вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
07 травня 2026 рокуСправа № 912/743/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 912/743/26
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 25)
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25015, м. Кропивницький, бульвар Студентський, 15)
про стягнення 754 955,57 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" про стягнення 754 955,57 грн, з яких 115 479,21 грн - 3% річних, 639 476,36 грн - інфляційні втрати, з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав грошове зобов'язання за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 30.04.2019 № 0532-01041. Факт існування заборгованості за період з жовтня по листопад 2024 року в розмірі 11 799 250,63 грн встановлений рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2025 у справі № 912/120/25, яке набрало законної сили, тому згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України ці обставини не потребують повторного доказування. Оскільки відповідач погасив основний борг лише 24.05.2025, тобто з суттєвим запізненням, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України заявляє право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення.
Ухвалою від 02.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/743/26. Постановив справу № 912/743/26 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи № 912/743/26 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала від 02.04.2026 вручена учасникам справи 02.04.2026 доставленням в Електронні кабінети 02.06.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 56-58).
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався, правової позиції по суті спору не повідомив, позовних вимог не заперечив, будь-яких заяв і клопотань до суду не подавав.
Згідно з частиною 9 статті 165, частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Дослідивши пояснення позивача, наведені в позовній заяві, а також наявні у справі докази, господарський суд установив обставини, які є предметом доказування у справі.
01.04.2025 Господарський суд Кіровоградської області ухвалив рішення у справі № 912/120/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", яким стягнув заборгованість за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 30.04.2019 № 0532-01041 за період з 01.10.2024-30.11.2024 у розмірі 11 799 250,63 грн, 3% річних за період 14.11.2024-19.12.2024 в розмірі 26 671,29 грн, інфляційні втрати за листопад 2024 в розмірі 174 002,85 грн, а також судовий збір у розмірі 143 999,10 грн.
Рішення господарського суду набрало законної сили 05.11.2025.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає підстави звільнення від доказування. Зокрема, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Оскільки рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2025 у справі № 912/120/25 набрало законної сили 05.11.2025, таке судове рішення має преюдиціальне значення, а встановлені в ньому факти повторного доведення не потребують.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2025 у справі № 912/120/25 установлено, зокрема, таке.
ПрАТ "КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО" (сторона, відповідальна за баланс (СВБ)) заявою від 23.04.2019 про укладання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, умови якого були затверджені наказом позивача від 03.04.2019 № 204.
Повідомленням від 13.05.2019 № 01/17004 позивач повідомив відповідача про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії. Ідентифікатор Договору № 0532-01041. Дата акцептування 30.04.2019.
Договір про врегулювання небалансів електричної енергії існує в редакції, затвердженій наказом позивача від 08.07.2024 № 393 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1.-1.2. Договору, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. На підставі цього Договору Сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Згідно з п. 1.3. - 1.4. Договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку).
Відповідно до п. 1.5. Договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Пунктами 2.1.- 2.2. Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з п. 5.1. Договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим Договором.
Згідно з п. 5.3. Договору СВБ, у якої виникли зобов'язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на рахунок ескроу СВБ. Кошти з рахунку ескроу СВБ в подальшому перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ОСП, зазначені у реквізитах цього Договору.
Подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6. Договору).
Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1 розділу 1 Правил ринку платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов'язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.
За допомогою системи управління ринком здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. (п. 1.11.1 глави 1.1 розділу 1 Правил ринку).
АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП). (п. 1.11.8 глави 1.11. розділу І Правил ринку).
Відповідно до ч. 7 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Відповідно до п. 7.1.1 глави 7.1 розділу VII Правил ринку АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів, необхідних для розрахунків звітів, і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді. Платіжні документи виставляються із включенням усіх застосовних податків. (п. 7.1.3 глави 7.1 розділу VII Правил ринку). Для формування місячного звіту СВБ АКО на дев'ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць. (п. 7.3.2 глави 7.3 розділу VII Правил ринку). АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ. СВБ зобов'язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ. З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії. АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів. У разі недостатності на рахунку ескроу СВБ коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, АР вживає заходів, передбачених главою 1.7 розділу I цих Правил.
Відповідно до п. 5.10 Договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписаного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).
Частиною 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 п. 3.5. Договору СВБ зобов'язана надавати фінансову гарантію відповідно до положень Правил ринку.
Відповідно до Правил ринку сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані надавати гарантії виконання своїх фінансових зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів. Вимоги щодо фінансових гарантій визначено розділом VI Фінансові гарантії Правил ринку. Але відповідачем, як стороною відповідальною за баланс, та стороною договору про врегулювання небалансів, не було оформлено та надано позивачу фінансові гарантії для забезпечення виконання зобов'язань за договором про врегулювання небалансів.
Суд у справі № 912/120/25 установив, що 31.10.2024 позивачем сформовано та направлено відповідачу Акт № СВБ 02 2024 10 0532 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором на загальну вартість 9 158 044,96 грн з ПДВ.
11.11.2024 позивачем відповідно до п. 5.1., 5.6 Договору, п. 7.3.2 глави 7.3 розділу VII Правил ринку сформовано та направлено для оплати Місячний звіт № 000000000017 від 11.11.2024 за жовтень 2024 року на суму 9 158 044,96 грн. Кінцевий термін оплати згідно з цим Місячним звітом - 13.11.2024.
10.12.2024 на підставі Акта зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором відповідачу була зменшена сума зобов'язань за Договором за жовтень 2024 року.
Відповідно до п. 5.12. Договору, якщо у СВБ існує прострочена заборгованість СВБ щодо попередніх періодів, то кошти, списані ОСП з рахунку ескроу СВБ, зараховуються для погашення простроченої заборгованості СВБ з найдавнішим періодом її виникнення.
Станом на 19.12.2024 заборгованість відповідача згідно з виставленим Місячним звітом № 1111202400256 за небаланси електричної енергії за період 01.10.2024 - 31.10.2024 становила 2 442 325,62 грн.
30.11.2024 позивачем сформовано та направлено відповідачу Акт № СВБ 02 2024 11 0532 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором на загальну вартість 9 356 925,01 грн з ПДВ.
11.12.2024 позивачем відповідно до п. 5.1., 5.6 Договору, п. 7.3.2 глави 7.3 розділу VII Правил ринку сформовано та направлено для оплати Місячний звіт № 000000000017 від 11.12.2024 за листопад 2024 на суму 9 356 925,01 грн. Кінцевий термін оплати згідно з цим Місячним звітом - 13.12.2024, про те відповідач не здійснив даної оплати і станом на 19.12.2024 сума у розмірі 9 356 925,01 грн. Згідно з Місячним звітом № 000000000017 від 11.12.2024 ця сума за листопад 2024 року залишається неоплаченою.
Станом на 19.12.2024 заборгованість відповідача згідно з виставленим Місячним звітом № 000000000017 за небаланси електричної енергії за період 01.11.2024 - 30.11.2024 становила 9 356 925,01 грн.
У справі № 912/120/25 позивач також заявляв до стягнення з відповідача 3 % річних за період 14.11.2024- 19.12.2024 в розмірі 26 671,29 грн та інфляційні втрати за листопад 2024 року в розмірі 174 002,85 грн.
За наслідками розгляду спору у справі № 912/120/25 суд дійшов висновку, що позовні вимоги НЕК "Укренерго" доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню повністю та стягненню з відповідача заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 30.04.2019 № 0532-01041 за період з 01.10.2024-30.11.2024 у розмірі 11 799 250,63 грн, 3 % річних за період 14.11.2024-19.12.2024 в розмірі 26 671,29 грн та інфляційних втрат за листопад 2024 в розмірі 174 002,85 грн.
У позовній заяві позивач вказує, що заборгованість згідно з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2025 у справі № 912/120/25 була погашена відповідачем 24.05.2025.
На підставі викладеного вище позивач здійснив розрахунок 3% річних за користування коштами та інфляційних втрат, виходячи з суми простроченої заборгованості за період, раніше не охоплений нарахуваннями та стягненнями та стягнення яких позивач ініціює поданням позову у справі № 912/743/26.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується погашення відповідачем основного боргу, присудженого до стягнення рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2025 у справі № 912/120/25.
Відповідно до акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.12.2024 (а.с. 47), зарахування зустрічних позовних вимог здійснюється у розмірі 6 715 719,34 грн.
Відповідно до акта корегування № СВБ_К_03_2024_11_0532 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 27.01.2025, сума зменшення обсягу 11,930 МВт год та зменшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 107 021,91 грн; зарахування зустрічних позовних вимог здійснюється у сумі 30 437,01 грн (а.с. 48).
Також відповідно до платіжних інструкцій, що містяться у матеріалах справи (а.с. 40-44), відповідачем було сплачено на користь позивача 11 661 791,71 грн, а саме: 998 500,00 грн - 20.03.2025 (платіжна інструкція № 000002178); 1 443 825,62 грн - 26.03.2025 (платіжна інструкція № 000002273); 56 174,38 грн - 26.03.2025 (платіжна інструкція № 000002274); 1 500 000,00 грн - 29.03.2025 (платіжна інструкція № 000002292); 1 498 500,00 грн - 11.04.2025 (платіжна інструкція № 000002383); 2 000 000,00 грн - 29.04.2025 (платіжна інструкція № 000002533); 1 500 000,00 грн - 30.04.2025 (платіжна інструкція № 000002639); 1 398 500,00 грн - 10.05.2025 (платіжна інструкція № 000002739) та 1 266 291,71 грн - 24.05.2025 (платіжна інструкція № 000002990).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивач, керуючись приписами статті 625 Цивільного кодексу України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних за період з 20.12.2024 до 23.05.2025 та інфляційні втрати за період з грудня 2024 року - травень 2025 року
Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до правової позиції, викладеної в пункті 4.31 постанови Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права отримати передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України суми. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц.
Як убачається з обставин справи, відповідачем порушено строк виконання господарського зобов'язання, тому наявні правові підстави для нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Заявлені у справі № 912/743/26 суми 3 % річних, що нараховані на суму основного боргу за період прострочення з 20.12.2024 по 23.05.2025 та інфляційних втрат за період з грудня 2024 року - травень 2025 року, не охоплені рішенням суду у справі № 912/120/25.
Позивач, ураховуючи часткові оплати відповідачем заборгованості, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних на суму 115 479,21 грн за такі періоди:
- 20.12.2024 - 19.03.2025 на суму боргу 2 442 325,62 грн, що становить 18 059,94 грн;
- 20.03.2025 - 25.03.2025 на суму боргу 1 443 825,62 грн, що становить 712,02 грн;
- 20.12.2024 - 26.01.2025 на суму боргу 9 356 925,01 грн, що становить 29 199,15 грн;
- 27.01.2025 - 25.03.2025 на суму боргу 9 219 466,09 грн, що становить 43 950,33 грн;
- 26.03.2025 - 28.03.2025 на суму боргу 9 163 291,71 грн, що становить 2 259,44 грн;
- 29.03.2025 - 10.04.2025 на суму боргу 7 663 291,71 грн, що становить 8 188,17 грн;
- 11.04.2025 - 28.04.2025 на суму боргу 6 164 791,71 грн, що становить 9 120,51 грн;
- 29.04.2025 - 29.04.2025 на суму боргу 4 164 791,71 грн, що становить 342,31 грн;
- 30.04.2025 - 30.04.2025 на суму боргу 2 664 791,71 грн, що становить 2 190,32 грн;
- 10.05.2025 - 23.05.2025 на суму боргу 1 398 500,00 грн, що становить 1 457,10 грн.
Стосовно розрахунку інфляційних втрат, суд зазначає, що такий розрахунок здійснений позивачем за періоди:
- грудень 2024 - березень 2025 на суму боргу 2 442 325,62 грн, що становить 121 854,95 грн;
- грудень 2024 - січень 2025 на суму боргу 9 356 925,01 грн, що становить 244 852,01 грн;
- лютий 2025 - березень 2025 на суму боргу 9 219 466,09 грн, що становить 213 154,06 грн;
- квітень 2025 року на суму боргу 6 164 791,71 грн, що становить 43 153,54 грн;
- травень 2025 року на суму боргу 1 398 500,00 грн, що становить 16 461,79 грн.
За такого, загальний розмір інфляційних втрат становить 639 476,36 грн.
Відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводів позивача щодо порушення відповідачем строку виконання грошових зобов'язань та не подав контррозрахунку на спростування заявлених позивачем вимог.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, який виконаний позивачем правильно, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 115 479,21 грн та інфляційних втрат в сумі 639 476,36 грн.
Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 визнала за необхідне конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).
Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об'єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.
Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24 січня 2024 року у справі № 917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 712/4975/22.
Отже, нараховані позивачем 3 % річних та інфляційні втрати не підлягають зменшенню судом.
На підставі вищенаведеного в сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 9 059,47 грн.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (бульвар Студентський, 15, м. Кропивницький, 25015, ідентифікаційний код - 23226362) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 00100227) 3 % річних у розмірі 115 479,21 грн та інфляційних втрат у розмірі 639 476,36 грн, а також 9 059,47 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати до електронних кабінетів учасників справи.
Повне рішення складено 07.05.2026.
Суддя Б.М. Кузьміна