Справа № 953/14158/25
н/п 2/953/1243/26
28 квітня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шаренко С.Л.,
при секретарі судового засідання Реуцькій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання,-
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі від всіх його доходів щомісячно, починаючи з 29.12.2025, до закінчення її навчання у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна на медичному факультеті (форма навчання денна, державна), але не більше як до досягнення нею 23 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 10 листопада 2007 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який зареєстровано відділом РАЦС по м. Харкову №1. Від спільного шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано 30 червня 2010 року.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 р. стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини. 3 01 вересня 2025 року ОСОБА_3 є студентом першого курсу першого медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, денної форми навчання, за держзамовленням, і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, та, зокрема, те, що ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання, а тому потребує утримання, зважаючи на стан здоров'я та матеріальний стан відповідача, виходячи з принципів справедливості та розумності, вважає, що сума аліментів на утримання ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, буде достатньою та посильною для Відповідача.
17.02.2026 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в я кому останній зазначає, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, вказує на відсутність обґрунтування позовних вимог.
Зазначає, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 (справа №953/6795/24) з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.07.2024 та до досягнення дитиною повноліття. При цьому, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , яка у позові прохала стягувати аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) суд обґрунтовано врахував сімейний стан відповідача, а саме наявність двох малолітніх дітей, що народжені в іншому шлюбі, та які перебували на його утриманні.
Крім того зазначає, що 05.03.2011 між ним та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) було укладено шлюб. У шлюбі в них народились доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, дружина ОСОБА_4 перебуває відпустці по догляду за дитиною. Таким чином, на утриманні відповідача перебуває дружина, яка на даний час не працює через відпустку по догляду за дитиною до трьох років, та двоє неповнолітніх дітей. Крім того, на утриманні відповідача перебуває його батько ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є інвалідом 2 групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у липні 2024 переніс ішемічний інсульт, через що потребує періодичного стаціонарного лікування та вартісної реабілітації.
16.04.2026 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких остання зазначає, що Наказом №0110-5/2187 від 11 серпня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахована на 1-й курс медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, денної форми навчання, за держзамовленням. Термін навчання з 01.09.2025 року по 30.06.2031 р., що підтверджується довідкою від 19.02.2026 р. №068, виданою ХНУ імені В.Н. Каразіна. Вважає, що відповідач повинен допомагати доньці матеріально до кінця навчання.
Вказує, що вона разом з донькою виїхали до Німеччини, однак донька повернулася до України, де і мешкає та продовжує навчання. Вона часто особисто відвідує тренінги та лекції як у Харкові так і у Львові, так як стала амбасадором здоров'я «Почуй лікаря». Ніякі виплати донька в Німеччині не отримує, оскільки другий чоловік позивача - ОСОБА_9 офіційно працює, факт його офіційного працевлаштування виключає отримання будь-якої матеріальної допомоги. Крім того, позивач має сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який хворіє. Також позивач має на утримання матір ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є інвалідом другої групи, яка постійно потребує стороннього догляду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день та час судового засідання повідомлялась судом належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся судом належним чином.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з викладеними у позовній заяві обставинами відповідач ОСОБА_2 є батьком їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №1102 (а.с. 9).
На даний час ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу, медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, денної форми навчання, за держзамовленням. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2031 року, що підтверджується довідкою № 060 від 29.12.2025 року (а.с.11).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Згідно наданого позивачем листа Голови ГО «Птаха України» Г. Бордун №34/06-01/26 від 15.02.2026 вбачається, що ОСОБА_3 зокрема бере участь у програмі «Зимова школа «Почуй лікаря», що відбувався у місті Львів зимою та весною 2026 року, що свідчить про перебування ОСОБА_3 на території України та зокрема про те, що вона бере участь у різних навчальних закладах.
Разом з тим, згідно наданих відповідачем копій документів, зокрема копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 05.03.2011 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, вбачається що відповідач ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що у відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 вбачається, що у відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є також дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також згідно з наданої довідки про отримання допомоги №2081 від 04.02.2026, виданої ОСОБА_4 , вбачається, що остання з 01.08.2025 по 31.01.2026 призначено допомогу при народженні дитини. Загальна сума доходу за період з 01.08.2025 по 31.01.2026, за винятком аліментів становить 5160 гривень.
Разом з тим, як вбачається з наданих відповідачем копій документів, на його утриманні перебуває його батько ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є інвалідом 2 групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, через що потребує періодичного стаціонарного лікування.
На підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2024, у справі №953/6795/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду з позовною заявою тобто з 26.07.2024 та до досягнення дитиною повноліття.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 180, ч. 1-2 ст.181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст.198 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 у справі №644/3610/16 дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 у справі №381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Крім того, законодавство, яке регулює питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, встановлює вичерпний перелік підстав, які суди повинні враховувати вирішуючи таку позовну вимогу. До такої підстави, зокрема належить стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Позивачем доведено, що дитина ОСОБА_3 після досягнення повноліття продовжує навчання, і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, відповідач у справі, який є її батьком, може надавати таку допомогу.
Вказане свідчить про наявність правових підстав, визначених у ст. 199 СК України, до стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, до досягнення двадцяти трьох років.
Отже, враховуючи викладене вище, при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне та сімейне становище платника аліментів, який має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якого на утриманні перебуває його батько, який є інвалідом 2-ї групи ,з урахуванням положень ст. 199, 200 СК України, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 29.12.2025 року і до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
Суд звертає увагу, що при призначенні аліментів у розмірі 1/6частки, відповідач фактично буде сплачувати аліменти на користь позивача у розмірі, що визначений раніше, згідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2024,а отже це не призведе до погіршення матеріального становища платника аліментів та він має можливість їх сплачувати, оскільки робив це раніше, так як матеріали справи не містять доказів про наявність заборгованості.
Призначивши аліменти, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, у зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача у розмірі 887, 51 гр., інша частина компенсується за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 206, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 141, 180, 181, 182, 198, 199, 200 СК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 грудня 2025 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір на користь держави у розмірі 887 гр. 51 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.Л. Шаренко