79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
29.04.2026 Справа № 914/405/26
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Березюка Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Сокільницької сільської ради, c. Сокільник
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест Ком», с. Сокільники
про стягнення заборгованості у розмірі 631 803,64 грн.
за участю представників:
від позивача: Іванкевич Юлія Сергіївна (в залі суду);
від відповідача: Комарницька Надія Василівна (в залі суду).
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від Сокільницької сільської ради до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест Ком» про стягнення заборгованості зі сплати пайової участі у розмірі 631 803,64 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026, справу №914/405/26 передано на розгляд судді Гоменюк З.П.
Ухвалою суду від 10.02.2026 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.03.2026.
04.03.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 04.03.2026) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (Вх.№ 6205/26)У підготовче засідання 18.03.2026 з'явилися представники позивача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.
Ухвалою суду від 04.03.2026 розгляд справи було відкладено на 25.03.2026.
12.03.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 12.03.2026) від позивача надійшов відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№ 7169/26).
Ухвалою суду від 25.03.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 29.04.2026
У судове засідання 29.04.2026 з'явилися представники позивача та відповідача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не направили.
У судовому засіданні 29.04.2026 суд відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення та повідомив про орієнтований час складення повного рішення.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач повідомляє про те, що між Сокільницькою сільською радою (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест Ком» (далі - відповідач) у 2020 році було укладено договір №1 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури разом з додатком №1 - «розрахунок вартості пайового внеску замовника», згідно якого, пайова участь з будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Весняній, 4, становить - 344 000,00 грн.
Проте, довгий час відповідач своє зобов'язання за договором не виконував.
У 2025 році позивач звернувся до казначейської служби, із запит про надання інформації - чи було сплачено ТОВ «Буд Інвест Ком» до місцевого бюджету кошти за договором №1 від 19.05.2020 року в розмірі 344 000,00 грн. З отриманої відповіді вбачається, що оплата була часткова у розмірі 10 000,00 грн.
Таким чином, станом на подання позовної заяви, позивач вважає, що було порушено його права та не виконано зобов'язання відповідача визначені договором.
З огляду на вище наведене, позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі і стягнути заборгованість за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури яка становить 631 803.25 грн., з яких: 334 000,00 грн - основна заборгованість, 222 790,76 грн. - інфляційні витрати, 47 162,63 грн. - 3% річних та 27 849,86 грн - пеня
Аргументи відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав частину позовних вимог позивача щодо 334 000,00 грн. заборгованості за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури від 2020 року, та погасив заборгованість у розмірі 334 000.00 грн, докази сплати були долучені до відзиву.
Проте заперечив проти позовних вимог в частині сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на позовну давність, зловживанням позивача нормами законодавства та просив зменшити суми інфляційних втрат та 3 % річних на 90%, а пеню на 50%.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Як вбачається з матеріалів справи між Сокільницькою сільською радою (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест Ком» (далі - відповідач) 19.05.2020 році було укладено договір №1 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури разом з додатком №1 - «розрахунок вартості пайового внеску замовника», згідно якого, пайова участь з будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Весняній, 4, становить - 344 000,00 грн.
21.05.2021 року зареєстровано сертифікат ТУ122210322627 про прийняття в експлуатацію зазначеного об'єкта будівництва, у якому як підтвердження сплати пайової участі вказано платіжне доручення №22 від 12.06.2020 року.
Разом з тим, як встановлено, фактично пайова участь була сплачена не в повному обсязі.
02.12.2025 року до Сокільницької сільської ради надійшов запит Пустомитівської окружної прокуратури №14.55/04-29-530ВИХ-25 щодо вжиття заходів зі стягнення пайової участі.
З метою перевірки інформації 26.12.2025 року позивач звернувся до органу Державної казначейської служби України із запитом щодо надходження коштів за платіжним дорученням №22 від 12.06.2020 року.
Згідно з відповіддю Пустомитівського управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 22.01.2026 року (вх. №02-31/253-26), встановлено, що 12.06.2020 року ТзОВ «Буд Інвест Ком» сплачено лише 10 000,00 грн.
Відтак, на момент подання позовної заяви, заборгованість зі сплати пайової участі з об'єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Весняній, 4, становить 334 000,00 грн.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до платіжної інструкції № 7580 від 03.03.2026 яка була долучена до відзиву на позовну заяву (Вх.№6205/26 від 04.03.2026), основну заборгованість у сумі 334 000.00 грн. було сплачено у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 2. ст 231 Господарського процесуально кодексу, суд закриває провадження в частині стягнення основної заборгованості за відсутності предмету спору.
З огляду на наведене, враховуючи сплату відповідачем суми основного боргу у повному обсязі, провадження у справі в частині 344 000,00 грн. підлягає закриттю.
Щодо нарахування пені.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників законами та договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 4.2. договору передбачено, що замовник у випадку несвоєчасної сплати внеску, передбаченого розділом 1 цього договору, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми договору.
За період з 22.05.2021 року до 21.11.2021 року пеня становить 27 849,86 грн. За результатами перевірки розрахунку пені встановлено, що така нарахована правильно та підлягає до задоволення у розмірі 27 849,86 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань.
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового
зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатами перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань встановлено, що такі нараховано правильно та підлягають до задоволення у повному обсязі у розмірі 222 790,76 грн. - інфляційні нарахування та 47 162.63 грн. - 3% річних.
Щодо заперечень відповідача у відзиві проти позовних вимог у частині стягнення пені, зменшення інфляційних втрат та 3% річних - на 90%, а пені - на 50% суд зазначає наступне.
Оцінюючи наведені доводи, суд дійшов висновку про їх безпідставність та відмовляє у задоволенні відповідних заперечень відповідача.
Суд враховує, що позивач діяв добросовісно та проявив розумну лояльність, не звертаючись до суду одразу після виникнення заборгованості, а надав відповідачу достатній строк для добровільного виконання зобов'язань за договором. Натомість відповідач тривалий час ухилявся від повного виконання свого обов'язку щодо сплати пайової участі, чим сам зловживав своїми правами та обов'язками встановленими договором.
Крім того, суд бере до уваги, що внаслідок інфляційних процесів грошові кошти у розмірі 334 000,00 грн, визначені станом на 2020 рік, суттєво знецінилися, що об'єктивно зумовлює необхідність застосування механізму інфляційних втрат та 3% річних як способу відновлення майнового стану позивача.
Посилання відповідача на зловживання позивачем правом є необґрунтованими та не підтвердженим належними доказами, так само як і вимоги про зменшення розміру заявлених до стягнення сум, оскільки такі нарахування здійснені відповідно до вимог законодавства та умов договору.
З огляду на викладене, підстав для зменшення розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних суд не вбачає.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з урахуванням закриття провадження у справі в частині основного боргу.
Судові витрати.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 7 581,64 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 35 від 05.02.2026 року.
З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено частково, з відповідача підлягає до стягнення 3 573,64 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Проте суд наголошує на тому, що в частині провадження було закрито, за таких обставин, судовий збір повертається ухвалою суду, за клопотанням особи, яка його сплатила (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ст.ст. 231, 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, СУД -
1. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 344 000,00 грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест Ком» (код ЄДРПОУ 37786882) на користь Сокільницької сільської ради (код ЄДРПОУ 04369682) кошти у розмірі 222 790,76 грн. - інфляційні витрати, 47 162,63 грн. - 3% річних та 27 849,86 грн - пеня за договором №1 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури від 19.05.2020 та 3 573,64 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 07.05.2026.
Суддя Гоменюк З.П.