29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"05" травня 2026 р. Справа № 924/839/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу
за позовом керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки", м. Київ
Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс", м. Хмельницький
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 127 298,63 грн. пені,
представники сторін:
прокуратури: Грамчук Т.А.
позивача: не з'явився;
відповідача 1: адвокат Хасін І.Б. (в режимі ВКЗ);
відповідача 2: не з'явився;
прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до відповідачів, у якому просить визнати недійсною додаткову угоду від 31.07.2023 року до договору №42з від 16.05.2023 року, укладену між відповідачами, та стягнути з відповідача 1 на користь позивача 127298,63 грн. пені за договором.
Вимоги мотивує тим, що оскаржуваною угодою безпідставно продовжено відповідачу 1 строк виконання зобов'язання за договором поставки. Окрім того, з огляду на порушення строків поставки, прокурор просить стягнути на користь Хмельницької міської ради штрафні санкції, нараховані у зв'язку з порушенням ТОВ «Сучасні вантажівки» строків поставки.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.08.2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 16.09.2025 року.
Ухвалою суду від 07.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2025. Ухвалою суду від 20.10.2025 відкладено судове засідання на 03.11.2025.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року cуд повернувся до стадії підготовчого провадження у справі №924/839/25. Клопотання ТОВ «Сучасні вантажівки» від 20.10.2025 про зупинення провадження у справі №924/839/25 задоволено. Зупинено провадження у справі №924/839/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №916/5778/23.
Ухвалою суду від 30.03.2026 поновлено провадження у справі №924/839/25, призначено підготовче засідання на 14.04.2026.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.04.2026 відкладено підготовче засідання на 21.04.2026. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 травня 2026 року.
Прокурор в судовому засіданні вимоги позову підтримав, наполягає на їх задоволенні. Позивач не направив свого представника в судове засідання, належним чином повідомлений про час та місце засідання, що підтверджується довідками про доставку ухвал суду в даній справі в електронний кабінет міської ради в ЄСІТС.
Представник відповідача 1 під час судового розгляду спору та у відзиві просить відмовити в задоволенні позову. Заперечення мотивує тим, що згідно норм чинного законодавства України, а також положень статуту Хмельницької міської територіальної громади, затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради від 14.06.2024 № 3, який опублікований за посиланням: https://khm.gov.ua/uk/pro-hromadu/statut-hromady, Хмельницька міська рада не уповноважена контролювати публічні закупівлі. Відтак, керівником Окружної прокуратури міста Хмельницького помилково було визначено позивачем Хмельницьку міську раду, так як до кола її повноважень не входить контроль за проведенням публічних закупівель, а тому вона є неналежним позивачем у цій справі. Міська рада може здійснювати загальний контроль за використанням бюджетних коштів через свої представницькі функції, відповідати за забезпечення потреб територіальної громади, але не уповноважена здійснювати контроль у сфері закупівель.
Натомість, на переконання відповідача 1, керівнику Окружної прокуратури міста Хмельницького попередньо, до подання позовної заяви, слід було звернутися до Державної аудиторської служби України для перевірки фактів про нібито виявлені прокурором порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Та у випадку підтвердження вказаних фактів, Державна аудиторська служба України зобов'язана була вжити відповідних заходів державного фінансового контролю шляхом здійснення перевірки закупівлі, інспектування (ревізії) або моніторингу закупівлі.
Звертає увагу, що зі змісту позовної заяви взагалі незрозуміло, яким чином дії ТОВ «Сучасні вантажівки» порушили права, свободи чи інтереси керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького, Хмельницької територіальної громади або держави України в цілому. Так, керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького належним чином не обґрунтував, у чому полягає порушення "інтересів держави" внаслідок укладення додаткової угоди від 31.07.2023 про продовження строків поставки Сміттєвозу. Зокрема, прокурор не вказує і не обґрунтовує, як укладена додаткова угода від 31.07.2023 стосується розпорядження бюджетними коштами взагалі, і в якій частині відбулося "недбале і неефективне" використання цих коштів, як і не вказує, яким чином на це "неефективне використання" вплинуло продовження строку виконання зобов'язань.
Наголошує, що зобов'язання сторін за Договором виконані у повному обсязі, в рамках бюджетного року, в якому Договір укладено, незначне продовження строку виконання зобов'язань не призвело ні до зміни ціни на Сміттєвоз, ні до збільшення обсягу зобов'язань, ні до неналежного виконання зобов'язань, ні до будь-яких інших негативних наслідків, враховуючи також те, що оплата за Договором здійснювалася за рахунок бюджетних коштів після його виконання. Будь-яких додаткових витрат чи збитків внаслідок укладеної додаткової угоди від 31.07.2023 ні ХКП «Спецкомунтранс», ні Хмельницька міська рада, ні мешканці Хмельницької територіальної громади, ні держава Україна не понесли.
Вважає, що в даному випадку наявна документально підтверджена необхідність укладення додаткової угоди та просить врахувати введений в України воєнний стан внаслідок військової агресії російської федерації проти України, запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який продовжувався і в період підписання та виконання Договору; загальну мобілізацію, запроваджену Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, яка продовжувалася і в період підписання та виконання Договору; масовані російські атаки на енергетичну інфраструктуру України в 2023 році, які призвели до значного дефіциту електроенергії для бізнесу. Вказані обставини, на переконання відповідача 1, є об'єктивними та у зв'язку з їх настанням відбулась істотна зміна обставин.
Додатково акцентує увагу, що між ТОВ «Сучасні вантажівки» та Хмельницькою міською радою відсутні договірні зобов'язання, відтак відсутні будь-які підстави для стягнення з ТОВ «Сучасні вантажівки» на користь Хмельницької міської ради штрафних санкцій, нарахованих на підставі Договору від 16.05.2023 № 42з.
Прокурор у відповіді на відзив відповідача 1 вважає, що така позиція останнього не ґрунтується на нормах чинного законодавства, позаяк оплата за Договором, укладеним між Хмельницьким комунальним підприємством та ТОВ «Сучасні вантажівки», здійснена за кошти місцевого бюджету, а отже державний інтерес у спірних правовідносинах полягає насамперед у забезпеченні належного виконання зобов'язань за договорами, на фінансування яких виділялись бюджетні кошти. Водночас, протиправне укладення Додаткової угоди до Договору, та як наслідок, несвоєчасна поставка товару за договором та байдужість Замовника у вирішенні питання стягнення штрафних санкцій, унеможливило витрачання цих коштів на інші цілі, пов'язані з виконанням державою своїх функцій, необхідних напрямків фінансування в умовах збройної агресії російської федерації проти України, що беззаперечно порушує державні інтереси у спірних правовідносинах.
При цьому, Державна аудиторська служба України не могла набути статусу позивача у даній справі через відсутність на момент звернення прокурора з указаним позовом контрольних заходів, а відповідно, і відсутність виявлених під час контрольного заходу порушень, тому прокурор правомірно не визначив її в якості позивача. Також, в даному випадку відсутні підстави залучення Держаудитслужи в якості позивача, виходячи з характеру спірних правовідносин (предметом, є стягнення штрафних санкції за неналежне виконання договірних зобов'язань, а не виключно порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі») та ефективного способу захисту прав територіальної громади.
Вважає, що відповідач-1 не наводить належних та допустимих доказів наявності об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку дії Договору №42з від 16.05.2023, та не спростовує посилання прокурора на актуальну судову практику.
Звертає увагу, що ТОВ «Сучасні вантажівки» досить успішно та вчасно виконувало свої зобов'язання за аналогічними договорами про закупівлю по території України, докази чого наводяться у позовній заяві, а наведені останнім об'єктивні обставини є загальновідомими та вже існували.
Також зауважує, що на переконання Відповідача 1, що з нього не може бути стягнуто штрафні санкції у вигляді пені, оскільки «пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання». Водночас, Відповідач-1 нічого не зазначає, що з нього не могло бути стягнуто і штрафу. Однак, у Договорі сторони погодили для себе однаковий механізм обрахування штрафу, пені та неустойки.
Відповідач 1 у запереченнях на відповідь прокурора на відзив вважає, що прокурором не спростовано заперечення ТОВ "Сучасні вантажівки", при цьому, державний інтерес не дорівнює стягненню неустойки. Мета публічних закупівель - ефективне, безперебійне задоволення потреб громади, в тому числі з найменшою економією бюджетних грошей, що і було здійснено в даному випадку.
Додатково звертає увагу, що зазначені у відповіді на відзив приклади вчасного виконання Відповідачем-1 зобов'язань, в порівнянні зі спірними зобов'язаннями, відрізняються фактичними обставинами, а саме: місцем виробництва сміттєвих бункерів. Зокрема, у спірному сміттєвозі бункер був вироблений в Україні, а отже, надзвичайні обставини, про які вказує Відповідач-1 є належними та допустимими доказами, які надавали право на внесення змін до спірного договору.
Відповідач 1 у додаткових поясненнях наголошує на висновках, викладених у постанові КГС ВС у справі № 916/5778/23.
Відповідач 2 не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні, у відзиві вважає вимоги прокурора безпідставними. Зазначає, що, з огляду на лист відповідача 1 від 31.07.2023р., незначний строк запропонованого продовження виконання зобов'язання щодо поставки сміттєвоза, а також те, що на той час навіть ХКП «Спецкомунтранс» стикалося з проблемами, зумовленими збройною агресією російської федерації, підприємство прийняло рішення погодитися на підписання додаткової угоди від 31.07.2023 року до договору №42з від 16.05.2023 року та продовжити строк поставки до 01 вересня 2023 року. При цьому, підприємством враховувалося, що відтермінування поставки на один календарний місяць у жодному разі не завдасть шкоди інтересам територіальної громади, а навпаки - відповідатиме їм, оскільки розірвання договору та повторне ініціювання тендерної процедури призвело б до значно більших витрат часу та ресурсів і фактично відклало б поставку життєво необхідної для міста техніки на невизначений строк.
Звертає увагу, що законодавством не визначено, настання яких саме обставин вважається об'єктивним та достатнім для продовження строків в договорах на закупівлю. Так само не визначено, в якій формі має бути документальне підтвердження настання зазначених обставин, що дає змогу замовнику самостійно їх визначати. При цьому, єдиною вимогою, яку закон встановлює для документів - це наявність в них відомостей про конкретні обставин неможливості виконати обумовлені договором зобов'язання на певну дату чи протягом певного періоду, відтак письмове повідомлення із обґрунтуванням об'єктивних причин також може бути розцінене, на розсуд сторони, як документальне підтвердження неможливості виконання зобов'язання.
Просить враховувати, що умовами договору №42з було передбачено повну післяплату, тобто Замовник не ніс жодних фінансових ризиків у зв'язку з можливим невиконанням Постачальником своїх зобов'язань у визначений строк. Фактична передача товару підтверджується Актом приймання-передачі та Видатковою накладною №4447-00309 від 24.08.2023 року, якими зафіксовано отримання ХКП «Спецкомунтранс» сміттєвоза підйомні механізми ASPM IV SCK-10 на шасі IVECO ML 120EL18-E5 у кількості однієї штуки. Таким чином, продовження строку поставки шляхом укладення додаткової угоди відповідало балансу інтересів сторін і громади, адже виключало будь-які можливі збитки та забезпечувало своєчасне отримання необхідної техніки.
Прокурор у відповіді на відзив відповідача 2 наголошує на тому, що строк поставки товару є істотною умовою договору і відповідач 1 зобов'язався виконати договірні умови. Натомість лист від 31.07.2023 не є документальним підтвердженням виникнення обставин, які спричинили продовження строку поставки. Зауважує також про обмеженість дії принципу свободи договору у публічних закупівлях та порушення оскаржуваною угодою матеріальних інтересів держави.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ТОВ "Сучасні вантажівки" надано Уповноваженій особі ХКП "Спецкомунтранс" листи від 28.04.2023, яким відповідач 1 гарантує строк поставки товару до 01.08.2023 та те, що товар належить йому на праві приватної власності.
16.05.2023 між ХКП "Спецкомунтранс" (замовник) та ТОВ "Сучасні вантажівки" (постачальник) укладено договір №42з про закупівлю товару, за умовами якого Постачальник зобов'язується до 01.08.2023 року поставити Замовнику товар зазначений в Специфікації, а Замовник - прийняти і оплатити такий товар.
Найменування товару - Спеціалізована техніка, а саме Сміттєвоз Підйомні механізми ASPM IV SNK-10 шасі IVECO ML, 120ЕL18-ЕК, постачається з повним устаткуванням, що визначено оголошенням щодо закупівлі «код ДК 021:2015 34140000-0 - «Великовантажні мототранспортні засоби» (Сміттєвоз) по оголошенню № UA-2023-04-19-008279-a та відмінним технічним станом, придатним до використання за призначенням (п. 2.1. договору).
Сума, що визначена у Договорі становить 4800000, 00 грн. (п. 3.1. договору).
У розділі 5 договору передбачено, що товар повинен бути поставлений Замовнику у строк до 01.08.2023. Місце поставки товарів: вул. Князя Святослава Хороброго, 1, м. Хмельницький, 29008, (згідно заявки замовника). Строк та місце поставки товару можуть бути змінені за згодою сторін, про що укладається відповідна додаткова угода до цього Договору.
За положеннями п. 6.3.1. постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.
У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого Товару за кожний день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання прийнятих на себе зобов'язань по Договору поставки (п. 7.2. договору).
У п. 14.1. договору сторонами погоджено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Строк дії Договору та/або виконання зобов'язань щодо поставки товару може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об'єктивних обставин визначатиметься Замовником в момент виникнення об'єктивних обставин (виходячи з їх особливостей) з дотриманням чинного законодавства.
Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.
Відповідач 1 звернувся до відповідача 2 із листом, у якому просить продовжити строк поставки товару до 01.09.2023 з огляду на обставини, зокрема, військової агресії російської федерації проти України, виробництво частини деталей за кордоном, обмеження споживання електроенергії та нестачу персоналу.
У додатковій угоді від 31.07.2023 до договору, враховуючи обґрунтування та об'єктивні обставини, викладені у листі від 31 липня 2023 року № СВ-07-23/1474-1, які не дозволяють Постачальнику своєчасно виконати умови договору, а саме поставити Замовнику Сміттєвоз Підйомні механізми ASPM IV SCK-10 на шасі IVECO ML 120EL18-E5 код ДК 021:2015 34140000-0 - «Великовантажні мототранспортні засоби» (Сміттєвоз), керуючись підпунктом 4 пунктом 19 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», сторони дійшли згоди внести зміни в п. 1.1. Договору та викласти його в наступній редакції: « 1.1. Постачальник зобов'язується до 01.09.2023 року поставити Замовнику товар зазначений в Специфікації, а Замовник прийняти і оплатити такий товар»; внести зміни в п. 5.1. Договору та викласти його в наступній редакції: « 5.1. Строк поставки товару: товар повинен бути поставлений Замовнику у строк до 01.09.2023».
24.08.2023 відповідачем 1 передано, а відповідачем 2 прийнято по акту приймання-передачі Сміттєвоз Підйомні механізми ASPM IV SCK-10 на шасі IVECO ML 120EL18-E5.
30.08.2023 ХКП "Спецкомунтранс" оплачено вартість сміттєвоза в повному обсязі.
Відповідно до статуту ХКП "Спецкомунтранс", Хмельницьке комунальне підприємство “Спецкомунтранс», (далі - “Підприємство») є комунальним унітарним підприємством, створеним відповідно до рішення дванадцятої сесії Хмельницької міської ради від 24.06.2003 року № 7 на базі відокремленої частини комунальної власності Хмельницької міської територіальної громади. Власником Підприємства є Хмельницька міська територіальна громада в особі Хмельницької міської ради, ідентифікаційний код - 33332218, місцезнаходження: Україна, 29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3 (далі - “Власник»). Майно комунального підприємства знаходиться у комунальній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Власник майна, закріпленого за Підприємством на праві господарського відання, здійснює контроль за належним використанням та збереженням майна безпосередньо або через виконавчий комітет Хмельницької міської ради відповідно до цього Статуту та законодавчих актів України. Майно Підприємства, придбане ним у процесі здійснення господарської діяльності, належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Хмельницького, в особі Хмельницької міської ради та перебуває на балансовому обліку Підприємства і може закріплюватися за Підприємством на праві господарського відання на підставі відповідного рішення Власника
З вищевикладеного, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.
Позиція суду.
Згідно з ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.41 ГПК України у господарських справах можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначається, що прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Так, за змістом ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави; 2) необхідність їх захисту; 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді виникають за умови дотримання порядку, передбаченого ст.23 Закону "Про прокуратуру", а також за наявності обставин, про які зазначається вище, зокрема, доведення існування обставин порушення інтересів держави.
Прокурором заявлено позов у цій справі в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування - Хмельницької міської ради про визнання недійсною укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" та Хмельницьким комунальним підприємством "Спецкомунтранс" додаткової угоди, якою було продовжено строк виконання зобов'язань з поставки товару за Договором № 42з від 16.03.2023 та стягнення в доход місцевого бюджету неустойки за порушення строків поставки. У цій справі Хмельницька міська рада не є стороною договору.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачами за відсутності об'єктивних та законних підстав було укладено додаткову угоду, якою продовжено строк виконання зобов'язань щодо передачі товару, що стало підставою для не нарахування замовником штрафних санкцій за порушення умов договору, передбачених п.7.2. договору.
За висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надані широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1, 2 ст.143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
У п.10.3 постанови від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що оскільки засновником комунального підприємства (закладу) та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, яка фінансує і контролює діяльність свого комунального підприємства (закладу), а також зобов'язана контролювати виконання міського (обласного) бюджету за договорами про закупівлю товарів, то орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, тому є належним позивачем у справах про стягнення бюджетних коштів.
Згідно зі статутом Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" його засновником є Хмельницька міська рада. Власником Підприємства є Хмельницька міська територіальна громада в особі Хмельницької міської ради, ідентифікаційний код - 33332218, місцезнаходження: Україна, 29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3 (далі - “Власник»). Майно комунального підприємства знаходиться у комунальній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.
Отже, визначена прокурором Хмельницька міська рада може бути позивачем у справі лише у разі підтвердження спрямованості заявлених вимог на відновлення інтересів саме територіальної громади та стягнення коштів в доход бюджету.
Разом з тим, відповідно до умов Договору №42з від 16.03.2023 зобов'язання щодо сплати неустойки виникає між суб'єктами Договору, а саме між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" та Хмельницьким комунальним підприємством "Спецкомунтранс".
Договір не містить обов'язку перерахування неустойки на користь третіх осіб, що не є сторонами Договору, зокрема Хмельницькій міській раді.
З приводу доводів прокурора щодо того, що Хмельницька міська рада є засновником відповідача 2 та здійснює його фінансування, суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема, шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.
Однак, з обставин цієї справи № 924/839/25 вбачається, що предметом спору не є повернення бюджетних коштів. За обставинами справи, що розглядається: 1) предметом спору є визнання недійсною додаткової угоди, якою відповідачі продовжили строк виконання зобов'язання та стягнення неустойки - пені за договором, а не бюджетних коштів за непоставлені товари; 2) умовами договору визначено сплату пені саме на користь замовника (відповідача-2); 3) правочин (основний договір), укладений між відповідачами, не є незаконним, і питання його правомірності не охоплюється предметом спору; 4) спірна додаткова угода, якою продовжено строк поставки товару, не змінює ціни товару та загального обсягу продукції, що належить до поставки.
Оскільки сторонами договору є Відповідач-2 (замовник) і Відповідач-1 (постачальник), зобов'язання щодо сплати неустойки, передбачене договором, також виникло між цими суб'єктами. Судом не встановлено, що спірний договір є тристороннім та/або містить обов'язки перерахування неустойки на користь третіх осіб, які не є сторонами договору (наприклад, Позивачу).
Стягнення неустойки в разі порушення контрагентом комунальної організації своїх зобов'язань за договором відбувається на користь такої організації; неустойка не є тими фінансами, що повертаються в бюджет, тобто контролюються міською радою. Подібні за змістом висновки щодо стягнення неустойки викладені в п.17 постанови Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №908/2335/22.
Ці висновки також підтримані Верховним Судом у постанові від 27.11.2024 у справі № 911/826/23, а також у постановах від 23.07.2024 у справі № 909/532/23, від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23, від 03.06.2025 у справі № 911/1623/24, від 17.06.2025 у справі № 911/2191/24, відповідно до яких:
- у договірних відносинах обов'язок зі сплати неустойки стороною, яка порушила умови договору, має бути встановлений договором або законом;
- одностороння зміна порядку стягнення неустойки, визначеного у договорі, не допускається, у тому числі якщо оплата за ним здійснювалася за рахунок коштів Державного бюджету України. Така зміна суперечить закріпленим у статтях 6, 204, 626-629 ЦК України принципам свободи договору, обов'язковості договору та презумпції правомірності правочину.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 15.03.2024 у справі №904/192/22 також дійшла висновку, що для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти мають повертатися (стягуватися) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (п.35 постанови).
Подання Прокурором позову в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради (головного розпорядника бюджетних коштів; суб'єкта владних повноважень), однак про стягнення неустойки, яка за умовами договору стягується на користь замовника (відповідача-2), не свідчить про те, що такий позов призведе до відновлення інтересів територіальної громади, оскільки кошти з неустойки не будуть зараховані в дохід місцевого бюджету, тобто цей позов не спрямований на відновлення інтересів територіальної громади.
Неможливо відновити права та інтереси держави в особі відповідного органу, стягуючи при цьому неустойку на користь юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень (комунальна організація), а є самостійним суб'єктом господарювання, оскільки в такому разі позовна вимога пред'являється прокурором поза відносинами представництва інтересів держави, тобто всупереч положенням чинного процесуального законодавства. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 911/826/23.
Щодо вимоги прокурора про визнання недійсною додаткової угоди, укладеної між відповідачами, про продовження строків поставки товарів, недійсність якої не передбачає застосування реституції, як самостійної вимоги, слід зазначити таке.
Зі змісту статей 15, 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5)). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 та від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 14).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. Ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає статті 13 Конвенції.
В постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 викладено висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
У цій справі метою заявлення вимоги про визнання недійсною додаткової угоди, укладеної між відповідачами, прокурором визначено стягнення в доход місцевого бюджету пені. Однак, як вже було зазначено вище, стягнення неустойки відповідно до п.7.2. Договору № 42з від 16.03.2023 у разі порушення контрагентом комунальної установи своїх зобов'язань за договором відбувається на користь цієї установи. Тобто неустойка не є тими фінансами, що повертаються в бюджет і контролюються міською радою.
У той же час, прокурором не доведено, що задоволення позову виключно в частині визнання недійсною спірної додаткової угоди до договору, якою сторонами продовжено строк поставки, спрямований на відновлення порушених інтересів держави. У разі задоволення позову про визнання недійсною спірної додаткової угоди наслідком є відновлення дії договору у первісній редакції, умови якого є обов'язковими для відповідачів, зокрема щодо строків виконання зобов'язань, у той час як Хмельницька міська рада не є стороною договору, укладена між відповідачами додаткова угода не визначала / не змінювала обсяг її зобов'язань, а тому обраний прокурором спосіб захисту не спрямований на відновлення порушених прав та інтересів держави, отже, є неефективним.
У пунктах 50, 51 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 904/192/22 викладено висновки про те, що чинним законодавством, а саме абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не допускається звернення прокурора в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу, який не є стороною оспорюваного правочину (заінтересована особа), з позовом про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) шляхом стягнення грошових коштів на користь підприємства об'єднання громадян як сторони правочину, яке (підприємство) не є суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, але прокурором визначено одним із відповідачів у справі, оскільки в такому випадку прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб'єкта господарювання поза відносинами представництва, що не відповідає висновку про заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3337/16-ц, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21. При цьому задоволення позовної вимоги про визнання недійсним правочину не є ефективним способом захисту, здатним призвести до реального відновлення порушених прав та інтересів держави чи місцевої територіальної громади без додаткового звернення до суду з новим позовом (позовами).
Відсутність у прокурора права звертатися в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу, який не є стороною оспорюваного правочину (заінтересована особа), з позовом про стягнення неустойки за порушення строків виконання зобов'язань, за укладеним між відповідачами договором, на користь міськради, свідчить про обрання прокурором у справі № 924/839/25 неефективного способу захисту. Виключно вимога про визнання недійсною додаткової угоди, якою сторони продовжили строк виконання зобов'язань, тобто яка не потребує залучення додаткових коштів з бюджету та не призводить до зменшення кількості товару, що постачається, не спрямована на відновлення порушених прав та інтересів держави, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Відповідно у суду відсутні підстави для оцінки у цій справі доводів прокурора про те, що відповідачами документально не підтверджена обґрунтованість підстав для внесення змін до істотних умов договору в частині строку поставки.
З урахуванням викладеного, прокурор не довів наявності порушеного, оспорюваного права чи охоронюваного інтересу Хмельницької міської ради, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Судом в даному випадку, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК, враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.03.2026 у справі №916/5778/23 за тотожних правовідносин.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на прокурора у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 07.05.2026
Суддя М.В. Музика
Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи, учасникам справи в ел. кабінети