ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.05.2026Справа № 910/1804/26
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Селянського фермерського господарства «Веселка»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаркас Агро»
про стягнення 271 254,96 грн
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Селянське фермерське господарство «Веселка» (далі - СФГ «Веселка», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаркас Агро» (далі - ТОВ «Фаркас Агро», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 271 254,96 грн за договором поставки № 722/32-25 від 02.09 2025.
Позов мотивований тим, що на виконання умов вказаного договору позивач сплатив відповідачу попередню оплату за товар, однак, відповідач порушив свої зобов'язання, товар у визначений строк не поставив, а сплачені позивачем кошти повернув частково, у зв'язку з чим СФГ «Веселка» просить стягнути з ТОВ «Фаркас Агро» решту передоплати в сумі 145 836,00 грн та неустойку в сумі 125 418,96 грн, що разом складає 271 254,96 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 02.09.2025 між СФГ «Веселка» (покупець) та ТОВ «Фаркас Агро» (постачальник) був укладений договір поставки № 722/32-25 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали відповідної якості, за ціною, в порядку та строки, передбачені договором, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених в цьому договорі (п. 1.1).
Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару, кількість, асортимент, комплектність та інші характеристики товару, вартість товару, який поставляється, вказується у відповідних специфікаціях та/або накладних на товар, що оформлюються на кожну поставку та є невід'ємною частиною договору. У разі, якщо вартість товару окремої поставки перевищує 100 000,00 грн, підписання специфікації щодо такої поставки є обов'язковим.
Згідно з п. 2.1, 2.2 договору погодження необхідних умов здійснюється окремо по кожній поставці. У разі, якщо протягом 1 робочого дня з моменту направлення покупцем заявки постачальнику від нього не надійде повідомлення про неможливість виконання заявки, заявка на поставку товару вважається прийнятою до виконання.
За змістом п. 2.3 договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару покупцю на умовах DDP (згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2010 року), на склад покупця за адресою: Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Заріг.
Відповідно до п. 2.4 договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару в строк не пізніше 3 календарних днів з моменту оплати покупцем рахунку на поставку товару, якщо інший строк письмово не погоджено сторонами. Поставка вважається завершеною з моменту отримання товару покупцем (п. 2.5 договору).
Згідно з п. 3.2 договору оплата за договором здійснюється покупцем на умовах 50% попередня оплата, решта 50% - доплата по факту поставки.
Пунктом 10.1 договору визначено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 02.09.2026. При цьому закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, а також від відповідальності за невиконання цих зобов'язань.
Додатком № 1 до договору (форма заявки на придбання товару) сторони погодили поставку товару (дизельне паливо, сорт С. Efix 51 Diesel, SR EN 590, Romania, Rompetrol) у кількості 7000 л, загальною вартістю 315 672,00 грн (з ПДВ); орієнтовною датою поставки - 05.09.2025; умовами оплати - 50% попередня оплата, решта 50% доплата по факту поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок № 07712 від 02.09.2025 на оплату товару в сумі 315 672,00 грн.
Зі свого боку позивач, на підставі вищевказаного рахунку, сплатив відповідачу 50% вартості замовленого товару в сумі 157 836,00 грн, шо підтверджується платіжною інструкцією № 256 від 03.09.2025.
Проте, як встановлено судом, відповідач поставку обумовленого товару не здійснив, хоча відповідно до умов договору він взяв на себе зобов'язання здійснити поставку цього товару не пізніше 05.09.2025.
Оскільки поставки не відбулося, 20.10.2025 позивач листом № 1/20-10-2025 звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення коштів попередньої оплати в сумі 157 836,00 грн.
У відповідь на зазначену вимогу відповідач направив СФГ «Веселка» гарантійний лист № 10/90 від 06.11.2025, яким зобов'язався повернути передплату за наступним графіком: 57 836,00 грн - до 14.11.2025; 50 000,00 грн - до 28.11.2025; 50 000,00 грн - до 11.12.2025.
У подальшому, як свідчать матеріали справи, платіжною інструкцією № 11 від 21.11.2025 відповідач перерахував позивачу грошові кошти лише на суму 12 000,00 грн, решту коштів у сумі 145 836,00 грн ТОВ «Фаркас Агро» не повернуло.
31.12.2025 позивач направив на поштову адресу відповідача претензію № 01/31-12-2025 від 31.12.2025 про повернення попередньої оплати в сумі 145 836,00 грн., однак, відповіді від ТОВ «Фаркас Агро» не отримав.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували поставку відповідачем товару чи повернення позивачу оплати за непоставлений товар в сумі 145 836,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
За таких обставин, оскільки відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором поставки не надав, суд дійшов висновку, що вимоги СФГ «Веселка» про стягнення передплати в сумі 145 836,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім попередньої оплати позивач просив стягнути з відповідача неустойку в 125 418,96 грн, нараховану за порушення договірного зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.1.2 договору визначено, що у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 1% від вартості не поставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожний день прострочення поставки товару.
Водночас зі змісту вказаного положення договору, на який посилається позивач, слідує, що ним встановлюється відповідальність постачальника за порушення строків поставки, допущене останнім при виконанні такого зобов'язання, а не в разі відмови від його виконання (поставки товару).
Тобто заявлені позивачем штрафні санкції можуть бути застосовані лише у тому випадку, коли покупець не відмовляється від прийняття товару, а очікує на його належну поставку. Разом з тим у даному випадку однією з вимог позивача є повернення йому попередньої оплати та відмови покупця від подальшої поставки цього товару.
Характер правових відносин поставки виключає одночасне існування у постачальника обов'язків поставити товар та повернути попередню оплату. У цьому випадку наявність одного зобов'язання одночасно виключає наявність іншого (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 910/7012/23).
Таким чином установлені законом правові наслідки вимог про повернення попередньої оплати не передбачають відповідальності постачальника у разі порушення строків поставки, оскільки, вимагаючи повернення коштів попередньої оплати, покупець тим самим задовольнився, відмовився від поставки та прийняття товару, а також відмовився від подальшого виконання договору постачальником.
За таких обставин, оскільки позивач обрав варіант поведінки у вигляді вимоги щодо повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар, що не передбачає подальше дотримання умов договору щодо своєчасної поставки товару, то відповідні умови цього договору не застосовуються, відтак, позовні вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 125 418,96 грн задоволенню не підлягають.
Отже позов СФГ «Веселка» підлягає частковому задоволенню.
Також позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження факту понесення СФГ «Веселка» витрат на правову допомогу позивач надав копії:
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1145 від 04.01.2012, виданого Юхимович С.А.;
- ордеру серії ВІ № 1363155 на надання правничої допомоги СФГ «Веселка» адвокатом Юхимович С.А.;
- договору про надання правової допомоги № 71-1 від 31.12.2025, укладеного між СФГ «Веселка» та адвокатом Юхимович С.А.;
- розрахунку вартості правової (юридичної) допомоги за вказаним договором на суму 10 000,00 грн;
- акту приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 13.02.2026 на суму 10 000,00 грн;
- платіжної інструкції № 33 від 11.02.2026 на суму 10 000,00 грн.
Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У даному випадку суд враховує ціну позову та малозначність спору; розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; невеликий обсяг часу, необхідний для підготовки позову; відсутність відзиву відповідача чи будь-яких заяв з його боку; відсутність супроводу справи в суді після подачі позову.
Отже, зважаючи на дотримання позивачем критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає, що заявлений СФГ «Веселка» розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, є обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, відповідно до яких судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в сумі 2 187,54 грн та на правничу допомогу в сумі 5 376,34 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Селянського фермерського господарства «Веселка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаркас Агро» про стягнення 271 254,96 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаркас Агро» (03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, буд. 86П, ідентифікаційний код 43123178) на користь Селянського фермерського господарства «Веселка» (37700, Полтавська обл., Лубенський р-н, смт Оржиця, вул. Гоголя, буд. 30Б, ідентифікаційний код 30951369) попередню оплату в сумі 145 836 (сто сорок п'ять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 00 коп, судовий збір у сумі 2 187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн 54 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 376 (п'ять тисяч триста сімдесят шість) грн 34 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Повне судове рішення складене 06 травня 2026 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.