вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
04 травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/226/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача Відділу освіти, охорони здоров'я, культури, сім'ї, молоді та спорту Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Іршава, Хустський район
про стягнення суми 50 610,82 грн
Суддя Ремецькі О.Ф.
За участю представників: не викликались
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 50 610,82 грн, з яких 42 338,56 грн основного боргу, 6580,46 грн пені, 796,89 грн трьох відсотків річних та 894,91 грн інфляційних втрат, посилаючись на порушення відповідачем умов Договору постачання природного газу від 23.12.2024 № 06-8049/24-БО-Т з урахуванням додаткової угоди № 1 від 11.02.2025 та положень ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 04.03.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Вказана ухвала суду від 04.03.2026 р. була надіслана відповідачу через засоби підсистеми «Електронний Суд» 04.03.2026 р. та як вбачається з довідки про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 04.03.2026 р.
Позиція позивача
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Відділом освіти, охорони здоров'я, культури, сім'ї, молоді та спорту Іршавської міської ради Закарпатської області (Споживач) укладено Договір постачання природного газу від 23.12.2024 №06-8049/24-БО-Т з додатковою угодою №1 від 11.02.2025.
На виконання умов Договору протягом січня-квітня 2025 року Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 4 098 041,61 грн.
У свою чергу, за поставлений газ Відповідач здійснював оплату лише частково на суму 4 055 703,05грн., а відтак Відповідач не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 42 338,56 грн.
Оскільки покупець не провів оплату отриманого товару, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача суми 50 610,82 грн, з яких 42 338,56 грн основного боргу, 6580,46 грн пені, 796,89 грн трьох відсотків річних та 894,91 грн інфляційних втрат.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач) та Відділом освіти, охорони здоров'я, культури, сім'ї, молоді та спорту Іршавської міської ради Закарпатської області (далі Відповідач, Споживач) укладено Договір постачання природного газу від 23.12.2024 №06-8049/24-БО-Т з додатковою угодою №1 від 11.02.2025 (далі - Договір).
На виконання умов Договору протягом січня-квітня 2025 року Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 4 098 041,61 грн. згідно актів приймання - передачі природного газу, а саме: Акт приймання-передачі природного газу від 12.02.2025, обсяг переданого газу: 83,50690тис.м.куб., вартістю: 1 424 009,46 грн. Акт приймання-передачі природного газу від 11.03.2025, обсяг переданого газу: 74,38793тис.м.куб., вартістю: 1 268 507,35 грн. Акт приймання-передачі природного газу від 11.04.2025, обсяг переданого газу: 50,78210тис.м.куб., вартістю: 865 966,66 грн. Акт приймання-передачі природного газу від 12.05.2025, обсяг переданого газу: 31,64082тис.м.куб., вартістю: 539 558,14 грн.
Відповідно до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Положеннями п.п. 3.5.1 Договору передбачено, що Відповідач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період , що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Згідно з п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає Відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Позивача.
Відповідно до п.п. 3.5.4 Договору у випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
Позивачем направлялись на адресу Відповідачу акти приймання-передачі за поставку газу за січень-квітень 2025 року, однак Відповідач не повернув Позивачу підписані акт приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2025 року. Отже, в даному випадку обсяги газу за цей період встановлюються відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Таким чином, на виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 4 098 041,61 грн., що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів Відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені Відповідачу за січень-квітень 2025 року з ресурсу Позивача у відповідності до п.п. 3.5.4 п. 3.5 Договору.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 24.12.2025 №ТОВВИХ-25 20959 вбачається, що Відповідачем (ЕІС - код: 56XS00015РСJL009) спожито природний газ з ресурсу Позивача в обсягах, які визначені в актах приймання передачі природного газу за вказаний період та які не були підписані Відповідачем.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
За доводами позивача, оплату за переданий газ Відповідач здійснив частково у сумі 4 055 703,05 грн та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Отже, сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 42 338,56 грн.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Відповідач зобов'язується сплатити Позивачу 3% річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Зазначені обставини і стали приводом звернення позивача до суду з позовною вимогою про стягнення суми 50 610,82 грн, з яких 42 338,56 грн основного боргу, 6580,46 грн пені, 796,89 грн трьох відсотків річних та 894,91 грн інфляційних втрат.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Договору, постачальник передав споживачу протягом січня-квітня 2025 року природний газ на загальну суму 4 098 041,61 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу та інформацією від Оператора ГТС.
Відповідно до пункту 5.1 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
За доводами позивача, оплату за переданий газ Відповідач здійснив частково у сумі 4 055 703,05 грн та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.
Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 42 338,56 грн., яка відповідачем не спростована та не заперечена, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків здійснення оплати за договором.
З огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, заявлено позовні вимоги про стягнення 6 580,46 грн пені, 796,89 грн трьох відсотків річних та 894,91 грн інфляційних втрат.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Відповідач зобов'язується сплатити Позивачу 3% річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 6 580,46 грн. пені.
Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним, а тому зазначена позовна вимога підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку суми 796,89 грн трьох відсотків річних та 894,91 грн інфляційних втрат, на підставі вимог ст. 625 ЦК України вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у межах заявлених.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м. Київ до відповідача Відділу освіти, охорони здоров'я, культури, сім'ї, молоді та спорту Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Іршава, Хустський район про стягнення суми 50 610,82 грн підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відділу освіти, охорони здоров'я, культури, сім'ї, молоді та спорту Іршавської міської ради Закарпатської області (90100, Закарпатська обл., Хустський р-н, місто Іршава, пл.Народна, будинок 2, код ЄДРПОУ 41912705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) суму 50 610,82 грн. (п'ятдесят тисяч шістсот десять гривень 82 коп.) в т.ч. 42 338,56 грн основного боргу, 6 580,46 грн пені, 796,89 грн трьох відсотків річних та 894,91 грн інфляційних втрат, а також суму 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 07.05.2026.
Суддя О. Ф. Ремецькі