вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"07" травня 2026 р. Справа№ 910/9275/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бестаченко О.Л.
суддів: Скрипки І.М.
Шаратова Ю.А.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок"
про розподіл витрат на правничу допомогу
за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма "Абад"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 18.12.2025
у справі № 910/9275/22 (суддя Стасюк С.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок"
до Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма "Абад"
про стягнення 424 629, 51 грн,
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.12.2025 у справі № 910/9275/22 у задоволенні заяви Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма "Абад" (далі за текстом - ПП ВТФ "Абад", відповідач) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відмовив.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 апеляційну скаргу ПП ВТФ "Абад" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/9275/22 залишено без змін.
24.04.2026 через підсистему "Електронний суд" Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" (далі за текстом - ПАТ "ЕК "Барвінок", позивач) направило до Північного апеляційного господарського суду заяву (зареєстрована 27.04.2026 за № 09.1-11/1404/26), в якій просить прийняти додаткову постанову, якою стягнути з ПП ВТФ "Абад" на користь ПАТ "ЕК "Барвінок" 7 500,00 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 апеляційну скаргу ПП ВТФ "Абад" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/9275/22 залишено без змін, у зв'язку з чим на відповідача мають бути покладенні судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 27.04.2026 заяву ПАТ "ЕК "Барвінок" про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 прийнято до розгляду заяву ПАТ "ЕК "Барвінок" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9275/22, постановлено розгляд заяви здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції заперечення (пояснення, міркування) в письмовій формі протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали суду.
Розглянувши заяву ПАТ "ЕК "Барвінок" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9275/22, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Суд враховує, що за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Разом із тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Колегією суддів встановлено, що 03.05.2021 між адвокатом Гончаренко Наталією Андріївною (надалі - Адвокат) та ПАТ "ЕК "Барвінок" (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 16 (Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Адвокат зобов'язується надати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до пункту 3.1. Договору юридичну допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу винагороди за надану правову допомогу в розмірі згідно додаткової угоди Сторін.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатом факсимільним, електронним зв'язком або поштою. На письмову вимогу Клієнта, Адвокат може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги з ідентифікацією.
12.11.2025 між ПАТ "ЕК "Барвінок" та адвокатом Гончаренко Наталією Андріївною укладено додаткову угоду № 13-2 (далі за текстом - додаткова угода), якою визначено розмір гонорару та порядок його сплати за захист прав та інтересів Клієнта в суді при розгляді заяви ПП ВТФ "Абад" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі № 910/9275/22.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди, розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги, зокрема, в суді апеляційної інстанції становить 5 000,00 грн. Представництво інтересів Клієнта в одному судовому засіданні суду - 2 500,00 грн.
22.04.2026 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 49 на загальну суму 7 500,00, а саме: 24.02.2026 підготовка та складання письмових пояснень стосовно апеляційної скарги ПП ВТФ "Абад" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/9275/22, направлення їх до Північного апеляційного господарського суду і учасникам справи (вих. № 104) - 5 000,00 грн; участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 21.04.2026 у справі №910/9275/22 - 2 500,00 грн.
Також 22.04.2026 Адвокатом виставлено Клієнту рахунок № 32 на оплату наданої правової допомоги в розмірі 7 500,00 грн, згідно додаткової угоди № 13-2 від 12.11.2025 (акт № 49 від 22.04.2026, справа №910/9275/22).
На підтвердження сплати послуг адвоката до заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу додано платіжну інструкцію №8839 від 22.04.2026 на суму 7 500,00 грн.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, понесені Заявником, становлять 7 500,00 грн.
Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в додаткових поясненнях у справі, поданих позивачем 24.02.2026, заявлено орієнтовний попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 7 500,00 грн.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Колегія суддів зазначає, що на момент прийняття додаткової постанови, ПП ВТФ "Абад" не скористалося своїм правом та не подало до суду відповідних заперечень/пояснень щодо заяви про розподіл витрат на правничу допомогу.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дослідивши зміст заяви ПАТ "ЕК "Барвінок" про розподіл витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів встановила, що заявлені витрати були безпосередньо пов'язані із розглядом справи, а саме: складання письмових пояснень стосовно апеляційної скарги ПП ВТФ "Абад" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/9275/22, направлення їх до Північного апеляційного господарського суду і учасникам справи - вартість 5 000,00 грн; участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 21.04.2026 у справі №910/9275/22 - 2 500,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви ПАТ "ЕК "Барвінок" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9275/22 та стягнення з відповідача на користь позивача 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" про розподіл витрат на правничу допомогу задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма "Абад" (03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 2, квартира 168, код ЄДРПОУ 31508355) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, буд. 10-Г, корпус С, офіс 7, код ЄДРПОУ 33675278) 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.Л. Бестаченко
Судді І.М. Скрипка
Ю.А. Шаратов