Справа № 186/1903/25
Провадження № 2-во/186/18/26
06 травня 2026 року м. Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого: судді Демиденка С.М.
при секретарі: Фадєєвій Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» про виправлення описки у рішенні суду,
АТ «Сенс Банк» звернувся до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з заявою про виправлення описки у рішенні суду, в якій прохав суд виправити описку у рішенні Шахтарського міського суду Дніпропетровської області у справі №186/1903/25 від 10.02.2026 року та у виконавчому листі №186/1903/25 від 13 березня 2026 року, а саме зазначити вірно загальну суму стягнення судових витрат - 9639 (дев'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) 17 копійок.
У відповідності до положень ч.13 ст.7, ст.269 ЦПК України суд вирішує питання про виправлення описки без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року за №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання.
Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17, провадження №61-35161св18, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Статтею 432 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Як встановлено судом, у провадженні Шахтарського міського суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 10.02.2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.
Як вбачається з зазначеного рішення суду, у третьому абзаці резолютивної частини рішення, судом було допущено описку, а саме не вірно зазначено суму стягнення судових витрат 9629 (дев'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 17 копійок, тоді як вірно - 9639 (дев'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) 17 копійок.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне виправити допущену описку у рішенні Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 10.02.2026 року, шляхом внесення виправлень у третій абзац резолютивної частини вказаного рішення, а саме зазначити правильно загальну суму стягнення судових витрат 9639 (дев'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) 17 копійок, замість помилково зазначеної- 9629 (дев'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 17 копійок. А також виправити допущену описку у виконавчому листі Шахтарського міського суду Дніпропетровської області №186/1903/25 від 13 березня 2026 року, шляхом внесення виправлень у графу «суд ухвалив» другий абзац правильно загальну суму стягнення судових витрат 9639 (дев'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) 17 копійок, замість помилково зазначеної- 9629 (дев'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 17 копійок.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.269 ЦПК України, - суд
Заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про виправлення описки у рішенні суду, задовольнити.
Виправити описку у третьому абзаці резолютивної частини рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2026 року у цивільній справі №186/1903/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши вірно загальну суму стягнення судових витрат 9639 (дев'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) 17 копійок, замість помилково зазначеної - 9629 (дев'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 17 копійок.
Виправити описку у виконавчому листі Шахтарського міського суду Дніпропетровської області №186/1903/25 від 13 березня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши у графу «суд ухвалив» другий абзац правильно загальну суму стягнення судових витрат 9639 (дев'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) 17 копійок, замість помилково зазначеної- 9629 (дев'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 17 копійок.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: С.М. Демиденко