вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
30.04.2026 Справа № 917/1079/24
за позовною заявою Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області (проспект Свободи, 4а, м. Кременчук, 39601, ЄДРПОУ 02910060, e-mail: kremenchuk@pol.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі:
1. Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Миру, 24, м. Горішні Плавні, Полтавської області, 39800, код ЄДРПОУ 24388291, e-mail: rada@hp-rada.gov.ua)
2. Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (вул. Шевченка, 1, місто Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 40478572, e-mail: poltava@dlcrs.gov.ua)
До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНВЕСТБУД ЛТД» (04070, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 21, код ЄДРПОУ 40273455, e-mail: ukrinvestbudltd@gmail.com)
2. Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Миру, 24, м. Горішні Плавні, Полтавської області, 39800 код ЄДРПОУ 24568389, e-mail: jkg_plavni@ukr.net)
третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (61022, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи, буд., 5, Держпром, кім. 35, код ЄДРПОУ 22630473)
про визнання недійсним договору та стягнення 2 406 406 грн
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін: згідно протоколу
Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНВЕСТБУД ЛТД» та Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якому просить:
1. Визнати недійсним договір будівельного підряду по об'єкту «Реконструкція тротуару по вул. Миру (від вул. Строна до будівлі № 10 вул. Миру) м. Горішні Плавні Полтавської області» (ГБН Г. 1-218- 182:2011)(45233222-1 - Брукування та асфальтування) № 6/Т від 21.08.2019, укладеного між Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД».
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНВЕСТБУД ЛТД» (04070, м. Київ; вул. Січових стрільців, буд. 21, код ЄДРПОУ 40273455) на користь Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Миру, 24, м. Горішні Плавні, Полтавської області, 39800, код ЄДРПОУ 24568389) 2 406 406,00 грн, а з Департаменту житлово- комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Миру, 24, м. Горішні Плавні, Полтавської області, 39800, код ЄДРПОУ 24568389) одержані ним за рішенням суду 2 406 406,00 грн стягнути в дохід держави.
Ухвалою від 08.07.2024р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, залучити до участі у справі №917/1079/24 Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, призначити підготовче засідання у справі.
23.07.24 від Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області надійшли додаткові пояснення у справі.
26.07.24 від відповідача Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшов відзив на позов.
26.07.24 від Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшли пояснення у справі.
29.07.24 від Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшов відзив на позов.
30.07.24 від Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшли пояснення по справі.
01.08.24 від Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшла відповідь на відзив Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
02.08.24 та 05.08.24 від відповідача Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшли заперечення на відповідь на відзив Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області.
Ухвалою від 17.10.2024 р. господарський суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1079/24, призначити справу до судового розгляду по суті.
Суд відкладав розгляд справи по суті.
30.12.24 від відповідача - Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області - надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі №922/3456/23 (подібні правовідносини).
07.05.2025 від Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.
Ухвалою від 08.05.2025 суд постановив повернутися до розгляду справи № 917/1079/24 на стадію підготовчого провадження, провадження у справі № 917/1079/24 зупинити до вирішення Об'єднаною Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №922/3456/23, сторонам повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 917/1079/24.
31.12.25 від Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшло клопотання (вх. № 16852 від 31.12.25), у якому повідомляється, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23 оприлюднено 23.12.2025. Таким чином, зважаючи на закінчення касаційного перегляду справи № 922/3456/23 та усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 917/71/25, прокурор просить суд поновити провадження у справі № 917/1079/24 у зв'язку з усуненням обставин, що раніше зумовили його зупинення.
Ухвалою від 14.01.2026 суд постановив поновити провадження у справі, призначити підготовче засідання.
29.01.2026 від Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою від 12.02.2026 суд постановив закрити підготовче провадження у справі; призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.
26.03.26 від Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до прийняття остаточного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/20111/23.
02.04.26 від Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 917/1079/24 та зупинення розгляду справи № 917/1079/24 до прийняття остаточного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/20111/23.
Розглянувши вказані клопотання Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні з наступних мотивів.
Стаття 228 ГПК України надає право суду зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Судом встановлено, що ухвалою від 24 лютого 2026 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала справу № 910/20111/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав існування виключної правової проблеми, яка має істотне значення для формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права, щодо застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України при вчиненні правочину, що суперечить інтересам держави та суспільства, зокрема, при порушенні суб'єктом господарювання чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, у тому числі законодавства про захист конкуренції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08.04.2026 повернула відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справу № 910/20111/23 за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до 1) Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Антимонопольний комітет України, про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору і стягнення коштів за касаційною скаргою Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 лютого 2025 року та рішення Господарського суду міста Києва від 04 червня 2024 року.
У вказаній ухвалі Велика Палата Верховного Суду виснувала, що на її розгляд передано питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом, оскільки застосування норм матеріального права здійснюється судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.
При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належним чином не обґрунтувала кількісних та якісних критеріїв наявності виключної правової проблеми у справі № 910/20111/23, які б свідчили про те, що передача цієї справи до Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Тобто, Велика Палата Верховного Суду не прийняла до розгляду справу №910/20111/23 та така справа повернута на розгляд колегії суддів Верховного Суду, що свідчить про відсутність передбаченої п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України підстави для зупинення провадження у справі №917/1079/24, а саме, розгляд справи палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Крім того, суд зауважує, що частиною 3 статті 195 ГПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Таким чином, у разі виникнення обставин, визначених 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України подати клопотання про зупинення провадження у справі учасник процесу може лише на стадії підготовчого провадження.
З вищевикладеного, у суду відсутні процесуальні підстави для зупинення провадження у справі № 917/1079/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/20111/23 та для повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 917/1079/24, тому в задоволенні клопотань Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області суд відмовляє.
У судовому засіданні 30.04.2026 прокурор та представник позивача пред'явлені вимоги підтримали, надали усні пояснення по суті позову.
Представники інших учасників справи у судове засідання не з"явилися.
З огляду на належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до статті 202 ГПК, відсутні підстави для відкладення судового засідання, а неявка представників не перешкоджає розгляду в судовому засіданні позовної заяви.
Крім того, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного розгляду справи, внаслідок чого вона може бути розглянута за наявними документами.
У судовому засіданні 30.04.2026 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази. Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 30.04.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради 02.07.2019 року в електронній системі закупівель Prozorro опубліковано оголошення щодо проведення відкритих торгів із закупівлі «Реконструкція тротуару по вул. Миру (від вул. Строна до будівлі № 10 вул. Миру) м. Горішні Плавні Полтавської області. (ГБН Г. 1-2018-182:2011 - Дороги)», проте 18.07.2019 року її було відмінено замовником по причині - «подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій» (абз. 3 ч. 5 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі (у редакції, яка діяла на момент проведення закупівлі). Тендерну пропозицію подав лише один учасник закупівлі - ТОВ «УКРІНВЕСТБУД ЛТД» (Відповідач).
У подальшому, Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради 19.07.2019 в електронній системі закупівель Prozorro опубліковано оголошення щодо проведення відкритих торгів із закупівлі «Реконструкція тротуару по вул. Миру (від вул. Строна до будівлі № 10 вул. Миру) м. Горішні Плавні Полтавської області. (ГБН Г. 1-2018-182:2011 - Дороги)» (ідентифікатор закупівлі UA-2019-07-19-000823-b), доступне за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-19-000823-b.
Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 700 000,00 грн.
Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб'єктами господарювання: ТОВ «Укрінвестбуд ЛТД» код ЄДРПОУ 40273455 та ТОВ «Пожєврозахист» код ЄДРПОУ 39376842, що підтверджується формою реєстру отриманих тендерних пропозицій та звітом про результати проведення процедури закупівлі, розміщеними у системі публічних закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-19-000823-Ь.
Відповідно до звіту про проведення процедури закупівлі, опублікованого в електронній системі закупівлі 07.08.2019, Замовником відхилена тендерна пропозиція ТОВ «Пожєврозахист» у розмірі 2 498 275,75 грн як така, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, не відповідає вимогам тендерної документації п. 1, а саме: учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі»,- п. 4, а саме: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
За результатами проведення аукціону переможцем торгів визначено тендерну пропозицію ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» з ціною 2 613 723,34 грн, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій.
Рішенням тендерного комітету Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради, оформленим протоколом його засідання від 07.08.2019, ухвалено визначити переможцем процедури відкритих торгів щодо закупівлі UA-2019-07-19-000823-b - TOB «Укрінвестбуд ЛТД» та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюднити відповідне повідомлення у електронній системі закупівлі.
У подальшому, між Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради (Замовник) та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» (Підрядник) 21.08.2019 укладено договір будівельного підряду по об'єкту «Реконструкція тротуару по вул. Миру (від вул. Строна до будівлі № 10 вул. Миру) м. Горішні Плавні Полтавської області» (ГБН Г. 1-218- 182:2011)(45233222-1 - Брукування та асфальтування) № 6/Т (далі - Договір).
За умовами пункту 1.1. Договору Підрядник зобов'язується у строки, в порядку та на умовах, визначених Договором та відповідно до тендерної документації, на свій ризик виконати роботи та завдання. Замовника з використанням своїх матеріалів, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити роботи.
Пунктом 1.2 визначено найменування робіт Реконструкція тротуару по вул. Миру (від вул. Строна до будівлі № 10 вул. Миру) м. Горішні Плавні Полтавської області.
Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору строки виконання робіт - протягом 2019 року, за графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна Договору становить 2 613 723,34 грн, без ПДВ.
Відповідно до пункту 4.1. Договору фінансування робіт по об'єкту здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших видів надходження, які не суперечать законодавству, відповідно до плану асигнувань будівництва (Додаток № 2).
Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний Об'єкт. Поточний та остаточні розрахунки за виконані роботи Замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Сторін.
За умовами пунктів 5.2., 5.3. Договору Замовник зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи при надходженні коштів з джерел фінансування, приймати виконані роботи згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними у встановленому цим Договором порядку.
Відповідно до пункту 20.3 Договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019 року або до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Додатковою угодою № 2 від 27.12.2019 до Договору внесені зміни до окремих його умов, викладених у пунктах 20.3., зокрема щодо строку дії Договору - до 31.12.2020 та викладено Додаток № 1 («Календарний графік виконання робіт») у новій редакції.
На виконання умов Договору Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради на рахунок ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» відповідно до даних єдиного веб-порталу використання публічних коштів перераховано грошові кошти на загальну суму 2 406 406,00 грн.
Вказане підтверджується листом Управління державної казначейської служби України у м. Горішніх Плавнях Полтавської області від 15.04.2024 № 01- 26/2-06/254, відповідно до якого оплата замовником здійснена за рахунок коштів місцевого бюджету по договору № 6/т від 21.08.2019 була здійснена протягом 2019-2020 роках у розмірі 2 406 406,00 грн., по КПК 1217310.
Сплачені Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради на рахунок ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» за договором будівельного підряду по об'єкту «Реконструкція тротуару по вул. Миру (від вул. Строна до будівлі № 10 вул. Миру) м. Горішні Плавні Полтавської області» (ГБН Г. 1-218-182:2011)(45233222-1 - Брукування та асфальтування) № 6/Т у розмірі 2 406 406,00 грн є коштами місцевого бюджету.
Докази у справі щодо наявності претензій з боку Горішньоплавнівської міської ради до ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» щодо укладення та виконання оспорюваного договору будівельного підряду відсутні.
Після завершення робіт за договором, вони рішенням Горішньоплавнівської міської ради від 16.02.2021 року та актом приймання-передачі основних засобів від 26.04.2021 року були передані на баланс Комунальному підприємству - КП «СПЕЦЕКО».
Водночас, Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 13.05.2020 року прийнято розпорядження №66/23-рп/к про початок розгляду справи № 66-1-50/23-20 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД ЛТД», передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час їх участі в процедурах закупівель:
- UA-2019-10-18-002402-b, проведених Комунальним некомерційним підприємством «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Г орішньоплавнівської міської ради Полтавської області «ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація»;
- UA-2019-07-19-000823-b, проведених Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради «ДК 021:2015: 45233222-1 - Брукування та асфальтування».
За результатами опрацювання Зведених відомостей Антимонопольного комітету щодо спотворення результатів торгів, які містяться на офіційному вебпорталі, установлено що упродовж 2021 - 2023 років Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України приймалися рішення за фактами вчинення учасниками закупівель антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених розпорядниками бюджетних коштів Полтавської області.
Зокрема, відповідно до рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.09.2021 №70/93-р/к за наявності антиконкурентних узгоджених дій укладено 2 договори за результатами закупівель UA-2019-10-18-002402-b, UA-2019-07-19-000823-b.
Вказане рішення (за винятком конфіденційної та інформації з обмеженим доступом) оприлюднене на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України та доступне за посиланням https://eastmtv.amcu.gov.ua/npas/pro-pomshennya-zakonodavstva-pro-zahist- ekonomichnoyi-konkurenciyi-ta-nakladennya-shtrafu-59.
Воно обґрунтоване встановленням та підтвердженням фактів, які у своїй сукупності свідчать про узгодження (координацію) ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД ЛТД» своєї поведінки при підготовці до участі та участі у закупівлі UA-2019-10-18-002402-b, UA-2019-07-19-000823-b та про обмін між ними інформацією, зокрема, взаємозв'язком ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД ЛТД» (п.п. 38-140 пункту 5. рішення), а саме: використання однієї точки доступу до мережі Інтернет та синхронність дій, наявність правовідносин з одними і тими самими особами, наявність сталих господарських відносин між ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД та надання поворотної фінансової допомоги, схожість у документах, поданих ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» на Торги у складі конкурсних пропозицій, та спільні особливості у завантажених електронних файлах, неподання ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» повного пакету документів, які вимагалися тендерною документацією у торгах, застосування ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» у документах щодо розрахунку договірної ціни, поданих на торги, однакових розмірів витрат.
Вказані факти свідчать про обізнаність один одного щодо участі у торгах, спільне здійснення вказаними суб'єктами господарської діяльності та доступ до інформації про господарську діяльність один одного, що у свою чергу створює умови для обміну інформацією між вказаними товариствами та сприяє обміну інформацією між ними під час підготовки до участі у закупівлі UA-2019-10-18- 002402-b, UA-2019-07-19-000823-b.
Факти тісної комунікації вказаних учасників закупівлі можуть свідчити про їх координацію дій саме в період проведення торгів та під час підготовки та подання тендерних пропозицій для участі у них. Наявність спільних унікальних властивостей електронних файлів, завантажених в електронну систему закупівель, свідчить про використання вказаними суб'єктами господарювання одного й того ж обладнання для їх виготовлення для участі у закупівлі UA-2019-10-18-002402-b, UA-2019-07-19-000823-Ь.
Вказане свідчить про обмін інформацією між даними учасниками та їх спільну підготовку до участі в торгах.
Враховуючи обставини наявності між вказаними суб'єктами спільних інтересів та взаємозв'язків, обізнаність та системність поведінки останніх під час підготовки та проведення торгів, Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України дійшло висновку про те, що ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» мали можливість узгодити й узгодили свою поведінку під час проведення торгів, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки.
Така координація економічної поведінки вказаних учасників закупівлі призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення торгів.
Як наслідок, ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення Замовником торгів, порушивши його право на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Листом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.09.2021 копію рішення від 07.09.2021 № 70/93-р/к у справі № 7/01-130-21 надіслано на адресу ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД». У зв'язку із неможливістю вручення зазначеного листа ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» відповідно до ч. З ст. 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та абз. 5 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», інформацію про прийняте відділенням рішення розміщено у газеті «Урядовий кур'єр» № 33 (7154) від 17.02.2022.
У судовому порядку рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.09.2021 № 70/93-р/к у справі № 7/01-130-21 не оскаржувалося.
Штраф накладений за результатами прийняття рішення ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» не сплачено, у зв'язку з чим сума штрафу стягнута за рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/249/23.
Прокурор у позові стверджує, що:
- ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» під час підготовки документів для участі у тендері, проведеному Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Внаслідок узгодженості поведінки вказаних суб'єктів господарювання право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників (ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД») одержано не на конкурентних засадах, чим спотворено результати торгів.
- узгоджений характер дій ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» вказує як на усвідомлення ним їх протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору). Вольова спрямованість антиконкурентних узгоджених дій вказаного суб'єкта господарювання свідчить про їх умисність.
- Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України констатовано факт існування порушення на момент прийняття рішення тендерного комітету Замовника про визначення переможцем процедури відкритих торгів та укладення спірного Договору.
Отже, вказаним рішенням Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановлено порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, зокрема, ТОВ «ПОЖЄВРОЗАХИСТ» та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
- дії TOB «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» спрямовані на завідомо суперечну інтересам держави і суспільства мету одержання права на укладення договору будівельного підряду по об'єкту «Реконструкція тротуару по вул. Миру (від вул. Строна до будівлі № 10 вул. Миру) м. Горішні Плавні Полтавської області» (ГБН Г. 1-218-182:2011)(45233222-1 - Брукування та асфальтування) не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
- в діях ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
- придбання Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради робіт за результатами проведення вказаної закупівлі відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні двома учасниками цього тендеру її видимості.
- договір будівельного підряду по об'єкту «Реконструкція тротуару по вул. Миру (від вул. Строна до будівлі № 10 вул. Миру) м. Горішні Плавні Полтавської області» (ГБН Г.1-218-182:2011)(45233222-1 - Брукування та асфальтування) № 6/Т від 21.08.2019, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД», на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. З ст. 228 ЦК України.
На думку прокурора, враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» як сторони оспорюваного договору будівельного підряду № 6/Т від 21.08.2019, одержані ним 2 406 406,00 грн за вказаним правочином повинні бути повернуті Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради як іншій стороні Договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
З огляду на викладене, прокурор звернувся до суду за захистом порушених прав та просить:
1. Визнати недійсним договір будівельного підряду по об'єкту «Реконструкція тротуару по вул. Миру (від вул. Строна до будівлі № 10 вул. Миру) м. Горішні Плавні Полтавської області» (ГБН Г. 1-218- 182:2011)(45233222-1 - Брукування та асфальтування) № 6/Т від 21.08.2019, укладеного між Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД».
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНВЕСТБУД ЛТД» (04070, м. Київ; вул. Січових стрільців, буд. 21, код ЄДРПОУ 40273455) на користь Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Миру, 24, м. Горішні Плавні, Полтавської області, 39800, код ЄДРПОУ 24568389) 2 406 406,00 грн, а з Департаменту житлово- комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Миру, 24, м. Горішні Плавні, Полтавської області, 39800, код ЄДРПОУ 24568389) одержані ним за рішенням суду 2 406 406,00 грн стягнути в дохід держави.
Відповідачі у відзиві заперечують щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи, що антимонопольні порушення під час тендеру вже були покарані штрафами, а сам факт змови учасників не може бути автоматичною підставою для скасування результатів повністю виконаних робіт.
При цьому, відповідачі зауважують на неефективності обраного способу захисту, адже обов'язкова двостороння реституція змусить громаду виплачувати компенсацію за ринковими цінами 2024 року, які значно перевищують витрати на момент виконання та оплати виконаних робіт.
При цьому, у відзивах підкреслюється, що прокурор не довів наявності реальних збитків чи незадовільної якості робіт, що робить позовні вимоги економічно недоцільними для інтересів держави, а також наводиться посилання на практику Верховного Суду, яка застерігає від формального визнання правочинів недійсними, якщо це погіршує фінансове становище позивача.
Окрім того, Департамент ЖКГ у відзиві наголошує на тому, що є неналежним відповідачем, оскільки він лише виконував волю міської ради, а об'єкт реконструкції вже давно передано на баланс іншого підприємства.
У інших заявах по суті, сторони наводять додаткові обгрунтування своїх правових позицій.
При прийнятті рішення зі спору суд враховує наступне.
Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Фонду державного майна України.
Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" (абз. 1-3 ч. 4) визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Тобто, за приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Разом з тим захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Важливим обов'язком фізичних та юридичних осіб, органів влади, що здійснюють діяльність на території України, є обов'язок додержуватися Конституції України та законів України. Даний обов'язок можна вважати основоположним для всіх інших юридичних обов'язків, який являє собою встановлену державою міру і спосіб необхідної поведінки, що закріплена в нормативно-правовому порядку відповідно до індивідуальних і суспільних інтересів. Він є формою вираження відповідальності перед державою та суспільством.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування.
Як вже зазначалось, сплачені Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради на рахунок ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» за договором будівельного підряду № 6/Т від 21.08.2019 кошти є коштами місцевого бюджету.
Уповноваженим суб'єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у бюджетній сфері, пов'язаній із використанням бюджетних коштів за результатами проведеної Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради публічної закупівлі, є Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області.
Тобто, Горішньоплавнівська міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету, та має повноваження на звернення до суду з метою захисту інтересів територіальної громади міста Горішні Плавні. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Горішньоплавнівської міської ради.
Горішньоплавнівська міська рада виступає в якості суб'єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Так, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Горішньоплавнівської територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади міста.
Засновником Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради є Горішньоплавнівська територіальна громада в особі Горішньоплавнівської міської ради, яка фінансує і контролює діяльність цього департаменту, і також зобов'язана контролювати виконання бюджету.
Отже органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Горішньоплавнівська міська рада як орган, якому підпорядковується Департамент житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради (одна із сторін договору будівельного підряду), а також враховуючи здійснення радою участі у формуванні бюджету та забезпечення його виконання.
Крім того, уповноваженим суб'єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель є Північно-Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.
Так, Держаудитслужба як орган державного фінансового контролю наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.
Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
Відповідно до Положення про Північно-Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Північно- Східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи - управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління. Офіс здійснює контроль за діяльністю управлінь (п. 7 Положення про Північно- Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016).
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Отже, Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби є належним позивачем у даній категорії справ.
Суд враховує, що Горішньоплавнівську міську раду Кременчуцького району Полтавської області листом від 04.04.2024 № 52/1-5150вих-24 прокурор повідомив про існування порушення інтересів держави внаслідок укладення договору будівельного підряду № 6/Т від 21.08.2019 за результатами проведеної Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради закупівлі № UA-2019-07-19-000823-b, результати якої спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД», та застосування наслідків його недійсності.
Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів стосовно визнання недійсним вказаного договору як такого, що суперечить інтересам держави з умислу однієї сторони (приватного підприємства), застосування наслідків недійсності такого правочину, та відомості щодо джерел його фінансування, встановлення бюджетних призначень та виділення бюджетних асигнувань щодо його укладення та оплати.
Листом Горішньоплавнівської міської ради від 25.04.2024 №03- 22/1673/1040 повідомлено про причини ненадання витребуваних документів, у тому числі про перерахування грошових коштів підряднику у зв'язку з їх відсутністю, оскільки міська рада не сторона договору, та щодо вжитих і запланованих заходів стосовно визнання недійсним вказаного договору як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «УКРІНВЕСТБУД- ЛТД». Також повідомлено, що міська рада не має можливості звернутись до суду із позовною заявою, оскільки не є стороною правочину.
Крім того, Кременчуцькою окружною прокуратурою листом від 10.05.2024 № 52/1-7121вих24 повідомлено Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про існування порушення інтересів держави внаслідок укладення договору будівельного підряду № 6/Т від 21.08.2019 за наслідками проведеної Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради закупівлі № UA-2019-07-19- 000823-Ь, результати якої спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД». Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів стосовно визнання недійсним вказаного договору як такого, що суперечить інтересам держави з умислу однієї сторони, застосування наслідків його недійсності.
У відповідь листом Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 23.05.2024 № 201631-17/1489-2024 повідомлено, що за вказаних прокурором обставин вбачаються порушення законодавства про закупівлю, однак органу державного фінансового контролю не надано права на звернення до суду щодо визнання недійсними договорів. Водночас, управлінням Держаудитслужби не повідомлено про будь-які інші конкретні заходи за наслідками проведення аудиту для усунення порушень інтересів держави, викладених у листах прокуратури, та конкретні строки їх вжиття.
За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності позивачів, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.
При цьому, пред'явлення позову прокуроробумовлює порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки, на його переконання, вчинення ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання робіт за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - придбання товарів з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.
Такі дії ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД», за твердженням прокурора, створюють загрозу економічній безпеці держави, порушують порядок проведення публічних закупівель, зокрема їх конкурентну складову, надають підстави для корупційних проявів, безпідставно нівелюють принципи конкуренції при здійсненні закупівель, що призводить до порушення інтересів держави у вказаній сфері суспільних відносин.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Спірним у цій справі є питання наявності правових підстав для визнання недійсним Договору будівельного підряду по об'єкту «Реконструкція тротуару по вул. Миру (від вул. Строна до будівлі № 10 вул. Миру) м. Горішні Плавні Полтавської області» (ГБН Г. 1-218- 182:2011)(45233222-1 - Брукування та асфальтування) № 6/Т від 21.08.2019, укладеного між Департаментом житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради та ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД», стягнення з відповідача-1 на користь відповідача-2 отриманих за Договором 2 406 406,00 грн, а з відповідача 2 отриманих за рішенням суду коштів в дохід держави, з підстав вчинення учасниками публічної закупівлі антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів тендеру. Правовою підставою позову прокурором визначено порушення статей 203, 215 та ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України, а правові наслідки недійсності правочину - статтею 216 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою, третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Чітке законодавче визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства" відсутнє, як і відсутні законодавчо закріплені єдині критерії, принципи, засади їх визначення. Втім поняття "інтерес" є ширшим, адже охоплює, наприклад, "охоронюваний законом інтерес", "публічний інтерес", "суспільний інтерес" тощо.
У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 дано визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес": у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова) означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Державні інтереси - це інтереси, пов'язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (див. рішення Конституційного Суду України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999).
Поняття "інтереси держави" має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.
Таким чином, здійснивши правовий аналіз ч. 3 ст. 228 ЦК України, можна дійти висновку, що, зокрема, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, для правильного вирішення спору у цій справі необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечлива інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.
Водночас, суд зазначає, що не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства.
Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Схожий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18.
В процесі вирішення даного спору судом були встановлені підстави для зупинення провадження по даній справі до перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/3456/23.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (зі змінами).
Згідно із ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У даній справі № 917/1079/24 постало питання, чи підлягає застосуванню до спірних відносин положення частини 3 статті 228 ЦК України, тобто чи є укладений правочин (Договір будівельного підряду № 6/Т від 21.08.2019), таким що не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, та вчиненим з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, за умови вчинення стороною правочину антиконкурентних узгоджених дій, за які чинним законодавством передбачена відповідальність у вигляді штрафу (пункт 1 статті 50, стаття 52 Закону "Про захист економічної конкуренції"
У постанові від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК України як норми внутрішнього законодавства, що за своїм змістом створює підстави для непропорційного втручання держави в право власності приватних осіб, що суперечить приписам Першого протоколу до Конвенції. Такий висновок є загальним, базується на недоліках самої законодавчої норми (тобто він має застосовуватися незалежно від обставин конкретної справи).
Враховуючи викладене, об'єднана палата уточнила висновки, що містяться у постановах від 13.11.2024 у справі №911/934/23, від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, а також інших постановах колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК, наступним чином:
- при визначенні підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і яка несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо);
- ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання); ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.
Втім, об'єднана палата дійшла висновку, що за умови застосування відповідних приписів ч.3 ст.228 ЦК, відбувається непропорційне втручання в право власності й добросовісного учасника, оскільки:
- по-перше, добросовісна сторона все одно втрачає очікуваний результат угоди. Вона витратила час, ресурси, можливо зазнала упущеної вигоди і зрештою залишиться ні з чим (лише зі своїм початковим майном/грошима). Якщо правочин був вигідним для неї, позбавлення майна чи прибутку може відчуватися як покарання, хоча умислу з її боку не було;
- по-друге, конфіскація майна добросовісної сторони (того, що вона отримала від іншого учасника) означає, що держава вилучає майно у особи, яка не вчинила свідомого порушення. Такий крок потребує дуже переконливого обґрунтування публічним інтересом. ЄСПЛ у подібних справах перевіряє, чи не було можливості обмежитися менш суворими заходами щодо невинної особи (справа "Air Canada v. the United Kingdom").
Відтак, об'єднана палата у справі № 922/3456/23 дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю товарів на підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України та про стягнення з ПП "ЛСВ Моноліт" на користь СКП "Харківзеленбуд" 2 370 000 грн, а з СКП "Харківзеленбуд" одержаних ним за рішенням суду 2 370 000 грн в дохід держави.
Таким чином наразі є висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з поставлених прокурором питань про застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, який підлягає врахуванню відповідно до положень ч. 4 ст. 236 ГПК України під час вирішення цієї справи № 917/1079/24.
Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд акцентує увагу, що згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23, норма ч. 3 ст. 228 ЦК України не може бути застосована лише у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист економічної конкуренції. Верховний Суд також дійшов висновку, що для застосування приписів ч.3 ст.228 ЦК прокурор має довести, що сам правочин за своєю суттю є протиправним, спрямованим на порушення інтересів держави та суспільства.
Поряд з цим у межах даної справи підстави для визнання договору недійсним зводяться лише до порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на будь-які інші підстави для визнання спірного правочину недійсним прокурор не посилається.
Проте, лише сам факт вчинення ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 910/10055/20 та підтриманий у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23.
Так, прокурором не доведено у чому саме полягає завідомо суперечлива інтересам держави і суспільства мета вчинення спірного договору про закупівлю, як і не доведено, що укладення Договору не відповідало інтересам держави, внаслідок укладення оспорюваного правочину держава понесла майнову шкоду, переплатила кошти або отримала товар неналежної якості.
Отже, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між порушенням конкуренції та погіршенням майнового становища держави, що виключає можливість кваліфікації правочину як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Як уже зазначалося вище, відповідно до висновку Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23 антиконкурентна поведінка учасника закупівлі не завжди має за мету завдати шкоди державі чи підірвати її інтереси і сама по собі не трансформує правочин у такий, що суперечить інтересам держави та суспільства у розумінні частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України. Ця норма права не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання законодавства про захист конкуренції.
З огляду на викладене, обставини допущення, зокрема відповідачем 1, при проведенні закупівлі порушення законодавства про захист економічної конкуренції, принципу добросовісної конкуренції, вчинення антиконкурентних узгоджених дій, на які послався прокурор в обґрунтування позову, не є підставами для визнання недійсним спірного договору з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства.
Також суд зазначає, що пунктом 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Саме у вказаний спосіб держава гарантує розвиток добросовісної конкуренції, забезпечує ефективність правового регулювання сфери публічних закупівель, прозорість процедур. При цьому позбавлення суб'єкта господарювання права протягом трьох років брати участь у процедурах закупівель є тим запобіжчиком, за допомогою якого держава усуває недобросовісність суб'єктів господарювання від можливості мати доступ до публічних коштів.
Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсним Договору будівельного підряду № 6/Т від 21.08.2019 з підстав необґрунтованості такої вимоги.
Відмова суду у задоволенні заявленої прокурором позовної вимоги про визнання недійсним Договору має наслідком відсутність необхідності надавати юридичну оцінку вимогам прокурора в частині стягнення з ТОВ «УКРІНВЕСТБУД-ЛТД» на користь Департаменту житлово-комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області 2 406 406,00 грн, та стягнення з Департаменту житлово- комунального господарства Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області одержаних за рішенням суду коштів в дохід держави, які мають статус похідних вимог.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку щодо відмови у задоволенні позову повністю з вищенаведених підстав.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що у позові відмовлено, судові витрати понесені прокурором - залишаються за останнім та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.05.2026
Суддя Киричук О.А.