Ухвала від 07.05.2026 по справі 920/604/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"07" травня 2026 р. Справа№ 920/604/23(920/1147/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Спаських Н.М.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши заяву Адвокатського об'єднання «Група правової допомоги» про відвід судді Доманської М.Л.

подану під час розгляду апеляційної скарги Адвокатського об'єднання «Група правової допомоги»

на рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2026

у справі №920/604/23(920/1147/23) (суддя Ковтун В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»

до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича

2. Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»

про визнання недійсним договору поруки

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

Адвокатського об'єднання «Група правової допомоги»

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»

2. Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні першого відповідача:

1. Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»

2. Фонду державного майна України

про визнання недійсними договорів поруки

в межах справи №920/604/23

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

На розгляді судової колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді Отрюх Б.В., Козир Т.П. перебувала апеляційна скарга Адвокатського об'єднання «Група правової допомоги» на рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2026 у справі №920/604/23(920/1147/23), розгляд якої призначений на 27.05.2026 об 11:30 год.

30.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Адвокатського об'єднання «Група правової допомоги» надійшла заява про відвід судді, в якій заявник просить відвести суддю Доманську М.Л. від розгляду справи № 920/604/23(920/1147/23), передати справу № 920/604/23(920/1147/23) на розгляд іншому складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду.

Подана заява про відвід обґрунтована наступним:

- суддею Доманською М.Л., яка є головуючою у складі колегії суддів, вже розглядались аналогічні справи №920/604/23(920/1139/23) та №920/604/23(920/1130/23) в апеляційному порядку;

- суддя Доманська М.Л., яка входить до складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у справі № 920/604/23(920/1147/23) за апеляційною скаргою апелянта на рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2026 вже розглядали аналогічний епізод у цій справі про банкрутство ТОВ «СМНВО» (справа №920/604/23(920/1130/23 та №920/604/23(920/1130/23) щодо визнання недійсними договорів поруки між ТОВ «СМНВО» та АТ «Банк «Кредит Дніпро», а також між ТОВ «СМНВО», ПАТ «Промінвестбанк» та АТ «Сумське НВО» і сформувала власну позицію про відсутність ознак фраудаторності у правочинах поруки боржника (постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 №920/604/23(920/1139/23) та від 18.09.2024 №920/604/23(920/1130/23);

- оскільки Верховний Суд у своїх постановах від 16.01.2025 №920/604/23(920/1130/23) та від 29.01.2025 №920/604/23(920/1130/23) визнав таку позицію помилковою, повторний розгляд цим же суддею епізоду у справі №920/604/23(920/1147/23) із тими ж доказами неплатоспроможності боржника на момент вчинення спірного договору поруки (податковий борг понад 99 млн. грн.., заявлений в 2016 році позов про стягнення податкового боргу, фінансова звітність за 2016-2017) створює ситуацію «попереднього судження»;

- зважаючи на те, що справа про банкрутство є єдиною доказовою базою, а розгляд справ №920/604/23(920/1130/23) та №920/604/23(920/1139/23) вимагав від головуючого судді всебічного аналізу всієї сукупності матеріалів справи, повторний розгляд цією ж суддею справи 920/604/23(920/1147/23) створює ситуацію передчасної переконаності. Суддя Доманська М.Л. вже надала оцінку фактам, що є спільними для цих трьох проваджень, що розглядаються в межах справи №920/604/23, а отже, не може забезпечити неупереджений розгляд справи 920/604/23(920/1147/23), що є прямим порушенням ст. 35 ГПК України та принципу об'єктивного безстороннього суду (ст. 6 Конвенції).

У зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. 04.05.2026 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №920/604/23(920/1147/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Іванов В.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 колегією суддів у складі головуючого судді Доманської М.Л., суддів Козир Т.П., Іванова В.П. визнано необґрунтованим заявлений Адвокатським об'єднанням «Група правової допомоги» відвід судді Доманській М.Л. від розгляду справи №920/604/23(920/1147/23), справу №920/604/23(920/1147/23) передано для вирішення питання про відвід судді Доманської М.Л. від розгляду справи №920/604/23(920/1147/23) у порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 заяву Адвокатського об'єднання «Група правової допомоги» про відвід судді Доманський М.Л. від розгляду справи №920/604/23(920/1147/23) передано на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий), судді Гончаров С.А., Спаських Н.М.

Згідно з ч. ч. 7 та 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Отже, даний відвід вирішується судом невідкладно у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши заяву Адвокатського об'єднання «Група правової допомоги» про відвід судді Доманської М.Л. від розгляду справи 920/604/23(920/1147/23), не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 35 та 36 ГПК України.

Відповідно до положень ч. ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Стаття 35 ГПК України визначає, що:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 36 ГПК України встановлює, що:

- суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

- суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

- суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

- суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

- суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

- суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

Стаття 6 Конвенції передбачає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).

Європейський суд з прав людини зазначив, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булут проти Австрії» від 22.02.1996, у справі «Томан проти Швейцарії» від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

Особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).

Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).

Частиною третьою статті 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також, обставини, пов'язані з прийняттям суддею рішень з інших справ чи вирішення будь-яких процесуальних питань.

Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

В рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Як було зазначено вище, в обґрунтування заявленого відводу заявник зазначає, що суддя Доманська М.Л. вже розглядала аналогічні справи №920/604/23(920/1139/23) та №920/604/23(920/1130/23) в апеляційному порядку, проте приписами частини четвертої статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тому апеляційний суд вважає, що аргументи заявника зводяться виключно до незгоди з рішенням колегії суддів в іншій справі. Проте, така незгода може бути виражена лише шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду, а не заявленням відводу під час розгляду іншої справи. Як наслідок, такі аргументи колегія суддів вважає необґрунтованими.

Будь-яких інших обставин та фактів, що підпадають під ознаки, зазначені у ст. ст. 35 та 36 ГПК України, які визначають підстави для відводу судді, Адвокатським об'єднанням «Група правової допомоги» не наведено.

Таким чином, розглянувши заяву Адвокатського об'єднання «Група правової допомоги» про відвід судді Доманської М.Л. від розгляду справи №920/604/23(920/1147/23), суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи не підтвердилися в ході її розгляду.

Згідно з ч. ч. 7 та 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-39, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Адвокатського об'єднання «Група правової допомоги» про відвід судді Доманської М.Л. від розгляду справи №920/604/23(920/1147/23).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді С.А. Гончаров

Н.М. Спаських