адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову у відкритті провадження у справі
06.05.2026 Справа № 917/890/26
Суддя Господарського суду Полтавської області Тимощенко О. М., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача ТОВ "Фінансова компанія "Позика", вул. Глибочицька, 17, м. Київ, 04052,
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
05.05.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява фізичної особи ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Позика" про визнання виконавчого напису нотаріуса №53749 від 30.03.2021 р. таким, що не підлягає виконанню (вх. № 924/26).
Як слідує з позову, ОСОБА_1 просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Головкіної Я. В. №53749 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.
Дослідивши зміст позову та додані до нього документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті позову, оскільки позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
ГПК України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках (стаття 20).
Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 р. № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац 2 пункту 10 мотивувальної частини).
При цьому, як слідує зі змісту рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 р. № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
В тексті позову позивач не зазначив, що є фізичною особою-підприємцем. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про державну реєстрацію в якості суб'єкта підприємницької діяльності Жовтяк Діани Олександрівни за реєстраційним номером облікової картки платника податків, зазначеним в позові, що підтверджується відповіддю №2701682 від 06.05.2026 року.
З тексту позову та доданих до нього документів також не вбачається, що спір виник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі виник між фізичною особою - ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія "Позика". Тобто спір у справі виник з правочину, однією із сторін якою є фізична особа - ОСОБА_1 , як громадянки фізичної особи, а не як ФО-П, що також вбачається із ухвали Полтавського районного суду у справі №545/844/26 від 27.03.2026 року.
За змістом статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
З огляду на вищезазначене, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ "Фінансова компанія "Позика" існують цивільно-правові відносини, а відповідно даний спір не підлягає розгляду господарським судом за правилами господарського судочинства. При цьому, цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства судом загальної юрисдикції згідно зі встановленою законом територіальною підсудністю.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Пунктом 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
За таких обставин, у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 № б/н від 05.05.2026 р. (вх. № 924/26 від 05.05.2026 р.) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити та роз'яснити заявникові, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції.
Керуючись статтями 4, 20, 175, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Позика" про визнання виконавчого напису нотаріуса №53749 від 30.03.2021 р. таким, що не підлягає виконанню.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 про її право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала підписана 06.05.2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржена (в порядку ст. 255 ГПК України) протягом десяти днів до суду Східного апеляційного господарського суду.
Суддя О.М. Тимощенко