Ухвала від 06.05.2026 по справі 21-32-2/44-10-2632

УХВАЛА

06 травня 2026 року

м. Київ

cправа № 21-32-2/44-10-2632

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025

та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025

у справі №21-32-2/44-10-2632

за заявою гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4

до Кредитної спілки "Україна"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 відхилено додаткові грошові вимоги ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Україна" у сумі 232200,21 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 у справі № 21-32-2/44-10-2632 повернуто без розгляду у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Верховного Суду від 12.12.2025.

17.04.2026 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 з доданими матеріалами на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі №21-32-2/44-10-2632, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; звільнити від сплати судового збору; скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення, яким визнати додаткові грошові вимоги ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Україна" у сумі 232200,21 грн. та зобов'язати ліквідатора Вудуда Г.І. включити до реєстру вимог кредиторів кредитної спілки "Україна" додаткові кредиторські вимоги ОСОБА_1 .

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано зокрема тим, що після отримання ухвали Верховного Суду від 14.01.2026, скаржниця поновила інформацію щодо фінансового стану отримавши документи, а саме довідки ОК-5, ОК-7, що підтверджують рівень місячного доходу що є меншим від прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження для подання касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню на підставі ст. 288 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 встановлений у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до п.п. 2 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 9 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що розмір ставки за подання касаційної скарги на ухвали суду про результати розгляду грошових вимог кредиторів становлять 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 9689,60 грн (3028 х 2) х 200% х 0.8 )).

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Вказану заяву обґрунтовано тим, що розмір судового збору, який має сплатити ОСОБА_1 , а саме 9 689,60 грн (3028 х 2х 200% х 0.8) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу. Скаржниця є суб'єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги її майновий стан не змінився. Так, ОСОБА_1 має статус біженця, що підтверджується відповідним посвідченням. Будучі малозабезпеченою особою ОСОБА_1 звернулась до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, де за результатами розгляду наданих документів, отримала право на безоплатну вторинну правничу допомогу на підставі пункту 1 частини 1 ст. 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" - як малозабезпечена особа. Скаржниця є особою з невеликими фінансовими можливостями, а тому сплата судового збору в сумі 9 689,60 грн створить для неї непомірний тягар.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Із наданих скаржником документів, зокрема, посвідчення біженця, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.03.2026 за період з січня 2025 року по січень 2026 року, довідки з Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перебування ОСОБА_1 на обліку в Пенсійному фонді України, як отримувача базової соціальної допомоги у сумі 2655 грн., довідок Пенсійного фонду України за формами ОК-5 і ОК-7, вбачається, що ОСОБА_1 об'єктивно позбавлена можливості сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи викладене та оцінивши доводи клопотання колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник в якості підстави подання касаційної скарги зазначає обставини, визначені пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

На момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними.

Заперечень щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на час постановлення цієї ухвали до Верховного Суду не надходило.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим, з огляду на положення частини 1 ст.294 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою.

Керуючись статтями 5, 8 Закону України "Про судовий збір" , 119, 234, 235, 290, 294, 295 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1.Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження - задовольнити.

2.Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 та ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 у справі №21-32-2/44-10-2632.

3.Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 за подання касаційної скарги у справі № 21-32-2/44-10-2632.

4.Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі №21-32-2/44-10-2632.

5.Призначити касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі №21-32-2/44-10-2632 до розгляду на 03 червня 2026 року о 10:45 год. у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

6.Повідомити учасників справи про їх право, передбачене ст. 295 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на касаційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження.

7.Витребувати з Господарського суду Миколаївської області та Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №21-32-2/44-10-2632.

8. Копію цієї ухвали надіслати Господарському суду Миколаївської області та Південно-західному апеляційному господарському суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Васьковський О.В.

Погребняк В.Я.