справа № 619/1856/26
провадження № 2/619/1323/26
іменем України
з питань витребування доказів та призначення експертизи
06 травня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/1856/26,
позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»,
представник позивача: Голоднюк Олег Геннадійович,
відповідач: ОСОБА_1 ,
представник відповідача : ОСОБА_2 ,
вимоги позивача : про стягнення страхового відшкодування.
Питання, що вирішується ухвалою.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», у системі «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 294815,40 грн. відшкодування витрат.
В підготовче судове засідання сторони не прибули надали заяви про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що судове засідання відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Від представника відповідача у системі «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування в канцелярії Дергачівського районного суду Харківської області справи про адміністративне правопорушення №619/3001/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та призначити у справі судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (адреса: м.Харків, вул. Золочівська, 8а), попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
На вирішення експертам поставити наступні питання: 1)Як повинна була діяти водій автомобіля Volkswagen р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 у дорожній обстановці що склалася, згідно з вимогами Правил дорожнього руху? 2)Як повинен був діяти водій автомобіля Nissan X-Тrail р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 у дорожній обстановці що склалася, згідно з вимогами Правил дорожнього руху? 3) Чи мала технічну можливість водій ОСОБА_1 уникнути зіткнення транспортних засобів, шляхом виконання Правил дорожнього руху? 4) Чи мала технічну можливість водій ОСОБА_3 уникнути зіткнення транспортних засобів, шляхом виконання Правил дорожнього руху? 5) Чи вбачаються в діях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 невідповідності Правилам дорожнього руху, які знаходяться, з технічної точки зору в причинному зв'язку з ДТП?
Представник позивача у системі «Електронний суд» надав заперечення щодо клопотання про призначення експертизи, зазначивши що предметом розгляду цієї справи є відшкодування шкоди внаслідок ДТП саме відповідачем, встановлення вини у ДТП ОСОБА_3 не входить до предмету заявлених позовних вимог.
Розглянув клопотання відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 року, судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справи по встановленню законних та обґрунтованих рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
При цьому, важливим є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмета доказування у справі.
Предметом розгляду цієї справи є відшкодування шкоди, здійснення страхових виплат, внаслідок ДТП . Установлення ступеня вини у ДТП а ні ОСОБА_1 , а ні ОСОБА_3 , не входить до предмету заявлених позовних вимог.
Суд урахував, що в матеріалах справи міститься постанова Харківського апеляційного суду від 29.10.2025 року, яка набрала законноъ сили, у справі №619/3001/25 стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
При цьому, відповідно до вищевказаної постанови Харківського апеляційного суду від 29.10.2025 року судом встановлені обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди та зазначено, що за результатом судового розгляду в суді апеляційної інстанції, у межах розгляду справи про адміністративне правопорушення об'єктивно встановлено порушення пунктів ПДР України водієм ОСОБА_1 , що виключає необхідність повторного дослідження у даному цивільному провадженні обставини щодо наявності та характеру вини водія ОСОБА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказаною постановою, уже були встановлені обставини щодо наявності та характеру вини водія ОСОБА_1 у межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, що виключає необхідність їх повторного дослідження у даному цивільному провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження із звільненням від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно із п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відтак, суд приходить до висновку, що розглядаючи спір щодо відшкодування шкоди, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі перевіряти обставини дорожньо-транспортної пригоди, обговорювати вину особи і робити висновки про відповідальність осіб, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в справах №722/1384/15-ц від 28.10.2019 та №234/16272/15-ц від 05.09.2019.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
В даному випадку, обставина, що має значення для справи, зокрема, щодо вини відповідача у вчиненні ДТП, а відтак у завданні шкоди, вже встановлена судовим рішенням, тобто відсутня одна з умов, визначена у ст. 103 ЦПК України, наявність якої у сукупності з іншою дає підстави суду для призначення експертизи.
При цьому, суд зазначає, що під час вирішення клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи суд не досліджував обґрунтованість позову, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду такого клопотання.
За наведених обставин, на переконання суду, відсутні підстави для призначення у даній цивільній справі автотехнічної експертизи, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі судової автотехнічної експертизи слід відмовити.
Ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто , оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду, яким спір має бути вирішений по суті. Такий висновок зробив КЦСВС у постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 571/1541/21.
Тому, ухвала про відмову у призначенні експертизи набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання суддею), є остаточною, та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Щодо клопотання представника відповідача про витребування в канцелярії Дергачівського районного суду Харківської області справи про адміністративне правопорушення №619/3001/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 6, ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Аналіз викладеного вище вказує, що відповідач на противагу вимогам ст. ст. 83, 84 ЦПК України не надав суду доказів неможливості самостійно отримати докази, про витребування яких він просить суд, не вказав про вжиті ним заходи для отримання витребуваних доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Суд також враховує те, що сторони були учасниками справи про адміністративне правопорушення №619/3001/25 та не мають перешкод в ознайомленні з матеріалами справи, отриманні копій процесуальних документів, доказів, що містяться в матеріалах справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування з канцелярії Дергачівського районного суду Харківської області справи про адміністративне правопорушення №619/3001/25 .
У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала як ухвала про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 12, 72, 76-78, 81, 83, 84, 102-113, 353 ЦПК України суд,-
постановив:
Клопотання адвоката Селезень Світлани Володимирівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 про витребування в канцелярії Дергачівського районного суду Харківської області справи про адміністративне правопорушення №619/3001/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та про призначення у справі судової автотехнічної експертизи залишити без задоволення.
Відкласти підготовче засідання у справі на 25 травня 2026 року на 10.00 год.
У підготовче засідання викликати сторони.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н. В. Коваленко