06 травня 2026 рокуСправа № 921/656/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
розглянув матеріали справи
заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про неплатоспроможність фізичної особи
За участі представників:
Кредитора: Калачик В.В., адвокат
Боржника: не з'явився;
Суть справи
У листопаді 2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шимечко Андрія Ярославовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 738 від 08.04.2013).
19.12.2024 суд офіційно оприлюднив оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. У вказаному оголошенні, серед іншого, зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 19.12.2024 судом здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття
Ухвалою суду від 14.05.2025 визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів у справі № 921/656/25 відносно фізичної особи ОСОБА_1 , а саме:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 10, код ЄДРПОУ 41240530) в сумі 28 415,80 грн, з яких 9 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 14 751,00 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими.
Судове засідання по розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 04.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.08.2025 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника, арбітражного керуючого Шимечка А.Я.
Після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника обов'язок щодо ведення реєстру вимог кредиторів та надання кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника (абзац другий частини четвертої статті 127 КУзПБ).
Ухвалою суду від 09.03.2026 призначено судове засідання для розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 на 16 березня 2026.
ОСОБА_1 заявою від 16.03.2025 (вх.№2052) повідомив суд про виконання затвердженого Господарським судом Тернопільської області плану реструктуризації. На підтвердження чого надав суду копії платіжних квитанцій від 03.09.2025 про сплату 18 856,80 грн та 4 844,80 грн.
За клопотанням кредитора, ухвалою від 16.03.2026 судове засідання для розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 відкладено на 01.04.2026.
Ухвалою від 01.04.2026 затверджено звіт боржника про виконання плану реструктуризації боргів відповідно до ухвали суду від 04.08.2025. Також даною ухвалою визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп" до боржника ОСОБА_1 в сумі: 2 000 грн заборгованості по тілу кредиту, 10 800 грн заборгованості по відсотках та 6 000 витрат на правову допомогу із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та запропоновано ТОВ "Ел.Ен.Груп" та ОСОБА_1 погодити план реструктуризації боргів.
Ухвалою від 22.04.2026 у зв'язку з неявкою боржника (його представника) відкладено розгляд справи на 06.05.2026.
В судове засідання 06.05.2026 боржник повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представник боржника, адвокат Півторак В.М. заявою від 06.05.2026 (вх.№3501 від 06.05.2026) повідомив суд, що у зв'язку з не пролонгацією ОСОБА_1 договору про надання правничої допомоги ним припинено надання заявнику правничої допомоги.
Представник кредитора в судове засідання прибув, надав додаткові пояснення.
Разом з тим, згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою. Крім цього, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
При цьому, п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Так, згідно з ч.5 ст.6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвали суду у цій справі були доставлені представнику позивача адвокату Півтораку В.М. до його Електронного кабінету, що підтверджено наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів.
Крім того суд зауважує, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто Держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
У рішеннях Європейський суд наголошує, що заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України").
Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:
"Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Отже, ч. 1 ст. 226 ГПК України визначає перелік рівнозначних підстав, за наявності будь-якої з них у суду виникає імперативний процесуальний обов'язок залишити заяву без розгляду. Однією із таких підстав є нез'явлення позивача (його представника) у судове засідання, або не повідомлення позивачем про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому суд наголошує, що ГПК України максимально забезпечує можливість для учасників справи добросовісно і ефективно реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, зокрема, учасники судового процесу завчасно повідомляються судом про час і місце судового засідання; учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в паперовій формі через установи зв'язку (Укрпошта, кур'єрські служби тощо); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в електронній формі у будь-який час за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля); учасники справи можуть залучити до представництва декількох представників або приймати участь у справі в порядку самопредставництва; учасники справи мають право дистанційно приймати участь в судовому засіданні поза межами суду або в приміщенні іншого суду в режимі відеоконференції.
Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та висновків Верховного Суду, у разі нез'явлення заявника (його представника) у судове засідання або не повідомлення заявником про причини неявки та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.
Так, заявник, будучи належним чином та завчасно повідомленим про розгляд справи: у судові засідання за викликом суду не з'являвся; не надав суду доказів поважності причин нез'явлення у судові засідання; не надав суду доказів неможливості участі позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції; не подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, ОСОБА_2 , як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяла вирішенню спору та не виконала процесуальний обов'язок з'явитись в засідання суду за викликом суду або повідомити суд про причини неявки, а тому позов позивача підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
За приписами ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала.
Керуючись ст.ст. 185, 202, 226, 232-235, 240 ГПК України, господарський суд
Заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 06.05.2026 та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.О. Чопко