пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
06 травня 2026 року Справа № 903/219/26
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго», м. Київ
до відповідача: Відділу фінансів Володимирської районної державної адміністрації, м. Володимир, Володимирський р-н, Волинська обл.
про стягнення 22760,89 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
06.03.2026 через систему “Електронний суд» до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява (сформована 05.03.2026) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» до Відділу фінансів Володимирської районної державної адміністрації, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за період березень 2021 року в розмірі 22760,89 грн, з яких: 8 941,22 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 1264,51 грн - пеня, 6157,90 грн - інфляційні втрати та 6 397,26 грн - 15% річних.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням Відділом фінансів Локачинської районної державної адміністрації, правонаступником якого є відповідач, своїх зобов'язань згідно договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії».
Ухвалою суду від 10.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду була надіслана та доставлена до електронного кабінету учасників справи 10.03.2026, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
23.03.2026 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому зазначає, що Відділ фінансів Локачинської районної державної адміністрації припинив свою діяльність і тому він не міг бути споживачем в період з 01.03.2021 по 31.03.2021 включно, відповідно акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2021 № 011739 до Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладений ДПЗД «Укрінтеренерго» одноосібно з споживачем, якого на той момент не існувало. Крім того, згідно передавального акту та ліквідаційного балансу Відділу фінансів Локачинської районної державної адміністрації заборгованість перед ДПЗД «Укрінтеренерго» м. Київ відсутня. Також відповідач вказує, що на момент заявлення позову строки позовної давності минули.
У відповіді на відзив, який надійшов до суду 31.03.2026, позивач доводить, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, який укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії без договору з іншим електропостачальником, тобто, споживач безакцептно приймає умови Договору. Фактичними обставинами підтверджено, що Локачинською районною державною адміністрацією до моменту свого припинення, а саме до 26.03.2021, було спожито поставлену позивачем електричну енергію у зазначеному обсязі. Вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача, як правонаступника Локачинської районної державної адміністрації, реорганізованої шляхом приєднання до Володимир-Волинської райдержадміністрації згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020р. № 1635-р.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд,
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" яке виконує функції постачальника «останньої надії» (постачальник) і діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснювало державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 06.11.2018 р. № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, та Відділом фінансів Локачинської районної державної адміністрації (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року N 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).
Відповідно до пункту 2.2 договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної, енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.
Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об'єкт призупиняється (пункт 3.4 договору).
Відповідно до пункту 3.6. договору з першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); право споживача змінити постачальника. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором.
У силу пункту 3.7 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення Договору між сторонами.
У відповідності з пункту 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до цього договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (п. 5.2. договору).
Згідно з пунктом 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (пункт 5.9 договору).
Відповідно до пункту 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (пункт 13.1 договору).
Договір укладено з комерційною пропозицією №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «Останньої надії» (додаток 1).
Комерційна пропозиція розроблена у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312, Цивільного та Господарського кодексів України.
Як зазначено в преамбулі комерційної пропозиції, дана комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір). Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії, як товарної продукції (код 09310000-5 за ДК 021:2015).
Відповідно до п.1 комерційної пропозиції ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - Ціна) формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 р. N 1179 (далі - Порядок).
Споживач сплачує 100 % від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку Споживач зобов'язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1. даної комерційної пропозиції. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС) (пункт 4.1. комерційної пропозиції).
Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. (пункт 4.2. комерційної пропозиції).
Пунктом 4.3 Комерційної пропозиції передбачено, що рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику.
Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).
У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв'язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).
Відповідно до пункту 4.4. комерційної пропозиції акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому Споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. До усунення розбіжностей сторони керуються даними зазначеними в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений. Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу, оформлений відповідно до умов, визначених у цьому розділі.
Згідно пункту 6.1. комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.
Відповідно до пункту 7.4. комерційної пропозиції споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
За приписами пункту 13.1. комерційної пропозиції сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання або неналежне виконання зобов'язання припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє споживача від обов'язку відшкодувати постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов договору.
Відповідно до пункту 14.1. комерційної пропозиції керуючись статтею 259 Цивільного кодексу України сторони договору домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п'ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п'ять років.
Згідно пункту 15.1. комерційної пропозиції цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, за умови акцептування Споживачем умов Договору шляхом сплати рахунку за електричну енергію, наданого Постачальником.
Дана комерційна пропозиція є чинною з 01.07.2019.
Позивач зазначає, що Споживач був приєднаний до Договору на умовах комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог ЦК України та у відповідності до вимог Закону, ПРРЕЕ.
На виконання зазначеного Договору ДПЗД «Укрінтеренерго» на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу ПрАТ «ДТЕК «Волиньобленерго», на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2021 року, Споживачу було виставлено рахунок № 000002311885/02/О03/17587 від 06.04.2021 та акт № 011739 купівлі-продажу електроенергії за березень 2021 від 31.03.2021 на обсяг споживання електричної енергії - 2011 кВт/год. на загальну суму 8 941,22 грн (з ПДВ).
Зазначені акт та рахунок були надіслані Відділу фінансів Локачинської районної державної адміністрації, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти та списком рекомендованих листів від 07.05.2021.
Споживачем за березень 2021 року не було оплачено спожиту електричну енергію на суму 8941,22 грн.
25.12.2023 на електронну пошту Відділу фінансів Володимирської районної державної адміністрації позивачем було надіслано вимогу про сплату штрафних санкцій та боргу за спожиту електроенергію.
У відповіді на вимогу відповідач зазначив, що Відділ фінансів Локачинської районної державної адміністрації припинив свою діяльність. Проаналізувавши бухгалтерсько-банківські документи та звітність, встановлено, що заборгованість відсутня. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняє свою діяльність шляхом приєднання, давно пройшов, тому немає підстав для виплати заборгованості.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну проданого товару.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1023-р. (зі змінами), ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), ПРРЕЕ ДПЗД «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 до 31.12.2026.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (частина 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу (частини 7-9 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з частиною 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Договір, який вважається укладеним відповідно до законодавства, може бути оформлений у вигляді паперового або електронного документа. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний забезпечити на своєму офіційному вебсайті можливість оформлення договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації шляхом приєднання споживача до договору, для чого споживач подає постачальнику "останньої надії" відповідну заяву, яка підписується з використанням електронної ідентифікації. Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, вважається таким, що укладений у письмовій формі. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями , з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу.
За змістом п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2019 N 312 (далі - Правила), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку.
Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
За приписами п. 3.4.3 ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» зобов'язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики, затвердженої Регулятором. Також Постачальник зобов'язаний повідомляти споживача на своєму веб-сайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії».
Згідно з п. 6.2.1 Правил постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником «останньої надії» у випадках, визначених у розділі III цих Правил.
Положеннями пункту 6.2.4 Правил встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.
Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.
Відповідно до положень пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (у редакції, чинній до 01.07.2024) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.
Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» (далі - ПрАТ «Волиньобленерго», ОСР) визначено як оператора системи розподілу згідно реєстру суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг та на яких покладені функції адміністраторів комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 ПРРЕЕ.
Згідно із п. 4.12., 4.19. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: - протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; - протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; - в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції). За взаємною згодою сторін виставлення платіжних документів та їх оплата можуть здійснюватися рідше ніж раз на місяць, якщо оплата виконується за довший розрахунковий період або споживання протягом конкретного розрахункового періоду нижче певного рівня або дорівнює нулю, або частіше ніж раз на місяць, якщо сторонам необхідно забезпечити рівномірне перерахування значних сум коштів протягом розрахункового періоду. Така згода, якщо вона не була передбачена під час укладення договору, оформлюється додатковою угодою до договору.
За твердженням позивача, акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок на оплату її вартості надсилались ДПЗД «Укрінтеренерго» Відділу фінансів Локачинської районної державної адміністрації, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти та список рекомендованих листів від 07.05.2021. Докази отримання зазначених документів споживачем у матеріалах справи відсутні.
Відтак, ураховуючи відсутність у матеріалах справи документальних доказів на підтвердження факту отримання означених розрахункових документів споживачем, суд вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню приписи п. 5.10. Договору та п. 4.1. комерційної пропозиції N 3 від 07.06.2019 в частині строку оплати вартості спожитої електричної енергії за спірний період.
Так, пунктом 5.10. Договору, пунктом 4.1. комерційної пропозиції N 3 від 07.06.2019 передбачено, що споживач сплачує 100 % від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку споживач зобов'язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.
Враховуючи приписи пункту 5.10 договору, п.4.1 комерційної пропозиції та п. 4.12. ПРРЕЕ, строк оплати електричної енергії за березень 2021 року є таким, що настав.
Підпунктом 2 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до листа ПрАТ «Волиньобленерго» від 04.01.2021 № 22/38-52 було надано позивачу інформацію про точки комерційного обліку споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії». Згідно доданого до цього листа повідомлення оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго", Відділ фінансів Локачинської районної державної адміністрації віднесено до даної категорії споживачів з 01.01.2021.
Відповідно до даних, отриманих від оператора системи розподілу Відділ фінансів Локачинської районної державної адміністрації був споживачем постачальника в період з 01.03.2021 по 31.03.2021 включно, фактичний корисний відпуск електроенергії по ТКОЕЕ 2011 кВт/год.
Наведені позивачем обсяги спожитої електричної енергії не спростовані.
Матеріалами справи підтверджено, що споживач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем, як постачальником останньої надії, за спожиту електричну енергію у березні 2021 року у розмірі 8941,22 грн.
Доказів оплати вартості отриманої електроенергії у розмірі 8941,22 грн відповідач до суду не надав.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру від 26.03.2021 Відділ фінансів Локачинської районної державної адміністрації припинив свою діяльність і тому він не міг бути споживачем постачальника в період з 01.03.2021 по 31.03.2021 включно. Відповідно акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2021 № 011739 до Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», укладений ДПЗД «Укрінтеренерго» одноосібно з споживачем, якого на той момент не існувало, що також спростовує нарахування пені і 15% річних. Згідно передавального акту та ліквідаційного балансу відділу фінансів Локачинської районної державної адміністрації заборгованість перед ДПЗД «Укрінтеренерго» відсутня. Позивачем не надано жодного доказу, що підтверджує передачу боргових зобов'язань відповідачу, передачі прав та обов'язків відповідачу; існування правових підстав для покладення боргових зобов'язань на Відділ фінансів Володимирської РДА, наявності відповідного рішення органу влади або передавального акта; існування договірних відносин між сторонами спору; факт надання будь-яких послуг і повідомлення про надання таких послуг іншої сторони. Відповідач не є стороною відповідних правовідносин, оскільки жодних договорів із позивачем не укладав, та не приймав на себе боргових зобов'язань, на які посилається позивач.
Суд зазначає, що враховуючи умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», Закону України "Про ринок електричної енергії", 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, такий договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу.
Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, який укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії без договору з іншим електропостачальником, тобто, споживач безакцептно приймає умови Договору.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20, від 04.04.2023 у справі №905/1791/21, від 12.11.2024 у справі № 910/14138/22 та від 02.10.2024 у справі №910/3532/23.
27.12.2018 ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії» на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою https://uie.kiev.ua/ розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Додаток 1 до Договору «Комерційна пропозиція № 1 від 20.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» та ін. Оновлені редакції зазначених документів також публікуються позивачем на вказаному ресурсі у мережі Інтернет.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.45 Закону України «Про ринок електричної енергії» ОСР зобов'язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором.
Листом ПрАТ «Волиньобленерго» від 04.01.2021 № 22/38-52, який є оператором систем розподілу електричної енергії, підтверджується, що Відділ фінансів Локачинської районної державної адміністрації є споживачем, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії» з 01.01.2021. Таким чином у спірний період часу (березень 2021 року), постачання електричної енергії на об'єкти Споживача здійснювалось позивачем, як постачальником «останньої надії».
Крім того, судом встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських установ щодо Відділу фінансів Локачинської районної державної адміністрації (код 02311885), стан суб'єкта: припинено, дата запису: 26.03.2021, підстава для внесення запису про державну реєстрацію. Припинення юридичної особи: ДР припинення ЮО в результаті реорганізації. Дані про юридичних осіб-правонаступників: Відділ фінансів Володимир-Волинська районна державна адміністрація.
Відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» постановлено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX “Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1.
Відповідно до додатку 1 даного Розпорядження Локачинську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Володимир-Волинської районної державної адміністрації.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1030-р Володимир-Волинську районну державну адміністрацію Волинської області перейменовано на Володимирську районну державну адміністрацію Волинської області.
Згідно з ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ч. 1 ст. 96 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до ЄДР запису про її припинення.
Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в ЄДР, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Статтями 104, 107 ЦК України не визначений момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку з реорганізацією, до правонаступника.
У постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий момент не може пов'язуватися з внесенням запису до ЄДР про припинення реорганізованої юридичної особи. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями. При цьому Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в ЄДР запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Суд звертає увагу, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, постановах Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №909/760/17, від 01.12.2022 у справі №917/436/21 та від 08.03.2023 у cправі № 909/916/16.
Відповідно до частин 2, 3 статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Втім, при реорганізації юридичної особи в формі приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2020 р. у справі № 296/443/16-ц і такий висновок враховується судом відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Як було встановлено судом, Локачинську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Володимир-Волинської районної державної адміністрації, яку перейменовано на Володимирську районну державну адміністрацію Волинської області.
Відповідачем надано суду опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в ЄДРПОУ від 26.03.2021, ліквідаційну звітність Відділу фінансів Локачинської РДА, баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів та звіт про власний капітал Відділу фінансів Локачинської РДА станом на 09.03.2021.
Суд вважає, що відбулось універсальне правонаступництво усього майна, майнових прав та обов'язків від Відділу фінансів Локачинської РДА до Відділу фінансів Володимирської районної державної адміністрації, яке, відповідно, і стало боржником за усіма зобов'язаннями Відділу фінансів Локачинської РДА.
Відомостей про іншого правонаступника Відділу фінансів Локачинської РДА матеріали справи не містять і відповідач таких відомостей не надає.
Враховуючи те, що Відділ фінансів Локачинської РДА припинив свою діяльність в результаті реорганізації шляхом приєднання до Відділу фінансів Володимирської районної державної адміністрації, а відповідач як правонаступник прийняв виконання усіх зобов'язань Відділу фінансів Локачинської РДА, у тому числі грошові зобов'язання за договором про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії», то позовні вимоги про стягнення з Відділу фінансів Володимирської районної державної адміністрації заборгованості в сумі 8941,22 грн є підставними та обґрунтованими.
Таким чином, враховуючи наявність заборгованості Відділу фінансів Локачинської районної державної адміністрації за спожиту у березні 2021 року електричну енергію, зобов'язання щодо оплати зазначеної заборгованості у розмірі 8941,22 грн перейшло до правонаступника споживача - Відділу фінансів Володимирської районної державної адміністрації.
Крім того, споживання електричної енергії в межах даної справи споживачем здійснювалось у березні 2021 року.
Згідно з положеннями Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами системи розподілу на перехідний період, затвердженого Постановою НКРЕКП №2118 від 28.12.2018 р. (далі - Тимчасовий порядок), оператор системи розподілу до 16.00 7 числа місяця, що є наступним за розрахунковим місяцем, надає електропостачальнику на узгодження фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії електропостачальником у розрахунковому місяці; до 16.00 8 числа місяця, що є наступним за розрахунковим місяцем, оператор системи розподілу та електропостачальник узгоджують фактичні сумарні обсяги купівлі електричної енергії електропостачальником у розрахунковому місяці.
Розрахунковим періодом згідно умов Договору є календарний місяць. Зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових споживачів провадиться щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим (п.8.6.7. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №311). На підставі отриманих даних сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів (п.4.3. ПРРЕЕ). Розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (п.4.12. ПРРЕЕ).
ПрАТ “Волиньобленерго», що здійснює свою діяльність як оператор системи розподілу на території Волинської області, у межах терміну, визначеного Тимчасовим порядком, надавало позивачу дані про обсяги спожитої електроенергії відділом фінансів Локачинської районної державної адміністрації за березень 2021 року, що у подальшому слугувало підставою для формування позивачем як постачальником електричної енергії актів та рахунків за борговий період.
Станом на дату формування ліквідаційної звітності Відділу фінансів Локачинської РДА, обсяг спожитої електричної енергії фактично не міг бути визначений в силу вищевикладених приписів, а позивач не міг здійснити розрахунок вартості спожитої електроенергії за березень 2021 року та оформити акт купівлі-продажу електроенергії, оскільки чинне законодавство, що регулює описані правовідносини, виключає таку реалізацію.
За таких обставин, була відсутня можливість включення поточних зобов'язань за розрахунками за електричну енергію за березень 2021 року у передавальний акт та ліквідаційний баланс Відділу фінансів Локачинської РДА.
Доводи відповідача про відсутність у передавальному акті та ліквідаційному балансі Відділу фінансів Локачинської районної державної адміністрації заборгованості перед ДПЗД «Укрінтеренерго» та ненадання позивачем доказів на підтвердження передачі боргових зобов'язань відповідачу не спростовує обставин споживання споживачем за Договором електричної енергії відповідно до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», оскільки дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Доказів сплати Відділом фінансів Локачинської районної державної адміністрації спожитої електроенергії за березень 2021 року на суму 8941,22 грн відповідачем суду не надано.
За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8941,22 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.1. комерційної пропозиції встановлено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.
Частиною 6 ст.232 ГК України, який був чинний на момент виникнення спірних відносин, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Водночас, сторони у пункті 13.1 комерційної пропозиції домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання або неналежне виконання зобов'язання припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно пункту 7.4. комерційної пропозиції споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 1 264,51 грн - пені за період з 21.04.2021 по 23.02.2022, 6157,90 грн - інфляційних втрат за період з 21.04.2021 по 31.12.2025 та 6 397,26 грн - 15% річних за період з 21.04.2021 по 26.01.2026.
Відповідач контррозрахунку пені, річних та інфляційних втрат не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив.
Враховуючи умови пункту 5.10 договору, п.4.1 комерційної пропозиції та п. 4.12. ПРРЕЕ, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що нараховані суми: 1 264,51 грн - пені за період з 21.04.2021 по 23.02.2022, 6157,90 грн - інфляційні втрати за період з 21.04.2021 по 31.12.2025 та 6 397,26 грн - 15% річних за період з 21.04.2021 по 26.01.2026 є арифметично та методологічно правильними, підставними та підлягають стягненню з відповідача повністю.
У відзиві на позов відповідач також зазначив, що на момент заявлення позову строки позовної давності минули. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові. Просив суд відмовити у позові як безпідставному та з урахуванням спливу строків позовної давності.
Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 1 ст.259 ЦК України унормовано, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно з ч.1 ст.261 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3, 1 ст.267 ЦК України).
11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої з урахуванням внесених до неї в подальшому численних змін, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 встановлено карантин.
Законом України N 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту, в редакції Закону України N 3450-IX від 08.11.2023: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Суд зазначає, що карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 (постанова Кабінету міністрів України від 27.06.2023 N 651), проте правовий режим воєнного стану продовжує діяти дотепер.
Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені, а у подальшому - зупинені на строк дії воєнного стану, який (загальновідомий факт) діє безперервно до цього часу.
4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX. Зазначеним Законом скасовано зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 по справі N 903/602/24 зауважено, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо клопотання відповідача про застосування до вимог позивача строків позовної давності, суд зазначає, що відповідно до змісту п. п. 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України загальний строк позовної давності, визначений ЦК України, був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (з 12.03.2020 по до 30.06.2023), а також зупинений на час дії в Україні воєнного стану (введений з 24.02.2022) до 04.09.2025.
Окрім того, господарський суд враховує, що умовами договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" сторонами було погоджено встановити збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п'ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п'ять років.
Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності для звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами позивачем не пропущений, з огляду на що клопотання відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відділу фінансів Володимирської районної державної адміністрації (вул. Небесної Сотні, буд.3, м. Володимир, Володимирський р-н, Волинська обл, код ЄДРПОУ 02311750) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, код ЄДРПОУ 19480600) 8941,22 грн заборгованості, 1264,51 грн пені, 6157,90 грн інфляційних втрат та 6397,26 грн - 15% річних, всього 22 760,89 грн (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят грн 89 коп).
3. Стягнути з Відділу фінансів Володимирської районної державної адміністрації (вул. Небесної Сотні, буд.3, м. Володимир, Володимирський р-н, Волинська обл., код ЄДРПОУ 02311750) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, код ЄДРПОУ 19480600) 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено 06.05.2026.
Суддя С. В. Бідюк