вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"07" травня 2026 р. Справа№ 910/10448/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Коробенка Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця" адвоката Сидоренко Є.О. про ухвалення додаткової постанови
за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 (повне рішення складено 04.06.2025)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 (повне рішення складено 17.06.2025)
у справі № 910/10448/24 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 48 500 526,99 грн,
Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.04.2026 у справі №910/10448/24 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/10448/24 задовольнив частково; рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/10448/24 змінив у частині присудженої до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат; в решті рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/10448/24 - залишив без змін; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/10448/24 скасував та прийняв нове додаткове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця" про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково.
Позивач разом із відзивом на апеляційну скаргу відповідача, керуючись п. 8 ч. 3 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) повідомив суд апеляційної інстанції про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - 15 000,00 грн, яка складається з: підготовки справи до розгляду (вивчення рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025; ознайомлення з апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець"; аналіз судової практики, надання юридичних консультацій) - 5 000,00 грн (10 годин роботи); складання та надіслання суду та відповідачу відзиву на апеляційну скаргу - 5 000,00 грн (10 годин роботи); представництво інтересів позивача у Північному апеляційному господарському суді - 5 000,00 грн.
27.10.2025 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про приєднання до матеріалів справи копії додаткової угоди від 04.08.2025 до договору про надання правничої допомоги.
06.01.2026 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про приєднання до матеріалів справи копії платіжної інструкції №1136 від 29.12.2025 на суму 15 000,00 грн, із призначенням платежу - за надання послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024, без ПДВ.
20.04.2026 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №910/10448/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
До заяви про ухвалення додаткової постанови позивач подав копію платіжної інструкції №1136 від 29.12.2025 на суму 15 000,00 грн; детального опису робіт та акта виконаних робіт.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.04.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10448/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Михальської Ю.Б.
Згідно зі статтею 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.04.2026 у даній справі розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця" адвоката Сидоренко Є.О. про ухвалення додаткової постанови у справі №10/10448/24 вирішив здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.
Аналогічні висновки наведені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
Колегією суддів установлено, що позивач разом із відзивом на апеляційну скаргу відповідача, керуючись п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України, повідомив суд апеляційної інстанції про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - 15 000,00 грн.
27.10.2025 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про приєднання до матеріалів справи копії додаткової угоди від 04.08.2025 до договору про надання правничої допомоги.
06.01.2026 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про приєднання до матеріалів справи копії платіжної інструкції №1136 від 29.12.2025 на суму 15 000,00 грн, із призначенням платежу - за надання послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024, без ПДВ.
20.04.2026 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №910/10448/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. До заяви про ухвалення додаткової постанови позивач подав копію платіжної інструкції №1136 від 29.12.2025 на суму 15 000,00 грн; детального опису робіт та акта виконаних робіт.
Позивач зазначає, що правильною датою договору про надання правничої допомоги є 01.08.2024, про що сторони уклали додаткову угоду від 04.08.2025.
За умовами договору про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем (надалі - клієнт) та Адвокатом Сидоренко Євгенією Олександрівною (надалі - Адвокат), Адвокат взяв на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені договором.
Пунктом 1.2 договору про надання правничої допомоги Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає замовнику правничу допомогу щодо захисту інтересів останнього в Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді (представляє інтереси Замовника в суді), під час розгляду справи за позовом ТОВ "Енергія сонця" до ДП "Гарантований покупець" про стягнення 48 500 526,99 грн.
надає замовнику консультації і роз'яснення з правових питань, забезпечує супровід у судовому процесі;
складає всі процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав і законних інтересів замовника;
подає позовну заяву, відзив, відповідь на відзив, апеляційну скаргу, докази, запити, заяви, клопотання, пояснення, ознайомлюється з матеріали справи та вчиняє інші дії щодо захисту права та інтересів замовника.
Згідно із п. 3.1. договору про надання правничої допомоги, передбачену в п.п. 1.2. договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 70 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору про надання правничої допомоги в ціну договору включені послуги за надання правничої допомоги в судах першої та другої інстанції. Інші фактичні витрати, що може нести Адвокат при виконанні зобов'язань за договором, зокрема, витрати на дорогу, поштові відправлення та ін. оплачуються замовником окремо.
Оплата винагороди, що обумовлена в п. 3.1., здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок адвоката, вказаний в цьому договорі в розділі 8 (п. 4.1 договору про надання правничої допомоги).
У детальному описі позивач зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції складаються з: підготовки справи до розгляду (вивчення рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025; ознайомлення з апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець"; аналіз судової практики, надання юридичних консультацій) - 5 000,00 грн (10 годин роботи); складання та надіслання суду та відповідачу відзиву на апеляційну скаргу - 5 000,00 грн (10 годин роботи); представництво інтересів позивача у Північному апеляційному господарському суді - 5 000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Як уже наголошувалось, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у п. 148 постанови від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) наголосила, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Отже, подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2026 у справі №910/5003/25.
Відповідні докази згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані позивачем до матеріалів справи докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів, керуючись такими критеріями визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до предмета позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, вважає заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн під час апеляційного перегляду справи завищеною.
Суд у даному контексті враховує, що у суді апеляційної інстанції правова позиція позивача не змінювалася, адвокату позивача не потрібно було вивчати додаткові джерела права та законодавство, що регулює спір у справі.
При цьому, послуги з підготовки справи до розгляду (вивчення рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025; ознайомлення з апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець"; аналіз судової практики, надання юридичних консультацій) та складання та надіслання суду та відповідачу відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи те, що правова позиція позивача у суді апеляційної інстанції не змінювалася, можна віднести до однієї послуги, отже, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн не є співмірними з наданими адвокатом послугами (виконаними роботами), а тому їх розмір варто обмежити сумою у 10 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за умовами п. 3.2 договору про надання правничої допомоги інші фактичні витрати, що може нести Адвокат при виконанні зобов'язань за договором, зокрема, витрати на дорогу, поштові відправлення та ін. оплачуються замовником окремо. Отже, надіслання суду та відповідачу відзиву на апеляційну скаргу є окремою послугою, яка оплачується замовником окремо, і такі докази суду апеляційної інстанції позивачем не надано.
З огляду на встановлене та враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу, зважаючи на рівень складності справи, суд доходить висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця" адвоката Сидоренко Є.О. про ухвалення додаткової постанови за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/10448/24 підлягає частковому задоволенню на загальну суму 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця" адвоката Сидоренко Є.О. про ухвалення додаткової постанови у справі №910/10448/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця" (24014, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Заміська, будинок 2а; ідентифікаційний код 38758526) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
3. В іншій частині у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія сонця" адвоката Сидоренко Є.О. про ухвалення додаткової постанови у справі №910/10448/24 відмовити.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.
5. Матеріали справи №910/10448/24 повернути до місцевого господарського суду.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Ю.Б. Михальська
Г.П. Коробенко