Ухвала від 22.04.2026 по справі 909/61/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.04.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/61/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі: секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасників справи: розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Босака О.Є., представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" - адвокатки Бойко З.Р., представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - адвоката Шандарівського Т.Г., заступниці начальника відділу з питань банкрутства Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Запічної Н.І. та головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кружинської Л.В. (самопредставництво державного органу з питань банкрутства), фізичної особи-підприємця Вітюк Т.А., фізичної особи-підприємця Пуфки М.В., головного фахівця юридичного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області Нижник М.В. (самопредставництво кредитора), розглянувши у відкритому попередньому засіданні заяви з грошовими вимогами кредиторів до боржника у справі № 909/61/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім",

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 27.02.2026, зокрема, відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, ввів процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів - до 17.08.2026, призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, попереднє засідання суду призначив на 22.04.2026.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 27.02.2026 о 12:36 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на офіційному вебпорталі судової влади України; номер публікації: 78594.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника унормовано статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Згідно з приписами зазначеної вище норми, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У межах зазначеного 30-денного строку до суду із заявами з грошовими вимогами до боржника звернулись загалом 78 кредиторів (в тому числі ініціюючий кредитор із заявою з додатковими вимогами).

В числі зазначених кредиторів, заяви з вимогами до боржника подали: Товариство з обмеженою відповідальністю "Калуш-Транс", фізична особа-підприємець Когут-Ференс Оксана Ігорівна, ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець Бучак Лілія Володимирівна, фізична особа-підприємець Гелемей Ольга Іванівна, ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго", ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець Вітюк Таміла Анатоліївна, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", фізична особа-підприємець Пуфка Михайло Васильович, ОСОБА_4 та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.

Ухвалами від 09.03.2026, 13.03.2026, 17.03.2026, 18.03.2026 суд прийняв заяви зазначених кредиторів до розгляду в попередньому засіданні суду 22.04.2026.

20.04.2026 розпорядник майна боржника Босак О.Є. подав до суду клопотання (вх. № 7202/26 від 20.04.2026), до якого долучив звіт про результати розгляду частини вимог кредиторів з додатками. У даному звіті викладено результати розгляду розпорядником майна грошових вимог зазначених вище кредиторів, до нього долучено повідомлення про результати розгляду розпорядником майна зазначених вимог кредиторів та документи, якими обґрунтовується визнання чи не визнання (повне чи часткове) розпорядником майна вимог зазначених кредиторів.

Також 20.04.2026 розпорядник майна Босак О.Є. подав до суду клопотання (вх. № 7229/26 від 20.04.2026), до якого долучив копії повідомлень боржника про результати розгляду ним частини кредиторських вимог з документами, які боржник подав на спростування частини заявлених вимог.

У попереднє засідання суду 22.04.2026 з'явилися учасники справи, перелічені у вступній частині ухвали. У даному попередньому засіданні суд розглянув заяви з вимогами до боржника зазначених вище кредиторів.

Як передбачено частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі N 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі N 913/479/18).

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18 та від 13.09.2022 у справі №904/6251/20).

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанови Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22).

Верховний Суд наголошував, що при вирішенні питання про визнання грошових вимог у справі про банкрутство господарський суд не здійснює повторного розгляду спору про право, а встановлює наявність та розмір грошового зобов'язання на підставі належних доказів, зокрема первинних документів та/або судового рішення компетентного органу.

За результатами розгляду вимоги кожного окремого кредитора суд дійшов наступних висновків.

Щодо заяви з грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуш-Транс".

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед ТОВ “Калуш-Транс» щодо оплати 211 278,76 грн, які підтверджені наказами Господарського суду Івано-Франківської області про примусове виконання рішень судів.

Як підтверджено наказом від 24.12.2024, рішенням від 29.11.2024 у справі № 909/773/24 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальність "Карпатнафтохім" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуш-Транс" 160 013,35 грн, а також 3 028 грн судового збору.

Наказом від 27.10.2025 підтверджується, що рішенням від 30.09.2025 у справі № 909/870/25 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальність "Карпатнафтохім", на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуш-Транс" 51 265,41 грн, а також 3 028,00 грн судового збору.

Зазначені судові рішення набрали законної сили, не оскаржувались.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ТОВ “Калуш-Транс» визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

У відповідності до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Такі ж положення містить і стаття 326 ГПК України.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Оскільки грошові вимоги в сумі 211 278,76 грн підтверджено наказами, виданими на виконання судових рішень, такі вимоги визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 6656,00 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами фізичної особи-підприємця Когут-Ференс Оксани Ігорівни.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед ФОП Когут-Ференс Оксаною Ігорівною щодо оплати 2 281 563,86 грн, які підтверджені судовими рішеннями.

Рішенням від 05.02.2026 у справі № 909/1404/25 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи-підприємця Когут-Ференс Оксани Ігорівни заборгованість за Договором надання автотранспортних послуг № 2023100141 від 27.09.2023 у розмірі 1 910 722 грн 21 коп., з яких 1 573 773 грн 28 коп. основного боргу; 264 566 грн 51 грн. інфляційних втрат; 72 382 грн 42 коп. 3% річних та 28 660 грн 83 коп. судового збору.

Як підтверджено рішенням суду, заборгованість виникла у зв'язку з невиконанням ТОВ “Карпатнафтохім», як замовником, зобов'язань за договором надання автотранспортних послуг № 2023100141. Відповідно до підписаних актів здачі-приймання робіт (надання послуг): № 4 від 31.10.2023, № 5 від 30.11.2023, № 9 від 31.12.2023, № 11 від 31.01.2024, № 14 від 29.02.2024, № 16 від 31.03.2024, № 18 від 30.04.2024, № 21 від 31.05.2024, № 24 від 30.06.2024, № 26 від 31.07.2024, № 28 від 31.08.2024, № 31 від 30.09.2024, № 36 від 31.10.2024, № 38 від 30.11.2025, № 40 від 31.12.2024 кредитор надав транспортних послуг на загальну суму 1 573 773 грн 28 коп. без ПДВ. Дані послуги Замовником на час звернення до суду не були оплачені. У зв'язку з порушенням строку оплати наданих послуг позивач додатково нарахував відповідачу 264 566 грн 51 коп. - інфляційних втрат, 72 382 грн 42 коп. - 3% річних.

Рішенням від 12.02.2026 у справі № 909/1403/25 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь ФОП Когут-Ференс Оксани Ігорівни 346 178,76 грн заборгованості, 57 009,08 грн інфляційних втрат, 15 620,53 грн - 3% річних та 6 282,13 грн (шість тисяч двісті вісімдесят дві гривні тринадцять копійок) - судового збору.

Зазначені судові рішення набрали законної сили, не оскаржувались.

Боржник та кредитор підписали акт звірки взаємних розрахунків за період жовтень 2023 року - лютий 2026 року (копія додана до матеріалів справи розпорядником майна), відповідно до якого ТОВ “Карпатнафтохім» частково оплатило основну заборгованість в сумі 82 909,68 грн, заборгованість боржника перед кредитором становить 1 837 042,36 грн.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ФОП Когут-Ференс Оксани Ігорівни визнали частково в сумі 1 837 042,36 грн. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку (стаття 916 Цивільного кодексу України).

Оскільки грошові вимоги в сумі 2 281 563,86 грн підтверджено судовими рішеннями, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 6656,00 грн.

В частині 82 909,68 грн суд відхиляє грошові вимоги кредитора, оскільки у такому розмірі вони були погашені ТОВ “Карпатнафтохім», що підтверджено кредитором у акті звірки взаємних розрахунків.

В іншій частині заперечення боржника та розпорядника майном боржника проти вимог кредитора суд визнає необґрунтованими, оскільки підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків відображає лише дані обліку щодо основної заборгованості між ними, а тому підписання такого акту не спростовує грошові вимоги кредитора в розмірі інфляційних втрат, трьох процентів річних та судового збору, стягнутих рішеннями судів, що не були виконані боржником.

Щодо заяви з грошовими вимогами ОСОБА_1 .

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати в сумі 55 782,67 грн.

ОСОБА_1 був звільнений із ТОВ “Карпатнафтохім» 03.06.2024 (наказ № 326-К від 03.06.2024).

Сума заборгованості ТОВ “Карпатнафтохім» із заробітної плати перед ОСОБА_1 становить 55 782,67 грн (довідка від 28.01.2026). Такий же розмір заборгованості підтверджується і відомостями про розмір вимог (заборгованості) щодо виплати заробітної плати по ТОВ "Карпатнафтохім" ( код 33129683) станом на 25 березня 2026 року, наданими суду розпорядником майна.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ОСОБА_1 визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписом ст.21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Як встановив суд при звільненні з ОСОБА_1 не був проведений повний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі становить 55 782,67 грн.

Оскільки грошові вимоги в сумі 55 782,67 грн підтверджено належними доказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо заяви з грошовими вимогами Фізичної особи-підприємця Бучак Лілії Володимирівни.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед ФОП Бучак Лілією Володимирівною щодо оплати 1 941 578,47 грн, яка підтверджена судовими наказами.

Господарський суд Івано-Франківської області видав загалом 8 судових наказів про стягнення заборгованості з ТОВ “Карпатнафтохім» в користь ФОП Бучак Л.В.:

1) судовим наказом від 11.02.2025 у справі № 909/116/25 cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи - підприємця Бучак Лілії Володимирівни 261 209,14 грн. - заборгованості за жовтень 2023 (перевезення за напрямком руху автобусів "Цех НІОПСВ") та 1,2,3 декаду листопада 2023 згідно договору № А2023100033 від 28.12.2022 та 302,80 грн. - судового збору;

2) судовим наказом від 12.02.2025 у справі № 909/115/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь фізичної особи-підприємця Бучак Лілії Володимирівни 282 865,11 грн заборгованості та 302,80 грн судового збору;

3) судовим наказом від 14.02.2025 у справі № 909/145/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім» на користь Фізичної особи - підприємця Бучак Лілії Володимирівни 278 482,57 грн заборгованості за надані в листопаді - грудні 2023 року послуги з перевезення за договором А2023100033 від 28.12.2022 та 302,80 грн судового збору;

4) судовим наказом від 17.02.2025 у справі № 909/148/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи-підприєиця Бучак Лілії Володимирівни 285 276,59 грн. заборгованості за 1,2,3 декаду січня 2024 року, січень 2024 (перевезення за напрямком руху автобусів "Цех НІОПСВ") та 1 декаду лютого 2024 року згідно Договору №А2023100033 від 28.12.2022 та 302,80 грн. судового збору;

5) судовим наказом від 18.02.2025 у справі № 909/155/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи-підприємця Бучак Лілії Володимирівни 265160,32 грн заборгованості за 2,3 декаду лютого 2024 року, лютий 2024 (перевезення за напрямком руху автобусів "Цех НІОПСВ"), березень 2024 року та квітень 2024 року згідно Договору №А2023100033 від 28.12.2022 та 302,80 грн судового збору;

6) судовим наказом від 20.02.2025 у справі № 909/176/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи-підприєиця Бучак Лілії Володимирівни 135 293,17 грн. заборгованості за грудень 2024 року згідно Договору №А2023100033 від 28.12.202 та 302,80 грн. судового збору;

7) судовим наказом від 21.02.2025 у справі № 909/175/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи-підприємця Бучак Лілії Володимирівни - 229 151 грн 06 к. заборгованості за період липень-листопад 2024 року за Договором №А2023100033 від 28.12.2022 року та 302 грн 80 к. - судового збору.

8) судовим наказом від 03.04.2025 у справі № 909/174/25 стягнуто з ТОВ "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи - підприємця Бучак Лілії Володимирівни - 265 931,45 грн заборгованості за травень 2024 та червень 2024 згідно договору № А2023100033 від 28.12.2022 та 302,80 грн - судового збору;

Зазначені судові накази набрали законної сили, не були скасовані.

Боржник та кредитор підписали акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2024 року - лютий 2026 року (копія додана до матеріалів справи розпорядником майна), відповідно до якого ТОВ “Карпатнафтохім» частково оплатило основну заборгованість, залишок заборгованості боржника перед кредитором становить 1 939 156,07 грн.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ФОП Бучак Лілії Володимирівни визнали частково в сумі 1 939 156,07 грн. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Згідно з ч. 1 статті 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 статті 148 ГПК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки грошові вимоги в сумі 1 941 578,47 грн підтверджено судовими наказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

В частині 64 213,34 грн суд відхиляє грошові вимоги кредитора, оскільки у такому розмірі вони були погашені ТОВ “Карпатнафтохім», що підтверджено кредитором у акті звірки взаємних розрахунків.

В іншій частині заперечення боржника та розпорядника майном боржника проти вимог кредитора суд визнає необґрунтованими, оскільки підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків відображає лише дані обліку щодо основної заборгованості між ними, а тому підписання такого акту не спростовує грошові вимоги кредитора в розмірі судового збору, стягнутого судовими наказами, що не були виконані боржником.

Щодо заяви з грошовими вимогами Фізичної особи-підприємця Гелемей Ольги Іванівни.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед ФОП Гелемей Ольгою Іванівною щодо оплати 342 104,39 грн, підтверджених судовими наказами.

Господарський суд Івано-Франківської області видав 2 судові накази про стягнення заборгованості з ТОВ “Карпатнафтохім» в користь ФОП Гелемей О.І.:

1) судовим наказом від 23.06.2025 у справі № 909/729/25 cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи - підприємця Гелемей Ольги Іванівни 298 357,64 грн заборгованості за договором № А201850345 від 08.06.2018 за період з 31.01.2024 до 31.03.2025, з яких 262 137,40 грн - основна заборгованість, 29 166,67 грн - інфляційні втрати, 7 503,57 грн - 3% річних, а також 242,24 грн судового збору.

2) судовим наказом від 12.02.2025 у справі № 909/115/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Фізичної особи-підприємця Гелемей Ольги Іванівни, заборгованість у сумі 304925 грн 10 коп., а також 266 грн 24 коп. судового збору.

Зазначені судові накази набрали законної сили, не були скасовані.

У своїй первинній заяві від 12.03.2026 ФОП Гелемей О.І. просила визнати її грошові вимоги в сумі 567 062,50 грн основної заборгованості, 29 166,67 грн інфляційних втрат, 7503,57 грн 3% річних та 5833,28 грн компенсації судового збору, тобто в розмірі усіх сум, стягнутих судовими наказами та сплаченого за подання заяви судового збору.

23.03.2026 ФОП Гелемей О.І. звернулась до суду із двома заявами, в яких уточнила свої грошові вимоги до боржника та просить їх визнати в сумі: 304 925,67 грн основної заборгованості, 29 166,67 грн інфляційних втрат, 7503,57 грн 3% річних та 5833,28 грн судового збору. Тобто кредитор зменшив свої грошові вимоги, що є його правом.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ФОП Гелемей Ольги Іванівни визнали. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки грошові вимоги в сумі 342 104,39 грн підтверджено судовими наказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами ОСОБА_2 .

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_2 щодо виплати заробітної плати в сумі 23 458,47 грн.

ОСОБА_2 був звільнений із ТОВ “Карпатнафтохім» 27.03.2024 , про що наявний запис у його трудовій книжці.

Сума заборгованості ТОВ “Карпатнафтохім» із заробітної плати перед ОСОБА_2 становить 23 458,47 грн (довідка № 4/1-255 від 03.03.2026). Такий же розмір заборгованості підтверджується і відомостями про розмір вимог (заборгованості) щодо виплати заробітної плати по ТОВ "Карпатнафтохім" (код 33129683) станом на 25 березня 2026 року, наданими суду розпорядником майна.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ОСОБА_2 визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписом ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Як встановив суд при звільненні з ОСОБА_2 не був проведений повний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі становить 23 458,47 грн.

Оскільки грошові вимоги в сумі 23 458,47 грн підтверджено належними доказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо заяви з грошовими вимогами Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго».

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед Приватним акціонерним товариством “Львівобленерго» щодо оплати 31 451,28 грн, стягнутої судовими наказами.

Господарський суд Львівської області видав 3 судові накази про стягнення заборгованості з ТОВ “Карпатнафтохім» в користь ПрАТ “Львівобленерго»:

1) судовим наказом від 28.05.2024 у справі № 914/1351/24 cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго» заборгованість в сумі 7483,27 грн за перетікання реактивної електричної енергії , за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, за період лютий-березень 2019 року, а також судовий збір у розмірі 302,80 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн;

2) судовим наказом від 09.09.2024 у справі № 914/2162/24 (з врахуванням ухвали від 27.11.2024 про виправлення описки) cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго» 12 682,66 грн заборгованості за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 302,80 грн витрат на оплату судового збору;

3) судовим наказом від 18.11.2024 у справі № 914/2809/24 cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго» 7376,95 грн заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії за серпень-вересень 2024 року, а також судовий збір у розмірі 302,80 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Зазначені судові накази набрали законної сили, не були скасовані.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ПрАТ “Львівобленерго» визнали. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки грошові вимоги в сумі 31 451,28 грн підтверджено судовими наказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами ОСОБА_3 .

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_3 щодо виплати заробітної плати в сумі 102 539,03 грн.

ОСОБА_3 був звільнений із ТОВ “Карпатнафтохім» 26.05.2025, про що наявний запис у його трудовій книжці та подано витяг з наказу № 336-К від 26.05.2025.

Сума заборгованості ТОВ “Карпатнафтохім» із заробітної плати перед ОСОБА_3 становить 102 539,03 грн (розрахунковий листок, наданий ТОВ “Карпатнафтохім»). Такий же розмір заборгованості підтверджується і відомостями про розмір вимог (заборгованості) щодо виплати заробітної плати по ТОВ "Карпатнафтохім" (код 33129683) станом на 25 березня 2026 року, наданими суду розпорядником майна.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ОСОБА_3 визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписом ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Як встановив суд при звільненні з ОСОБА_3 не був проведений повний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі становить 102 539,03 грн.

Оскільки грошові вимоги в сумі 102 539,03 грн підтверджено належними доказами, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо заяви з грошовими вимогами Фізичної особи-підприємця Вітюк Таміли Анатоліївни.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед ФОП Вітюк Тамілою Анатоліївною щодо оплати 1 071 744,42 грн, які підтверджені рішенням суду, судовим наказом та первинними документами.

04 січня 2021 року ФОП Вітюк Т.А. (Виконавець) та ТОВ “Карпатнафтохім» (Замовник) уклали Договір № А2021100028, за яким Виконавець зобов'язується у січні-лютому 2021 року, в порядку та на умовах визначених Договором продати (передати у власність) лікувально-профілактичне харчування, а саме харчові продукти (молоко та /або інші рівноцінні харчові продукти) та надати послуги з обслуговування персоналу Замовника (видача страв), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити отриманий товар та послуги в порядку та на умовах, що визначені цим Договором.

В розділі 5 Договору сторони узгодили порядок розрахунків та приймання передачу наданих послуг та товару, зокрема: оплата вартості товару та послуг здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати підписання обома сторонами акту приймання передачі (п.5.1 Договору).

Товар та/або послуги вважаються отриманими та/або наданими з моменту підписання обома сторонами акту прийому-передачі, який вважається узгодженим за умови оформлення усіх необхідних реквізитів і підписів (п.5.3 Договору).

Згідно п.11.1 Договору - даний договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 26.02.2021р., а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань.

Сторони укладали додаткові угоди, якими неодноразово продовження дію Договору. Додатковою угодою № 20 від 29.10.2025 строк дії Договору продовжено до 31.12.2025.

Згідно з доданими до заяви кредитора актами прийому-передачі за період з жовтня 2023 року по грудень 2025 року, на виконання договору Виконавець передав працівникам Замовника лікувально-профілактичне харчування загальною вартістю 983 179,00грн.

Рішенням від 16.04.2025 у справі № 909/146/25 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", на користь фізичної особи-підприємця Вітюк Таміли Анатоліївни 765454,40 грн основного боргу, 17446,79 грн 3% річних, 68770,26 грн інфляційних втрат, 10220,06 грн судового збору.

Судовим наказом від 20.06.2025 у справі № 909/730/25 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь фізичної особи-підприємця Вітюк Таміли Анатоліївни 95 428,90 грн заборгованості та 242,24 грн судового збору.

Зазначені рішення та судовий наказ набрали законної сили, не оскаржувались, не були скасовані.

Крім того, у відповідності до статті 625 ЦК України кредитор нарахувала за період прострочення по кожному акту прийому-передачі інфляційні втрати в сумі 8711,70 грн та 3% річних в сумі 3646,23 грн.

Перевіривши розрахунки кредитора суд визнає правильним розрахунок інфляційних втрат в сумі 8711,70 грн та розрахунок 3% річних в частині 3610,47 грн.

В частині 35,76 грн розрахунок 3% річних є невірним, оскільки відсотки річні нараховані в тому числі і на 27.02.2026 (день відкриття провадження у справі), а початок розрахунку проведено починаючи з 5-го дня після підписання сторонами акта прийому-передачі товару, хоча цей день був останнім днем, коли оплата могла бути проведена без прострочення.

Боржник та кредитор підписали акт звірки взаємних розрахунків за період вересень 2023 року - лютий 2026 року (копія додана до матеріалів справи розпорядником майна), відповідно до якого ТОВ “Карпатнафтохім» частково оплатило основну заборгованість, залишок заборгованості боржника перед кредитором становить 962 742,90 грн.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ФОП Бучак Лілії Володимирівни визнали частково в сумі 962 742,90 грн грн. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 статті 692 ЦК України).

Оскільки грошові вимоги в сумі 1 071 744,42 грн підтверджено первинними документами (договором, актами прийому передачі), а також рішенням суду та судовим наказом, розрахунками інфляційних втрат та 3% річних (в частині, в якій суд визнав їх правильність) такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

В частині 20738,10 грн суд відхиляє грошові вимоги кредитора з наступних підстав:

1) 20 436,10 грн були погашені ТОВ “Карпатнафтохім», що підтверджено кредитором у акті звірки взаємних розрахунків та визнано кредитором в судовому засіданні;

2) 266,24 грн судового збору у справі № 909/187/26 суд відхиляє, оскільки копії судового наказу у справі № 909/187/26 не додано до заяви кредитора а отже відповідні вимоги не підтверджені документально. Зазначене однак не вплинуло на суму основного боргу, так як така підтверджена крім судових рішень також і первинними документами, а також актом звірки розрахунків;

3) 35,76 грн трьох процентів річних із загальної суми 3646,23 грн, оскільки в період нарахування відсотків річних включено день відкриття провадження у справі - 27.02.2026 а також останній день, у який боржник міг погасити заборгованість без прострочення (за п. 5.1 договору оплата проводиться протягом 5 днів від підписання акта прийому-передачі, а проценти річні почали нараховуватись з п'ятого дня).

В іншій частині заперечення боржника та розпорядника майном боржника проти вимог кредитора суд визнає необґрунтованими, оскільки підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків відображає лише дані обліку щодо основної заборгованості між ними, а тому підписання такого акту не спростовує грошові вимоги кредитора в розмірі 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем, а також інфляційних втрат, 3%, річних, судового збору, стягнутих рішенням суду та судовим наказом, що не були виконані боржником, і копії яких додано до заяви кредитора.

Щодо заяви з додатковими грошовими вимогами Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України».

Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України» (АТ “Укрексімбанк») заявило до боржника додаткові грошові вимоги, які з складаються з 196 881 757,92 грн заборгованості за процентами по кредитному договору, 13 825 814,80 грн штрафу за невиконання зобов'язання зі страхування майна, переданого в іпотеку та заставу, 420 000 грн відшкодування витрат на оцінку майна, переданого в іпотеку та заставу, 746 594,86 грн комісії.

Розглянувши додаткові грошові вимоги АТ “Укрексімбанк» суд дійшов наступних висновків щодо їх визнання чи відхилення.

а) Щодо грошових вимог за несплаченими процентами в розмірі 196 881 757,92 грн.

23.02.2021 між АТ “Укрексімбанк» (за угодою - Банк) та ТОВ “Карпатнафтохім» (за угодою - Позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду № 21-1KG0002 (далі - Генеральна кредитна угода).

До Генеральної кредитної угоди вносились зміни та доповнення додатковими угодами №21- 1KG0002-001 від 15.04.2021 року, №21- 1KG0002-002 від 28.10.2021 року, №21- 1KG0002-0003 від 22.04.2022 року.

Згідно з п. 2.1 Генеральної кредитної угоди, Банк здійснює із Позичальником Кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 2.2 цієї Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, які укладаються за домовленістю Сторін відповідно до положень цієї Генеральної угоди.

Відповідно до пунктів 2.2.1-2.2.2 Генеральної угоди, ліміт Генеральної угоди становить еквівалент 60 000 000,00 (шістдесят мільйонів) доларів США. Ліміт Генеральної угоди поширюється на Кредитні договори, які будуть укладені в межах цієї Генеральної угоди та включені до Додатка 1 до цієї Генеральної угоди протягом її дії, а також Кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності цією Генеральною угодою, які є відповідними Додатками до цієї Генеральної угоди згідно з Додатком 1 до цієї Генеральної угоди. Ліміт заборгованості за Кредитним договором встановлюється в межах ліміту Генеральної угоди та визначається у відповідному Кредитному договорі.

Строк користування Кредитом за цією Генеральною угодою: до “22» лютого 2028 року. При цьому умовами Кредитного договору може встановлюватись інший (менший) строк погашення Кредиту, що надається згідно з відповідним Кредитним договором, який є обов'язковим до дотримання (п. 2.3. Генеральної кредитної угоди).

23 лютого 2021 року, у межах і на умовах Генеральної кредитної угоди, між АТ “Укрексімбанк» за договором - Банк) та ТОВ “Карпатнафтохім» (за договором - Позичальник) укладено Кредитний договір № 21-1KV0004 (далі - Кредитний договір).

До Кредитного договору вносились зміни згідно із додатковими угодами № 21-1KV0004-0001 від 15.04.2021 та № 21-1KV0004-0002 від 11.11.2021.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим Договором.

Кредит наданий Позичальнику шляхом відкриття мультивалютної Відновлюваної кредитної лінії (п. 2.2. Кредитного договору).

За змістом п. 2.3.1 Кредитного договору Ліміт кредитної лінії становить еквівалент 45 000 000,00 (сорок п'ять мільйонів) доларів США. Сума Основного боргу в усіх Валютах Кредиту в гривневому еквіваленті за Офіційним курсом Національного банку України на кожну поточну дату не може перевищувати еквівалент 45 000 000,00 (сорок п'ять мільйонів, 00) доларів США.

При цьому Основний борг - фактична сума заборгованості Позичальника за Кредитом на кожну окрему дату (стаття 1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №21-1KV0004-0002 від 11.11.2021) спільний Ліміт заборгованості в усіх Валютах Кредиту в гривневому еквіваленті за Офіційним курсом Національного банку України на кожну поточну дату не може перевищувати еквівалент 60 000 000,00 (шістдесят мільйонів) доларів США.

У відповідності до п. 2.4 Кредитного договору, кінцевий термін погашення Кредиту: 22 лютого 2023 року.

Кредит надається Позичальнику на такі цілі: Поповнення обігових коштів (п. 2.5.1 Кредитного договору).

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору, тип процентної ставки за Кредитом: фіксована; розмір процентної ставки за Кредитом: у доларах США - 5,95% річних; у євро - 5,5 % річних; розмір процентної ставки за Кредитом змінюється у випадках та в порядку, що передбачені пунктом 4.1 цього Договору; проценти за Кредитом нараховуються протягом усього строку користування Кредитом на залишок Основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Кредитом на основі Банківського року.

За змістом пункту 5.2 Кредитного договору, Кредит надається відповідно до Графіка зміни Ліміту заборгованості:

5.2.1. траншами (окрема вибірка коштів частини Кредиту);

5.2.2. транш(і) (окрема(і) вибірка(и) частини Кредиту) формують заборгованість (Основний борг) за цим Договором, на яку нараховують Проценти за Кредитом, комісії, плати та інші зобов'язання передбачені цим Договором;

5.2.3. строк користування кожним траншем (кожною окремою вибіркою частини Кредиту) становить до 540 (п'ятсот сорок) календарних днів (включно) з дати надання кожного окремого траншу (окремої вибірки частини Кредиту), але в будь-якому випадку кожен транш (окрема вибірка частини Кредиту) надається на строк, що не перевищує строк, зазначений в пункті 2.4. цього Договору;

5.2.4. надання Кредиту здійснюється без підписання відповідних додаткових угод до цього Договору.

Відповідно до п. 5.7 Кредитного договору, надання Кредиту здійснюється шляхом оплати відповідно до умов укладених Контрактів, рахунків-фактур та інших документів, що є підставою для здійснення платежів, у тому числі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника (реквізити зазначені) в АТ “Укрексімбанк», з можливістю подальшого перерахування Позичальником коштів на поточні рахунки в інших банках, перелік яких зазначено в пп. 11.2.16 цього Договору, з метою подальшого перерахування відповідно до умов укладених Контрактів/інших документів, що є підставою для здійснення платежів, та/або з метою часткового або повного обміну (конвертації) кредитних коштів із наступним зарахуванням відповідних сум на поточний рахунок Позичальника у Банку та/або інших банках, та подальшого перерахування відповідно до умов укладених Контрактів/інших документів, що є підставою для здійснення платежів.

Додатком 1 до Кредитного договору сторони погодили графік зміни Ліміту заборгованості, відповідно до якого ліміт заборгованості поступово зменшувався, та становив: до 22.12.2022 - еквівалент 45 000 000,00 доларів США; в період з 23.12.2022 по 22.01.2023 - еквівалент 30 000 000,00 доларів США; в період з 23.01.2023 по 22.02.2023 - еквівалент 15 000 000,00 доларів США; з 23.02.2023 - ліміт заборгованості складав 0,00 доларів США.

Зазначене узгоджується з п. 2.4 Кредитного договору про кінцевий термін погашення Кредиту: 22.02.2023.

На виконання вказаних умов Генеральної угоди та Кредитного договору, АТ “Укрексімбанк» 28.01.2022 надало ТОВ “Карпатнафтохім» кредитні кошти за кредитним договором № 21-1KV0004 від 23.02.2021 в сумі 29 756 925,00 доларів США (Меморіальний ордер № 829560 від 28.01.2022).

В порушення умов Генеральної кредитної угоди та Кредитного договору ТОВ “Карпатнафтохім» отримані кредитні кошти повернуло лише частково - в сумі 1220,83 долари США. Заборгованість ТОВ “Карпатнафтохім» перед АТ “Укрексімбанк» щодо повернення кредиту становить 29 755 704,17 доларів США. Дана заборгованість визнана судом ухвалою від 27.02.2026, якою суд відкрив провадження у даній справі.

У заяві з додатковими грошовими вимогами АТ “Укрексімбанк» покликається на наявність у боржника заборгованості за несплаченими процентами в розмірі 4 485 176,54 долари США.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування, чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики, у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

У пункті 141 постанови від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16, Велика Палата Верховного Суду уточнила свій висновок, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 таким. У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

У пункті 116 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Зазначену постанову від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду ухвалила у справі про банкрутство щодо розгляду заяви з грошовими вимогами, заявленої на підставі кредитного договору, тобто в аналогічних правовідносинах.

Згідно з наданим АТ “Укрексімбанк» розрахунком заборгованості по процентах, АТ “Укрексімбанк» нарахувало ТОВ “Карпатнафтохім» проценти за процентною ставкою 5,95% річних (п. 3.1 Кредитного договору) за період з 28.01.2022 (дата надання коштів у кредит за Меморіальним ордером № 829560 від 28.01.2022) по 28.02.2026.

Тобто нарахування процентів проведено як за період, на який надавався кредит у користування боржнику (до 22.02.2023), так і за період, що настав після того як боржник мав повернути отриманий кредит (після 22.02.2023). Тобто проценти АТ “Укрексімбанк» нарахував як в межах строку кредитування, так і після закінчення такого строку.

Строків повернення кредиту сторони не змінювали, тобто 22.02.2023 було останнім днем для повернення боржником отриманого кредиту.

Однак, як з зазначених вище положень законодавства, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, зі спливом строку кредитування кредит позичальнику не надається, позичальник не повинен сплачувати за кредит нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Натомість, позичальник, який порушив зобов'язання щодо повернення кредиту несе відповідальність, передбачену статтею 625 ЦК України.

З наданого АТ “Укрексімбанк» розрахунку заборгованості по процентах та виписок по рахунку ТОВ “Карпатнафтохім» слідує, що проценти, нараховані в період строку кредитування (з 28.01.2022 по 22.02.2023), ТОВ “Карпатнафтохім» оплатило в повному обсязі, заборгованість по сплаті процентів за цей період відсутня, що відображено в розрахунку заборгованості у графах “Сплачено строкових процентів клієнтом» та “Сума сплачених прострочених процентів».

Тому суд дійшов висновку, що у боржника відсутні грошові зобов'язання перед кредитором зі сплати процентів за користування кредитом відповідно до умов договору та статті 1048 ЦК України.

Проценти, нараховані кредитором після 22.02.2023 не можуть бути кваліфіковані як проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, оскільки Кредитний договір містить окремий розділ 10 “Відповідальність сторін» у якому за порушення грошових зобов'язань передбачено сплату пені у розмірі облікової ставки НБУ (п. 10.2 Кредитного договору), а процентів у іншому розмірі, ніж передбачено вимогами статті 625 ЦК України (3% річних) за порушення грошового зобов'язання договором не передбачено.

Крім того, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З наведених підстав суд відхиляє додаткові грошові вимоги АТ “Укрексімбанк» у розмірі 196 881 757,92 грн нарахованих процентів.

Визнання боржником та розпорядником майна боржника вимог за нарахованими процентами не має для суду обов'язкового значення, оскільки саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20). При цьому суд враховує також особливу мету провадження у справі про банкрутство, якою є найповніше задоволення вимог усіх кредиторів, а також принцип судового контролю у справах про банкрутство.

б) Щодо грошових вимог за комісією у розмірі 746 594,86 грн.

Дані грошові вимоги кредитор також обґрунтовує невиконанням боржником умов згаданих вище Генеральної кредитної угоди та Кредитного договору.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язався сплачувати Банку в тому числі комісії та інші платежі за цим Договором.

Умовами п. 3.2.2.1 Кредитного договору передбачено сплату комісії за управління кредитною лінією у розмірі 0,4% від суми Основного боргу.

Згідно з п. 3.2.2.2 Кредитного договору, розмір ставки комісії за управління змінюється у випадках та в порядку, що передбачені у п. 4.2 договору.

За п. 3.2.2.3 Кредитного договору комісія за управління нараховується починаючи з дати надання кредитних коштів закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення Кредиту (включно).

За змістом пунктів 4.2.1.1 Кредитного договору, у разі невиконання Позичальником зобов'язань визначених п. 7.2.23 Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління кредитом збільшується на 0,1%, якщо зобов'язання виконано на 40% або менше, починаючи з першого числа другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому Позивальником допущено порушення.

Пунктом 7.2.23 Генеральної кредитної угоди передбачено обов'язок позивальника спрямувати грошові надходження на рахунки Позичальника, відкриті у Банку, таким чином, щоб частка Загальних та чистих грошових потоків на рахунках Позичальника у Банку за квартал, що аналізується, була не менше частки, яку становить заборгованість позичальника за Кредитними операціями Банку в загальному кредитному портфелі Позичальника на перший Банківський день вищезазначеного кварталу (з можливим відхиленням в бік зменшення до 20%, в бік збільшення - без обмежень).

За змістом п. 4.2.1.2 Кредитного договору, у разі невиконання Позичальником зобов'язань визначених п. 7.2.24 Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління кредитом збільшується на 0,1% починаючи з першого числа другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому Позивальником допущено порушення.

Пунктом 7.2.24 Генеральної кредитної угоди передбачено обов'язок Позичальника здійснювати операції купівлі-продажу валюти в Банку таким чином, щоб частка цих операцій за квартал, що аналізується, була менше частки, яку становить фактична заборгованість Позичальника за Кредитними операціями Банку, в загальному кредитному портфелі позичальника в банківських установах на перший Банківський день вищезазначеного кварталу (з можливим відхиленням в бік зменшення до 20%, в бік збільшення - без обмежень).

АТ “Укрексімбанк» виявлено порушення боржником зобов'язань за п. 7.2.23 та 7.2.24 Генеральної угоди за результатами перевірки в 4 кварталі 2022 році, у зв'язку з чим з 01.02.2023 (перше число другого місяця наступного кварталу) збільшено процентну ставку за комісією на 0,2 % (по 0,1% за кожне порушення). Про таке порушення і зміну процентної ставки Банк надіслав Повідомлення № 0023606/17833-23 від 31.05.2023. Збільшена з цих підстав процентна ставка за комісією застосовувалась в період з 01.02.2023 по 30.04.2023.

Порушення встановлені на підставі довідок Боржника, які свідчили про перенесення всіх розрахункових та валютних операцій до АТ “Укргазбанк». Такі довідки № 2/1/3а від 09.01.2023 та № 2/1/3б від 09.01.2023 додані до заяви кредитора.

Крім того, за змістом п. 4.2.1.3 Кредитного договору, у разі порушення Позичальником умов Договору, визначених підпунктами 7.2.25.1 та/або 7.2.25.2 Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1 Договору, збільшується на 0,1 процентних пункти на такі, зокрема періоди: три місяці - за фінансовою звітністю станом на 01.04 та 01.07 поточного року, починаючи з 01.05 та 01.08. поточного року відповідно.

Пунктом 7.2.25.2 Генеральної угоди обумовлено, що Позичальник зобов'язався забезпечувати виконання показника відношення OIBITDA (сума операційного прибутку та амортизації, за виключенням операційних курсових різниць, що нараховані на несплачені проценти за боргом перед FANLO HOLDINGS LIMITED, а також за виключенням неопераційних курсових різниць) до процентних витрат (за виключенням несплачених (нарахованих за період мінус сплачених) процентів по боргу перед FANLO HOLDINGS LIMITED) за показниками Фінансової звітності Позичальника на кожну звітну дату на рівні - не менше 1,5х.

АТ “Укрексімбанк» виявлено порушення боржником зобов'язань за п. 7.2.25.2 Генеральної угоди за результатами перевірки в 1 кварталі 2023 року, у зв'язку з чим з 01 по 23.05.2023 збільшено процентну ставку за комісією ще на 0,1 % до 0,7%. Про таке порушення і зміну процентної ставки Банк надіслав Повідомлення № 0023606/17883-23 від 06.06.2023, що містить відповідний розрахунок, що доводить допущене порушення.

Порушення встановлені на підставі фінансової звітності Боржника, яка додана до заяви кредитора.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги АТ “Укрексімбанк» в частині комісії за управління кредитом визнали. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що Боржник не повернув кредит, за умовами Кредитного договору (п. 3.2.2.3) комісія за управління кредитом сплачується до повного виконання зобов'язань з погашення кредиту, перевіривши наданий розрахунок заборгованості за комісією суд визнає підтвердженими грошові вимоги АТ “Укрексімбанк» у розмірі 746 594,86 грн комісії та визнає вимоги у цій частині.

в) щодо грошових вимог з відшкодування витрат на оцінку майна у розмірі 420 000 грн

Дані грошові вимоги АТ “Укрексімбанк» обґрунтовує невиконанням боржником умов згаданих вище Генеральної кредитної угоди, а також договору іпотеки, укладеного на забезпечення виконання кредитних зобов'язань по згаданому вище Кредитному договору.

Для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ “Карпатнафтохім», визначених Генеральною кредитною угодою та Кредитним договором, між Банком та Позичальником укладено Договір застави № 21-1ZZ0002 від 23.02.2021 (далі - Договір застави) та Іпотечний договір № 21-1ZI0003 від 23.02.2021 (далі - Іпотечний договір).

Перелік майна що було предметом іпотеки та предметом застави за цими договорами наведено в ухвалі суду від 27.02.2026, якою відкрито провадження у справі.

Судом встановлено, що згідно з п. 8.3 Генеральної угоди, сплата пені та інших штрафних санкцій не звільняє Позичальника від обов'язку щодо виконання зобов'язань перед Банком, передбачених цією Генеральною угодою, у повному обсязі та відшкодування Банку збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов цієї Генеральної угоди. Збитки підлягають сплаті у повній сумі понад вищезазначені платежі. У разі, якщо у Банку при здійсненні Кредитної операції (у ході супроводження та повернення Кредиту) за цією Генеральною угодою виникнуть витрати (нотаріальні, судові, пов'язані зі страхуванням та/або здійсненням оцінки предмета застави/ іпотеки, наданим у забезпечення виконання зобов'язань за цією Генеральною угодою незалежним суб'єктом оціночної діяльності тощо), Позичальник відшкодовує Банку такі витрати у повному розмірі, збільшені на суму податку на додану вартість.

Пунктом 4.2.7 Іпотечного договору врегульовано обов'язок Боржника, як іпотекодавця, забезпечувати за власний рахунок проведення оцінки предмета іпотеки, надавати іпотекодержателю актуальний звіт про оцінку предмета іпотеки строком дії не більше одного року.

Також, відповідно до п. 4.2.11. Іпотечного договору, Боржник зобов'язався відшкодувати Іпотекодержателю, у тому числі за рахунок Предмета іпотеки, усі збитки, завдані порушенням основного зобов'язання за Кредитним договором та умов цього Договору, а також усі витрати (збільшені на суму податку на додану вартість), пов'язані з самостійним замовленням Іпотекодержателем звітів про експертну оцінку відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 5.2 Іпотечного договору, з метою здійснення перегляду заставної вартості Предмета іпотеки Іпотекодержатель використовує:

- звіт про оцінку Предмета іпотеки, отриманий від Іпотекодавця у відповідності до цього договору, або:

- у разі ненадання Іпотекодавцем Іпотекодержателю звіту про оцінку Предмета іпотеки у відповідності до цього Договору, - звіт про оцінку Предмета іпотеки, замовлений Іпотекодержателем самостійно у відповідності до цього Договору, або оцінку Предмета іпотеки, самостійно здійснену Іпотекодержателем у відповідності до вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (або іншого нормативно-правового акту, що регулює відповідне питання), або

- у разі, якщо Іпотекодержателем виявлено ознаки невідповідності отриманого від Іпотекодавця звіту про оцінку Предмета іпотеки оціночним процедурам та вимогам Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (або іншого нормативно-правового акту, що регулює відповідне питання), - оцінку Предмета іпотеки, замовлену Іпотекодержателем в рамках рецензування звіту про оцінку Предмета іпотеки, отриманого від Іпотекодавця (із встановленням вимоги щодо надання висновку про вартість Предмета іпотеки).

Також згідно з п. 2.3.5 Договору застави, боржник як заставодавець зобов'язався забезпечувати за власний рахунок проведення оцінки предмета застави, надавати іпотекодержателю звіт про оцінку предмета іпотеки строком дії не більше одного року.

Згідно з п. 4.1 розділу 4 Договору застави, Заставодержатель не рідше ніж раз на рік здійснює перегляд заставної вартості Предмету застави.

За змістом п. 4.2 розділу 4 Договору застави, з метою здійснення перегляду заставної вартості Предмету застави Заставодержатель використовує:

- звіт про оцінку предмету застави, отриманий від Заставодавця у відповідності до пп. пп. 2.3.5 - 2.3.6 цього Договору, або

- у разі, якщо Заставодавцем не було надано до Заставодержателя, звіт про оцінку Предмету застави у відповідності до пп.пп. 2.3.5-2.3.6 цього Договору, звіт про оцінку Предмету застави, замовлений Заставодержателем у відповідності до пп. 2.1.14 цього Договору, або

- у разі, якщо Заставодавцем не було надано до Заставодержателя звіт про оцінку Предмету застави у відповідності до пп.пп. 2.3.5-2.3.6 цього Договору та Заставодержателем не було реалізовано право, передбачене пп. 2.1.14 цього Договору, оцінку Предмету застави, самостійно здійснену Заставодержателем у відповідності до вимог Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав», або

- у разі якщо Заставодержателем було виявлено ознаки невідповідності отриманого від Заставодавця звіту оціночним процедурам та вимогам Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав», оцінку Предмету застави, замовлену Заставодержателем в рамках рецензування звіту про оцінку Предмету застави, отриманого від Заставодавця (зі встановленням вимоги щодо надання висновку про вартість Предмету застави).

Матеріалами справи підтверджується, що Боржник не виконував свої зобов'язання за Іпотечним договором та Договором застави щодо оцінки предмета іпотеки та предмета застави та подання АТ “Укрексімбанк» відповідних звітів про оцінку.

У зв'язку з цим АТ “Укрексімбанк» 24.11.2023 та 12.11.2024 замовило проведення оцінки предмета іпотеки та предмета застави у суб'єктів оціночної діяльності, про що укладено договір про проведення оцінки майна № 70100/517 від 24.11.2023 між АТ “Укрексімбанк» (замовник) та ПП “Академія Оцінки і Права» (виконавець) та договір про проведення оцінки майна № 0000701/55 від 12.11.2024 між АТ “Укрексімбанк» (замовник) та ТОВ “Некос» (виконавець).

Доданими до заяви документами підтверджується також, що за оцінку предмета іпотеки та предмета застави АТ “Укрексімбанк» сплатило в користь ПП “Академія Оцінки і Права» 150 000 грн (акт виконаних робіт від 11.12.2023 та меморіальний ордер № 608964 від 20.12.2023), а в користь ТОВ “Некос» 200 000 грн (акт виконаних робіт від 11.12.2024 та меморіальний ордер № 416745 від 12.12.2024).

АТ “Укрексімбанк» виставило до оплати ТОВ “Карпатнафтохім» за замовлення проведення незалежної оцінки 180 000 грн (рахунок № 478 від 25.12.2023) та 240 000 грн (рахунок 365 від 27.12.2024), тобто разом на 420 000 грн.

Про обставини витрат, їх розмір, боржник також був повідомлений листом АТ “Укрексімбанк» від 25.12.2023 № 0023606/40186-23 та листом від 17.12.2024 № 0023606/34624-211 з наданням підтверджуючих документів.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги АТ “Укрексімбанк» в частині витрат на оцінку майна заперечили з підстав відсутності реєстрації податкової накладної та безпідставного донарахування кредитором суми ПДВ.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що обов'язок боржника, як позичальника та іпотекодавця з відшкодування АТ “Укрексімбанк» витрат на оплату послуг суб'єктів оціночної діяльності, збільшених на суму податку на додану вартість прямо визначено умовами п. 8.3 Генеральної кредитної угоди, п. 4.2.1 Іпотечного договору, то відповідні грошові вимоги суд визнає.

Заперечення боржника та розпорядника майна у цій частині грошових вимог є необґрунтованими, оскільки сторони погодили у п. 8.3 Генеральної кредитної угоди та у п. 4.2.1 Іпотечного договору збільшення витрат АТ “Укрексімбанк» на суму податку на додану вартість.

Зазначені умови договору не є нікчемними, не визнавались недійсними судом, а тому є чинними.

Крім того, в розумінні податкового законодавства (п .14.1.185 Податкового кодексу України), для цілей нарахування податкових зобов'язань за податком на додану вартість поняття постачання послуг є значно ширшим ніж у цивільному законодавстві, а тому при укладенні договору сторони правомірно могли обумовити збільшення витрат кредитора на суму податку на додану вартість.

Заперечення щодо відсутності реєстрації АТ “Укрексімбанк» податкової накладної суд теж вважає безпідставними, оскільки відповідний обов'язок існує в площині виконання норм податкового законодавства, і не охоплюється господарськими відносинами, з яких виникли заявлені грошові вимоги.

Враховуючи наведене, суд визнає грошові вимоги АТ “Укрексімбанк» в розмірі 420 000 грн у розмірі витрат на оцінку предмета іпотеки та предмета застави, збільшені на суму податку на додану вартість.

г) щодо грошових вимог про сплату штрафу за невиконання обов'язків зі страхування майна.

Дані грошові вимоги АТ “Укрексімбанк» обґрунтовує невиконанням боржником умов згаданих вище Іпотечного договору та Договору застави щодо страхування майна.

Зокрема, у відповідності до п. 7.3. Іпотечного договору №21-1ZI0003 від 23.02.2021 року передбачено, у разі порушення Іпотекодавцем свого зобов'язання щодо страхування Предмета іпотеки, встановленого підпунктом 4.2.9 цього Договору, Іпотекодавець сплачує Іпотекодержателю штрафну санкцію у розмірі 2% від вартості невиконаного зобов'язання щодо страхування майна (вартістю невиконаного зобов'язання є заставна вартість незастрахованого майна, яке підлягає страхуванню).

Також, згідно з п. 6.1. Договору застави, у разі не укладення договору страхування/додаткової угоди до договору страхування у визначений термін, Заставодавець сплачує Заставодержателю штрафну санкцію у розмірі 2% від вартості невиконаного зобов'язання щодо страхування майна (вартістю невиконаного зобов'язання є заставна вартість незастрахованого майна, яке підлягає страхуванню).

Суд встановив, що до 26.02.2022 боржник належно виконував свої зобов'язання щодо страхування предмета іпотеки та предмета застави (Договір № 251.994199087.0086 від 27.02.2021, чинний до 26.02.2022, укладений між ТОВ “Карпатнафтохім» та ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна».

27.06.2022 ТОВ “Карпатнафтохім» звернулось до АТ “Укрексімбанк» із листом № 2/1/222, у якому проінформувало, що в зв'язку із закінченням терміну дії договору страхування майна за Іпотечним договором та Договором застави, необхідно проводити страхування майна на 2022-2023 роки. ТОВ “Карпатнафтохім» провело переговори на предмет подальшого страхування заставного майна з акредитованими в АТ “Укрексімбанк» страховими компаніями, серед яких: ПрАТ “СК “УСГ», СК ПрАТ “ПЗУ-Україна, СК ПрАТ “УНІКА», ПАТ “СК “Універсальна», АТ “СК “АРКС», ПрАТ “СК “ВУСО», ПрАТ “СК “Арсенал страхування». Від усіх страхових компаній отримано відмову в подальшому страхуванні заставного майна (сканкопії електронних листів від страхових компаній додаються). Враховуючи дану ситуацію ТОВ “Карпатнафтохім» просило АТ “Укрексімбанк» посприяти у знаходженні страховика по даному договору на наступний період.

05.06.2023 ТОВ Карпатнафтохім» звернулось до АТ “Укрексімбанк» із листом № 2/1/22, у якому вказувало, що самостійно проводить переговори із страховими компаніями, перелік яких розміщено на офіційному сайті банку з метою придбання послуг страхування заставного майна. Також повідомляє Банк, що при опрацюванні з ПрАТ “СК УСГ» умов укладення договору страхування отримано відмову від страхування. Таким чином від усіх страхових компаній отримано відмову в подальшому страхуванні майна і Товариство з незалежних від нього причин не може виконати зобов'язання відповідно до укладених договорів забезпечення. Враховуючи дану ситуацію ТОВ “Карпатнафтохім» просило Банк посприяти у знаходженні страховика на наступний період.

Матеріали справи містять також надані розпорядником майна копії повідомлень електронною поштою від страхових компаній щодо відмови в страхуванні майна боржника, що було предметом іпотеки та предметом застави. Також надано копію листа ПАТ “СК УСГ» про відмову ТОВ “Карпатнафтохім» у страхуванні майна з підстав ризику з відкритих джерел про незадовільний стан пожежної безпеки, а також через відмову інших страхових компаній у перестрахуванні ризиків.

Як передбачено вимогами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Крім того, боржник 02.01.2023 звертався до Національного банку України із листом № 2-1, у якому зазначав про отримання відмови від усіх страхових компаній у страхуванні майна, переданого АТ “Укрексімбанк» в іпотеку та заставу та просив надати роз'яснення щодо його дій в описаній ситуації.

Листом від 02.02.2024 № 22-0005/8493 Національний банк України надав боржнику роз'яснення законодавства щодо страхування предмета іпотеки, вказавши на принцип збереження, який передбачає наявність договору страхування предмета застави від втрати/пошкодження вигодонабувачем за яким є банк, а також зазначивши на праві банку самостійно визначати умови кредитування та умови страхування заставного майна.

Наданими розпорядником майна та боржником доказами підтверджується, що боржник вживав всіх залежних від нього заходів для страхування майна, переданого в іпотеку та заставу, однак не виконав обов'язку зі страхування майна через відмову страховиків в укладенні відповідного договору страхування.

Тому обставини, що боржник не виконав обов'язку зі страхування предмета іпотеки та предмета застави, відбулись не з його вини, а є наслідком відмови акредитованих АТ “Укрексімбанк» страхових компаній в укладені договору.

За відсутності вини боржника, він не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді стягнення з нього штрафу, а тому відповідні вимоги АТ “Укрексімбанк» суд теж відхиляє.

З наведених вище підстав, суд визнає додаткові грошові вимоги “АТ “Укрексімбанк» в розмірі 1 166 594,86 грн (746 594,86 грн заборгованості за комісією та 420 000 грн витрат на оцінку майна), і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ такі вимоги включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн. Решту додаткових вимог АТ “Укрексімбанк» суд відхиляє.

Щодо заяви з грошовими вимогами Фізичної особи-підприємця Пуфки Михайла Васильовича.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед ФОП Пуфка Михайло Васильович щодо оплати 3 043 428,50 грн, які підтверджені, рішенням суду, судовими наказами та первинними документами.

31 грудня 2021 року ФОП Пуфка М.В. (Виконавець) та ТОВ “Карпатнафтохім» (Замовник) уклали Договір № А2022100072 надання автотранспортних послуг, за яким Виконавець зобов'язався надати Замовнику послуги по перевезенню пасажирів автотранспортом та технікою, а Замовник зобов'язався сплачувати надані Виконавцем послуги на умовах даного Договору згідно тарифів, що зазначені у Додатку № 1 Договору.

В розділі 6 Договору сторони узгодили вартість послуг і порядок розрахунків, зокрема: оплата за надані послуги здійснюється Замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання відповідного Акту наданих послуг шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Виконавця.

Згідно п. 9.1 Договору - даний договір набирає чинності з 30.12.2021 і діє до 31.12.2022, а в частині зобов'язань - до їх повного виконання.

Сторони укладали додаткові угоди, якими неодноразово продовжували дію Договору. Додатковою угодою № 22 від 30.12.2024 строк дії Договору продовжено до 31.03.2025.

Згідно з доданими до заяви кредитора актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з вересня 2023 року по січень 2025 року, на виконання договору Виконавець надав Замовнику транспортні послуги загальною вартістю 2 592 281,41 грн.

Рішенням від 09.01.2025 у справі № 909/1048/24 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", на користь фізичної особи-підприємця Пуфки Михайла Васильовича 2 023 461,68 грн заборгованості за вказаним вище Договором, підтвердженими актами за період з вересня 2023 року по вересень 2024 року та 24 281,54 грн судового збору.

Судовим наказом від 13.02.2025 у справі № 909/137/25 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь фізичної особи-підприємця Пуфки Михайла Васильовича 114 503,20 грн заборгованості за договором №А2022100072 про надання автотранспортних послуг від 31.12.2021 за період січень 2025 року та 302,80 грн судового збору.

Судовим наказом від 20.01.2025 у справі № 909/38/25 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь фізичної особи-підприємця Пуфки Михайла Васильовича 156 148,60 грн заборгованості за договором №А2022100072 про надання автотранспортних послуг від 31.12.2021 за грудень 2024 року та 302,80 грн судового збору.

Судовим наказом від 21.01.2025 у справі № 909/37/25 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь фізичної особи-підприємця Пуфки Михайла Васильовича 298 167,93 грн заборгованості за договором №А2022100072 про надання автотранспортних послуг від 31.12.2021 за період з жовтня 2024 року по листопад 2024 року (включно) та 302,80 грн судового збору.

Зазначені рішення та судові накази набрали законної сили, не оскаржувались, не були скасовані.

Крім того, у відповідності до статті 625 ЦК України кредитор нарахував за період прострочення по кожному акту здачі приймання робіт (надання послуг) інфляційні втрати в сумі 487 761,66 грн та 3% річних в сумі 135 353,66 грн.

Перевіривши розрахунки кредитора суд визнає правильним розрахунок інфляційних втрат в сумі 487 761,66 грн та розрахунок 3% річних в частині 134 927,69 грн.

В частині 425,97 грн розрахунок 3% річних є невірним, оскільки відсотки річні нараховані в тому числі і на 27.02.2026 (день відкриття провадження у справі), а початок розрахунку проведено починаючи з 10-го дня після підписання сторонами акта прийому-передачі товару, хоча цей день був останнім днем, коли оплата могла бути проведена без прострочення.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ФОП Пуфка Михайло Васильович визнали частково в сумі 2 420 739,15 грн. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки грошові вимоги в сумі 3 043 428,50 грн (з яких: 2 395 549,21 грн основної заборгованості, 487 761,66 грн інфляційних втрат, 134 927,69 грн 3% річних, 25 189,94 грн судового збору, стягнутого рішенням суду та судовими наказами) підтверджено первинними документами (договором, актами наданих послуг), а також рішенням суду та судовими наказами, розрахунками інфляційних втрат та 3% річних (в частині, в якій суд визнав їх правильність), такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Як вимоги першої черги суд визнає витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

В частині 197 158,17 грн суд відхиляє грошові вимоги кредитора з наступних підстав:

1) 196 732,20 грн були погашені ТОВ “Карпатнафтохім», що підтверджено кредитором у акті звірки взаємних розрахунків та визнано кредитором в судовому засіданні;

2) 425,97 грн трьох процентів річних із загальної суми 135 353,66 грн нараховані безпідставно, оскільки в період нарахування відсотків річних включено день відкриття провадження у справі - 27.02.2026 а також останній день, у який боржник міг погасити заборгованість без прострочення (за п. 6.5 договору оплата проводиться протягом 10 банківських днів з моменту підписання відповідного акта наданих послуг, а проценти річні кредитор нарахував починаючи з десятого дня).

В іншій частині заперечення боржника та розпорядника майном боржника проти вимог кредитора суд визнає необґрунтованими, оскільки підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків відображає лише дані обліку щодо основної заборгованості між ними, а тому підписання такого акту не спростовує грошові вимоги кредитора в розмірі 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем, а також судового збору, стягнутого рішенням суду та судовими наказами, що не були виконані боржником, і копії яких додано до заяви кредитора.

Щодо заяви з грошовими вимогами ОСОБА_4 .

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_4 щодо оплати 94 868,10 грн, стягнутих рішенням суду.

12 березня 2024 року ОСОБА_4 (Виконавець) та ТОВ “Карпатнафтохім» (Замовник) уклали Договір про надання послуг, за яким Виконавець зобов'язалася надати Замовнику послуги з бухгалтерського обліку.

В розділі 5 Договору сторони узгодили, що загальна сума винагороди Виконавця за цим Договором попередньо визначається у розмірі 55 900 грн. Розрахунки між Сторонами здійснюються на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його підписання Сторонами.

Додатковою угодою № 1 від 22.07.2024 сторони виклали в новій редакції п. 5.1 Договору, узгодивши, що загальна сума винагороди виконавця за цим Договором попередньо визначається в розмірі 118 012 грн. Договір діє включно до 31.12.2024.

Згідно з доданими до заяви кредитора актами наданих послуг за період з березня - грудня 2024 року, на виконання договору Виконавець надав Замовнику послуги бухгалтерського обліку загальною вартістю 118 012 грн.

Рішенням від 29.04.2025 у справі № 345/798/25 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", на користь ОСОБА_4 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій винагороді за період з 12.03.2024 по 31.12.2024 за Договором про надання послуг від 12.03.2024 у розмірі 93 656,90 грн без утримання податку й інших обов'язкових платежів, а також 1211,20 грн судового збору.

Зазначене рішення набрало законної сили, не оскаржувались, не було скасоване.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги ОСОБА_4 визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки грошові вимоги в сумі 94 868,10 грн (з яких: 93 656,90 грн основної заборгованості, 1211,20 грн судового збору, стягнутого рішенням суду) підтверджено первинними документами (договором, актами наданих послуг), а також рішенням суду, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Як вимоги першої черги суд визнає також витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн.

Щодо заяви з грошовими вимогами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.

Поданими кредитором доказами підтверджується наявність у ТОВ “Карпатнафтохім» не виконаних грошових зобов'язань перед Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо оплати 9 373 917,31 грн, стягнутих рішеннями суду та підтверджених первинними документами.

01 січня 2023 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (Управління) та ТОВ “Карпатнафтохім» (Товариство) уклали Договір № А2023100027 про організацію та забезпечення охорони від пожеж виробничих об'єктів ТОВ “Карпатнафтохім», який визначає правовідносини між сторонами щодо організації та функціонування підрозділу Державної пожежної охорони Управління для здійснення охорони від пожеж виробничих об'єктів Товариства.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що відповідно до п.7 ч.2 ст.17 Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 № 874 "Про затвердження критеріїв утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-рятувальних одиницях та переліку суб'єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини)", предметом Договору є взаємовідносини сторін щодо організації та функціонування підрозділу Державної пожежної охорони Управління (далі - Підрозділ) для здійснення охорони від пожеж виробничих об'єктів ТОВ "Карпатнафтохім". Код послуг, відповідно до Державного класифікатора товарів та послуг ДК 016:2010-84.25.

Згідно п. 2.2. Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Товариство доручає, а управління зобов'язується організувати функціонування Підрозділу в складі однієї Державної пожежно-рятувальної частини загальною чисельністю 87 штатних одиниць згідно зі штатним розписом (Додаток №1 до Договору) та цілодобовим чергуванням оперативних розрахунків, визначених згідно з додатку 4 до Статуту дій органів управління та підрозділу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2018 №340, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.07.2018 за №802/32254 з виїзною пожежною технікою (Додаток № 2 до Договору) з місцем постійної дислокації - пожежне депо корпус 464, що знаходиться за адресою: 77306, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 4.

Підрозділ протягом строку дії Договору організовує і здійснює на об'єктах Товариства гасіння пожеж, рятування людей, надає допомогу в ліквідації наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха (п. 2.3 Договору).

Управління зобов'язується організовувати та забезпечувати функціонування згідно вимогами нормативних документів МВС України, ДСНС України, внутрішню і караульну службу Підрозділу та погодження і контроль за проведенням вогневих робіт на об'єктах Товариства, добір його особового складу, службову і професійну підготовку. Забезпечувати функціонування Підрозділу у режимі постійної оперативної готовності до виконання дій за призначенням, погоджувати заходи по безпечній підготовці та проведенню вогневих робіт та здійснення контролю за їх фактичним виконанням на об'єктах Товариства (п.3.1.1 Договору).

Підпунктом 3.2.1. Договору встановлено те, що Управління має право отримувати від Товариства (відповідача) кошти на заробітну плату, грошове забезпечення та забезпечення речовим майном особового складу і працівників Підрозділу в строки встановлені розділом 4 Договору і у розмірах передбачених Додатком № 3 до Договору.

Відповідно до підпункту 3.3.1. Договору, Товариство (відповідач) зобов'язалось щомісяця перераховувати на розрахунковий рахунок Управління відкритий в Державній казначейській службі України, кошти на утримання Підрозділу згідно Акту щодо забезпечення функціонування підрозділу Державної пожежної охорони на об'єктах ТОВ "Карпатнафтохім" (далі - Акт).

Сума Договору складає 26 015 496, 00 грн з ПДВ та встановлюється Сторонами у Кошторисі (додаток № 3 до Договору), розробленого Управлінням, згідно з діючими нормативно-правовими актами, які визначають умови оплати праці, грошового забезпечення та забезпечення речовим майном, спецодягом особового складу та працівників Підрозділу, витрати на відрядження особового складу та працівників Підрозділу (п.4.1, 4.2 Договору).

01.05.2023 між сторонами по справі укладено додаткову угоду №1 до Договору №А2023100027 про організацію та забезпечення охорони від пожеж виробничих об'єктів ТОВ "Карпатнафтохім" від 01.01.2023.

Пунктом 4.3. Договору (з урахуванням редакції Додаткової угоди №1 від 01.05.2023) передбачено, що Управління, не пізніше 10 числа поточного місяця, складає і передає Товариству підписаний та засвідчений печаткою зі сторони Управління Акт (зразок Акту наведений в додатку №4 до Договору), зазначивши в ньому кошти в розмірі 2 167 958,00 грн. з ПДВ.

Товариство протягом 3 робочих днів від дати отримання від Управління, зобов'язане підписати Акт і один примірник передати Управлінню, а у разі непогодження з даними, що наведені у Акті (порушення умов Договору), додатково до Акту подати Управлінню свої обґрунтовані заперечення (зауваження), викладені в письмовій формі, а Управління в свою чергу, в межах компетенції зобов'язується усунути дані зауваження, про що повідомити Товариство в найкоротший термін (п. 4.4 Договору).

Вказану в Акті суму коштів Товариство перераховує на розрахунковий рахунок Управління відкритий в Державній казначейській службі України зазначений в розділі 11 даного Договору до 15 числа поточного місяця (п. 4.5. Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, передбачених цим Договором, Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України, якщо інше не зазначено у відповідних додаткових угодах до цього Договору ( п. 5.1. Договору).

У п. 5.5 Договору сторони обумовили, що за несвоєчасне виконання вимог п .4.5 Договору Товариство зобов'язане сплатити Управлінню пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не сплачених коштів, за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Товариство від обов'язку виконання вимог п. 4.5 Договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Сторони керуючись ч.3 ст. 631 ЦК України та ч.7 ст. 180 ГК України вирішили, що умови даного Договору застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами починаючи з 01.01.23 (п. 8.1 Договору).

На виконання умов Договору Управлінням за період з 01 вересня 2023 по 31.11.2023 здійснювалась організація та забезпечення від пожеж виробничих об'єктів ТОВ "Карпатнафтохім" на загальну суму 6 503 874,00 грн, що підтверджується Актом №64 від 12.09.2023 про організацію та забезпечення охорони від пожеж виробничих об'єктів ТОВ "Карпатнафтохім", Актом №72 від 16.10.2023 про організацію та забезпечення охорони від пожеж виробничих об'єктів ТОВ "Карпатнафтохім", Актом №80 від 16.11.2023 про організацію та забезпечення охорони від пожеж виробничих об'єктів ТОВ "Карпатнафтохім".

Однак, боржник в порушення умов договору не оплатив кошти на утримання підрозділу згідно з цими Актами, в зв'язку з чим кредитор звернувся з позовом до суду (справа № 909/1061/23).

Рішенням від 05.02.2024 у справі № 909/1061/23 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області 6 935 577,23 грн, з них: 6 503 874,00 грн - основний борг, 383 532,57 грн - пеня, 30 827,00 грн - 3% річних, 17 343,66 грн - інфляційні втрати та 104 034,00 грн - судового збору.

Також, на виконання умов Договору, Управлінням в період з 01 по 31 грудня 2023 року забезпечувалось функціонування підрозділу Державної пожежної охорони на об'єктах Товариства у режимі постійної готовності до виконання дій за призначенням. Про вказаний факт сторони у справі підписали та скріпили печатками Акт №88 від 18.12.2023.

Однак, боржник в порушення умов договору не оплатив кошти на утримання підрозділу згідно з цими Актами, в зв'язку з чим кредитор звернувся з позовом до суду (справа № 909/89/24).

Рішенням від 27.03.2024 у справі № 909/89/24 Господарський суд Івано-Франківської області стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області 2 167 958,00 грн основного боргу, 111 981,14 грн - пені, 11 198,11 грн - 3% річних, 8 671,83 грн - інфляційних втрат та 34 497 грн судового збору.

Зазначені рішення суду набрали законної сили, не оскаржувались, не були скасовані.

Боржник та розпорядник майном боржника грошові вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області визнали повністю. Інші учасники справи заперечень щодо вимог кредитора не висловлювали.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки грошові вимоги в сумі 8 878 403,60 грн грн (основна заборгованість, 3% річних, інфляційні втрати та судовий збір,) підтверджено первинними документами (договором, актами про організацію та забезпечення охорони), а також рішеннями суду, такі визнаються судом і відповідно до положень ст. 64 КУзПБ включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. До шостої черги вимог кредиторів включаються 495 513,71 грн пені, стягнутої судовими рішеннями.

Як вимоги першої черги суд визнає також витрати кредитора на оплату судового збору в сумі 6656,00 грн.

В судовому засіданні 22.04.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено 07.05.2026, оскільки у межах даної справи про банкрутство із заявами з грошовими вимогами в межах 30-денного строку звернулись 78 кредиторів, що потребує від суду значної кількості часу на їх вивчення, підготовку до розгляду та складання судових рішень у справі. Однак, оскільки дана ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, це не призвело до порушення прав учасників справи на своєчасне оскарження ухвали.

За наведеного, керуючись ст. 2, 45, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 33129683), наступних кредиторів:

1.1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуш-Транс" (77311, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Хмельницького Богдана, буд. 84 Б, ідентифікаційний код юридичної особи: 32364186) в сумі 211 278,76 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.2. Фізичної особи-підприємця Когут-Ференс Оксани Ігорівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в сумі 2 281 563,86 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.3. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в сумі 55 782,67 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.4. Фізичної особи-підприємця Бучак Лілії Володимирівни ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) в сумі 1 941 578,47 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.5. Фізичної особи-підприємця Гелемей Ольги Іванівни ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) в сумі 342 104,39 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.6. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) в сумі: 23 458,47 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.7. Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 00131587) в сумі 31 451,28 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн (судовий збір, сплачений за подання заяви з кредиторськими вимогами) - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.8. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) в сумі 102 539,03 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.9. Фізичної особи-підприємця Вітюк Таміли Анатоліївни ( АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) в сумі 1 071 744,42 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.10. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний код юридичної особи: 00032112) в сумі 1 166 594,86 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.11. Фізичної особи-підприємця Пуфки Михайла Васильовича ( АДРЕСА_8 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ) в сумі 3 043 428,50 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5324,80 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.12. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ) в сумі 94 868,10 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів;

1.13. Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Франка, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 38555228) в сумі 8 878 403,60 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 495 513,71 грн (пеня) - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів.

2. Відхилити грошові вимоги, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 33129683), наступних кредиторів:

2.1. Фізичної особи-підприємця Когут-Ференс Оксани Ігорівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в сумі 82 909,68 грн;

2.2. Фізичної особи-підприємця Бучак Лілії Володимирівни ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) в сумі 64 213,34 грн;

2.3. Фізичної особи-підприємця Вітюк Таміли Анатоліївни ( АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) в сумі 20 738,10 грн;

2.4. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, ідентифікаційний код юридичної особи: 00032112) в сумі 210 707 572,72 грн;

2.5. Фізичної особи-підприємця Пуфки Михайла Васильовича ( АДРЕСА_8 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ) в сумі 197 158,17 грн.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 22.04.2026 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

4. Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Суддя І.Є. Горпинюк

Попередній документ

136317122

Наступний документ

136317124

Інформація про рішення:

№ рішення:	136317123
№ справи:	909/61/26
Дата рішення:	22.04.2026
Дата публікації:	08.05.2026
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (18.03.2026)
Дата надходження:	18.03.2026
Предмет позову:	відкриття провадження у справі про банкрутство

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

10.02.2026 14:10	Господарський суд Івано-Франківської області
24.02.2026 14:10	Господарський суд Івано-Франківської області
08.04.2026 10:20	Господарський суд Івано-Франківської області