номер провадження справи 4/188/24
04.05.2026 Справа № 908/2709/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви вих. № б/н, сформована в системі «Електронний суд» ЄСІКС 15.04.2026, (вх. № 8424/08-08/26 від 15.04.2026) Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна Енергетична Компанія «УКРЕНЕРГО», (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)
до відповідача Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
про стягнення 69 867 905,38 грн.
За участю представників сторін:
від позивача (стягувача): Сінявська Г.В., на підставі довіреності № 01/01-8 від 01.01.2026, самопредставництво, (в режимі відеоконференції);
від відповідача (заявника, боржника): Вачарія Є.Р., на підставі довіреності № 533 від 09.12.2025 (адвокат);
15.04.2026 Акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою вих. № б/н, сформована в системі «Електронний суд» ЄСІКС 15.04.2026, (вх. № 8424/08-08/26 від 15.04.2026) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24, якою просить суд на підставі ст. 331 ГПК України розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 про стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 60 346 919 грн. 12 коп. заборгованості за договором приєднання від 01.01.2024 № 0503-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії на шість місяців шляхом безготівкової сплати грошових сум з 31.05.2026 по 31.10.2026 по 10 057 819,85 грн. щомісяця.
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.04.2026 заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 заяву Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 04.05.2026.
В судове засідання 04.05.2026 з'явилися представники позивача (стягувача) та відповідача (заявника, боржника). Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
До системи відеоконференцзв'язку 04.05.2026 приєднався представник позивача (стягувача), представник відповідапча (боржника) приймав участь в судовому засіданні безпосередньо в залі суду.
В судовому засіданні 04.05.2026 заяву про розстрочку виконання рішення суду у справі № 908/2709/24 розглянуто, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України дану ухвалу постановлено за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи та долучених судом до матеріалів справи.
Мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 на шість місяців, Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» зазначає, що на даний момент своєчасне і повне виконання зазначеного рішення суду ускладнене наступними обставинами:
АТ «Запоріжжяобленерго» є оператором системи розподілу та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області, що видана відповідно до Постанови НКРЕКП від 13.11.2018 року № 1415.
АТ «Запоріжжяобленерго» здійснює свою діяльність на території Запорізької області. Вся територія Запорізької області знаходиться в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786. З перших днів російської військової агресії, вже більше чотирьох років, на території області відбуваються бойові дії. По області проходить лінія бойового зіткнення. На сьогодні більша частина Запорізької області тимчасово перебуває під російською окупацією. З 07.07.2022 до теперішнього часу відокремлені структурні підрозділи АТ «Запоріжжяобленерго» (м. Мелітополь, м. Бердянськ, м. Енергодар, м. Токмак, м. Приморськ, м. Василівка) є захопленими військовими формуваннями країни агресора. Вся територія Запорізької області, в тій чи іншій мірі, зазнає негативних наслідків від дій агресора, у тому числі майно Товариства.
Зазначене свідчить про те, що на сьогодні існують надзвичайні обставині, які об'єктивно ускладнюють виконання рішення.
Головний пріоритет АТ «Запоріжжяобленерго» на сьогодні - підтримка безперебійного живлення об'єктів критичної інфраструктури, підприємств, будинків мешканців області. Саме від роботи Операторів систем розподілу, у тому числі, АТ «Запоріжжяобленерго», залежить чи дійде за розподільчими мережами струм з потрібною пропускною спроможністю до відповідних об'єктів споживачів.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» 16.11.2021 № 1882-IX АТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством критичної інфраструктури, його стабільна та безперебійна робота є вкрай важливою для життєдіяльності всього регіону - Запорізької області.
Для належного здійснення розподілу електричної енергії в реаліях сьогодення необхідне постійне обслуговування електричних мереж, що потребує не тільки самовідданості працівників підприємства працювати з ризиком для життя, а й вкладення значних коштів на аварійно - відновлювальні роботи.
Таким чином, бойові дій на території Запорізької області, тимчасова окупація більшої частини області, на якій залишається майно Товариства, ускладнення на лінії бойового зіткнення, яка проходить по території області, обстріли об'єктів енергетики, пошкодження та руйнування об'єктів енергетичної інфраструктури, що належать Товариству - унеможливлюють одночасне і повне виконання рішення суду у даній справі.
Відповідно до висновку ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державної судової адміністрації України від 17.01.2025 № 003-СНЮ/24 станом на 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023, 30.09.2024 підтверджено ознаки критичної неплатоспроможності АТ «Запоріжжяобленерго». За результатами дослідження експертом встановлено, що за аналізуємий період, показник поточної платоспроможності має від'ємне значення, що відповідно до п. 3.4 Методичних рекомендацій свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства з 2022 року. Обчислений коефіцієнт характеризує неможливість підприємства одразу погасити, за рахунок наявних грошових коштів, свої поточні та довгострокові зобов'язання. У досліджуваному періоді показник був від'ємним та погіршився в динаміці. З висновку експерта вбачається, що надходження грошових коштів на поточні рахунки АТ «Запоріжжяобленерго», виходячи із запланованого у структурі тарифу на послуги з розподілу електричної енергії у 2022 та 2023 роках обсягу розподілу електроенергії, відрізняються від запланованих. Дохід, отриманий від фактичних обсягів наданої послуги з розподілу у 2022 (2 681 487 тис.грн.) та у 2023 (2 059 352 тис.грн.), відрізняється від обсягу запланованого (включеного) у тарифі. При цьому, сумарна різниця недоотриманих коштів становить 4 127 776 тис.грн.: за 2022 - 1 508 570 тис.грн., за 2023 - 2 619 206 тис.грн.
Крім того, станом на 01.03.2026 дебіторська заборгованість споживачів перед АТ «Запоріжжяобленерго» становить 3,5 млрд.грн., з якої переважна частина це заборгованість державних підприємств, таких як ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 804,5 млн.грн., ЗДП «Кремнійполімер» 172 млн.грн., АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» 9,3 млн.грн., ПрАТ «Завод напівпровідників» 10,7 млн.грн. та ДПЗД «Укрінтеренерго» 39,1 млн.грн. Відповідно до розпорядження від 16.01.2019 КМУ № 36 ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» включено до «Переліку об'єктів великої приватизації державної власності», що стало підставою зупинення виконавчих дій. Тобто, під час дії воєнного стану, дієві заходи впливу на боржників, є обмеженими.
Також відповідач зауважує на той факт, що рівень тарифів на послуги з розподілу електричної енергії критично не відповідає фактичним витратам АТ «Запоріжжяобленерго» при здійсненні ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії. Тарифи, на підставі яких Товариством надаються послуги, є фактично збитковими. Зазначене, в першу чергу, не дає можливості відповідачу оновлювати обладнання, електричні мережі, спецтехніку та призводить до того, що Товариство не має жодних резервів для проведення першочергових заходів по відновленню електропостачання, які неможливо передбачити в умовах війни, внаслідок ракетних ударів, обстрілів, що обумовлює відсутність у АТ «Запоріжжяобленерго» коштів для фінансування обов'язкових витрат.
Також відповідач просить суд врахувати, що Товариство має щомісячно проводити виплату обов'язкових платежів, зокрема таких як оплата праці та сплата податків, оплата за: сировину та матеріали; паливо для автотранспорту та його утримання; закупівлю лічильників, оренду приміщень, охорону праці; витрати на зв'язок тощо. При цьому, з початком військової агресії та запровадженням в країні воєнного стану, з метою виконання завдань Держави та стабілізації фінансового стану підприємства, Товариством введено режим жорсткої економії коштів та скорочено фінансування багатьох статей витрат, навіть при нарахуванні та виплаті заробітної плати працівникам (скасування матеріальної допомоги, встановлення 6-годинного робочого дня, тощо). Проте, здійснення цих заходів не призвели до повної стабілізації фінансового стану підприємства та накопиченню ресурсів.
Отже, наразі відповідач не може погасити заборгованість перед позивачем одним платежем, але задоволення судом заяви про розстрочку не призведе до ухилення від виконання зобов'язання, а лише змінить порядок його виконання з урахуванням об'єктивних обставин, що ускладнюють одночасне погашення всієї суми боргу.
Відтак, виходячи з принципу справедливості, з метою підтримання розумного балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для його учасників, енергетичного сектору країни загалом, з урахуванням фінансового стану відповідача, зважаючи на специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, беручи до уваги добросовісність поведінки АТ «Запоріжжяобленерго», відповідач вважає, що наведені обставини є виключними та такими, що дозволяють дійти висновку про наявність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 строком на 6 місяців, що буде відповідати балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення, з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника, з інтересом кредитора.
01.05.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшли Заперечення (вх. № 9749/08-08/26 від 04.05.2026) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на заяву Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24, в яких позивач заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду у справі № 908/2709/24 вважає необґрунтованою та спрямованою на затягування реального стягнення з відповідача грошових коштів за судовим рішенням. Свою позицію позивач мотивує наступним:
по-перше, складний фінансовий стан за змістом статті 331 ГПК України не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки статтею 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачено, що обов'язковість рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів. На підтвердження своїх доводів щодо вкрай важкого фінансово-господарського становища відповідач не надав жодного доказу про неможливість виконання ним судового рішення з дня набрання ним законної сили. Крім того, відповідач не навів жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього на банківських рахунках коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення. Також відповідач не навів докази, що вказують на ризик настання неплатоспроможності у разі виконання рішення суду. Так само, відповідачем не надано жодних доказів можливості погашення ним заборгованості частинами на протязі 6 місяців. Також боржник не надав суду доказів в підтвердження того, що надання розстрочення виконання рішення на зазначений заявником термін покращить його фінансовий стан та призведе до виконання судового рішення. Розстрочення виконання рішення суду, на думку позивача, не сприятиме дотриманню принципу балансу інтересів сторін (врахуванню інтересів кредитора);
по-друге, впровадження воєнного стану в Україні, не може бути прийнято до уваги, оскільки наслідки, спричинені вторгненням РФ в Україну, мають загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін. Загальновідомий факт, що об'єкти енергосистеми НЕК «Укренерго» зазнали і зазнають значних пошкоджень внаслідок систематичних обстрілів та велика частина об'єктів та споживачів позивача залишилась на тимчасово окупованої території, як наслідок, для відновлення стабільної роботи енергоспроможності держави потребує великих фінансових витрат. Масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури тривають з 10.10.2022. За даними Уряду внаслідок обстрілів у країні пошкоджено близько 70 % об'єктів енергосистеми, більшість з яких перебуває на балансі позивача. На сьогодні позивач також знаходиться у скрутному фінансовому становищі як і відповідач, та інші суб'єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії РФ. Отже, наслідки вторгнення РФ в Україну на НЕК «Укренерго» вплинули не в меншій мірі, як на відповідача;
по-третє, у даній справі прострочення зобов'язання по оплаті наданих послуг за договором приєднання від 01.01.2024 № 0503-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії у травні - жовтні 2024 року складає більш року. Тобто, позивач тривалий час позбавлений можливості отримати належні грошові кошти за надані послуги та права користуватися ними. Саме недобросовісна поведінка відповідача, як контрагента позивача, стала підставою для звернення останнього до суду з позовом у справі № 908/2709/24. При цьому, умовами договору передбачене, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку OCП має право нарахувати пеню, а за прострочення Користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. Разом з тим, постановою від 26.04.2022 за № 413 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії (п. 16). На виконання цієї настанови, позивачем у справі № 908/2709/24 штрафні санкції (які мали бути більше ніж сума 3 % річних та інфляційних втрат, разом взятих) на прострочену суму заборгованості не нараховувались і, відповідно, до стягнення не заявлялись. Отже, в договірних відносинах, які склались між позивачем та відповідачем, з огляду на порушення останнім грошового зобов'язання за договором, рішення НКРЕКП про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій є на користь відповідача.
На підставі зазначеного, позивач просить суд відмовити АТ «Запоріжжяобленерго» в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (відповідача, боржника у справі) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 на 6 місяців, суд встановив:
08.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна Енергетична Компанія «УКРЕНЕРГО», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя про стягнення 32 155 644,46 грн. заборгованості за договором приєднання від 01.01.2024 № 0503-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії, в тому числі 31 535 413,49 грн. основного боргу за надані послуги, 234 709,64 грн. 3 % річних та 358 521,33 грн. інфляційних втрат.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 справу № 908/2709/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2709/24, справі присвоєно номер провадження справи 4/188/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2024 прийняті до розгляду збільшені позовні вимоги про стягнення з ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» 69 867 905,38 грн. заборгованості за договором приєднання від 01.01.2024 № 0503-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії, в тому числі 67 108 943,67 грн. основного боргу за надані послуги, 605 387,88 грн. 3 % річних та 2 153 573,83 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 57 587 957 грн. 41 коп. основного боргу за надані послуги, 2 153 573 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 605 387 грн. 88 коп. 3 % річних та 724 163 грн. 02 коп. витрат на сплату судового збору. Провадження у справі № 908/2709/24 в частині позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна Енергетична Компанія «УКРЕНЕРГО» 9 520 986,26 грн. основного боргу за надані послуги за договором приєднання від 01.01.2024 № 0503-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії закрито..
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2026 рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 залишено без змін.
Відповідно ч., ч. 1, 3 ст. 90 ГПК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно ч., ч. 4, 5 ст. 89 ГПК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
Як встановлено судом, 16.05.2025 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу з кодом ЄДРПОУ: 00130926, щодо зміни найменування юридичної особи, саме: найменуванням юридичної особи з кодом ЄДРПОУ: 00130926 є Акціонерне товариство ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО, організаційно-правова форма: Акціонерне товариство, тип організаційно-правової форми: Приватне.
Суд зазначає, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означають її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 910/18692/21)
На підставі викладеного, суд констатує зміну найменування відповідача у справі № 908/279/24 з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо необхідності надання розстрочки виконання судового рішення у справі № 908/2709/24 суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі «Агрокомплекс проти України» зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.
Положеннями частин 1, 3 - 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.
Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Рішенням Суду у справі «Глоба проти України» № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Разом із тим, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини». (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004)
Проаналізувавши наведені Акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (заявником, відповідачем у справі) обставини, якими він мотивує необхідність розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/279/24 на 6 місяців, враховуючи позицію позивача (стягувача) з цього приводу та дослідивши докази, подані заявником, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 5 статті 331 ГПК України унормовано, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вказана норма чітко встановлює, що строк для розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, яке підлягає розстроченню.
В даному випадку період розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 не може перевищувати більше одного року та тривати більше ніж до 24.02.2026.
Тому, враховуючи вищевикладене та приписи наведеної норми, якою визначено, що розстрочення виконання рішення суду не може перевищувати один рік з дня ухвалення такого рішення, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви АТ «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення суду від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24.
До аналогічних висновків дійшов Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 29.04.2026 при розгляді справи № 908/1196/24.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що наведені заявником (відповідачем) доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим своєчасне його виконання у розумінні частини 2 статті 331 ГПК України.
Зокрема, факт відсутності фінансової можливості погашення заборгованості перед позивачем та ненадходження коштів від контрагентів та споживачів АТ «Запоріжжяобленерго» у будь-якому випадку не можуть бути підставами для звільнення відповідача від виконання своїх зобов'язань щодо оплати за послуги за договором приєднання від 01.01.2024 № 0503-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії, оскільки відсутність відповідних коштів у боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України» та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 ГПК України пов'язують можливість надання відстрочки.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що із доданих ним до матеріалів заяви про розстрочення виконання рішення суду документів не вбачається наявність скрутного фінансового стану у останнього, так як відповідачем не надано жодної фінансової документації, жодних показників фінансового стану підприємства, таких як прибутковість, фінансова стійкість, ліквідність, платоспроможність тощо, з яких би вбачалося погіршення фінансового стану на момент розгляду заяви про розстрочення виконання рішення.
Суб'єктивні труднощі у фінансовому стані боржника не звільняють його від обов'язку виконати рішення суду. Верховний Суд неодноразово наголошував, що фінансові проблеми, навіть спричинені зовнішніми чинниками (економічною кризою, воєнним станом тощо), не є виключними обставинами в розумінні статті 331 ГПК України, оскільки вони є звичайним ризиком господарської діяльності (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/22016/20).
Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Отже доводи відповідача про скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед боржником не є безумовними винятковими підставами для розстрочення виконання рішення суду у цій справі.
Щодо посилань заявника на те, що виконання рішення суду істотно ускладнюється через військову агресію РФ проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, то суд зазначає, що заявником також не надано жодних доказів на підтвердження погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності внаслідок збройної агресії РФ проти України, що призвело до неможливості виконання рішення суду.
Тим більше, судом враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач також є юридичною особою, яка виконує свої функції та на господарську діяльність якої також негативно впливають наслідки, пов'язані з військовою агресією РФ.
Сам факт ведення воєнних дій чи запровадження воєнного стану не звільняє учасників господарських правовідносин від виконання судових рішень.
Верховний Суд у постановах від 05.07.2023 у справі № 910/12717/21 та від 30.05.2023 у справі № 922/1124/22 наголосив, що воєнний стан є загальною обставиною, яка не свідчить про безумовну неможливість виконання рішення конкретним боржником.
Водночас заявником, у розумінні наведених вище приписів законодавства, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо розстрочення виконання рішення.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. Безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що заява АТ «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 на 6 місяців є процесуально необґрунтованою, оскільки прямо суперечить вимогам ч. 5 ст. 331 ГПК України, зважаючи на відсутність доказів на підтвердження виняткових обставин, беручи до уваги відсутність згоди стягувача на надання розстрочки, правові підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду відсутні.
Таким чином, заява Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 на 6 місяців задоволенню не підлягає.
Керуючись ст., ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2025 у справі № 908/2709/24 на 6 місяців відмовити повністю.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено і підписано 07.05.2026.
Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя Н. Г. Зінченко