ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.05.2026Справа № 910/16466/25
За позовом Приватного акціонерного товариства "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування"
до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
про стягнення коштів
Суддя Котков О.В.
без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" (далі - ПрАТ "КЦКБА", позивач) до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом», відповідач) про стягнення штрафних санкцій та матеріальних втрат у сумі 22 468,65 грн. за договором № 53-129-01-25-03242 від 08.01.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови вказаного договору в частині своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим ПрАТ "КЦКБА нарахував відповідачу пеню в сумі 20 399,87 грн., інфляційні втрати в сумі 2 001,60 грн. та 0,1 % річних у сумі 67,18 грн., що разом становить 22 468,65 грн., які просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2026 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
29.01.2026 відповідач надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що умовами пункту 4.4 договору було передбачено право відповідача затримати оплату товару у випадку наявності спорів між сторонами до моменту остаточного вирішення таких спорів, а тому враховуючи наявність судових спорів у відповідача немає підстав для сплати пені та інфляційних втрат. Крім того відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у разі задоволення позовних вимог.
03.02.2026 позивач надав відповідь на відзив, а 09.02.2026 - відповідач заперечення на відповідь на відзив, у яких сторони заперечили проти доводів один одного, наполягали на своїй позиції по суті справи.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
08.01.2025 між Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі директора філії "Централізовані закупівлі" Відокремлений підрозділ "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - покупець/позивач) та Приватним акціонерним товариством "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" (надалі - постачальник/відповідач) було укладено договір поставки № 53-129-01-25-03242 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити клапани сильфонні запірні та клапан спускний власного виробництва (далі - продукція) для потреб ВП "Рівненська АЕС" АТ НАЕК "Енергоатом" (надалі - кінцевий споживач), а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.
Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в специфікації (далі - специфікація), яка є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).
Покупець сплачує вартість продукції за цінами, зазначеними в специфікації, в національній валюті (п. 4.1 договору). Покупець сплачує вартість поставленої продукції протягом 180 календарних днів з дати підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі продукції (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 4.4 договору покупець має право затримати оплату продукції у випадку наявності спорів між сторонами щодо сплати заборгованості, штрафних санкцій, відшкодування збитків та інших платежів, які підлягають сплаті згідно з цим та іншими, укладеними між сторонами правочинами, до моменту остаточного вирішення таких спорів або за наявністю обставин пов'язаних з дією в Україні правового режиму воєнного стану.
У п. 5.1 договору строк поставки продукції зазначений в специфікації. За погодженням з покупцем, допускається поставка продукції партіями.
Поставка продукції згідно зі специфікацією здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP вантажоодержувачу згідно з правилами Інкотермс 2010 (п. 5.4 договору). Датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача для подальшого приймання продукції згідно з п. 5.10 договору (п. 5.6 договору).
Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленої продукції (п. 6.1 договору).
Договір є чинним з дати підписання сторонами і діє до 30.06.2026, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку (п. 10.1).
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами затверджена Специфікація, якою узгоджено найменування продукції, технічні характеристики, кількість, загальну вартість продукції 1 392 000,00 грн та строк поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтями 525 та 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що на виконання укладеного договору позивач, відповідно до акту приймання-передачі ТМЦ № 29-165/23-1 від 16.04.2025 поставив відповідачу товар на загальну суму 500 400,00 грн. Отже, строк для оплати товару за вказаним актом у відповідача настав 14.10.2025.
Разом з тим судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару виконав неналежним чином, та вартість товару сплатив з порушенням строку - 02.12.2025 (платіжна інструкція № 2699 від 02.12.2025), у зв'язку з чим позивачем були нараховані пеня в сумі 20 399,87 грн., інфляційні втрати в сумі 2 001,60 грн. та 0,1 % річних у сумі 67,18 грн.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
З огляду на ту обставину, що матеріалами справи підтверджується факт оплати відповідачем товару не у строки, визначені умовами договору, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою та правомірною.
Посилання відповідача на п. 4.4 договору суд не приймає, оскільки вказана умова не звільняє покупця від відповідальності, передбаченої законом, у разі затримання ним оплати за поставлений товар, а лише дає право покупцю затримати оплату продукції у випадках, визначених цим пунктом.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 20 399,87 грн., тобто, у сумі, заявленій позивачем.
Щодо заяви АТ «НАЕК «Енергоатом» (відповідача) про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, пені, суд зазначає наступне.
В обґрунтування означеної заяви відповідач посилався на перебування ринку електричної енергії у кризовому стані та значне фінансове навантаження на відповідача у зв'язку зі сплатою останнім податків та зборів до бюджету.
Означені обставини у сукупності, на думку відповідача, є достатніми для зменшення розміру пені.
Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків і за наявності інших обставин, що мають істотне значення. При цьому, має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, вимога щодо врахування принципу розумності є прямою вимогою закону до договору.
Оскільки, заявлена позивачем сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача є незначною, суд невбачає підстав для їх зменшення, оскільки це порушить принцип рівності сторін та об'єктивного очікування сторін на отримання компенсації за порушені зобов'язання.
Також виходячи з положень ст. 526, 617 ЦК України належне виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем не може ставитися у залежність від законодавчих змін або виконання зобов'язань іншими контрагентами відповідача, і такої відкладальної умови в оплаті товару договір поставки не містить.
При цьому неналежне виконання ДП "НАЕК "Енергоатом" своїх зобов'язань вплинуло також на інтереси ПрАТ "КЦКБА", що полягало у справедливому сподіванні позивача на належне виконання відповідачем договору та своєчасне отримання коштів.
Отже, у задоволенні вказаного клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд відмовляє.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом вказаної норми нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Пунктом 7.10 договору передбачено, що у випадку якщо покупець прострочив виконання грошового зобов'язання за договором у частині оплати за поставлену продукцію, на вимогу постачальника покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 0,1% річних від простроченої суми.
Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 0,1 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати у сумі 2 001,60 грн. та 0,1 % річних у сумі 67,18 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства "Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування" (03113, м. Київ, вул. Грушецька, буд. 9; ідентифікаційний код 33096208) пеню в сумі 20 399 (двадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 87 коп., інфляційні втрати в сумі 2 001 (дві тисячі одна) грн. 60 коп., 0,1 % річних у сумі 67 (шістдесят сім) грн. 18 коп., 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 07 травня 2026 року.
Суддя О.В. Котков