16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 372/173/22
провадження № 61-11985св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ігнатенка В. М.
суддів: Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М., Фаловської І. М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Шульга Андрій В'ячеславович , на рішення Обухівського районного суду Київської області
від 09 грудня 2022 року у складі судді Сташків Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у складі колегії суддів Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваксенс Прод» до ОСОБА_1 про стягнення авансу,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваксенс Прод»(далі - ТОВ «Ваксенс Прод») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення авансу.
Позов обґрунтований тим, що 10 вересня 2021 року між ТОВ «Ваксенс Прод» та ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв ОСОБА_3 , було укладено попередні договори купівлі-продажу земельних ділянок, а саме:
- НОМЕР_3 площею 0,1206 га із кадастровим номером 3223155400:03:025:0038, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- № НОМЕР_1 , площею 0,1390 га із кадастровим номером 3223155400:03:025:0039, за адресою:
АДРЕСА_1 , площею 0,1702 га із кадастровим номером 3223155400:03:025:0041, за адресою:
АДРЕСА_1 .
За умовами попередніх договорів основні договори купівлі-продажу земельних ділянок мали бути укладені до 10 грудня 2021 року включно, проте в обумовлений строк основні договори купівлі-продажу земельних ділянок за попередніми договорами від 10 вересня 2021 року укладені не були.
ТОВ «Ваксенс Прод» зверталося до ОСОБА_1 з вимогою про повернення сплачених в якості авансу грошових коштів у сумі 20 231 946,75 грн, однак відповідач не повернув суму авансу.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму авансу у розмірі 20 231 946,75 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2022 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 липня
2023 року, позов ТОВ «Ваксенс Прод» задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ваксенс Прод» аванс у розмірі 20 231 946,75 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що перераховані позивачем грошові кошти відповідачу фактично є авансом, оскільки сторонами не дотримано визначених статтею 570 ЦК України умов та не укладено відповідних договорів купівлі-продажу, на виконання яких сплачувалися грошові кошти. Докази повернення в повному обсязі грошових коштів позивачу матеріали справи не містять, отже наявні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шульга А. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права, не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 757/4111/13-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 522/7303/17, від 28 червня 2022 року у справі № 576/564/21, постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 757/4111/13-ц, не дослідили зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилили клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень та доказів, тим самим ухвалили незаконні та необґрунтовані рішення.
Суди залишили поза увагою, що спірні попередні договори є удаваними в частині положень щодо сплати грошових коштів та завищення вартості земельних ділянок, оскільки за спільною домовленістю сторін здійснені оплати грошових коштів за попередніми договорами мали іншу мету, аніж передбачено такими договорами. Так, платежі, передбачені попередніми договорами, здійснювалися ТОВ «Ваксенс Прод» не в якості оплати за майбутніми договорами купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:025:0038, 3223155400:03:025:0039, 3223155400:03:025:0041, а в якості оплати на користь ОСОБА_1 частини вартості інших земельних ділянок, щодо яких в цей же день були укладені інші попередні договори купівлі- продажу, і які надалі були продані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ТОВ «Ваксенс Прод».
Отже, сплативши грошові кошти у загальній сумі 700 00,00 дол. США за попередніми договорами на користь ОСОБА_1 , а також всі передбачені законодавством податки та збори, ТОВ «Вексенс Прод» частково розрахувалося зовсім за інші земельні ділянки, що належи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а після цього сплатило решту коштів на користь останніх, здійснивши повний розрахунок за земельні ділянки та набувши їх у власність.
Визначаючи в попередніх договорах умову про сплату коштів в якості попередньої часткової оплати за майбутніми договорами купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:025:0038, 3223155400:03:025:0039, 3223155400:03:025:0041, сторони насправді мали іншу мету, що свідчить про часткову удаваність указаних правочинів.
За загальними домовленостями ТОВ «Ваксенс Прод» не має права вимагати у ОСОБА_1 повернення сплачених грошових коштів.
Суди безпідставно не застосували норми права щодо удаваності правочину в частині умов договору, зокрема пунктів 4.1-4.3 щодо здійснення платежів та пункту 2.1.1 щодо завищення вартості земельних ділянок, до спірних правовідносин, що свідчить про незаконність рішень та неповноту розгляду справи.
Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що він має намір виконувати умови попередніх договорів, що є дійсними, зокрема щодо продажу позивачу вказаних земельних ділянок. Проте, через наявність запису його як боржника у Єдиному державному реєстрі боржників, він позбавлений на даний час такої можливості. Такі обмеження наразі відповідач намагається припинити у судовому порядку. При цьому, такий запис був наявним у реєстрі і на час укладення попередніх договорів, про що було відомо позивачу.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду додаткові пояснення у яких наголошує, що суди прийняли рішення, не встановивши при цьому ключову обставину - правову природу щодо здійснення оплати за спірними договорами.
У травні 2024 року від ОСОБА_1 надійшли доповнення до касаційної скарги, проте Верховний Суд їх до уваги не бере, оскільки відповідно до частини першої статті 398 ЦПК України доповнення до касаційної скарги могли бути подані протягом строку на касаційне оскарження.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Ваксенс Прод» на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, встановлення інших обставин справи, які не були об'єктом дослідження в попередніх судових інстанціях, а також до необхідності втручання у фактичну складову судового рішення, що виходить за межі встановлених статтею 400 ЦПК України повноважень Верховного Суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Шульга А. В. , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
У встановлений ухвалою Верховного Суду строк ОСОБА_1 усунув недоліки, надавши 25 серпня 2023 року відповідну заяву.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Шульга А. В., на рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня
2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року та витребувано матеріали справи.
У жовтні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 10 вересня 2021 року між ТОВ «Ваксенс Прод» та ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 , укладені:
1) попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка P. O. 10 вересня 2021 року за реєстровим № 3529 (надалі - попередній договір № 1);
2) попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка P. O. 10 вересня 2021 року за реєстровим № 3530 (надалі - попередній договір № 2);
3) попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка P. O. 10 вересня 2021 року за реєстровим № 3531 (надалі - попередній договір № 3).
Предметом попереднього договору № 1 відповідно до пункту 1 є зобов'язання сторін укласти в обумовлений цим договором строк договір купівлі-продажу земельної ділянки, надалі договір іменуватиметься, як «Основний договір», згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язується передати у власність ТОВ «Ваксенс Прод», земельну ділянку площею 0,1206 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0038, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1139591332231, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцезнаходження АДРЕСА_1 та оплатити вартість такої земельної ділянки.
Згідно з пунктом 2.1.3 попереднього договору № 1 визначено кінцевий строк укладення основного договору - до 10 грудня 2021 року включно.
Відповідно до пункту 4.1 попереднього договору № 1 на підтвердження свого зобов'язання укласти основний договір ТОВ «Ваксенс Прод» перераховує в безготівковій формі на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «ОТП Банк» до 13 вересня 2021 року включно в рахунок майбутнього платежу по основному договору грошову суму в розмірі 5 732 620,50 грн., що становить 213 903,75 дол. США.
Виконання ТОВ «Ваксенс Прод» зобов'язань за попереднім договором № 1 підтверджується заявою ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 про отримання коштів, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка P. O. 15 вересня 2021 року за реєстровим № 3582, відповідно до якої ОСОБА_1 підтвердив, що ним отримано грошові кошти на його поточний рахунок у розмірі 5 360 000,16 грн. Ці обставини щодо перерахування грошових коштів також підтверджуються платіжним дорученням від 13 вересня 2021 року № 23.
Крім того, ТОВ «Ваксенс Прод» сплачено в якості іншої частини попереднього платежу податок на доходи ОСОБА_1 у розмірі 286 631,03 грн, тобто 5 % бази оподаткування, що підтверджується платіжним дорученням від 13 вересня 2021 року № 27, та військовий збір за вересень 2021 року в розмірі 85 989,31 грн, що становить 1,5 % від об'єкта оподаткування, що підтверджується платіжним дорученням від 13 вересня 2021 року № 26.
Як визначено в пункті 1 попереднього договору № 2, предметом даного договору є зобов'язання сторін укласти в обумовлений цим договором строк договір купівлі-продажу земельної ділянки, надалі договір іменуватиметься, як «Основний договір», згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язується передати у власність ТОВ «Ваксенс Прод», земельну ділянку площею 0,1390 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0039, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1139495832231 (відомості згідно ПКК - цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцезнаходження АДРЕСА_1 та оплатити вартість земельної ділянки.
У пункті 2.1.3 попереднього договору № 2 погоджено, що кінцевим строком укладення основного договору є 10 грудня 2021 року включно.
Згідно з пунктом 4.1 попереднього договору № 2 у підтвердження свого зобов'язання укласти основний договір ТОВ «Ваксенс Прод» перераховує в безготівковій формі на рахунок сторони - 2 НОМЕР_2
в АТ «ОТП Банк» до 13 вересня 2021 року включно в рахунок майбутнього платежу по основному договору грошову суму в розмірі 7 165 775,42 грн, що становить 267 379,68 дол. США.
У заяві про отримання коштів, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка P. O. 15 вересня 2021 року за реєстровим № 3581, ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 підтвердив, що відповідно до попереднього договору № 2 ОСОБА_1 отримано грошові кошти на його поточний рахунок у розмірі 6 700 000,02 грн, що також підтверджується платіжним дорученням від 13 вересня 2021 року № 24.
Також ТОВ «Ваксенс Прод» сплачено в якості іншої частини попереднього платежу податок на доходи фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 358 288,77 грн, що становить 5 % бази оподаткування, та підтверджується платіжним дорученням від 13 вересня 2021 року № 31, та військовий збір за вересень 2021 року в розмірі 107 486,63 грн, тобто 1,5 % від об'єкта оподаткування, що підтверджується платіжним дорученням від 13 вересня 2021 року № 29.
За умовами пункту 1 попереднього договору № 3 предметом договору є зобов'язання сторін укласти в обумовлений цим договором строк договір купівлі-продажу земельної ділянки, надалі договір іменуватиметься, як «Основний договір», згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язується передати у власність ТОВ «Ваксенс Прод» земельну ділянку площею 0,1702 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0041, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1139572632231 (відомості згідно ПКК - цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, місцезнаходження АДРЕСА_1 та оплатити вартість такої земельної ділянки.
Пунктом 2.1.3 попереднього договору № 3 погоджено, що крайній термін укладення основного договору до 10 грудня 2021 року включно.
Відповідно до пункту 4.1 попереднього договору № 3 у підтвердження свого зобов'язання укласти основний договір ТОВ «Ваксенс Прод» перераховує в безготівковій формі на рахунок сторони - 2 НОМЕР_2
в АТ «ОТП Банк» до 13 вересня 2021 року включно в рахунок майбутнього платежу по основному договору грошову суму в розмірі 7 165 775,42 грн, що становить 267 379,68 дол. США.
15 вересня 2021 року ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 оформлено заяву про отримання коштів, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка P. O. за реєстровим № 3583, відповідно до якої ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 підтверджено отримання грошових коштів на його поточний рахунок у розмірі 6 700 000,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13 вересня 2021 року № 25.
Також ТОВ «Ваксенс Прод» сплачено в якості іншої частини попереднього платежу податок на доходи фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 358 288,77 грн, що становить 5 % бази оподаткування, що підтверджується платіжним дорученням від 13 вересня 2021 року № 30, та військовий збір за вересень 2021 року в розмірі 107 486,63 грн, тобто 1,5 % від об'єкта оподаткування, згідно з платіжним дорученням від 13 вересня 2021 року № 28.
У пунктах 4.2 попередніх договорів від 10 вересня 2021 року сторони погодили, що в разі, коли в обумовлений цим договором строк сторони не укладуть відповідно до чинного законодавства формі основний договір (незалежно від того, з вини якої сторони не буде укладено основний договір і не залежно від того з яких причин (навіть, якщо з причин дії обставин непереборної сили)) сума, яку сплачено ОСОБА_1 відповідно до пункту 4.1 цього договору, залишається у ОСОБА_1 в якості узгодженого сторонами в цьому договорі виду забезпечення виконання зобов'язання за цим договором.
Згідно з пунктами 4.3 попередніх договорів від 10 вересня 2021 року ТОВ «Ваксенс Прод» беззастережно гарантує, що в будь-якому випадку (в тому числі у випадку неукладення основного договору) та незалежно від будь-яких причин і обставин ТОВ «Ваксенс Прод» не буде вимагати від ОСОБА_1 повернути сплачену ТОВ «Ваксенс Прод» суму, яку передбачено пунктом 4.1 цього договору.
Також у попередніх договорах сторони визначили умову, відповідно до якої сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення основного договору, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, завдані простроченням (пункт 4.10 попередніх договорів).
06 грудня 2021 року ТОВ «Ваксенс Прод» направило на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлення № 1/06-12-21 з пропозицією з'явитися 08 грудня 2021 року або 09 грудня 2021 року о 10:00 для підписання основних договорів купівлі-продажу земельних ділянок, кадастрові номери 3223155400:03:025:0038, 223155400:03:025:0039, 3223155400:03:025:0041, в офіс приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалка Р. О. за адресою: 03150, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52А, оф. 728.
09 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалком Р. О. складено повідомлення № 326/01-16 про неможливість вчинення нотаріальних дій щодо купівлі-продажу земельних ділянок за умовами попередніх договорів від 10 вересня 2021 року № 1, № 2, № 3, оскільки продавець ОСОБА_1 значиться боржником в Єдиному реєстрі боржників.
Листом від 10 грудня 2021 року №1/10-12.12.2021 ТОВ «Ваксенс Прод» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про повернення вказаних попередньо сплачених платежів (авансу) у розмірі 20 289 743,54 грн.
У відповіді від 22 грудня 2021 року на даний лист представник ОСОБА_1 - адвокат Куропата О. В., зазначив, що станом на дату укладення попередніх договорів відомості про ОСОБА_1 вже були наявні в Єдиному реєстрі боржників. При цьому, запропоновано узгодити інший день для підписання попередніх договорів. Зауважив, що в разі неукладення основних договорів грошові кошти набувають статусу забезпечення виконання зобов'язання за попередніми договорами, а не авансу, і в будь-якому випадку залишаються ОСОБА_1 .
Аналогічне повідомлення було направлено представником ОСОБА_1 - адвокатом Куропатою О. В. на адресу ТОВ «Ваксенс Прод» 29 вересня 2022 року.
Позиція Верховного Суду
За змістом пункту 7 частини першої Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду висновує про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Предметом розгляду у цій справі є вимоги про стягнення грошових коштів, сплачених покупцем за попередніми договорами.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що перераховані позивачем грошові кошти за попередніми договорами є авансом, а оскільки сторонами не дотримано визначених статтею 570 ЦК України умов щодо укладення основних договорів купівлі-продажу, на виконання яких сплачувалися вказані грошові кошти, такі підлягають поверненню. При цьому, суди застосували висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12.
Колегія суддів не може погодитись з таким підходом та вважає за необхідне відступити від зазначеного правового висновку шляхом його конкретизації, з огляду на таке.
В постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі
№ 6-176цс12 сформульовано висновок про те, що за відсутності укладеного основного договору та за відповідних фактичних обставин тієї справи сплачені кошти є авансом та підлягають поверненню.
Водночас, такий висновок був сформульований, виходячи з конкретних обставин справи, у якій сторони не врегулювали окремо умови щодо неповернення сплачених коштів, не визначили спеціальних правових наслідків їх внесення та не погодили інших договірних механізмів регулювання наслідків неукладення основного договору.
Разом із тим, на думку колегії суддів, поширення такого підходу на всі правовідносини, що виникають із попередніх договорів, незалежно від змісту конкретних домовленостей сторін, є надмірно узагальненим та не враховує принципів цивільного законодавства, насамперед свободи договору та диспозитивності.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦПК України).
За змістом статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За статтями 626, 628 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а його умови визначаються за домовленістю сторін. Отже, саме зміст погоджених сторонами умов є визначальним для встановлення правової природи їхніх правовідносин.
Зазначені вимоги закону поширюються і на попередній договір, укладення якого передбачено статтею 635 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Попередній договір є одним із різновидів цивільних договорів, а тому йому властиві всі родові ознаки договорів. Так, попередній договір вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому для попереднього договору, поряд з іншими його умовами, повинні бути визначені ті, які є істотними для основного договору.
Тобто у попередньому договорі, крім основного зобов'язання, може бути передбачена відповідальність сторін з того чи іншого питання, зокрема за неналежне виконання зобов'язання у виді штрафних санкцій.
Наслідки порушення попереднього договору однією зі сторін передбачені у частині другій статті 635 ЦК України. І вони застосовуються, якщо інше не встановлено тим самим попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Положення цивільного законодавства не містять вичерпного переліку способів забезпечення виконання зобов'язань. Відповідно до статей 546, 627 ЦК України сторони мають право встановлювати у договорі інші, прямо не передбачені законом способи забезпечення виконання зобов'язань, якщо вони не суперечать закону та відповідають загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, колегія суддів не вбачає правових підстав для висновку про те, що попередній договір, передбачений статтею 635 ЦК України, виключає можливість застосування до нього загальних принципів цивільного права та положень про свободу договору лише з огляду на його правову конструкцію. Навпаки, попередній договір як різновид цивільно-правового договору, підпорядковується загальним засадам договірного права, якщо інше прямо не встановлено законом або не випливає із суті відповідних правовідносин. Отже, вирішальним є не сам факт сплати коштів за попереднім договором, а насамперед зміст погоджених сторонами умов, їх дійсна воля, межі реалізації ними свободи договору та ті правові наслідки, які сторони прямо передбачили в договорі.
У цій справі сторони у пунктах 4.2, 4.3 попередніх договорів, погодили, що в разі, коли в обумовлений договорами строк сторони не укладуть відповідно до чинного законодавства формі основний договір (незалежно від того, з вини якої сторони не буде укладено основний договір і незалежно від того з яких причин (навіть, якщо з причин дії обставин непереборної сили)) сума, яку сплачено ОСОБА_1 відповідно до пункту 4.1 договорів, залишається у ОСОБА_1 в якості узгодженого сторонами в договорах виду забезпечення виконання зобов'язання за цим договором. ТОВ «Ваксенс Прод» беззастережно гарантує, що в будь-якому випадку (в тому числі у випадку неукладення основного договору) та незалежно від будь-яких причин і обставин ТОВ «Ваксенс Прод» не буде вимагати від ОСОБА_1 повернути сплачену ТОВ «Ваксенс Прод» суму, яку передбачено пунктом 4.1 цього договору. Крім того, пунктом 4.10 попередніх договорів сторони окремо визначили, що у разі необґрунтованого ухилення сторони від укладення основного договору належним способом захисту є відшкодування збитків.
Таким чином, сторони не лише погодили умови щодо сплати відповідних коштів, а й безпосередньо врегулювали наслідки їх сплати, неповернення, розподіл ризиків та способи захисту своїх прав у разі порушення домовленостей, тобто реалізували принцип свободи договору в частині врегулювання наслідків неукладення основного договору.
За таких обставин автоматичне застосування правового висновку Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12 без оцінки того, що сторони у конкретному договорі прямо визначили інші умови, фактично нівелює зміст погоджених сторонами положень такого договору, обмежує принцип свободи договору та ставить під сумнів можливість сторін самостійно врегульовувати свої цивільні права та обов'язки у спосіб, не заборонений законом.
Особливого значення у цій справі набуває також те, що покупцем є юридична особа, яка має належні кадрові, організаційні, професійні та майнові можливості для розробки умов договору, оцінки правових ризиків, юридичного супроводу господарської діяльності та захисту власних інтересів, що свідчить про усвідомлений, добровільний та професійний характер погодження нею відповідних договірних умов, на відміну від можливостей фізичної особи.
За наведених обставин існує необхідність у конкретизації правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12, зокрема:
- чи поширюються загальні принципи цивільного права, включаючи свободу договору, диспозитивніть та загальні положення договірного права на попередні договори?
- Чи має попередній договір особливе правове регулювання, яке виключає або обмежує право сторін самостійно визначати наслідки неукладення основного договору?
- Чи підлягають безумовному поверненню сплачені за попередніми договорами кошти навіть у випадку, коли сторони прямо погодили їх неповернення в умовах договору?
- Чи може добровільна, усвідомлена та прямо зафіксована у попередньому договорі відмова покупця від вимог щодо повернення сплачених грошових коштів розглядатися, як прояв свободи договору та диспозитивності цивільного права?
- Чи підлягає врахуванню суб'єктний склад сторін, зокрема статус покупця як юридичної особи, при оцінці меж свободи договору, добросовісності та правомірності погоджених сторонами умов?
Підсумовуючи, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зауважує, що без відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України
від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12, шляхом його конкретизації з мотивів, наведених в ухвалі про передачу справи, він позбавлений можливості самостійно ухвалити остаточне рішення у цій справі, що зумовлює необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись пунктом 7 частини першої Розділу ХІІІ «Перехідні положення», статтею 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу № 372/173/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваксенс Прод» до ОСОБА_1 про стягнення авансу за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Шульга Андрій В'ячеславович, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Ігнатенко
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська