Справа № 953/4296/26
н/п 2-с/953/129/26
"06" травня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л., дослідивши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Київського районного суду м. Харкова від 09.04.2026 по справі №953/4296/26 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу,-
установив:
До Київського районного суду м. Харкова 27.04.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу Київського районного суду м. Харкова від 09.04.2026 по справі №953/4296/26 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу.
Також, зі змісту заяви вбачається, що заявник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на скрутний майновий стан.
Однак, дослідивши заяву про скасування судового наказу, суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.
В прохальній частині заяви ОСОБА_1 посилається на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення його від сплати судового збору, цитуючи п. 1 ч. 1 ст. 8 цього Закону, а саме зазначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Слід зауважити, що згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. З вищевказаних підстав, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
У пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.
Отже, доводи про майновий стан сторони та відсутність можливості сплати коштів самі по собі не можуть бути підставою для звільнення або відстрочення від сплати судового збору, оскільки заявник має не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільний майновий стан, але й подати до суду відповідні докази.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» визначено умови за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, зокрема це: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній рік, або позивачами є: військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої або багатодітної сім'ї; особа, яка дії в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте, на підтвердження звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу ОСОБА_1 подав до суду лише копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, згідно з якими отримані ним доходи за період з січня 2025 по грудень 2025 року відображені в Державному реєстрі у сумі 1679,97 гр.
Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/23 зазначила, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.
Тобто, для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору.
У даному випадку заявником не доведено об'єктивної наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу, а тому його заява про звільнення його від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328 гр.
Таким чином, розмір судового збору за подання заяви про скасування судового наказу складає 166, 40 гривень.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, судовий збір в даному випадку повинен бути сплачений заявником у розмірі 133,12 гр. (166,40*0,8=133,12)
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Враховуючи, що заявником не сплачено судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу, суд приходить до висновку, що заяву про скасування судового наказу слід залишити без руху та роз'яснити про необхідність відповідно до п. 1 ч. 5 ст.170 ЦПК України надати документ, що підтверджує сплату судового збору.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху заяву про скасування судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Київського районного суду м. Харкова від 09.04.2026 по справі №953/4296/26 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу - залишити без руху.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання доказів сплати судового збору .
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.Л. Шаренко