номер провадження справи 3/43/26
06.05.2026 Справа № 908/829/26
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Данилейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (вх.№9703/08-08/26 від 01.05.2026) про забезпечення позову у справі №908/829/26
за позовом першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (вул. Героїв 37-го батальйону, 53, м. Запоріжжя, 69089; ЄДРПОУ/умовний код 02909973) в інтересах держави
до відповідача-1: Пологівської районної ради Запорізької області (вул. Єдності, буд. 32, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70600; ідентифікаційний код юридичної особи 20516088)
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Імпульс» (вул. Руставі, 1, кв. 37, м. Запоріжжя , 69093; ідентифікаційний код юридичної особи 05397611)
про витребування майна з незаконного володіння,
за участю представників:
прокурор Якушева Я.А., наказ №2124к від 27.10.2020;
представник відповідача-1 - Кучер К.М., довіреність №02-12/21 від 21.04.2026;
представник відповідача-2 - адвокат Музичук А.В., ордер серії АР №131495 від 01.05.2026;
10.03.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави до відповідачів - Пологівської районної ради Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Імпульс» (скорочене найменування - ТОВ «КП Імпульс»), про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «КП Імпульс» (юридична адреса: вул. Руставі, буд. 1, кв. 37, м. Запоріжжя, 69093, код ЄДРПОУ 05397611) на користь територіальних громад сіл, селищ та міст Пологівського району в особі Пологівської районної ради Запорізької області (юридична адреса: вул. Єдності, буд. 32, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70600, код ЄДРПОУ 20516088) нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель загальною площею 221,3 кв.м, розташовані по вул. Привокзальній, 13 у м. Пологи Пологівського району Запорізької області (опис об'єкта: нежитлові будівлі А, А3, загальною площею 221,3 кв.м, гараж Б площею 52,4 кв.м, під Б-оглядова яма, Е-гараж, ворота-5, хвіртка-6, І-замощення) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2017783623242); службового приміщення загальною площею 46,9 кв.м, розташоване по вул. Шкільній, 5, приміщення 2 у смт. Чернігівка Запорізької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1969715123255).
Прокурор просить стягнути з ТОВ «КП Імпульс» на користь Запорізької обласної прокуратури кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1331,2 грн та стягнути з Пологівської районної ради Запорізької області на користь Запорізької обласної прокуратури (кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1331,2 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026 справу №908/829/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 07.04.2026 відкрито провадження у справі №908/829/26; присвоєно справі номер провадження 3/43/26; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 06.05.2026 о 10:00 год.; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
01.05.2026 від прокурора надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить накласти арешт на нежитлові будівлі загальною площею 221,3 кв.м, розташовані по вул. Привокзальній, 13 у м. Пологи Пологівського району Запорізької області (опис об'єкта: нежитлові будівлі А, А3, загальною площею 221,3 кв.м, гараж Б площею 52,4 кв.м, під Б-оглядова яма, Е-гараж, ворота-5, хвіртка-6, І замощення) (реєстраційний 2017783623242); номер об'єкта нерухомого майна: службове приміщення загальною площею 46,9 кв.м, розташоване по вул. Шкільній, 5, приміщення 2 у смт. Чернігівка Запорізької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1969715123255).
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову прокурор вказує, що звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до відповідачів (зокрема ТОВ «КП ІМПУЛЬС) про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння. З урахуванням того, що наявність зареєстрованого речового права на об'єкти нерухомого майна, що є предметом позову, за відповідачем-2 ТОВ «КП Імпульс» може призвести до повторного відчуження цього майна, що може мати наслідком утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у справі за позовом прокурора, наявні достатні підстави для забезпечення позову в порядку, визначеному статями 136-137 ГПК України, шляхом накладення арешту на майно, що є предметом позову. Разом з тим, обраний прокурором вид забезпечення позову не завдасть шкоди та збитків відповідачу 2 ТОВ «КП Імпульс», не позбавить його права на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежить його право реалізувати спірне нерухоме майно третім особам. У зв'язку з чим, пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні. Ціна позову, про забезпечення якого просить прокурор, складає 124381,03 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.05.2026 заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 04.05.2026 заяву заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області прийнято до розгляду. Судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову у справі №908/829/26 призначено на 06.05.2026 о/об 10:00 год.
06.05.2026, до початку судового засідання, від відповідача-2 (ТОВ «КП ІМПУЛЬС») надійшли заперечення на заяву прокурора про забезпечення позову. У запереченнях відповідач-2 зазначає. що майно, на яке накладається арешт, не знаходиться у ТОВ «КП ІМПУЛЬС», оскільки розташоване на тимчасово окупованій території. Прокурором не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Поряд з цим, за переконанням відповідача-2, прокурором взагалі не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ «КП ІМПУЛЬС» здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на відчуження свого майна. Тобто, зазначені прокурором твердження у заяві про забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях. Натомість, безпідставне втручання у право власності ТОВ «КП ІМПУЛЬС» може призвести до порушення балансу інтересів сторін. Відтак, вважає відповідач-2, обмеження законно набутого права власності істотно впливає на дотримання принципу збалансованості інтересів усіх учасників провадження, оскільки задоволення вказаної заяви на стадії, коли обґрунтованість позову ще не досліджувалась, фактично призведе до передчасного обмеження права відповідача, зокрема може негативно вплинути на його право реалізовувати будь-які інвестиційні проєкти, відновлювати діяльність, отримати компенсацію в якості відшкодування збитків тощо.
У судовому засіданні 06.05.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Прокурор підтримала заяву про забезпечення позову.
Представник відповідача-2 проти забезпечення позову заперечувала з підстав, наведених у запереченнях від 06.05.2026. Крім того зазначила, що наразі товариство не здійснює фактичного контролю над нерухомим майном, оскільки воно перебуває на тимчасово окупованій території, проте накладення арешту завдасть відповідачу-2 негативних репутаційних наслідків, пов'язаних з його господарською діяльністю.
Відповідач-1 підтримала позицію прокурора про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3, 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, вислухавши пояснення учасників судового засідання, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18).
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
Так, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд зауважує, що в даному випадку досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.
До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, прокурор вважає, що не вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді арешту нерухомого майна відповідача може призвести до повторного відчуження цього майна, що може мати наслідком утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у справі за позовом прокурора, наявні достатні підстави для забезпечення позову в порядку, визначеному статями 136-137 ГПК України. Тому, за переконанням заявника, накладення арешту на вказане нерухоме майно буде адекватним та співмірним заходом забезпечення позову про витребування спірного майна з незаконного володіння.
Суд зазначає, що держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна - нежитлових будівель загальною площею 221,3 кв.м, розташованої по вул. Привокзальній, 13 у м. Пологи Пологівського району Запорізької області (опис об'єкта: нежитлові будівлі А, А3, загальною площею 221,3 кв.м, гараж Б площею 52,4 кв.м, під Б-оглядова яма, Е-гараж, ворота-5, хвіртка-6, І-замощення) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2017783623242); службового приміщення загальною площею 46,9 кв.м, розташованого по вул. Шкільній, 5, приміщення 2 у смт. Чернігівка Запорізької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1969715123255).
Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду, та вплинути на виконання цього рішення.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 №490/6312/19 та від 21.12.2020 №487/5726/19.
Відповідно до наданої прокурором інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №4660025753 від 27.02.2026) за ТОВ «КП ІМПУЛЬС», 05397611, на праві власності зареєстровано нежитлові будівлі загальною площею 221,3 кв.м, опис: А, А3-нежитлові будівлі загальною площею 221,3 кв.м, гараж Б площею 52,4 кв.м, під Б-оглядова яма, Е-гараж, 5-ворота, 6-хвіртка, І-замощення) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2017783623242), які розташовані за адресою: Запорізька область, Пологівський район, вул. Привокзальна, будинок 13.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №466016196 від 27.02.2026) за ТОВ «КП ІМПУЛЬС», 05397611, зареєстровано нерухоме майно - службове приміщення загальною площею 46,9 кв.м, опис: 1-коридор пл.4,4 кв.м, 2-шафа пл.0,8 кв.м, 3-архів пл. 14,2 кв.м, 4-коридор пл.8,3 кв.м, 5-кабінет пл. 17,3 кв.м, 6-вбиральня пл. 1,9 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1969715123255), яке розташоване за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Шкільна, будинок 5, приміщення 2.
Дослідивши викладені заявником доводи, врахувавши наявність зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на спірне нерухоме майно і предметом спору, співмірність і адекватність цих заходів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні об'єкти нерухомого майна відповідача-2.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Тобто невжиття заходів щодо арешту спірного майна може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист інтересів держави, за захистом яких звернувся прокурор до суду, що узгоджується зі змістом статей 136-137 ГПК України.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
З огляду на наведене, повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо застосування у цій справі заходів забезпечення позову, установивши наявність спору між учасниками справи щодо спірного майна, а також існування підстав для забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на спірне майно.
Щодо заперечень відповідача-2 суд зазначає, що інтереси виконання судового рішення превалюють над можливими негативними репутаційними наслідками та ризиками для відповідача-2.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/829/26 є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.
Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4).
Керуючись ст. ст. 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (вх.№9703/08-08/26 від 01.05.2026) про забезпечення позову у справі №908/829/26 задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові будівлі загальною площею 221,3 кв.м, розташовані по вул. Привокзальній, 13 у м. Пологи Пологівського району Запорізької області (опис об'єкта: нежитлові будівлі А, А3, загальною площею 221,3 кв.м, гараж Б площею 52,4 кв.м, під Б-оглядова яма, Е-гараж, ворота-5, хвіртка-6, І замощення) (реєстраційний 2017783623242); номер об'єкта нерухомого майна: службове приміщення загальною площею 46,9 кв.м, розташоване по вул. Шкільній, 5, приміщення 2 у смт. Чернігівка Запорізької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1969715123255).
3. Стягувачем за даною ухвалою є: Запорізька окружна прокуратура Запорізької області (вул. Героїв 37-го батальйону, 53, м. Запоріжжя, 69089; ЄДРПОУ/умовний код 02909973).
Боржником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Імпульс» (вул. Руставі, 1, кв. 37, м. Запоріжжя, 69093; ідентифікаційний код юридичної особи 05397611).
Дана ухвала відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 06.05.2026, і підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 06.05.2029.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 06.05.2026, та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України протягом десяти днів з дня підписання.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.05.2026.
Суддя Станіслав Іванович Педорич