07 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 927/166/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (далі - Виконком)
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2026 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026
за позовом Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"
до Виконкому
про стягнення 11 587 831, 82 грн,
Виконком 22.04.2026 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2026 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 у справі № 927/166/25 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Разом з тим у скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у цій справі до закінчення їх перегляду у порядку касації.
Від Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" 23.04.2026 (через систему "Електронний суд") надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за скаргою Виконкому.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги з урахуванням поданих заперечень, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зміст касаційної скарги свідчить, що як на підставу для касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновків Верховного Суду, зокрема щодо того, чи підлягає врегулюванню заборгованість з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, яка утворилась після 01.06.2021 та виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування шляхом перерахування субвенції за рахунок та в межах видатків державного бюджету на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016 № 1730-VIIІ в редакції Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29.07.2022 № 2479-ІХ, враховуючи узгодження тимчасовими територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах теплопостачальним підприємствам обсягу такої заборгованості у період з 01.06.2021 по 30.06.2022 включно.
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Тобто, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати норму права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо її застосування.
Однак у поданій касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду, не конкретизував норми права (пункт, частина, стаття), зокрема згаданого Закону від 03.11.2016 № 1730-VIIІ, порушення та/або неправильного застосування яких припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанції під час ухвалення оскаржуваних судових рішень та щодо яких (норм) відсутній висновок .
А саме лише посилання скаржника у касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду як на підставу касаційного оскарження судових рішень без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття) щодо застосування яких, на думку скаржника, висновок Верховного Суду, викладений у постановах, не був врахований судами попередніх інстанцій, не можуть формувати чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України.
Також у касаційній скарзі міститься посилається на те, що судами допущено процесуальні порушення щодо дослідження доказів у справі та надання їм належної оцінки, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.
Однак скаржник, зазначаючи про те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, не посилається на пункт частини третьої статті 310 ГПК України та на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України, а також не зазначає чи наведені порушення є підставою для касаційного оскарження судових рішень відповідно до положень частини другої статті 287 цього Кодексу.
Поряд з цим, Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що у разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено які саме зібрані у справі докази, судом не були досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Проте, скаржником у скарзі належним чином не обґрунтовано процесуальні порушення, передбачені частиною третьою статті 310 ГПК України, щодо не дослідження судом зібраних у справі доказів (яких саме), що призвели до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі, а також вказана незгода скаржника із судовим рішенням наведена без взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України та без зазначення чи є наведене порушення підставою для касаційного оскарження судового рішення відповідно до наведених приписів частини другої статті 287 цього Кодексу.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга .
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки, шляхом подання касаційної скарги в новій редакції, в якій уточнити наведену підставу касаційного оскарження та чітко зазначити норми права (пункт, частина, стаття) неправильного застосування яких, на думку скаржника, припустилися суди попередній інстанції під час ухвалення оскаржуваних судових рішень та стосовно застосування яких (норм) висновок Верховного Суду відсутній, а також належним чином обґрунтувати (у разі їх наявності) процесуальні порушення, передбачені частиною третьою статті 310 ГПК України, що призвели до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі у взаємозв'язку з посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
З огляду на залишення касаційної скарги без руху заявлене скаржником клопотання про поновлення зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку залишається без вирішення до усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 у справі № 927/166/25 залишити без руху.
2. Надати Виконавчому комітету Чернігівської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Виконавчому комітету Чернігівської міської ради, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова