номер провадження справи 22/176/24
05.05.2026 Справа № 908/2431/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників учасників справи:
від прокурора - Михальчук І.В., службове посвідчення № 075789 від 01.03.2023
від стягувача (позивача): не з'явився
від заявника (відповідача, боржника): не з'явився
розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви (вих. № 22.04.2026 від 22.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю “СНІЖИНКА» про розстрочку виконання судового рішення у справі № 908/2431/24
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Редьки М.В. (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі:
позивач: Запорізька міська рада (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СНІЖИНКА» (пр. Соборний, буд. 39, м. Запоріжжя, 69063)
про стягнення 1366898,06 грн.
23.04.2026 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла заява (вих. № 22.04.2026 від 22.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю “СНІЖИНКА» про розстрочку виконання судового рішення у справі № 908/2431/24, згідно якої просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі № 908/2431/24 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “СНІЖИНКА» на користь ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ грошових коштів у розмірі 1366898,06 грн. на 12 (дванадцять) місяців, зі сплатою щомісячно суми боргу рівними частинами по 113908,17 грн. на місяць.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.04.2026, вказану вище заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2026 у справі № 908/2431/24 вказана заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., судове засідання з розгляду заяви призначено на 05.05.2026, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду, яка доставлена до їх електронних кабінетів 24.04.2026.
У судове засідання 24.04.2026 з'явився представник прокуратури. Представники заявника та стягувача (позивача) не з'явилися.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи встановлений законодавством десятиденний строк розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення, оскільки явка учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд визнав можливим розглянути заяву за відсутності представників заявника та стягувача.
Заява мотивована таким. ТОВ “СНІЖИНКА» зареєстровано та здійснює господарську діяльність у м. Запоріжжі, яке з 2022 року є прифронтовим містом та регулярно зазнає обстрілів. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, Товариство зіткнулося з негативними наслідками у зв'язку з початком бойових дій. Товариство не веде повноцінну господарську діяльність, не має коштів та можливостей для підтримання активної роботи. Кошти, які отримує підприємство, у повному обсязі спрямовуються на сплату поточних платежів, податків та зборів, заробітної плати. Діяльність підприємства за 2023-2024 роки має збитковий характер. Відповідач не в змозі сплатити суму боргу одразу, це може призвести до неможливості виконання зобов'язань зі сплати податків. Не надання розстрочки виконання судового рішення може призвести до банкрутства підприємства, реалізації його майна, не сплати відповідних податків та платежів. Низький фінансовий результат підприємства у 2024-2025 роках зумовлений значними витратами на утримання та обслуговування об'єкта нерухомості, нарахуванням амортизації основних засобів, наявністю вакантних площ, а також впливом ринкових факторів на рівень орендних ставок. Товариство, як відповідач у справі та орендар земельної ділянки, нараховувало та сплачувало плату за землю, подаючи відповідні декларації до контролюючого органу. Проте, декларувало та, відповідно, сплачувало за землю без урахування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заборгованості, яка була стягнута судом. Поточні платежі з орендної плати за землю сплачуються Товариством своєчасно та у повному обсязі по сьогоднішній день. Отже, орендар земельної ділянки (Товариство) наразі не допускає заборгованості з плати за землю, сплачуючи її до бюджету. У разі пред'явлення стягувачем до виконання судового наказу, вжиті у рамках виконавчого провадження заходи примусу обмежать господарську діяльність боржника. Розстрочка виконання рішення суду сприятиме стабільному здійсненню відповідачем господарської діяльності та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем. Зазначено, що на судовий збір розстрочка не розповсюджується, судовий збір буде сплачено.
30.04.2026 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення прокуратури та 04.05.2026 заперечення позивача на заяву, заперечили проти розстрочення виконання судового рішення.
Як зазначено представником прокуратури, сума, що підлягає стягненню з відповідача, є доходом, отриманим від безпідставного користування земельною ділянкою комунальної власності. Таким чином, розстрочення виконання судового рішення фактично означатиме подальше користування відповідачем безпідставно набутими коштами місцевого бюджету. Кошти, що підлягають стягненню з ТОВ «СНІЖИНКА» будуть використані на потреби міста та територіальної громади, у тому числі для фінансування нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, що зумовлює необхідність їх своєчасного надходження до бюджету. Обгрунтування, наведені заявником, не є достатньою підставою для розстрочення виконання судового рішення. Надані ТОВ «СНІЖИНКА» фінансові звіти за 2023 та 2024 роки не підтверджують неможливості виконання судового рішення у 2026 році. Відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності (зокрема, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності, тощо). Зазначена фінансова звітність не є нульовою та свідчить про наявність у Товариства господарської діяльності, активів, власного капіталу та доходу. Товариством не обґрунтовано, чому саме запропонований ним графік є єдино можливим, не наведено джерел майбутніх платежів та не підтверджено реальність виконання запропонованого графіка.
Представником стягувача зокрема зазначено, що неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради у частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.
30.04.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява відповідача про долучення доказів: виписок банківського рахунку ТОВ «СНІЖИНКА», яка судом задоволена, докази долучені до матеріалів справи та прийняті судом до розгляду.
05.05.2026 надійшла заява відповідача, в якій викладено пояснення щодо заперечень прокуратури та позивача. Звернув увагу, що надані банківські виписки свідчать про надходження на рахунок ТОВ «СНІЖИНКА» грошових коштів за оренду майна, а також про витратну частину щодо оплати комунальних платежів, виплати заробітної плати, єдиного внеску на користь бюджету. Прибуток Товариства є незначним, що підтверджує неможливість сплати одразу стягнутих сум. Наприклад, за 2025 станом на 20.01.2025 залишок коштів на рахунку становить 79826,44 грн., за 01.02.2025 - 8108,93 грн., за 04.02.2025 - 830,08 грн. Заяву просив задовольнити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали заяви, всебічно й повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду у цій справі, виходячи з такого.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 у справі № 908/2431/24, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2026, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СНІЖИНКА» на користь Запорізької міської ради 1366898 (один мільйон триста шістдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 06 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:017:0161 у період із 27.01.2022 до 31.01.2024.
22.04.2026, на виконання рішення, Господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.
За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Рішенням Суду у справі «Глоба проти України» від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України»).
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Відповідно ч.ч. 3-4 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами з дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Розстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.
Тобто, вирішуючи питання розстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.
Відповідачем, що є боржником за рішенням суду, надано фінансову звітність за формою 1-мс, а саме баланси. Згідно балансу на 31.12.2023, чистий дохід ТОВ “СНІЖИНКА» становить 154,0 тис.грн., збиток - 136,8 тис.грн.; згідно балансу на 31.12.2024, чистий дохід становить 1932,5 тис.грн., прибуток 44,6 тис.грн.; згідно балансу на 31.12.2025, чистий дохід - 2620,9 тис.грн., прибуток - 27,2 тис. грн., тобто Товариство є прибутковим.
Як слідує з наданої відповідачем виписки по рахунку Товариства, та зазначалося ним у заяві, Товариство отримує прибуток за рахунок сплати на його користь орендної плати за нежитлові приміщення. При цьому, як зазначено відповідачем, він несе значні витрати на утримання належного йому майна, зокрема сплачує комунальні платежі.
Разом з тим, виходячи зі звичаїв ділового обороту, орендарі зазвичай компенсують орендодавцю комунальні витрати, спожиті ними в орендуємих приміщеннях (електроенергію, теплопостачання, тощо). При цьому, відповідачем не надано договорів оренди, з яких можливо встановити компенсацію/не компенсацію комунальних послуг орендарями на користь ТОВ “СНІЖИНКА».
Крім того, відповідачем надано банківську виписку з його рахунку в АТ КБ “ПРИВАТБАНК», доказів того, що цей рахунок є єдиним, що відкритий відповідачем, та інших рахунків в інших банківських установах відповідач не має, суду не надано.
Відсутність чи недостатність грошових коштів на банківському рахунку на певну дату не підтверджує відсутності грошових коштів у боржника взагалі.
Відтак, твердження заявника щодо знаходження Товариства у незадовільному (скрутному) фінансовому становищі не підтверджено належними доказами.
Суд зазначає, що рішенням у цій справі з відповідача стягнуто 1366898 (один мільйон триста шістдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 06 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:017:0161 у період із 27.01.2022 до 31.01.2024.
Як було встановлено судом при розгляді справи № 908/2431/24, за ТОВ “СНІЖИНКА» 12.07.2018 було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна (будівля, торгово-офісні приміщення, загальна площа 1074,9 кв.м) за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 39, що розташований на земельній ділянці площею 0,3774 га з кадастровим номером: 2310100000:01:017:0161. Договір оренди цієї земльної ділянки був укладений ТОВ “СНІЖИНКА» лише 01.02.2024. Згідно листа від 18.03.2024 Головного управління ДПС у Запорізькій області, за земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:01:017:0161 за період із 2018 року по теперішній час ТОВ “СНІЖИНКА» не надавалась податкова звітність до контролюючих органів.
Отже, ТОВ “СНІЖИНКА» у спірний період із 27.01.2022 по 31.01.2024 використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:017:0161 площею 0, 3774 га, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме: укладеного між ним та власником (ЗАПОРІЗЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ) договору оренди.
Вказані порушення стали підставою для звернення прокуратури до суду, сума 1366898,06 грн. недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:01:017:0161, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 27.01.2022 по 31.01.2024, була стягнута судовим рішенням у цій справі.
Розстрочення виконання судового рішення, без наведення боржником виключних обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення, та ненадання ним достатніх доказів, на підтвердження цих обставин, призведе до подальшого порушення прав Територіальної громади міста Запоріжжя, дозволить і надалі відповідачу користуватися грошовими коштами громади, що є неприпустимим.
На даний час відбувається тривале порушення (з 27.01.2022) з боку ТОВ “СНІЖИНКА» прав Територіальної громади міста Запоріжжя.
Відповідачем на час розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення не зроблено жодного платежу на погашення існуючої заборгованості. Грошові кошти внаслідок інфляційних процесів, що відбуваються у державі, втрачають свою основу властивість - функцію збереження вартості, відбувається знецінення коштів та зниження купівельної спроможності.
Посилання відповідача на вплив воєнного стану на його господарську діяльність не спростовує висновків суду, воєнний стан впливає та всіх суб'єктів господарювання України та мешканців міста Запоріжжя, серед яких є незахищені верстви населення. Наповнення місцевого бюджету в умовах війни є надважливим та відображається на обороноздатності Держави.
Відповідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно ч. 5 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення у справі № 908/2431/24 було ухвалено судом у судовому засіданні 07.10.2025 за участі представників прокуратури та позивача, а отже, розстрочення його виконання не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення - тобто, до 07.10.2026. Відповідач, нехтуючи цими приписами, просить розстрочити рішення на 12 (дванадцять) місяців з дня розгляду його заяви, що є неправомірним.
Суд також враховує, що відповідачем до цього часу навіть не сплачено суми судового збору, яка була стягнута судовим рішенням на користь прокуратури.
Такі дії відповідача, з урахуванням того, що відповідач не здійснив жодного платежу на погашення стягнутої заборгованості, що підтверджено представником прокуратури у судовому засіданні, суд розцінює як недобросовісні та такі, що свідчать про намір ухилитися від виконання рішення.
Суд зазначає, що безпідставне надання розстрочки виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий (максимальний) період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача, у даному випадку Територіальну громаду м. Запоріжжя, можливості захистити свої права та отримати задоволення грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі «Агрокомплекс проти України» зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.
Таким чином, постановлення у цій справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів незалежно від правової природи цих коштів, становить «майно» громади, на отримання якого позивач, як орган місцевого самоврядування, має легітимні сподівання.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Враховуючи наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ “СНІЖИНКА» з підстав її необґрунтованості та недоведеності.
У судовому засіданні 05.05.2026 судом підписано та проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви (вих. № 22.04.2026 від 22.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю “СНІЖИНКА» про розстрочку виконання судового рішення у справі № 908/2431/24.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Повний текст ухвали складено та підписано - 07.05.2026.
Суддя О.В. Ярешко