявнику необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.
2. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становив 3 028,00 грн.
Частиною третьою статті 6 вказаного Закону визначено, що у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судове рішення оскаржується заявником в частині двох вимог немайнового характеру.
Таким чином, судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить 4 844,80 грн (3 028,00 грн х 0,4 х 2 х 200%).
До касаційної скарги ОСОБА_1 не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, заявнику пропонується сплатити судовий збір у розмірі 4 844,80 грн або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу належить залишити без руху та надати заявникові строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 квітня 2026 року залишити без руху.
Надати заявникові для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко