вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"05" травня 2026 р. Справа№ 920/1323/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Михальської Ю.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області
на рішення Господарського суду Сумської області від 04.03.2026 (повний текст складено 13.03.2026)
у справі № 920/1323/25 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області
до Глухівської міської ради Сумської області
про стягнення 796 162,50 грн,
Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.03.2026 у справі № 920/1323/25 у позові відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція у Сумській області 21.04.2026 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 04.03.2026 у справі № 920/1323/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Державної екологічної інспекції у Сумській області до Глухівської міської ради Сумської області про стягнення 796 162,50 грн шкоди і перерахувати її на номер рахунку р/р UA648999980333109331000018560, Код отримувача ЄДРПОУ 37970404, ГУК Сум., обл./Глухівська МТГ/24062100, для зарахування надходжень по коду класифікації доходів бюджету «Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», казначейство України (ел. адм. подат); стягнути з Глухівської міської ради Сумської області на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області витрати на сплату судового збору.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 04.03.2026 у справі № 920/1323/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1323/25. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 04.03.2026 у справі № 920/1323/25 до надходження до суду матеріалів справи.
30.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/1323/25.
Ознайомившись з матеріалами справи після їх надходження до Північного апеляційного господарського суду, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду вбачає, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту рішення (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно п.п. 2, 5, 11 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Пунктом 4 ст. 116 ГПК України передбачено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 04.03.2026, повний текст складено та підписано 13.03.2026. Того ж дня повний текст рішення було надіслано скаржнику до його електронного кабінету (доставлено 13.03.2026 о 14 год 59 хв).
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 04.03.2026 у справі № 920/1323/25 є 02.04.2026.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 04.03.2026 у справі № 920/1323/25 скаржник звернувся з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а саме 21.04.2026.
Між тим, скаржником заявлено клопотання про поновлення вищенаведеного процесуального строку, мотивоване тим, що протягом місяця в місті Суми спостерігалася підвищена інтенсивність повітряних загроз. Необхідність перебування в укриттях та перебої в електропостачанні призвели до обмеження можливості використання комп'ютерної техніки для підготовки апеляційної скарги та стабільного доступу до мережі Інтернет для роботи з системою «Електронний суд».
Скаржником надано роздруківку зображення веб-сторінки на підтвердження тривалості повітряних тривог за період з 31.03.2026 по 20.04.2026.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення розпочався з 14.03.2026 та закінчився 02.04.2026. Таким чином, вищезазначена роздруківка не може слугувати належним доказом на підтвердження зазначених позивачем обставин.
Крім того, 22.04.2026 до суду від відповідача надійшла заява про заперечення проти відкриття апеляційного провадження. На думку відповідача, апелянтом належними, допустимими та достовірними доказами не доведено наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Зазначених скаржником обставин та їх наслідків можна було б уникнути за умови використання альтернативних джерел живлення для безперебійної роботи комп'ютерної техніки та доступу до мережі Інтернет.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №4-рн/2019)
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 №5-р/2020).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.
Питання поновлення процесуальних строків врегульовано нормами ст. 119 ГПК України, згідно з ч. 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового аналізу цієї норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
При цьому суд зважає, що норми ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформулював правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Bellet v. France", "Ilhan v. Turkey", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).
З аналізу практики ЄСПЛ убачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: (1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); (2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа "Устименко проти України"); (3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справа "Brumarescu v. Romania").
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.".
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення з апеляційною скаргою та підтверджені належними доказами.
У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Згідно з ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14).
У контексті оцінки наведених скаржником обставин неможливості своєчасного вчинення процесуальних дій щодо оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що посилання скаржника на обставини неможливості під час «повітряних тривог» вчасно реалізувати право апеляційного оскарження не можуть бути розцінені як поважні або непереборні обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження, так як вони є суб'єктивними та залежали від організації роботи скаржника.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду звертає увагу скаржника на те, що неможливість підготувати та подати апеляційну скаргу в межах передбачених ГПК України строків скаржником не підтверджена жодними доказами, тим більше, що оголошення «повітряної тривоги» не є постійним явищем (правова позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, відображеною в ухвалах від 05.04.2023 у справі № 911/3641/21, від 22.03.2023 у справі № 910/1349/22, від 23.03.2023 у справі № 910/16282/21, від 28.09.2023 у справі № 916/2555/23, від 14.07.2023 у справі № 916/1908/21, постанові Верховного Суду від 10.07.2025 у справі № 915/1564/24).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії").
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені скаржником в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 04.03.2026 у справі № 920/1323/25, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, скаржнику слід у строк, визначений цією ухвалою подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якому зазначити інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження.
2. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 04.03.2026 у справі № 920/1323/25 залишити без руху.
3. Роз'яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржник має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якому зазначити інші підстави для поновлення пропущеного строку, шляхом подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків.
4. Попередити скаржника, якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті в зазначений строк, то у господарського суду апеляційної інстанції будуть відсутні підстави прийняти таку апеляційну скаргу до розгляду, остання буде повернута скаржнику та буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
Ю.Б. Михальська