вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"07" травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/496/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, про видачу судового наказу про стягнення з боржника фізичної особи - підприємця Корольової Вікторії Василівни, м. Іршава Хустського району Закарпатської області, 4774,63 грн неустойки за Договором оренди нерухомого майна №110-09/06-05 від 03.08.2009,
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою від 04.05.2026 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Фізичної особи - підприємця Корольової Вікторії Василівни, неустойки за Договором оренди нерухомого майна №110-09/06-05 від 03.08.2009, в розмірі 4774,63 грн. Також, заявник просить суд стягнути з боржника на користь заявника 332,80 грн судового збору.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/496/26 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 року.
Дослідивши подану заяву, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II «Наказне провадження».
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Частиною 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Норми ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у ч.1 ст. 175 цього Кодексу.
З поданої заяви вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості заявлені до фізичної особи Корольової Вікторії Василівни.
Так, на виконання приписів ч. 4 ст. 152 ГПК України, судом здійснено перевірку, зазначених у заяві про видачу судового наказу, відомостей (прізвища, імені та по батькові боржника) на їх відповідність з відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За результатами перевірки, судом встановлено, що 17.04.2026 відбулася державна реєстрація припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Корольової Вікторії Василівни, про що здійснено відповідний запис № 2011600060002007645 в Реєстрі, підстава для внесення запису по державну реєстрацію припинення: власне рішення.
Відтак, у п. 16 ч. 1 ст. 20 та у ч. 3 ст.147 Господарського процесуального кодексу України визначено суб'єктний склад учасників наказного провадження та унормовано, що боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Ці приписи законодавства є спеціальними, а тому підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
Тобто, звертаючись з заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи як боржника саме фізичну особу, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб'єктів господарювання, а також і те, що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а тому припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до цих правовідносин процедури наказного провадження.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Частиною 2 статті 153 ГПК України визначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ст. 151 Господарського процесуального кодексу України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зайво сплачений заявником судовий збір в розмірі 66,56 грн може бути повернутий з Державного бюджету України Акціонерному товариству «Українська залізниця» в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за його клопотанням.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 12, 147, 148, 150, п. 4 ч. 1 ст. 152, ст. 153, ст. ст. 234, 235 ГПК України, господарський суд
Відмовити Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у видачі судового наказу до боржника ОСОБА_1 , м. Іршава Хустського району Закарпатської області, про стягнення 4774,63 грн неустойки за Договором оренди нерухомого майна №110-09/06-05 від 03.08.2009.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 07 травня 2026 року.
Суддя Р.М. Лучко