вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
07.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2537/26
за заявою Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до особи, яка може набути статус учасника справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Інвест", м. Кривий Ріг
про забезпечення позову (до його подання)
Суддя Ліпинський О.В.
Дніпровська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення майбутнього позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "Лайк Інвест", а саме: об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: вул. Космічна, 24 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1205948112101) та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Лайк Інвест", в межах суми стягнення в розмірі 172 532,36 грн., до набрання рішенням по справі законної сили.
За змістом вказаної заяви Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 24 без належних на те правових підстав.
Заява мотивована тим, що Відповідач безпідставно зберігає у себе кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, а тому на думку заявника невжиття заходів забезпечення майбутнього позову може ускладнити виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 року у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
За обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.
Суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Як убачається з матеріалів справи, предметом майбутнього позову є стягнення з ТОВ "Лайк Інвест" грошових коштів.
У заяві про забезпечення позову Дніпровська міська рада просить вжити заходи до забезпечення майбутнього позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "Лайк Інвест", а саме: об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: вул. Космічна, 24, та грошові кошти, що обліковуються на його розрахункових рахунках в межах суми стягнення у розмірі 172 532, 36 грн.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що об'єкт нерухомості, на який майбутній Позивач просить накласти арешт не є предметом спору, суд, приймаючи до уваги необхідність дотримання принципу співмірності заходів забезпечення позову, дійшов висновку про доцільність накладення арешту на грошові кошти та на майно ТОВ "Лайк Інвест", без його конкретизації, тобто, шляхом арешту будь - якого майна, яке буде виявлено державним (приватним) виконавцем в процесі виконання даної ухвали суду, вартість якого забезпечує можливість виконання судового рішення про стягнення суми 172 532,36 грн.
Окремо суд зазначає, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет майбутнього позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Керуючись статті 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на майно та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Інвест" (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Травнева, буд. 35, код ЄДРПОУ 40631763) в межах суми стягнення в розмірі 172 532,36 грн., до набрання рішенням по справі законної сили.
В решті заяви відмовити.
Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк Інвест" (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Травнева, буд. 35, код ЄДРПОУ 40631763).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.05.2026 року.
Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред'явлена до примусового виконання до 08.05.2029 року.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.В. Ліпинський