Справа № 185/12246/25
Провадження № 2/185/805/26
31 березня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мельник А.М. розглянувши у судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав, суд -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що відповідач є чоловіком її рідної сестри ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . У відповідача та сестри позивачки є неповнолітні діти : син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті сестри діти залишилися одні і позивачка забрала дітей до себе. Відповідач з 2022 року проживає за кордоном. Про смерть його дружини позивачка повідомила його. Однак він в телефонному режимі повідомив, що повертатися до України не збирається, можливості утримувати та виховувати дітей не має, у зв'язку з незначною пенсією. У вересні 2025 року відповідач надіслав на її адресу нотаріально посвідчену заяву про згоду на позбавлення його батьківських прав. З моменту смерті матері дітей, відповідач взагалі не приймав у часті у вихованні, навчанні дітей, не цікавився дітьми, сплачував аліменти на їх утримання на підставі рішення суду. З червня 2025 року діти проживають з позивачкою, для них створені задовільні умови проживання, діти забезпечені всім необхідним. Відповідач, покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної участі, всі питання вирішувалися позивачкою без участі та підтримки з боку відповідача. Діти знаходилася на повному утриманні позивачки.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Відзив на позов не надав.
Представник Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 підтримала.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює у справі заочне рішення суду.
Вислухав позивачку, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню на таких підставах.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що з 14.06.2018 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. (а.с 8, 9)
Від шлюбу народились діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 6,7)
17.01.2023 року рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області шлюб між ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 було розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла.
З 21.11.2025 року малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взято на облік в управлінні - службі у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, як дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах.
Позивачка є рідною сестрою померлої ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища. (а.с. 4, 5, 8, 9)
Згідно наказу управління - службі у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради № 30 від 18.11.2025 року малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 влаштовані на тимчасове проживання та виховання в сім'ї тітки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою : АДРЕСА_1 .
Як встановлено в судовому засіданні відповідач, батько дітей, не приймає участі у виховані дітей, матеріально дітей не забезпечує, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, ухиляється від своїх законних обов'язків по вихованню дітей.
Вихованням малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 займається їх тітка - ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав, комісія з питань захисту прав дитини вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 СК України - підставою позбавлення батьківських прав.
Згідно зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Із змісту зазначеної норми випливає, що ухилення від виконання юридичного обов'язку по вихованню дитини завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Способи та методи ухилення від обов'язку з виховання та утримання дитини зазначені в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, а саме: ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
За змістом роз'яснень, які викладені в п. п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У судовому засіданні встановлено що відповідач не приймає участі у вихованні, розвитку дітей та їх утриманні. Будь-яких спроб, щодо реалізації ним батьківських обов'язків не вживалося.
Ухилення відповідача від виконання обов'язків по вихованню малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 12, 13, 263, 264, 265, 273, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований : АДРЕСА_2 .
Третя особа - Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 44378972, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. 20 річчя Перемоги, 51Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Попельнасте, вул. Соборна, 3.
Суддя С. Г. Юдіна